Рішення № 11366546, 15.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2010 р.Справа № 34/169-09-4639 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В."

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ-ПІВДЕНЬ"

про стягнення на суму 607011,85грн.

Головуючий суддя Фаєр Ю.Г.

суддя Степанова Л.В.

суддя Щавинська Ю.М.

В судовому засіданні приймали участь

від позивача: Тренова О.В., діюча на підставі довіреності №009 від 19.02.10р.;

від відповідача: Лозінський М.О., діючий на підставі довіреності від 11.11.09р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ-ПІВДЕНЬ" про стягнення з відповідача 607011,85грн., а саме: 531679,34грн. - суми основного боргу, 13496,75грн. - інфляційних витрат, 3594,78грн. - 3% річних, та 58240,98грн. пені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.09р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №34/169-09-4639.

Ухвалою заступника голови господарського суду Одеської області від 02.11.09р. строк розгляду справи продовжено по 14.12.2009р. в порядку ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою заступника голови господарського суду Одеської області від 04.12.2009р. справу №34/169-09-4639 передано на колегіальний розгляд у складі колегії суддів: Фаєр Ю.Г., Степанова Л.В., Щавинська Ю.М, головуючим колегії призначено суддю господарського суду Одеської області Фаєр Ю.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.12.2009р. справу №34/169-09-4639 прийнято до колегіального розгляду у складі: головуючого судді Фаєр Ю.Г., Степанової Л.В., Щавинської Ю.М.

За клопотанням сторін, ухвалою господарського суду Одеської області від 01.03.2010р. строк розгляду зазначеної справи продовжено по 04.04.2010р. в порядку ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов (вх№1319 від 21.01.2010р.) та відзиві на заперечення (вх№5985 від 10.03.2010р.) посилаючись на те, що листом ДАБК №2889 від 17.09.2008р. керівника товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ-ПІВДЕНЬ" попереджено про зупинення дії дозволу ДАБК на виконання будівельних робіт №86 від 17.03.2008р, у зв’язку з чим заборона виконання будівельних робіт унеможливлювала використання орендованого майна.

Відповідач зазначає, що посилаючись на вищевикладені обставини неодноразово звертався до керівника товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." з листами, в яких повідомляв про зупинення з незалежних від ТОВ "ЕЛІТ-ПІВДЕНЬ" причин будівництва будинку, просив визнати цю обставину форс-мажорною з відповідними правовими наслідками. Дії товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." щодо ненарахування орендної плати за період з листопаду 2008р. по лютий 2009р. вказують, що позивач погодився з тим, що заборона виконання будівельних робіт це форс-мажорна обставина.

Крім того, відповідач вказує, що він неодноразово звертався до позивача з вимогою про відвантаження опалубки з об’єкту, однак жодних дій по розірванню договору та відвантаженню опалубки позивачем вчинено не було.

Відповідач посилається на вимоги п.6 ст.762 Цивільного кодексу України відповідно до якого наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Відповідач звертає увагу суду на те, що орендоване майно не використовувалось взагалі, про що позивач неодноразово пересвідчувався, перевіряючи стан майна на місці.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

29.07.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ-ПІВДЕНЬ" (орендар) укладено договір №8.173 оренди майна (оперативна оренда), за умовами якого орендодавець приймає на себе зобов’язання надати орендарю у тимчасове користування та за плату елементи опалубки (майно) згідно додатку 1 (Специфікація елементів опалубки), яка є невід’ємною частиною цього договору, а орендар, в свою чергу, прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів, з метою проведення будівельно-монтажних робіт(п.п.1.1, 1.3 цього договору).

Згідно п.2.1 вказаного договору термін орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини орендарю і діє до моменту повернення орендарем майна у повному обсязі. Для цілей ч.1 цього пункту, під моментом фактичної передачі майна сторони будуть розуміти відвантаження майна або його частини орендарю з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна на переміщення та/або акт прийому-передачі).

Пунктом 2.2 зазначеного договору встановлено, що закінчення встановленого п.2.1 договору терміну орендних правовідносин не звільняє орендаря від обов’язку сплати орендних платежів у повному обсязі за фактичний термін перебування майна у орендаря.

Відповідно до п.2.3 даного договору у випадку настання обставин, які унеможливлюють використання орендарем переданого йому в орендне користування майна, у тому числі через обставини, за які орендар не відповідає, орендар зобов’язаний письмово повідомити про це орендодавця на протязі однієї доби з моменту настання таких обставин та повернути майно на умовах та в строки передбачені розділом 5 договору, якщо сторони не домовляться письмово про інше. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення орендодавця про неможливість користування майном лишають орендаря права посилатися на такі обставини як на підставу, що звільняє від належного виконання орендарем умов договору, в тому числі від сплати орендних платежів.

Відповідно до пункту 2.4 цього договору майно передається орендарю в орендне користування не менш ніж на тридцять календарних днів. У разі, якщо орендар повертає майно раніше зазначеного строку орендна плата в сторону зменшення не перераховується, а нараховується за повний календарний місяць.

Згідно п.10.1 названого договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008р., але в будь-якому разі до повного виконання ними взятих на себе зобов’язань.

Згідно п.3.1 зазначеного договору плата за тимчасове користування майном згідно Додатку 1 (орендна плата) розраховується за фактичний термін користування майном і складає 3,8% на місяць від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування орендарю, та становить суму у розмірі 116573,75грн., у т.ч. 19428,96грн. ПДВ.

Пунктом 3.2 даного договору визначено, що у разі передачі у тимчасове користування орендаря частини майна, інших або додаткових елементів, розмір орендної плати змінюється пропорційно зміні комплектації елементів, що фактично передані.

Відповідно до п.3.4 названого договору фактичний обсяг майна, що передається орендодавцем орендарю підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами (накладна на переміщення та/або акт прийому передачі).

Пунктом 3.6 вказаного договору встановлено, що орендна плата, незалежно від її розміру (п.п.3.1, 3.2), щомісяця перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні орендаря, при цьому 50% від загальної орендної плати на місяць (п.3.1 договору) орендар зобов’язується сплатити орендодавцю на протязі трьох банківських днів з моменту підписання цього договору, а решту та в подальшому сплачувати до 15 числа кожного місяця наступного за поточним місяцем користування майном.

Пунктом 3.8 цього договору визначено, що одностороння зміна умов, передбачених попередніх пунктів ч.3 договору, а так само й одностороння відмова від виконання зазначених умов не допускається та буде вважатися такою, що суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до п.4.6 зазначеного договору документом, що засвідчує факт та обсяг передачі майна орендарю є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписуються представниками обох сторін, та вручаються орендодавцем орендарю в момент фактичного відвантаження майна у повному обсязі або в окремій його частині.

У розділі 5 вказаного договору сторони обумовили порядок повернення майна орендодавцю.

Пунктом 5.1 даного розділу визначено, що після закінчення терміну дії договору, а також у випадку його дострокового припинення (розірвання), у тому числі на підставі та в порядку ст.782 Цивільного кодексу України або настання обставин передбачених п.2.3 договору, орендар, протягом п’яти робочих днів, зобов’язаний повернути орендодавцю прийняте у тимчасове користування майно очищеним від сторонніх забруднень.

Згідно п.5.2 цього розділу орендар зобов’язується узгодити з орендодавцем час повернення майна шляхом письмового попередження останнього за 24 години про прибуття транспортного засобу орендаря під розвантаження майна на склад орендодавця.

Відповідно до п.5.3. зазначеного розділу орендар в момент повернення майна повинен надати орендодавцю відповідні товаророзпорядчі документи на переміщення майна (накладну та/або відповідний акт).

Майно вважається повернутим від орендаря до орендодавця в момент підписання відповідної товаророзпорядчої документації (п.5.4 цього розділу).

Згідно п.5.7 названого розділу у випадку, якщо орендарем буде проведено часткове повернення майна або неповернення майна, орендна плата нараховується пропорційно частині майна, що залишилась у фактичному тимчасовому користуванні орендаря, або застосовуються санкції згідно діючого законодавства України.

Розділом 9 вказаного договору визначено форс-мажор (дія обставин непереборної сили).

Відповідно до п.9.1 цього розділу жодна зі сторін не несе відповідальності у разі невиконання або неналежного виконання нею будь-якого з її зобов’язань за договором, якщо таке невиконання або неналежне виконання обумовлено виключно виникненням та/або дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). У даному випадку під обставинами непереборної сили слід розуміти події надзвичайного характеру, які виникли після укладення договору незалежно від волі й бажання сторін (сторони), наприклад, дії природних стихій і катаклізмів, війна, безпорядки та ін., заборона чи обмеження, що витікають із документів нормативного та ненормативного характеру органів державної влади та управління.

