Рішення № 11366810, 24.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2010 р.Справа № 19/6-10-73 За позовом: приватного підприємства „Ексклюзив-Трейд”, м. Тернопіль

до відповідача: приватного підприємства „Транском”, м. Одеса

про стягнення 2034,89 грн.

Суддя Петренко Н.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився, про місце засідання суду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 649051 від 12 березня 2010 року (а.с. 95)

від відповідача: не зявився, про місце засідання суду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 91-94).

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача 2032,02 грн. заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом, з яких 1700 грн. основного боргу, 69,87 грн. інфляційних втрат, 32,14 грн. трьох процентів річних, 230,01 грн. пені.

Під час розгляду справи у суді надійшли уточнення позовних вимог. Позивач просив стягнути з відповідача 1700,00 грн. основного боргу, 118,83 грн. інфляційних втрат, 40,38 грн. трьох процентів річних, 175,68 грн. пені, а всього 2034,89 грн.

Процесуальні документи суду направлялись відповідачу по справі за адресою, вказаною у позовній заяві та підтвердженою довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 13, однак повертались до суду з поштовою відміткою „організація вибула”.

До повноважень господарського суду області не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час виникнення тих чи інших процесуальних дій, оскільки згідно розяснень, викладених у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10 грудня 2009 року відмітка про відправку процесуального документа про призначення судового засідання у справі, зроблена відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ №75 від 10 грудня 2002 року на першому примірнику цього документу є підтвердженням повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання у справі.

Відповідач відзиву на позов, в порядку ст. 59 ГПК України не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

1 жовтня 2008 року між приватним підприємством „Ексклюзив-Трейд” (ПП „Ексклюзив-Трейд”, позивач, перевізник, експедитор) та приватним підприємством „Транском” (ПП „Транском”, відповідач, замовник) укладено договір № 70 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно умов якого перевізник зобовязався доставляти ввірений йому для перевезення вантаж (згідно товарно-транспортної накладної чи іншого документу на вантаж) за марштрутом, вказаним у заявках замовника та видавати його уповноваженій на одержання особі, а замовник оплачувати надані послуги з перевезення.

Додатком №1 до договору сторони погодили форму заявки на підставі якої згідно п. 2.1. договору здійснюється конкретне перевезення та в якій обумовлюються конкретні обсяги послуг, строки їх виконання, умови та строки приймання вантажу, маршрут тощо.

Вказаний договір містить права та обовязки експедитора та клієнта, визначає порядок розрахунків, встановлює відповідальність сторін у випадку порушення умов договору, містить застереження про форс-мажор та реквізити сторін, тобто містить всі істотні умови, передбачені ст. 9 Закону України „Про транспортно-експедиційну діяльність”.

6 квітня 2009 року замовник та перевізник погодили здійснення перевезення будівельної хімії за марштутом Одеса-Запоріжжя-Дніпропетровськ автомобілем МАН, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_1. Вартість послуг 1700,00 грн.

Свої зобовязання за умовами заявки перевізник виконав у повному обсязі без зауважень з боку замовника, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 594 від 6 квітня 2009 року та № 595 від 6 квітня 2009 року, актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № Е-00000143 від 7 квітня 2009 року, рахунком-фактурою № Е-00000144 від 7 квітня 2009 року.

Сторони погодили, що розмір плати вказується у заявці (п. 4.1.), замовник проводить оплату перевізнику згідно отриманих оригіналів документів (рахунку-фактури, акту виконаних робіт, податкових накладних, товарно-транспортних накладних) протягом 5-ти банківських днів від дати надання цих документів шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника (п. 4.2.- 4.3.).

На виконання умов розділу 4 договору на адресу відповідача 21 квітня 2009 року рекомендованим листом направлялись обмовлені цим розділом документи, які залишені без задоволення.

Також без відповіді і задоволення залишена претензія № 25 від 5 серпня 2009 року.

Оскільки в замовником були порушені договірні строки оплати перевізник звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою з уточненнями про стягнення з замовника 2034,89 грн. заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажу, з яких 1700 грн. основного боргу, 118,83 грн. інфляційних втрат, 40,38 грн. трьох процентів річних, 175,68 грн. пені, обгрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст.ст.11 525, 526, 530, 625 ЦК України.

Відповідно до статті 193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Положеннями частини1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно правил частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити йому послуги в розмірі, строки та порядку, що встановлені договором, тому позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 1700,00 грн. за період, вказаний у позові є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно п. 5.3. договору у разі порушення строків оплати за товар покупець зобов`язався сплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, яка розрахована перевізником у сумі 175,68 грн., є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, у звязку з чим позовні вимоги про стягнення 118,83 грн. інфляційних втрат, 40,38 грн. трьох процентів річних є обгрутованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладається на відповідача згідно положень ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства „Транском” (65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 13, п/р 26004129163 у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м. Одеса, МФО 328351, код ЄДРПОУ 31648258) на користь приватного підприємства „Ексклюзив-Трейд” (46010, м. Тернопіль, вул. Коновальця, 4, кв. 24, п/р 26008000035704 в 2КФ ВАТ „Універсал Банк”, МФО 322001, код ЄДРПОУ 32481879) 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. основного боргу, 118 (сто вісімнадцять) грн. 83 коп. інфляційних втрат, 40 (сорок) грн. 38 коп. трьох процентів річних, 175 (сто сімдесят пять) грн. 68 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя