Рішення № 11367117, 24.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2010 р.Справа № 29/235-09-5595 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Україна";

до відповідача: Біляївської районної державної адміністрація Одеської області;

про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Аленін О.Ю.

Представники:

Від позивача: Онищенко О. В. за довіреністю; Каленський Д. О. за довіреністю;

Від відповідача: Гончаров В. М. за довіреністю;

          СУТЬ СПОРУ: 27 вересня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Нова Україна”надалі за текстом Позивач звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області (в подальшому - Відповідач 1), Відділу земельних ресурсів у Біляївському районі Одеської області (в подальшому - Відповідач 2) та до Одеської регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсів” (в подальшому - Відповідач 3) за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів Августівської сільська рада Біляївського району Одеської області про визнання права власності та зобов’язання вчинити певні дії.

16 грудня 2009 року Позивачем надані доповнення та уточнення до позивної заяви, відповідно до яких - відмовився від своїх позивних вимог до Відповідача 2 - Відділу земельних ресурсів у Біляївському районі Одеської області., Відповідача 3 - Одеської регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсів”.

Також Позивач просив залучити до справи в якості Третьої особи з боку Відповідача –Відділ земельних ресурсів у Біляївському районі Одеської області та Одеську регіональну філію Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсів”.

Крім цього, Позивачем доповнені та уточнив позовні вимоги наступним: “Пунктом 4.1., Розділом “Перехід права власності на земельну ділянку” укладеного договору передбачено що право власності на земельну ділянку, виникає після одержання Державного акту на право власності на землю, який видається Покупцю за умови сплати ним повної вартості придбаної земельної ділянки, згідно до пункту 2.1. укладеного договору.

У відповідності до припису пункту 7 статті 128 Земельного кодексу України у редакції що діяла на дату укладання Договору (28.12.2007 року) визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню, що було виконано Позивачем. Документ про оплату є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Згідно п. 7 ст. 128 ЗК України у редакції кодексу від 16.09.2008 року визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельній ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Таким чином Позивач вважає, що існуюча редакція пункту 4.1. укладеного договору не відповідала та не відповідає приписам чинного законодавства як на дату укладання договору так і на теперішній час, у зв’язку з чим необхідно внести зміни до укладеного договору шляхом підписання додаткової угоди до укладеного договору де викласти Розділ “Перехід права власності на земельну ділянку”, у наступній редакції:

“4.1. Право власності на земельну ділянку, виникає після одержання Державного акту на право власності на землю, який видається Продавцем у відповідності до чинного законодавства України, Покупцю за умови сплати ним першого платежу у відповідності до умов розділу 2 цього Договору.

4.2. З дати видачі Покупцю Державного акту про право власності на земельну ділянку, на підставі цього договору, Державний акту на право постійного користування землею серія I –ОД № 004523, виданий 28 грудня 2001 року Августівською сільською радою Біляївського району Одеської області та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 11. втрачає юридичну силу у відповідності до приписів чинного законодавства України.”

Враховуючи заяву про уточнення та доповнення позовних вимог, Позивачем заявлено вимоги:

- про визнання права власності Позивача - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “НОВАЯ УКРАИНА”на: земельну ділянку під кадастровим номером 5121080300:01:003:0119 загальною площею 39,0128 га. що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Августівська сільська рада, Живахова гора 1-В,1-Г,1-Д,1-Е,1-Ж, (за межами населеного пункту);

- про визнання права власності на земельну ділянку під кадастровим номером 5121080300:01:003:0120 загальною площею 7,0766 га що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Августівська сільська рада, Живахова гора 1-В,1-Г,1-Д,1-Е,1-Ж, (за межами населеного пункту).

- про зобов’язання Відповідача 1 - Біляївську районну Державну адміністрацію Одеської області в особі Голови (іншу уповноважену особу) внести зміни до Договору купівлі продажу земельної ділянки несількогосподарського призначення від 22 січня 2008 року посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І., зареєстровано у реєстрі за № 457, та у Державному реєстрі правочинів за № 2644182, в якому Розділ “Перехід права власності на земельну ділянку”, викласти у наступній редакції:

“4.1. Право власності на земельну ділянку, виникає після одержання Державного акту на право власності на землю, який видається Продавцем у відповідності до чинного законодавства України, Покупцю за умови сплати ним першого платежу у відповідності до умов розділу 2 цього Договору.

4.2. З дати видачі Покупцю Державного акту про право власності на земельну ділянку, на підставі цього договору, Державний акту на право постійного користування землею серія I –ОД № 004523, виданий 28 грудня 2001 року Августівською сільською радою Біляївського району Одеської області та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 11. втрачає юридичну силу у відповідності до приписів чинного законодавства України.”

08 лютого 2010 року Позивач надав клопотання про виключення зі складу третіх осіб: Відділ земельних ресурсів у Біляївському районі Одеської області, Одеську регіональну філію Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсів”, Августівську сільську раду Біляївського району Одеської області, що не заявляють самостійних вимог на предмет позову.

22 лютого 2010 року Позивач надав пояснення до клопотання від 05.02.2010 року обґрунтувавши своє клопотання тим, що оскільки позивні вимоги стосуються внесенню змін до Договору купівлі продажу земельної ділянки несількогосподарського призначення від 22 січня 2008 року посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І., зареєстровано у реєстрі за № 457, та у Державному реєстрі правочинів за № 2644182, а вказані треті особи не є сторонами в цьому правочині, а також вони не є суб’єктом розглядаємого судом спірного питання, а також в разі задоволення позову права та обов’язки третіх осіб остаються незмінними.

В судовому засіданні вказані вище треті особи проти клопотання від 08 лютого 2010 року не заперечували.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, думку третіх осіб суд клопотання Позивача від 08 лютого 2010 року задовольнив.

Відповідач проти первісних вимог Позивача заперечував та надав відповідні письмові заперечення які приєднанні до матеріалів справи.

03 березня 2010 року Позивач надав уточнення позивної заяви про визнання права власності та внесення змін до договору шляхом викладення позову у нової редакції.

Відповідач письмові заперечення на уточнені позивні вимоги Позивача під час розгляду справи не надав, проте проти позову заперечував.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, - суд встановив:

22 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “НОВА УКРАЇНА”(у подальшому за текстом –Позивач, за текстом Договору - Покупець) було укладено Договір купівлі продажу земельної ділянки несількогосподарського призначення (у подальшому за текстом - Договір) та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області (у подальшому за текстом –Відповідач, за текстом Договору - Продавець).

Сторонами вказаного вище договору були відповідно Позивач –Покупець, Відповідач –Продавець.

У відповідності до укладеного Договору Продавець продав, а Покупець придбав земельну ділянку загальною площею 46,09 га., що розташована за адресою : Одеська область, Біляївський район, Августівська сільська рада, Живахова гора 1-В,1-Г,1-Д,1-Е,1-Ж, (за межами населеного пункту), для розміщення автомобільного ринку та продовольчого ринку змішаної торгівлі.

Вказана земельна ділянка площею 46,09 га., складається з двох земельних ділянок зазначених на кадастровому плані під номером 1, кадастровий номер - 5121080300:01:003:0120, загальною площею 7,0766 га. та під номером 2, кадастровий номер - 5121080300:01:003:0119 загальною площею 39,0128 га.

Цільове призначення земельної ділянки –для розміщення авто ринку та продовольчого ринку змішаної торгівлі, кадастровий номер земельної ділянки № 1 –5121080300:01:003:0120, кадастровий номер земельної ділянки № 2 - 5121080300:01:003:0119.

На дату укладання Договору Позивач був постійним користувачем вказаної земельної ділянки на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія I –ОД № 004523, виданий 28 грудня 2001 року Августівською сільською радою Біляївського району Одеської області та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 11.

Вказаний договір був укладений на підставі низки розпоряджень та рішень органів місцевого самоврядування, а саме: Розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 03.08.2007 року за № 1129/2007, від 14.01.2008 року за № 27/2008 та Рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області за № 335/Р-XVIII-V від 17.12.2007 року.

Договір був укладений на підставі статті 127 Земельного кодексу України в редакції від 28.12.2007 року, оскільки на земельній ділянці знаходиться нерухоме майно Позивача перелічене у пункті 1.2. укладеного договору.

У відповідності до приписів статей 208 –210 Цивільного кодексу України Позивач та Відповідач уклали вказаний правочин у письмовій формі. Вказаний правочин був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І., зареєстрований у реєстрі за № 457, та у Державному реєстрі правочинів за № 2644182 про що свідчить відповідний витяг за № 5324464 від 22.01.2008року.

Виконуючи приписи п.3 статті 334 ЦУ України та пункту 7 статті 128 Земельного кодексу України Позивач зареєстрував вказаний договір у Августівської сільської ради, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 січня 2008 року за № 12.

Продаж вказаної земельної ділянки була вчинена, як визначено у пункті 2.1. Договору у розмірі 12236053,07 гривень без врахування ПДВ, згідно Висновку про експертну грошову оцінку від 25.01.2007 року. Згідно пункту 2.2. Договору продаж земельної ділянки здійснена із розстроченням платежу на протязі 5 років тобто до 15.12.2012 року з помісячною оплатою у розмірі 203934,22 гривень кожного місяця.

Починаючи з дати підписання Договору Позивач належним чином виконував свої обов’язки та продовжує виконувати обов’язки укладеного договору, в частині розрахунків - перераховував часткову вартість об’єкту продажу у розмірі 203934,22 гривень на розрахункові рахунки визначені Відповідачем.

На дату подання цього позову Позивач сплатив вартість об’єкту правочину у розмірі 4078750,18 гривень, про що свідчать відповідні платіжні доручення, а також Довідка від 08.02.2008 року за вих. № 175/25, яка видана Управлінням Державного казначейства у Біляївському районі ГУДКУ в Одеській області про сплату Позивачем та надходження платежу за Договором та зарахування його на відповідні рахунки державного бюджету.

Вказані докази залучені судом до матеріалів справи.

Отже у розумінні пункту 7 статті 128 Земельного кодексу України у редакції що діяла на дату укладання Договору (28.12.2007 року) Позивач виконав свої зобов’язання.

Пунктом 4.1., Розділом “Перехід права власності на земельну ділянку” укладеного договору передбачено що право власності на земельну ділянку, виникає після одержання Державного акту на право власності на землю, який видається Покупцю за умови сплати ним повної вартості придбаної земельної ділянки, згідно до пункту 2.1. укладеного договору.

У відповідності до припису пункту 7 статті 128 Земельного кодексу України у редакції що діяла на дату укладання Договору (28.12.2007 року) визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню, що було виконано Позивачем. Документ про оплату є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Пунктом 7 статті 128 Земельного Кодексу України у редакції кодексу від 16.09.2008 року визначено що договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельній ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Згідно приписів ст. 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Позивач вважає що зміна законодавцем пункту 7 статті 128 Земельного Кодексу України тобто редакція цієї статті від 16.09.2008 року це є істотною зміною обставин, якими він керувався при укладенні договору.

19 вересня 2009 року Позивач звернувся до Відповідача з проханням виконати умови укладеного договору провести необхідні дії по видачі державних актів на право власності на земельні ділянки та внести зміни до укладеного договору, однак до часу подачі цієї позивної заяви Відповідачі за цим позовом не виконали жодної дій передбачених приписами чинного законодавства України.

Окрім цього, ст. 652 ЦК України встановлює, що договір може бути змінений або розірваний, однак оскільки намірів та підстав для розірвання оспорюванного договору у Позивача немає, а також у відповідності до припису пункту 4 статті 652 Цивільного кодексу України допускається зміна умов договору за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам.

На думку суду розірвання договору може суперечить суспільним інтересам громади с. Августівка та громади Біляївського району (в частині формування місцевого бюджету), отже Позивач не вимагає розірвання договору, а лише вимагає зміни пункту 4.1. укладеного договору то таким чином у відповідності до пункту 2 цієї статті укладений договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони, та з підстав визначених у пункті 4 статті 652 Цивільного кодексу України.

У відповідності до припису статті 193 Господарського кодексу України визначено що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, існуюча редакція пункту 4.1. укладеного договору не відповідає та не відповідала приписам чинного законодавства як на дату укладання договору так і час розгляду справи, у зв’язку з чим суд доходить до висновку що необхідно внести зміни до укладеного договору шляхом викладення оспорюванної частини правочину, а саме викласти Розділ “Перехід права власності на земельну ділянку”, у наступній редакції:

“4.1. Право власності на земельну ділянку, виникає після одержання Державного акту на право власності на землю, який видається Продавцем у відповідності до чинного законодавства України, Покупцю за умови сплати ним першого платежу у відповідності до умов розділу 2 цього Договору.

4.2. З дати видачі Покупцю Державного акту про право власності на земельну ділянку, на підставі цього договору, Державний акту на право постійного користування землею серія I –ОД № 004523, виданий 28 грудня 2001 року Августівською сільською радою Біляївського району Одеської області та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 11. втрачає юридичну силу у відповідності до приписів чинного законодавства України.”

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно до пункту 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Починаючи з дати підписання Договору Позивач належним чином виконував свої обов’язки та на час розгляду справи продовжує виконувати обов’язки укладеного договору, в частині розрахунків –на дату укладання договору перераховував часткову вартість об’єкту продажу у розмірі 203934,22 гривень на розрахункові рахунки визначені Відповідачем.

Слід зазначити що з дати укладання правочину та на час подання позову Позивач сплатив 4078750,18 гривень вартості об’єкту правочину що підтверджується відповідними платіжними документами що були оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

До цього часу Позивач, маючи усі необхідні підстави та виконавши необхідні дії залишається користувачем земельної ділянки на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія I –ОД № 004523, виданий 28 грудня 2001 року Августівською сільською радою Біляївського району Одеської області та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 11.

Приписом статті 328 Цивільного кодексу України визначено що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

У відповідності до припису статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Приписом статті 334 Цивільного кодексу України пунктом 1 визначено що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, також пунктом 3 визначено що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Пунктом 4 статті 334 ЦК України визначено що договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Судом встановлено що вказаний правочин був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І., зареєстрований у реєстрі за № 457, а також у Державному реєстрі правочинів за № 2644182, про що свідчить відповідний витяг за № 5324464 від 22.01.2008 року.

Також виконуючи приписи статті 202 Земельного кодексу України Позивач зареєстрував вказаний договір у Августівської сільської ради, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 січня 2008 року за № 12.

Окрім цього, на підставі укладеного Договору 26 лютого 2008 року між Позивачем та Відповідачем було підписано Акт встановлення меж земельної ділянки ТОВ “НОВА УКРАЇНА”№ 1 площею 7,08 га що розміщена за адресою Живахова гора, 1-В, 1-Г, 1 –Д, 1-Е, 1-Ж, Августівська сільська рада, Біляївського району Одеської області. та Акт встановлення меж земельної ділянки ТОВ “НОВА УКРАЇНА”№ 2 площею 39,01 га, що розміщена за адресою Живахова гора, Августівська сільська рада, Біляївського району Одеської області.

Вказані акти свідчать про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення межових знаків на місцевості, а також передання межових знаків Позивачу на зберігання тобто фактично вказані земельні ділянки були передані Позивачу у власність. Вказані Акти були підписані та скріплені печатками Августівською сільською радою, Відділом земельних ресурсів у Біляївському районі Одеської області, Одеською регіональною філією Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”.

Цивільний кодекс України визначає загальні підстави набуття права власності на майно набувачем.

У відповідності до приписів ст. 116 Земельного кодексу України визначені підстави набуття права на землю: громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Відповідно до припису пункту 2, статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно приписів ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; … 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення;…

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні норми захисту прав на земельну ділянку визначені статтею 152. Земельного кодексу України яка визначає способи захисту прав на земельні ділянки, а саме: Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Оскільки, Договір купівлі продажу земельної ділянки несількогосподарського призначення від 22 січня 2008 року, у відповідності до припису пункту 3 статті 334 Цивільного кодексу України та пункту 7 статті 128 Земельного кодексу України був нотаріально посвідчений, тобто була проведена його державна реєстрація.

Позивач провів сплату платежу по договору та проводить таку сплату на час розгляду справи, право власності Позивача на земельну ділянку, що складається з двох земельних ділянок зазначених на кадастровому плані під номером 1, загальною площею 7,0766 га. (кадастровий номер – 5121080300:01:003:0120) та під номером 2 площею 39,0128 га. (кадастровий номер - 5121080300:01:003:0119), розташованих за адресою: Одеська область, Біляївський район, Августівська сільська рада, Живахова гора 1-В,1-Г,1-Д,1-Е,1-Ж, (за межами населеного пункту) виникло, але не визнано та не підтверджено належним чином.

Приписом статті 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Приписом пункту 1 статті 126 Земельного кодексу України визначено що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

На підставі всього викладеного суд вбачає, що Позивач належним чином набув право власності на земельну ділянку однак документа що посвідчував би право власності у розумінні статті 126 Земельного кодексу України він не отримав.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України Позивач має усі належні підстави вимагати усунення будь-яких порушень свого прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

На підставі всього викладеного та керуючись статтями ст.ст. 11, 22, 397-399, 509, 526,651-653 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 43, 49, 173-175, 179-188, 216-237, 193, 291, 283-286 Господарського Кодексу України, ст.ст. 1-47, 12-17, 65, 66 та 82 Господарського Процесуального Кодексу, -

ВИРІШИВ:

1.          Визнати право власності Позивача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “НОВАЯ УКРАИНА”(Код ЄДРПОУ 30418627, Україна, м. Одеса, вул. Грецька, 45/13) на :

земельну ділянку під кадастровим номером 5121080300:01:003:0119 загальною площею 39,0128 га. що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Августівська сільська рада, Живахова гора 1-В,1-Г,1-Д,1-Е,1-Ж, (за межами населеного пункту).

на земельну ділянку під кадастровим номером 5121080300:01:003:0120 загальною площею 7,0766 га що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Августівська сільська рада, Живахова гора 1-В,1-Г,1-Д,1-Е,1-Ж, (за межами населеного пункту).

2.          Внести зміни у Договір купівлі продажу земельної ділянки несількогосподарського призначення від 22 січня 2008 року посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І., зареєстровано у реєстрі за № 457, та у Державному реєстрі правочинів за № 2644182, у Розділ “Перехід права власності на земельну ділянку”, та викласти пункти 4.1., 4.2. у наступній редакції:

“4.1. Право власності на земельну ділянку, виникає після одержання Державного акту на право власності на землю, який видається Продавцем у відповідності до чинного законодавства України, Покупцю за умови сплати ним першого платежу у відповідності до умов розділу 2 цього Договору.

4.2. З дати видачі Покупцю Державного акту про право власності на земельну ділянку, на підставі цього договору, Державний акту на право постійного користування землею серія I –ОД № 004523, виданий 28 грудня 2001 року Августівською сільською радою Біляївського району Одеської області та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 11 втрачає юридичну силу у відповідності до приписів чинного законодавства України.”

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 29.03.2010 року.

Суддя