Згідно п.9.2 зазначеного розділу сторона, для якої склалися форс-мажорні обставини, зобов’язана не пізніше 3-х банківських днів з дати настання таких обставин, в письмовій формі проінформувати контрагента про настання таких обставин та про їх наслідки, й прийняти всі можливі заходи з метою максимального обмеження негативних наслідків, що викликані форс-мажорними обставинами. Аналогічні умови стосуються інформування про припинення дії форс-мажорних обставин та їх наслідків.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин, веде за собою втрату права посилатися на такі обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності (п.9.3 даного розділу договору).

Факт отримання відповідачем відповідних елементів опалубки у кількості 3557 одиниць підтверджується наявними в матеріалах справи накладними на переміщення від 04.09.2008р. №ДК-0006502, №ДК-0006500, №ДК0006653 та від 09.09.2009р. №ДК-0006630, які належним чином підписані та скріплені печатками сторін.

При цьому, вказані документи –накладна на переміщення визначена сторонами як доказ фактичної передачі майна у розумінні п.2.1 договору. Викладене спростовує твердження відповідача щодо поставки позивачем лише трьох одиниць майна 04.09.2008р. та однієї 09.09.2008р., на які останній посилається у відзиві на позов.

Водночас у відповідності до п.8.1 договору, сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов’язань.

У разі прострочення перерахування суми щомісячної орендної плати, орендодавець має право нарахувати та стягнути з орендаря пеню від суми заборгованості по орендним платежам, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого порушення за кожний день, при цьому пеня нараховується за весь час прострочення в межах загальних строків позовної давності –три роки. Нарахування пені не звільняє орендаря від відповідальності, передбаченою ст.625 Цивільного кодексу України (п.8.2 названого договору).

Відповідно до п.8.3 цього договору нарахування штрафних санкцій та пені, передбачених договором та діючим законодавством України за невиконання або неналежне виконання умов договору є виключно правом, а не обов’язком сторін.

Посилаючись на порушення товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ-ПІВДЕНЬ" прийнятого на себе зобов’язання за договором №8.173 оренди майна (оперативної оренди) від 29.07.08р. щодо своєчасної сплати орендної плати за орендоване майно, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за період вересень-жовтень 2008р. та березень-травень 2009р. на загальну суму 607011,85грн., з яких 531679,34грн. сума основного боргу, 13496,75грн. інфляційні витрати, 3594,78грн. - 3% річних та 58240,98грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору №8.173 оренди майна (оперативної оренди) від 29.07.2008р., запроваджених сторонами в п.п.3.1, 3.2 цього договору, відповідач 01.09.2008р. сплатив на користь позивача 58286,88грн., що складає 50% від загальної суми орендної плати на місяць та 09.09.2008р. - 5960грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи довідка банку про рух грошових коштів від 20.11.09р. вих№56-3-1-00/1252 за період з 01.08.08р. по 19.11.09р. та банківські виписки.

З матеріалів справи також вбачається, що між сторонами на виконання договірних зобов’язань складені 2 акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.09.2008р. №ДК-0000014 на суму 5960грн. та від 30.09.2008р. №ДК-0002004 на суму 96715,02грн. Зазначені акти підписані та скріплені печатками сторін без будь-яких заперечень з боку відповідача.

При цьому, отримавши від позивача орендоване майно, необхідне для виконання будівельних робіт при будівництві багатоквартирного житлового будинку за адресою: АРК, смтНікіта, Південнобережне шосе, в районі буд.44, дозвіл на будівництво якого зупинено, відповідач листом від 24.11.2008р. вих№6 звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.” в якому зазначив про неможливість продовження будівництва у зв’язку з його зупиненням з незалежних від товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ-ПІВДЕНЬ" причин та просив визнати цю причину форс-мажорною з відповідними правовими наслідками, якими останній вважає розірвання договору №8.173 оренди майна (оперативної оренди) від 29.07.2008р. та повернення в подальшому орендованого майна позивачу.

З наявного в матеріалах справи листа від 17.09.2008р. вих№2889 начальника відділу контрольних перевірок ЮБР, адресованого керівнику відповідача вбачається, що на виконання рішення виконкому Масандрівської поселкової ради від 27.08.2008р. №498 „Про зупинення дії рішень виконавчого комітету поселкової ради №23, №24 від 06.02.2008р.” інспекція ДАБК в АРК зупиняє дію дозволів інспекції ДАБК в АРК №86 від 17.03.2008р. та №401 від 19.06.2008р. до виконання усіх вимог п.2 вказаного рішення. На вимогу суду зазначені рішення відповідачем суду не надані.

В порушення запроваджених сторонами п.9.2 договору №8.173 оренди майна (оперативної оренди) від 29.07.08р. умов, відповідач не надав суду доказів повідомлення у письмовій формі позивача протягом 3-х банківських днів про настання форс-мажорних обставин, з дати настання таких обставин, що веде за собою втрату права посилатися на такі обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності (п.9.3 даного розділу договору).

Посилання відповідача на наявні в матеріалах справи листи від 24.11.2008р. вих№6, від 13.01.2009р. вих№1, від 02.03.2009р. вих№2/1 судом до уваги не приймаються, оскільки на вимогу суду відповідачем не надані докази надіслання останніх позивачу.

Як вже зазначалося вище, згідно п.5.2 розділу 5 договору №8.173 оренди майна (оперативної оренди) від 29.07.08р. орендар зобов’язується узгодити з орендодавцем час повернення майна шляхом письмового попередження останнього за 24 години про прибуття транспортного засобу орендаря під розвантаження майна на склад орендодавця.

Таким чином, запроваджені сторонами у розділі 5 договору №8.173 оренди майна (оперативної оренди) від 29.07.08р. умови щодо порядку повернення майна орендодавцю спростовують твердження відповідача, відповідно до яких позивачем не здійснено відвантаження опалубки.

Також, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що спірний договір припинив свою дію 31.12.2008р. у зв’язку з чим у позивача відсутні підстави для нарахування орендної плати, оскільки згідно п.10.1 названого договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008р., але в будь-якому разі до повного виконання ними взятих на себе зобов’язань, а у випадку, якщо орендарем буде проведено часткове повернення майна або неповернення майна, орендна плата нараховується пропорційно частині майна, що залишилась у фактичному тимчасовому користуванні орендаря, або застосовуються санкції згідно діючого законодавства України.

Крім того, зупинення з незалежних від відповідача причин будівництва багатоквартирного житлового будинку не є й підставою для розірвання договору оренди у розумінні ст.651 Цивільного кодексу України, за якою зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 цієї статті договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Натомість доказів розірвання даного договору за згодою сторін чи в судовому порядку відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч.3 ст.291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України, для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 цього Кодексу.

При цьому, порядок розірвання господарських договорів врегульовано ст.188 Господарського кодексу України п.4 якої встановлено, що заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового пробігу.

Досудовий порядок врегулювання спорів, що виникають у разі зміни та розірвання певної категорії господарських договорів врегульовано ст.11 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, підприємство, яке вважає за необхідне розірвати договір, надсилає другій стороні пропозицію про те.

Підприємство, яке одержало пропозицію про розірвання договору, повинне повідомити на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємство не досягло згоди щодо розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового пробігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Натомість, відповідачем не дотримано встановленого порядку врегулювання спору щодо розірвання договору оренди.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення вищезазначених приписів закону та договору №8.173 оренди майна (оперативної оренди) від 29.07.08р., договірні зобов’язання з своєчасної сплати орендних платежів не виконувались, внаслідок чого станом на 31.08.09р. за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за період вересень-жовтень 2008р. та березень-травень 2009р. у сумі 531679,34грн., яку відповідачем до теперішнього часу не сплачено. Доказів, спростовуючих наявність у відповідача заявленої до стягнення заборгованості, останнім суду не надано.

Водночас у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань від суми несвоєчасної сплати орендної плати з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення 13496,75грн. - інфляційних витрат, 3594,78грн. - 3% річних, такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, згідно із п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи викладені норми матеріального права, а також те, що сторони в пункті 8.2 договору передбачили умови щодо нарахування пені за весь час прострочення в межах загальних строків позовної давності –три роки, невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором щодо своєчасної сплати орендної плати, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача 58240,98грн. пені є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені норми матеріального права, наданий позивачем розрахунок, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ-ПІВДЕНЬ" (65076 м.Одеса, вул.Генерала Петрова, 42, кв.31; код 34598336; п/р26008002172001 в філії КБ „Надра” ОРУ м.Одеса, МФО 328975) на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." (04210, м.Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 20-а; код 30530955; п/р2600515493 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ, МФО 300335) заборгованість на загальну суму 607011(шістсот сім тисяч одинадцять)грн.85коп., витрати по сплаті держмита на суму 6071(шість тисяч сімдесят одна)грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду Одеської області, підписане 19.03.2010р., набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Головуючий суддя Ю.Г. Фаєр

Суддя Л.В. Степанова

Суддя Ю.М. Щавинська