Рішення № 113668064, 25.09.2023, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1479/23

Справа 226/1479/23

Провадження № 2/226/423/2023

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2023 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Коваленко Т.О.,

за участю секретаря Лазарєвої В.В.

учасники судового провадження:

позивач ОСОБА_1 (не з`явився),

представник позивача ОСОБА_2 (не з`явилася),

відповідач (представник не з`явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Мирнограді Донецької області за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

у с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що у період з 04.03.2019 року по 05.02.2021 року він працював у ТОВ «Краснолиманське». 05.02.2021 року його звільнено за ст.38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням. При звільненні підприємство не провело з ним повний розрахунок по виплаті заробітної плати, як це передбачено ст. 11 КЗпП України, внаслідок чого виникла заборгованість по заробітній платі. Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 04 квітня 2023 року (справа № 226/298/23) його позов задоволено та зобов`язано стягнути з ТОВ «Краснолиманське» заборгованість по заробітній платі в сумі 125374,74 грн. 25 липня 2023 року судове рішення в примусовому порядку виконане у повному обсязі. Відповідачу доставлено позовну заяву про стягнення заборгованості по заробітній платі 22.02.2023 року. Тому, час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з 22.02.2023 року і закінчується днем виплати 25.07.2023 року, просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.02.2023 року по 25.07.2023 року.

Ухвалою судді від 29.08.2023 року у справі відкрито провадження та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач, представник позивача до судового засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, надали суду заяву з клопотанням розглянути справу за їх відсутності.

Представник відповідачадо судовогозасідання нез`явився,про часта місцерозгляду справисповіщений належнимчином,надав судувідзив вякому зазначив,що відповідачзаявлені позовнівимоги визнаєчастково,вважає їхтакими,що порушуютьйого правата законніінтереси.Відповідно дорішення Димитровськогоміського судуДонецької областівід 04.04.2023року справа№ 226/298/23,з ТОВ«Краснолиманське» накористь ОСОБА_1 стягнуто заборгованістьз нарахованої,але несплаченої заробітноїплати,в загальнійсумі 125374,74гривень (сумавизначена зурахуванням утриманняприбуткового податкуз громадян,внесків йінших обов?язковихплатежів).Судове Рішеннявиконане 25.07.2023року,що незаперечує ісам позивач.Оскільки підприємствов деньзвільнення зпозивачем нерозрахувалося,воно маєвідповідати передпозивачем згідноіз ст.117КЗпП України.У справі№ 226/298/23судом установлено,що позивачв деньзвільнення 05.02.2021року непрацював.У такомувипадку відповідальністьроботодавця напідставі ст.117КЗпП Українинаступає післяпред`явлення звільненимпрацівником вимогипро розрахунокта невиплатипісля пред`явленняцієї вимогироботодавцем всіхсум,які йомуналежать.Також усправі №226/298/23судом встановлено,що відповідачувперше сталовідомо провимогу позивача,коли тойзвернувся доТОВ «Краснолиманське»з позовноюзаявою простягнення несплаченихсум призвільненні,за результатамирозгляду якоїухвалено рішенняДимитровським міськимсудом Донецькоїобласті від04.04.2023року.Висуваючи вимогупро стягненняз відповідачана своюкористь середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку призвільненні,позивач зазначаєперіод затримкиз 22.02.2023року по25.07.2023(деньостаточного розрахунку).З урахуваннямрозрахункового періодукількість робочихднів з22.02.2023року до25.07.2023року становить109днів.Тобто,109х 944,19=102916,71грн,де 109це робочідні,а 944,19грн цесередньоденний заробітокПозивача,що підтверджуєтьсябухгалтерською довідкоювід 01.09.2023р.№ 270.З оглядуна компенсаційнийхарактер заходіввідповідальності уцивільному праві,виходячи зпринципів розумності,справедливості тапропорційності,суд запевних умовможе зменшитирозмір відшкодування,передбаченого ст.117КЗпІІ України,враховуючи розмірпростроченої заборгованостіроботодавця щодовиплати працівникупри звільненнівсіх належнихсум,яка складала125374,74грн, передбачених на день звільнення трудовим, законодавством, колективним договором,угодою читрудовим договором,ймовірний розмірпов`язанихіз затримкоюрозрахунку призвільненні майновихвтрат працівника,інші обставинисправи,встановлені судом,зокрема,дії працівниката роботодавцяу спірнихправовідносинах,співмірність ймовірногорозміру пов`язанихіз затримкоюрозрахунку призвільненні майновихвтрат працівниката заявленихпозивачем достягнення сумсереднього заробіткуза несвоєчаснийрозрахунок призвільнені.Звертає увагу,що уданій справідії самогопозивача направленніна безпідставнезбагачення всудовому порядку,а останнійявляється інструментомтакого збагачення. Просить позовні вимоги задовольнити частково, застосувавши принцип розумної співмірності та пропорційності при визначенні суми середнього заробітку належного позивачу, шляхом зменшення розміру відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України, розглянути справу за його відсутності, винести рішення відповідно до норм чинного законодавства.

Встановивши характер спірних правовідносин, дослідивши надані суду докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з такого.

Судом установлено, що ОСОБА_1 у період з 4 березня 2019 року по 5 лютого 2021 року перебував у трудових відносинах із ТОВ «Краснолиманське». 5 лютого 2021 року на підставі ст.38 КЗпП його було звільнено з роботи за власним бажанням.

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 4 квітня 2023 року з ТОВ «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 стягнута нарахована, але не виплачена заробітні плата у сумі 125374,74 грн та судовий збір у розмірі 1073,60 грн (а.с. 9-11).

30.05.2023 року ТОВ «Краснолиманське» перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 70000 грн, 25.07.2023 року 38876,52 (а.с. 14-15).

Положеннями ч. 1ст.47КЗпП України встановлено,що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначеністаттею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки що зберігається у працівника.

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація відповідно до ст.117 КЗпП України повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

За змістом статей94,116,117 КЗпП Українисередній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Таким чином, обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст. 116 КЗпП України. При цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Як слідує з досліджених судом доказів, не спростованих відповідачем, з вимогою про здійснення розрахунку позивач вперше звернувся до відповідача шляхом направлення йому через електронний кабінет користувача ЄСІТС позовної заяви про стягнення невиплачених йому при звільненні сум 22.02.2023 року. Отже, період розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має визначатися з наступного дня після отримання відповідачем позовної заяви про стягнення заборгованості по заробітній платі до фактичної виплати заробітної плати, тобто до 25.07.2023 року, коли заборгованість з заробітної плати, стягнута за рішенням суду, була повністю виплачена позивачу.

Згідно довідкивідповідача від01.09.2023року №270,середньоденний заробітокпозивача складає944,19грн.(а.с.26).Отже,середній заробітокза часзатримки розрахунку,який підлягаєстягненню накористь позивача,складає 102916,71 грн. (944,19 грн х 109 днів).

Вирішуючи питання судових витрат у справі, суд вважає за необхідне відповідно до ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним при зверненні до суду витрати за сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.2,5,12,13,141,259,263-265,274,352,354,355 Цивільного процесуального Кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, 12а, код ЄДРПОУ 32281519, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити.

Стягнути ізТовариства зобмеженоювідповідальністю«Краснолиманське» накористь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 102916,71 гривень,понесені судовівитрати усумі 1073,60гривень,а всього 103990 (сто три тисячі дев`ятсот дев`яносто) гривень 31 копійка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.О. Коваленко