Ухвала суду № 113665682, 22.09.2023, Франківський районний суд м. Львова

465/2740/22

2-адр/465/14/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2023 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мартинишин М.О.

за участю секретаря Оверко Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова заяву приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 - адвоката Репака В.В. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №465/2740/22 за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни про скасування постанови по справі про адміністративне порушення -

в с т а н о в и в:

У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебувала адміністративна справа №465/2740/22 за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. про скасування постанови по справі про адміністративне порушення.

Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 06.09.2023 року у задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Водночас, ухвалою суду від 06.09.2023 року заяву представника позивача задоволено, позовну заяву в частині позовних вимог до відповідача приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А., а саме про стягнення з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. на користь ОСОБА_2 безпідставно набутих коштів у розмірі 4050,60 гривень, залишено без розгляду.

29.06.2023 року представником приватного виконавця ОСОБА_1 - адвокатом Репаком В.В. подано клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, в якому останній просив стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного виконавця Шелінської Ю.А. витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11000,00 гривень.

Клопотання аргументував тим, що 15.09.2022 року між Адвокатським бюро «Віталія Репака» укладено Договір про надання правової допомоги №17, згідно з яким останнє зобов`язалося надавати необхідну правову допомогу приватному виконавцюШелінській Ю.А.у справі №465/2740/22. В рамках цього договору адвокатське бюро надало послуги: аналіз та вивчення документів, консультування клієнта, підготовка та складання письмових пояснень на позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог (3 год.) вартістю 3000,00 грн.; підготовка та складання додаткових письмових пояснень на позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог (2 год.) вартістю 2000,00 грн.; підготовка та складання заяви від 17.03.2023 року про закриття провадження у справі (1 год.) вартістю 1000,00 грн.; аналіз та вивчення судової практики Верховного Суду для підготовки та складання письмових пояснень на позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимоги, додаткових письмових пояснень та заяви про закриття провадження по справі (2 год.) вартістю 2000,00 грн.; участь адвоката в судовому засіданні 04.05.2023 року вартістю 2000,00 грн.; підготовка та складання заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу (1 год.) вартістю 1000,00 грн. На підтвердження витрат надав копію договору про надання правової допомоги від 15.09.2022 №17, копію рахунку від 20.06.2023 року №1, копія акта прийому-передачі правничих послуг від 21.06.2023 року.

18.09.2023 року від представника приватного виконавця Шелінської Ю.А. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №465/2740/22, в якій останній просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного виконавця Шелінської Ю.А. витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною другою вказаної статті, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи наведене, розгляд заяви вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Розглянувши заяву представника приватного виконавця Шелінської Ю.А. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №465/2740/22 та дослідивши матеріали, їх сукупності, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з рішення Франківського районного суду м. Львова від 06.09.2023 року суд, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 не вирішив питання щодо компенсації приватному виконавцю Шелінській Ю.А. витрат на професійну правничу допомогу.

Розглядаючи заяву представника позивача суд виходить із такого, що відповідно до ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу; витрати, що пов`язані із прибуттям до суду.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (ч.1 ст.4 КАС України).

Після надходження на виконання рішення приватний виконавець починає діяти як публічна посадова особа органу державної влади, реалізовує надані йому законом специфічні владні повноваження з виконання, зокрема, судового рішення. Відповідно до положень частини другої статті 19 Основного Закону України, частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повинен здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, повинен вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Такі приписи не обмежують його повноважень на здійснення виконавчих дій, але водночас зобов`язують використовувати свої правомочності таким чином, щоб не порушувати права чи законні інтереси інших осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі №520/7497/2020.

Таким чином, приватний виконавець, здійснюючи виконавчі дії, виступає як суб`єкт владних повноважень, виконуючи делеговані державою повноваження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі №520/4702/2020.

Оскільки, підставою позовних вимог до приватного виконавця у даній справі були неправомірні дії останнього у виконавчому провадженні №68752429, відтак приватний виконавець Шелінська Ю.А. виступав як суб`єкт владних повноважень, а тому в силу вимог ч.2 ст.134 КАС України витрати на правничу допомогу адвоката суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду даної справи не підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Крім цього, як вбачається з поданого клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, таке подано щодо стягнення на користь приватного виконавця Шелінської Ю.А. гонорару за надання правничої допомоги у справі №465/2740/22.

Однак, ухвалою суду від 06.09.2023 року позовні вимоги до відповідача приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. залишено без розгляду.

Відповідно до ч.10 ст.139 КАС України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.8 ст.139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Однак, як вбачається з клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу та заяви про ухвалення додаткового рішення, в таких не зазначено про стягнення з позивача судових витрат внаслідок його необґрунтованих дій чи у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами.

До того ж, заява про ухвалення додаткового рішення подана до суду адвокатом Репаком В.В. в статусі представника третьої особи, проте приватний виконавець Шелінська Ю.А. у даній справі виступала у процесуальному статусі відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

З врахуванням вищевикладеного та зважаючи на відсутність правових підстав для стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката з позивача на користь суб`єкта владних повноважень, у задоволенні заяви представника приватного виконавця Шелінської Ю.А. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №465/2740/22 необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.132, 134, 139, 229, 252, 286 Кодексу адміністративного судочинства України -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_1 - адвоката Репака В.В. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №465/2740/22 за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни про скасування постанови по справі про адміністративне порушення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складено 22.09.2023 року.

Суддя: Мартинишин М.О.