Рішення № 113664134, 20.09.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2848/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Заводової Наталії Іванівни ( АДРЕСА_1 ; ідент. код НОМЕР_1 )

до Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області (63701, Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Студентська, 2; ідент. код 02146239)

про стягнення 12612,16 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець Заводова Наталія Іванівна, 30.06.2023 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлені 21.02.2022 та 22.02.2022 року товар у сумі 8450,00 грн, у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань за договором № 39 від 07.02.2022 року. Крім того, заявлено до стягнення пеню у сумі 1494,94 грн, нараховану за період з 03.03.2022 по 04.09.2022; 3% річних у розмірі 333,01 грн, нарахованих за 480 днів; інфляційні втрати у розмірі 2334,21 грн за період з березня 2022 по травень 2023. Також позивач просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,48 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.07.2023 прийнято позовну заяву ФОП Заводової Наталії Іванівни до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2848/23 розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Позивачеві, згідно статті 251 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.

Клопотання від сторін, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, щодо проведення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно п. 1 ч. 1 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до пункту 2 § 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Оголошення надруковане у газеті "Голос України" № 168 (7668) від 04 вересня 2021 року та на сайті Судова влада України, підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно починають функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

З початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

В ч. 5, 7 статті 6 ГПК України унормовано, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Отже, оскільки відповідач зареєстрований в Електронному суді, всі процесуальні документи у цій справі, в порядку приписів статті 6 ГПК України, повинні направлятись судом в електронній формі шляхом їх направлення на офіційну електронну адресу відповідача (електронний кабінет).

Враховуючи вищенаведені приписи процесуального законодавства, ухвала суду від 05.07.2023 про відкриття провадження у справі № 922/2848/23 була направлена та доставлена відповідачу в установленому порядку на офіційну електронну адресу в ЄСІТС, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа від 07.07.2023 із системи Електронний суд.

За таких підстав, враховуючи те, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була доставлена відповідачу в установленому порядку на офіційну електронну адресу 07.07.2023 о 20:41, то строк на подачу відзиву, встановлений в ухвалі суду сплив 25.07.2023 року.

Станом на час розгляду спору відповідачем до суду не надано ані відзиву на позов, ані будь-яких заяв по суті спору чи з процесуальних питань, а відтак суд робить висновок, що відповідач не виявив бажання повідомити суду свою правову позицію щодо суті спору, що є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про факт розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що ненадання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Статтею 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Разом з тим, враховуючи те, що з 22.07.2023 до 10.09.2023 включно суддя Шатерніков М.І. перебував у відпустці, тому справу розглянуто, складено повний текст рішення та його підписано судом після виходу судді на роботу.

Враховуючи викладене, розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи у розумні строки та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

07 лютого 20220 між Фізичною особою-підприємцем Заводовою Наталією Іванівною (позивач, постачальник) та Відділом освіти Куп`янської міської ради Харківської області (відповідач, замовник) було укладено договір закупівлі товару № 39, відповідно до умов розділу 1 якого, постачальник (позивач) зобов`язався поставити товари, зазначені в пункті 1.2 Договору, а саме: хліб пшеничний з борошна вищого ґатунку, хліб з житнього борошна, хліб цільнозерновий з пшеничного борошна. Код державного класифікатора - Код ДК 021:2015:15810000-9 Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби. Кількість товарів: Хліб пшеничний з борошна вищого ґатунку - 2000 кг, хліб з житнього борошна - 7779 кг, хліб цільнозерновий з пшеничного борошна - 7540 кг. Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до п. 3.3., 3.4 договору, ціна товару складається з вартості самого товару та витрат на його доставку постачальником за власний рахунок з урахуванням витрат на страхування, розвантажувальних та завантажу вальни: робіт, податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені. Ціна на поставлений товар не повинна змінюватися до повного виконання договору, з виключенням випадків, передбачених п.12.4 Договору.

Порядок поставки товару узгоджено сторонами у розділі 5 договору, зокрема сторонами досягнуто домовленості, що строк поставки товарів: до 31 грудня 2022 року на вимогу замовника. Постачальник здійснює поставку товару за кінцевим місцем призначення - Україна, 63701, Харківська область, м. Куп`янськ, Куп`янські заклади дошкільної та загальної середньої освіти Куп`янської міської ради Харківської області (згідно Дислакації). Датою поставки є дата, вказана в товарно-транспортній накладній, підписаній представниками «Постачальника» і «Замовника», несвоєчасна поставка товару «Постачальником» тягне за собою відповідальність та розірвання договору. Поставка товару постачальником здійснюється не пізніше трьох календарних днів з дня наданні замовником заявки постачальнику. (п. 5.1 - 5.3, 5.9).

Умовами п. 4.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити у встановлений строк замовнику товар за цінами, що надаються до цього договору в специфікації, яка є його невід`ємною частиною, а замовник зобов`язується оплатити його; розрахунки за поставлений товар здійснюються за фактом його постачання на підставі видаткових накладних протягом 7- ми банківських днів; джерелом фінансування є місцевий бюджет; у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 7-ми банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій розрахунковий рахунок.

Замовник має право зменшувати обсяг закупівлі товарів та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору (п. 6.2.3. договору).

Умовами п. 7.1. договору передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Відповідно до пункту 11.1. договору, він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022 р. або до повного виконання сторонами грошових зобов`язань за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем на виконання своїх зобов`язань за спірним договором, а саме:

- 21.02.2022 року у власність відповідача було передано на підставі 15-ти видаткових накладних (№ 1647 - 400,00 грн; № 1650 - 345,00 грн; № 1651 - 125,00 грн; № 1652 - 177,00 грн; № 1653 - 200,00 грн; №1654 - 351,00 грн; № 1655 - 600,00 грн; № 1656 - 256,00 грн; № 1657 - 306,00 грн; № 1658 - 409,00 грн; № 1659 - 261,00 грн; № 1660 - 150,00 грн; № 1662-162,00 грн; № 1663 - 159,00 грн; № 1664 - 206,00 грн) товар на загальну суму 4107,00 грн.;

- 22.02.2022 року у власність відповідача було передано на підставі 15-ти видаткових накладних (№ 1669 - 450,00 грн; № 1672 - 227,00 грн; № 1673 - 96,00 грн; № 1674 - 177,00 грн; № 1675 - 123,00 грн; № 1676 - 351,00 грн; № 1677 - 600,00 грн; № 1678 - 286,00 грн; № 1679 - 331,00 грн; № 1680 - 455,00 грн; № 1681 - 339,00 грн; № 1682 - 150,00 грн; № 1684 - 264,00 грн; № 1685 - 236,00 грн; № 1686 - 258,00 грн) товар на загальну суму 4343,00 грн.,

що підтверджується наданими позивачем копіями видатковими накладних, які залучені до матеріалів справи.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобов`язання відповідача по оплаті вартості поставленого на його користь товару встановлено положеннями п. 4.1. договору №39 від 07 лютого 2022 року і становить 7 (сім) банківських днів з моменту отримання товару.

Як вказує позивач, у позовній заяві та встановлено з наданих до матеріалів справи 21.02.2022 р. та 22.02.2022 р. позивач окремими партіями поставив відповідачу товар та відповідно отримано останнім товар на загальну суму 8450,00 грн., в свою чергу доказів оплати відповідачем за отриманий у цей період товар до матеріалів справи не надано та надані відповідачем пояснення або заперечення цього факту.

Таким чином, відповідач розрахунок за отриманий товар від позивача за спірним договором у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим, у останнього виникла перед позивачем заборгованість за поставлений за договором на закупівлю товару № 39 від 07.02.2022 р., яка станом на час розгляду справи становить 8450,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, не надання відповідачем доказів здійснення своєчасної оплати поставленого товару, або обґрунтованих заперечень проти вимог позивача, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого ФОП Заводовою Н.І. за договором № 39 від 07.02.2022 р. товару:

- за товар поставлений 21.02.2022 на загальну суму 4107,00 грн з 03.03.2022;

- за товар поставлений 22.02.2022 на загальну суму 4343,00 грн з 04.03.2022;

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи містять докази виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором щодо поставки відповідачу товару та не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів.

Таким чином, факт прострочення оплати відповідачем не спростовано.

За приписами ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 8450,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 1494,94 грн.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами договору на закупівлю товару № 39 від 07.02.2022 р., зокрема розділом 7 договору, який має назву відповідальність сторін, відповідальність замовника (відповідача) за порушення взятого на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати отриманого товару не встановлена, як і не встановлено розмір та порядок обчислення такого забезпечення.

В обґрунтування нарахування штрафу позивач посилається на п. 7.1 договору № 39 від 07 лютого 2022 року. Втім, дане посилання позивача є необґрунтованим та безпідставним, з огляду на ту обставину, що вказаний пункт договору містить лише загальні приписи відносно того, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором. Інші пункти розділу 7 договору ж встановлюють відповідальність лише за неналежне виконання зобов`язань постачальником. Тобто, суд зазначає, що як розділом 7 договору, так і договором в цілому, фактично не визначено забезпечення виконання зобов`язання в розумінні ЦК України, у разі порушення такого зобов`язання замовником (відповідачем у даному разі), у той час як позивач в позовній заяві вже самостійно визначив такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня. Суд звертає увагу позивача на те, що в даному випадку сторонами не узгоджено відповідальності відповідача у розі порушення ним взятих на себе зобов`язань (своєчасної оплати отриманого товару), що в свою чергу унеможливлює одностороннє уточнення (зміну) умов договору на користь позивача. Враховуючи вище викладене, суд відмовляє в задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 1494,94 грн. через необґрунтованість та безпідставність.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивачем, на підставі приписів ст. 625 ЦК України, заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 333,01 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2334,21 грн за період з 03.03.2022 (04.03.20222) до 25.06.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних, враховуючи періоди та суми заборгованості встановлені судом вище, суд дійшов висновку про правильність здійснених позивачем розрахунків, а тому вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 333,01 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2334,21 грн. визнається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що позивачем представлено достатньо об`єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, натомість відповідач позовні вимоги не спростував, не подав доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги пред`явлені правомірно, проте підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем не доведено правомірність пред`явлення вимог про стягнення з відповідача пені.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Зважаючи на те, що спір виник у зв`язку з невиконанням відповідачем у добровільному порядку своїх зобов`язань, а також враховуючи сплату позивачем за подання позовної вимоги майнового характеру судового збору у мінімальному розмірі визначеному ЗУ "Про судовий збір", суд керуючись приписами ч. 9. ст. 129 ГПК України, вважає за можливе судовий збір у розмірі 2684,00 грн, сплачений позивачем, покласти на відповідача у повному обсязі та стягнути з останнього на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області (63701, Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Студентська, 2; ідент. код 02146239) на користь Фізичної особи-підприємця Заводової Наталії Іванівни ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ; р/р НОМЕР_2 у банку АТ "СЕНС БАНК") 8450,00 грн основного боргу, 333,01 грн - 3% річних, 2334,21 грн інфляційних втрат, а також 2684,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову про стягнення пені у сумі 1494,94 грн - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено "20" вересня 2023 р.

СуддяМ.І. Шатерніков