Рішення № 11366583, 15.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2010 р.Справа № 26/266-09-6097 Господарський суд Одеської області у складі : судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Войтенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : приватного підприємства „К-ПРІНТ”

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Грегорі Арбер”

про стягнення 4638,06 грн.

за участю представників сторін :

від позивача : Спічак В.О. за довіреністю від 02.02.2009 р.;

від відповідача : Слідзюк В.В. за довіреністю від 27.01.2010 р. -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство „К-ПРІНТ” звернулось із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Грегорі Арбер” про стягнення 4638,06 грн. посилаючись на наступне.

17.04.2007 р. між сторонами у справи укладений договір на виготовлення поліграфічної продукції № 03/0407 ( далі –Договір ).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що вартість робіт зазначається у рахунку –фактурі, який є невід’ємною частиною цього договору.

По накладним № 1/012103 від 21 січня 2008 р. на суму 1138,40 грн. з ПДВ та № 1/012101 від 21 січня 2008 р. на суму 2052,66 грн. та довіреності серії ЯОА № 263978 від 18 січня 2008 р. відповідачем отримано від позивача товару на загальну суму 3191,06 грн.

04 березня 2008 р. між сторонами укладений акт звірки взаєморозрахунків за яким борг відповідача складає 3191,06 грн.

Відповідачеві 26 грудня 2007 р. та 18 січня 2008 р. були виставлені рахунки № СФ-1/0000715 на суму 1138,40 грн. з ПДВ та № СФ-1/0000011 на суму 2052,66 грн., які відповідачем дотеперішнього часу не сплачені.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що оплата за виконану роботу здійснюється Замовником згідно виставлених Підрядником рахунків шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, зазначений у даному Договорі у наступному порядку : 100% від вартості робіт протягом 5-ти банківських днів по факту надходження продукції на склад Замовника.

Дотеперішнього часу відповідач вказані рахунки –фактури не сплатив, чим порушив приписи ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Відповідно до п. 7.2 Договору, у випадку порушення строків оплати, зазначених в п.4.3 цього Договору, Замовник сплачує на користь Підрядника пеню в розмірі 0,05% відсотка від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У позовній заяві позивач, на підставі приписів ст.525, ст.526, ч. 2 ст. 625 ЦК України, п.7.2 Договору, просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 3191,06 грн. та нараховані відповідачеві на вказану суму боргу пеню у розмірі 274,5 грн., інфляційні за період з січня 2008 р. по квітень 2009 р. в сумі –1072, 22 грн. та 3% річних в сумі 135 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку нарахована пеня на суму боргу за 181 день складає 271 грн., інфляційні за період з січня 2008 р. по квітень 2009 р. в сумі –1041 грн. та 3% річних в сумі 135 грн.

На підставі викладеного позивач просить позов задовольнити.

Представник відповідач вимоги визнав у повному обсягу, відзив на позов не надав, тому справа розглянута за наявними у ній матеріалами, згідно приписів ст. 75 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10 лютого 2010 р. за клопотанням обох сторін строк розгляду справи продовжено на 2 місяця до 10 квітня 2010 р.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини підтверджуються вищеприведеними доказами : укладеним між сторонами у справі Договором, накладними на поставку відповідачеві вказаного товару, довіреністю, рахунками- фактурами.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується печаткою підприємства відповідача у них та не оспорюється представником відповідача.

Аналізуючи вказані витратні накладні та рахунки –фактури суд приймає їх до уваги як належний доказ по даній справі оскільки вони за своїм змістом свідчать про отримання відповідачем товару на вказану у них суму та не викликають у суду сумнівів.

Наданий позивачем акт звірки взаєморозрахунків від 04 березня 2008 р. суд приймає до уваги як доказ наявності у відповідача боргу перед позивачем на вказану вище суму, оскільки він скріплений печатками обох підприємств, у ньому зазначені вказані вище рахунки –фактури, загальна сума боргу співпадає з вартість переданого відповідачеві товару у зазначених вищевказаних накладних і тому він не викликає у суду сумнівів.

Дотеперішнього часу відповідач вказану вище суму боргу не погасив, чим порушив приписи ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені). У задоволенні стягнення пені суд позовні вимоги позивача не задовольняє, оскільки позивачем порушено строк позовної давності щодо нарахування пені.

Розрахунок позивача інфляційних суд не приймає, так як він суперечить позовним вимогам. Згідно позовної заяви інфляційні становлять 1072,22грн., згідно наданого розрахунку 1041 грн.

Згідно розрахунку суду сума інфляційних нараховані на суму основного боргу за період зазначений позивачем з січня 2008 р. по квітень 2009р. складає 979,65 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних господарський суд приймає до уваги та вважає правильним.

Таким чином, аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині доведеності розміру суми основного боргу та 3% річних є обґрунтованими, доведеними і тому позов в цій частині підлягає задоволенню. В частині стягнення суми інфляційних вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у сумі 979,65 грн. з вищеприведених мотивів. В частині стягнення суми пені вимоги позивача не підлягають задоволенню з вищеприведених мотивів.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита пропорційно розміру задоволених позовних вимог та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 525,526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33,43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Грегорі Арбер»( 65003, м. Одесса, вул. Чорноморського козацтва. 111; код ОКПО 32093824 ) на користь приватного підприємства «К-ПРІНТ»( 65065, м. Одеса, вул. Варненська, 12-б, кв. 81; код ЄДРПОУ 33072674 ) суму основного боргу в розмірі –3191 (три тисячі сто дев’яносто одна) грн. 06 коп., інфляційні в розмірі –979 (дев’ятсот сімдесят дев’ять) грн.65 коп., 3% річних в розмірі 135 (сто тридцять п’ять) грн., державного мита в розмірі 94 (дев’яносто чотири) грн. 69 коп. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 09 коп.

В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя