Рішення № 113664062, 18.09.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1360/23

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Ігнатишеної А.С.,

за участю представників:

позивача: не з`явився,

відповідача: Чалян Нуне Алеговна - довіреність №8054 від 10.01.2023,

розглянувши справу №916/1360/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39) про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 , шляхом поновлення дії договорів оренди №51Е100-1259/20 від 09 грудня 2020, 51Е100-148/21 від 10 лютого 2021 та усунення перешкод з боку АТ Укртелеком, в особі Одеської філії АТ Укртелеком у користуванні нерухомим майном, шляхом надання доступу до орендованих приміщень, розташованих за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 30,9 кв.м. та загальною площею 34,1 кв.м., та ненарахуванні орендних платежів по договорам оренди №51Е100-1259/20 від 09 грудня 2020, 51Е100-148/21 від 10 лютого 2021, з 24 лютого 2022 по дату закінчення воєнного стану в Україні,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, вирішені судом заяви, клопотання сторін, вчинені судом процесуальні дії у справі:

Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що ним виконувались в повній мірі зобов`язання відповідно до укладених між позивачем та відповідачем договорів оренди №51Е100-1259/20 від 09.12.2020 та №51Е100-148/21 від 10.02.2021 нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_3 , зі строками дії до 31.10.2023 року до моменту введення Указом Президента України воєнного стану на всій території України, починаючи з 24 лютого по теперішній час.

За умови виникнення обставин пов`язаних з веденням воєнного стану на всій території України, з посиланням на п. 9.1 договорів оренди №51Е100-1259/20 від 09.12.2020 та №51Е100-148/21 від 10.02.2021, в березні та квітні 2022 року ОСОБА_1 направляла на адресу АТ «Укртелеком» Одеської філії повідомлення разом з листом Торгово-Промислової Палати України від 28.02.2023 за вх.№2024/02.0-7, в якому зазначала та просила не нараховувати орендну плата з підстав зупинення підприємницької діяльності та не отримання доходів.

В червні 2022 представник позивача звернувся з адвокатським запитом до АТ «Укртелеком» Одеської філії, на що отримав від останнього відповідь від 14.06.2022 за вх.№1480, щодо відмови від нараховування орендних платежів через форс-мажорні обставини та надав свій розрахунок боргу по договорам оренди.

15.07.2022 позивач намагалась потрапити до орендованих приміщень, розташованих за адресою АДРЕСА_3 , де знаходиться майно ОСОБА_1 , проте її недопущено навіть в саму будівлю.

19.07.2022 представник позивача направив на адресу АТ «Укртелеком» Одеської філії адвокатський запит, на який отримав відповідь від 29.07.2022 №1495 де зазначалось, про те, що договори оренди №51Е100-1259/20 від 09.12.2020 та №51Е100-148/21 від 10.02.2021 з ОСОБА_1 розірвані 31.05.2022 року та її про це направлялись відповідні повідомлення. Проте, як стверджує позивач, жодних листі про дострокове розірвання договорів оренди ним не отримано, жодних доказів щодо направлення листів, відповідачем надано не було.

Відповідач в судові засідання, які провадились в підготовчому проваджені не з`являвся, правом на подання до суду відзиву на позов не скористався. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Поштова кореспонденція із судовими ухвалами, що направлялась відповідачу, отримувались останнім, що у відповідності до п.3 ч.6 ст.242 ГПК України підтверджує факт належного повідомлення судом відповідача про розгляд даної справи, дату та час судового засідання.

Між тим, у судові засідання від 11.09.2023 та 18.09.2023 з`явився представник відповідача та в порядку ст. 207 ГПК України подав до суду 15.09.2023 пояснення на позовну заяву за вх.№31985/23, разом з додатками, які були залучені судом в порядку ст. 207 ГПК України, однак докази додані до даних пояснень подані відповідачем з пропущенням строків відповідно до ст. 80 ГПК України, а тому судом до розгляду не прийняті, про що судом згідно ч.ч. 3, 4 ст. 233 ГПК України прийнято відповідну протокольну ухвалу.

Ухвалою суду від 05.04.2023 залишено без руху позовну заяву від 03.04.2023 за вх.№1411/23 ОСОБА_1 до АТ «Укртелеком» в особі Одеської філії АТ «Укртелеком» про відновлення становища.

Ухвалою суду від 14.04.2023 відкрито провадження у справі №916/1360/23, постановлено розглядати справу №916/1360/23 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 31.05.2023 об 11год.30хв.

У судовому засіданні 31.05.2023 оголошено протокольну ухвалу про перерву до 26.07.2023 о 12:20.

У судовому засіданні 26.07.2023 оголошено протокольну ухвалу про перерву до 14.08.2023 о 14:30.

У судове засідання 14.08.2023 сторони не з`явились.

Ухвалою суду від 14.08.2023 закрито підготовче провадження у справі №916/1360/23 та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 11.09.2023 о 10:30.

У судовому засіданні 11.09.2023 оголошено протокольну ухвалу про перерву до 18.09.2023 о 14:00.

14.08.2023 за вх.№27514/23, 08.09.2023 за вх.№31038/23 та 18.09.2023 за вх.№32231/23 позивачем направлялись до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

09.12.2020 між АТ «Укртелеком» в особі директора Одеської філії ПАТ «Укртелеком» Ярмоленко С.М. (далі-орендодавець) та ОСОБА_1 (далі-орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №51Е100-1259/20 (далі-договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування наступне майно (надалі - орендоване майно): нерухоме майно, розташоване за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 30,9 м7, для використання з якості офісу. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі додатку №1 до договору (п.п.1.1., 1.1.1. договору).

За умовами п.п. 3.1., 3.1.1., 3.1.2., 3.7., 3.8., 3.8.1., 3.8.2., 3.9. договору оренди №51Е100-1259/20 від 09.12.2020 за користування орендованим майном орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю орендну плату, що складається з: плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 108,33 гривень за 1 кв.м. за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням П/ДВ та коефіцієнта загальних площ становить 4 371,77 гривень за 33,63 м за місяць; плати за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у додатку №2 до договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором). Щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим орендодавець надає орендарю рахунок-акт, яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди та послуг з утримання орендованого майна за розрахунковий місяць. Орендна плата сплачується орендарем щомісяця шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця у наступному порядку: орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця. Плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяця наступного за розрахунковим. Орендна плата оплачується на підставі рахунку-акту, що надається/надсилається/передається орендодавцем орендарю, в тому числі який надсилається орендодавцем за допомогою електронного сервісу обміну документами. У разі не отримання орендарем рахунку-акту від орендодавця, орендар зобов`язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата, При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням переплати/недоплати орендодавцем).

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2 в разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за договором, сторони несуть відповідальність згідно із цим договором та чинним законодавством України. У разі порушення строків виконання грошових зобов?язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов?язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.

Згідно п. 9.1. договору оренди №51Е100-1259/20 від 09.12.2020 сторони звільняються, від часткового або повного виконання своїх обов`язків у разі виникнення обставин непереборної сили, які неможливо передбачити або можна передбачити, але не можна уникнути (війна, стихійне лихо) та при настанні обставин юридичного форс-мажору (рішення органів державної влади). Ці обставин мають об`єктивний та абсолютний характер. Дія обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою України, за винятком випадків, коли ці обставини загальновідомі або відповідно до цього прийнято нормативно-правові акти органів державної влади в межах їх компетенції. Сторона, для якої стало неможливим виконання обов`язків за цим договором через дію обставин форс-мажору, повинна протягом трьох днів повідомити іншу сторону про початок, а потім про закінчення дії цих обставин.

Пунктами 11.1., 11.2., 11.4., 11.4.1., 11.4.2., 11.4.3. передбачено, що цей договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 31 жовтня 2023 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії цього договору орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про наміри щодо подальшої оренди орендованого майна. У випадках коли після укладення цього договору законодавством буде встановлено правила що погіршують становище сторін, умови договору, обумовлені раніше, зберігають чинність протягом всього строку його дії. Договір може бути достроково розірваний у таких випадках за взаємною згодою сторін з обов`язковим складанням письмового документу за підписами обох сторін; орендодавцем або орендарем в односторонньому порядку з будь-яких підстав за умови направлення іншій стороні письмового повідомлення про дострокове розірвання договору не менше ніж за 90 календарних днів до дати його розірвання; орендарем в односторонньому порядку у разі незгоди зі зміною орендної плати за умови направлення орендодавцю письмового повідомлення про дострокове розірвання договору не менше ніж за 30 календарних днів до дали введення нового розміру орендної плати.

Договір складений у двох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу і зберігаються по одному в кожної зі сторін за договором. Усі зміни і доповнення до цього Договору оформляються у вигляді додаткових угод, які дійсні лише за умови, якщо складені в письмовій формі та підписані обома сторонами, окрім випадків, зазначених у договорі (у т.ч. зміни його умов в односторонньому порядку) (п.п. 13.1., 13.3. договору №51Е100-1259/20 від 09.12.2020).

Сторонами до договору №51Е100-1259/20 від 09.12.2020 оренди нерухомого майна було підписано: додаток №1 план-схему орендованого майна; додаток №2 розрахунок вартості послуг з утримання орендованого майна; додаток №3 перелік додаткових прав та обов`язків орендаря і орендодавця щодо забезпечення правил пожежної безпеки, акт приймання-передачі майна від 21.12.2020.

10.02.2021 між АТ «Укртелеком» в особі директора Одеської філії ПАТ «Укртелеком» Ярмоленко С.М. (далі-орендодавець) та ОСОБА_1 (далі-орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №51Е100-148/21 (далі-договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування наступне майно (надалі - орендоване майно): нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , на першому поверсі з 3-х поверхового будинку №44 корпус «А», загальною площею 34,10 кв.м., для використання у якості офісу. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі у додатку №l до договору (п.п.1.1., 1.1.1.. договору).

Згідно п.п. 3.1., 3.1.1., 3.1.2., 3.7., 3.8., 3.8.1, 3.8.2., 3.9. договору оренди №51Е100-148/21 від 10.02.2021 за користування орендованим майном, орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю орендну плату, що складається з: плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендного ставкою у розмірі 88,00 гривень за 1 кв.м. за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ) становить 3766,78 гривень за 34,1 кв.м. за місяць, плати за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у додатку №2 до договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором). Щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим орендодавець надає орендарю рахунок-акт, яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди та послуг з утримання орендованого майна за розрахунковий місяць. Орендна плата сплачується орендарем щомісяця шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця у наступному порядку: орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця; плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяця наступного за розрахунковим. Орендна плата оплачується на підставі рахунку-акту, що надається/надсилається/передається орендодавцем орендарю, в тому числі який надсилається орендодавцем за допомогою електронного сервісу обміну документами. У разі не отримання орендарем рахунку-акту від орендодавця, орендар зобов`язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата, При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням переплати/недоплати орендодавцем).

За умовами п.п. 6.1., 6.2 договору №51Е100-148/21 від 10.02.2021в разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за договором, сторони несуть відповідальність згідно із цим договором та чинним законодавством України. У разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання у розмірі подвійно облікової ставки НБУ за весь час прострочення.

Пунктом 9.1. договору оренди №51Е100-148/21 від 10.02.2021 передбачено, що сторони звільняються, від часткового або повного виконання своїх обов`язків у разі виникнення обставин непереборної сили, які неможливо передбачити або можна передбачити, але не можна уникнути (війна, стихійне лихо) та при настанні обставин юридичного форс-мажору (рішення органів державної влади). Ці обставин мають об`єктивний та абсолютний характер. Дія обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою України, за винятком випадків, коли ці обставини загальновідомі або відповідно до цього прийнято нормативно-правові акти органів державної влади в межах їх компетенції. Сторона, для якої стало неможливим виконання обов`язків за цим договором через дію обставин форс-мажору, повинна протягом трьох днів повідомити іншу сторону про початок, а потім про закінчення дії цих обставин.

Відповідно до п.п. 11.1., 11.2., 11.4., 11.4.1., 11.4.2., 11.4.3. договору №51Е100-148/21 від 10.02.2021, цей договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 31 жовтня 2023 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку ді цього договору орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про наміри щодо подальшої оренди орендованого майна. У випадках коли після укладення цього договору законодавством буде встановлено правила що погіршують становище сторін, умови договору, обумовлені раніше, зберігають чинність протягом всього строку його дії. Договір може бути достроково розірваний у таких випадках: за взаємною згодою сторін з обов`язковим складанням письмового документу за підписами обох сторін; орендодавцем або орендарем в односторонньому порядку з будь-яких підстав за умови направлення іншій стороні письмового повідомлення про дострокове розірвання договору не менше ніж за 90 календарних днів до дати його розірвання; орендарем в односторонньому порядку у разі незгоди зі зміною орендної плати за умови направлення орендодавцю письмового повідомлення про дострокове розірвання договору не менше ніж за 30 календарних днів до дали введення нового розміру орендної плати.

Договір складений у двох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу і зберігаються по одному в кожної зі сторін за договором. Усі зміни і доповнення до цього Договору оформляються у вигляді додаткових угод, які дійсні лише за умови, якщо складені в письмовій формі та підписані обома сторонами, окрім випадків, зазначених у договорі (у т.ч. зміни його умов в односторонньому порядку) (п.п. 13.1., 13.3. договору №51Е100-148/21 від 10.02.2021).

Сторонами до договору №51Е100-148/21 від 10.02.2021 оренди нерухомого майна було підписано: додаток №1 план-схему орендованого майна; додаток №2 розрахунок вартості послуг з утримання орендованого майна; додаток №3 перелік додаткових прав та обов`язків орендаря і орендодавця щодо забезпечення правил пожежної безпеки, акт приймання-передачі майна від 01.03.2021.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

28.02.2022 Торгово-промисловою палатою України складено повідомлення про форс-мажорні обставини від 28.02.2022 за вх.№2024/02.0-7.1, зі змісту якого вбачається факт засвідчення форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію Російської Федерації проти України з 24.02.2022, що стало підставою введення воєнного стану на всій території України, починаючи з 24.02.2022 строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України №64/2022. З урахуванням викладеного, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим на зобов`язання/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форc-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулась з листом до АТ «Укртелеком» Одеської філії, в якому просила не нараховувати орендну плату та не застосовувати нарахування штрафних санкцій за користуванням нерухомим майном відповідно до договорів оренди №51Е100-1259/20 від 09.12.2020, №51Е100-148/21 від 10.02.2021, яке розташоване за адресою м. Одеса, вул. Ніжинська, 44, починаючи з 24.02.2022 по дату закінчення воєнного стану на всій території України відповідно до листа Торгово-Промислової палати України від 28.02.2022 за вх.№2024/02.0-7.1.

03.06.2022 представник ОСОБА_1 звернувся до АТ «Укртелеком» із адвокатським запитом, згідно якого адвокат просив не нараховувати орендну плату за договорами оренди №51Е100-1259/20 від 09.12.2020 та №51Е100-148/21 від 10.02.2021, починаючи з 24.02.2022 та до закінчення воєнного стану, повідомити про розмір заборгованості за даними договорами, повідомити чи діють дані договори та чи не були вони розірвані в односторонньому порядку.

Листом від 14.06.2022 за №1480 АТ «Укртелеком» у відповідь на адвокатський запит представника Гулідової А.В. від 03.06.2022 було повідомлено, що вимога не нараховувати орендну плату з 24.02.2022 за договорами оренди не може бути викладена у адвокатському запиті, договори оренди №51Е100-1259/20 від 09.12.2020 та №51Е100-148/21 від 10.02.2021 укладені з іншим контрагентом, а, отже, відсутні підстави для надання будь-якої інформації за вказаним договором. Настання форс-мажорних обставин не звільняє ОСОБА_1 від виконання основного зобов`язання за даними договорами оренди. Крім того, вказаним листом відповідачем було повідомлено про розміри заборгованості позивача за договорами оренди №51Е100-1259/20 від 09.12.2020 та №51Е100-148/21 від 10.02.2021 станом на 31.05.2022.

15.07.2022 слідчим ВП №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області Стукаченко Г.В. було складено протокол прийняття заяви ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується). В матеріалах справи також наявне пояснення ОСОБА_1 , надане поліції ГУНП в Одеській області, про відсутність можливості доступу до нежитлових приміщень 15.07.2022, розташованих за адресою м. Одеса, вул. Ніжинська, 44. Проте, вказане пояснення не містить дати його складення.

19.07.2022 представник ОСОБА_1 звернувся до АТ «Укртелеком» із адвокатським запитом, згідно якого адвокат просив повідомити підстави проникнення працівників АТ «Укртелеком» до орендованих позивачем приміщень; місцезнаходження майна позивача, підстави розірвання договорів в односторонньому порядку, якщо таке мало місце, надати копії всіх договорів, укладених між ОСОБА_1 та АТ «Укртелеком».

29.07.2022 за вх.№1495 АТ «Укртелеком» Одеської філії надано відповідь на адвокатський запит представника Гулідової А.В. від 19.07.2022, в якому відповідач повідомив, що між позивачем та відповідачем було укладено 5 договорів оренди, які 31.05.2022 були розірвані орендодавцем в односторонньому порядку у зв`язку з наявністю у орендаря заборгованості за орендною платою. Крім того, АТ «Укртелеком» повідомлено, що після розірвання договору приміщення повернуті не були, у зв`язку з чим, позивач була повідомлена про необхідність повернення ключів, у випадку втрати яких ОСОБА_1 мала би 15.07.2022 та 22.07.2022 прибути за місцезнаходженням приміщень для участі у діяльності комісії щодо заходів відкриття. ОСОБА_1 не з`явилась для участі у діяльності комісії, виявлене майно орендаря зберігається у приміщенні АТ «Укртелеком», яке позивач може забрати.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1, 5 ст.762 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 284 ЦК України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ст. 793 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент укладення договору) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Згідно загальних приписів ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Оскільки договір оренди є двостороннім правочином, то у орендодавця є обов`язок передати майно у користування орендареві, що кореспондує право орендаря вимагати передання йому об`єкта в користування, а у орендаря існує обов`язок вносити орендну плату та використовувати об`єкт оренди за його призначенням відповідно до умов договору, що відповідно кореспондує право орендодавця вимагати сплати орендної плати. Обидва ці зобов`язання взаємно обумовлюють один одного та є взаємопов`язаними.

У частині 1 ст. 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, суд апеляційної інстанції зазначає, що орендна плата за договором є платежем, який здійснюється саме за користування орендованим майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 ЦК України. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 ЦК України.

Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України врегульовано, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази щодо направлення АТ «Укртелеком» листів про дострокове розірвання договорів оренди ОСОБА_1 , як то визначено п. 11.4.4. договорів оренди №51Е100-1259/20 від 09.12.2020 та №51Е100-148/21 від 10.02.2021, де відзначено, що орендодавець має право розірвати договір у односторонньому порядку за умови направлення орендарю письмового повідомлення про дострокове розірвання договору не менше ніж за 15 календарних днів до дати розірвання договору. Звідси, у суду відсутні підстави вважати розірваними договори оренди №51Е100-1259/20 від 09.12.2020, №51Е100-148/21 від 10.02.2021 в порядку положень п. 11.4.4. на момент подачі позову, а тому за таких обставин, суд не вбачає обґрунтованою та доведеною заявлену ОСОБА_1 до АТ «Укртелеком» позовну вимогу про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 шляхом поновлення дії договорів оренди №51Е100-1259/20 від 09.12.2020, №51Е100-148/21 від 10.02.2021, та відповідно відмовляє у її задоволені.

В доведення позиції щодо обмеження відповідачем доступу позивачу до орендованих приміщень останній посилається на протокол складений слідчим ВП №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області від 15.07.2022 про прийняття заяви ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується) та пояснення ОСОБА_1 , надане поліції ГУНП в Одеській області, про відсутність можливості доступу до нежитлових приміщень 15.07.2022, розташованих за адресою АДРЕСА_3 .

Так, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Одним із суб`єктів, які реалізують завдання кримінального судочинства, є слідчий, котрий у своїй професійній діяльності застосовує положення кримінального процесуального законодавства.

Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 1 ст. 214 КПК України).

Внесення відомостей до ЄРДР визначає момент початку досудового розслідування.

ЄРДР - це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності та надання інформації про відомості, внесені до ЄРДР.

Витяг з ЄРДР - це документ про внесення певних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР або про відсутність таких у ЄРДР, отриманих за параметрами пошуку. Витяги надаються на спеціальних бланках та засвідчуються підписом уповноваженої особи.

Положеннями ч. 3 ст. 214 КПК України передбачено, що здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою передбачену законом юридичну відповідальність.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України законом передбачено обов`язок слідчого, прокурора, іншої службової особи, уповноваженої на прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, прийняти і зареєструвати їх. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Судом встановлено, що в наявних матеріалах справи міститься пояснення ОСОБА_1 без дати про недопуск її 15.07.2022 року до орендованих приміщень за адресою АДРЕСА_3 . При цьому, на вказаних поясненнях ОСОБА_1 відсутнє будь-яке засвідчення та відомості щодо працівника відділення поліції, який прийняв надані пояснення. Також, в матеріалах справи наявний протокол від 15.07.2023 про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення слідчим СВ ВП №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області Стукаченком Г.В., в якому викладені обставини щодо не допуску ОСОБА_1 до орендованого приміщення тільки за договором №51Е100-1259/20 від 09.12.2020. Однак, жодних доказів стосовно внесення відомостей про дане кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування, а також доказів щодо результатів розгляду даної заяви позивачем до матеріалів справи не надано. Звідси, суд не бере до уваги надані позивачем докази щодо недопуску ОСОБА_1 до орендованих приміщень, розташованих за адресою АДРЕСА_3 відповідно до договорів оренди №51Е100-1259/20 від 09.12.2020, №51Е100-148/21 від 10.02.2021. Водночас, з врахуванням надання позивачем до суду, в підтвердження відсутності доступу до оренди приміщень листування сторін та відповіді на адвокатські запити представника позивача, слід відзначити відображення обставин в них станом на 25.07.2022, 29.07.2022 та відсутності доказів існування даних обставин на момент подачі позову. Звідси, є недоведеною позовна вимога позивача про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 , шляхом надання позивачу доступу до орендованих приміщень, розташованих за адресою АДРЕСА_3 .

Стосовно вимоги позивача про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача шляхом ненарахуванням орендних платежів, суд зазначає наступне.

Згідно Указу Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 №2263-IX. В подальшому, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 №2500-IX. Відповідно до Указу Президента України від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 №2738-IX. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 №2915-IX.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ч.1 ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану»).

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (п. 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні»).

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований «Всім кого це стосується», згідно якого на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим листом засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтвердили, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й у постанові від 16.07.2019 в справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України).

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

При цьому, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (пункт 77).

Так, загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Вказаний лист ТПП України не може слугувати абсолютним доказом неможливості виконати зобов`язання для всіх без виключення суб`єктів господарювання. Слід зазначити, що в самому листі є застереження про те, що обставини є надзвичайними та невідворотними за зобов`язаннями, виконання яких стало неможливим у встановлений термін, але аж ніяк не для всіх зобов`язань.

Пунктом 9.1. договорів оренди №51Е100-1259/20 від 09.12.2020 та №51Е100-148/21 від 10.02.2021 передбачено, що сторони звільняються, від часткового або повного виконання своїх обов`язків у разі виникнення обставин непереборної сили, які неможливо передбачити або можна передбачити, але не можна уникнути (війна, стихійне лихо) та при настанні обставин юридичного форс-мажору (рішення органів державної влади). Ці обставин мають об`єктивний та абсолютний характер. Дія обставин форс-мажору повинна бути підтверджена Торгово-промисловою палатою України, за винятком випадків, коли ці обставини загальновідомі або відповідно до цього прийнято нормативно-правові акти органів державної влади в межах їх компетенції. Сторона, для якої стало неможливим виконання обов`язків за цим Договором через дію обставин форс-мажору, повинна протягом трьох днів повідомити іншу Сторону про початок, а потім про закінчення дії цих обставин.

З досліджених судом матеріалів справи, вбачається наявність заяви ОСОБА_1 від 13.04.2022, де позивач просить АТ «Укртелеком» у зв`язку із веденням воєнного стану на всій території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» «Про введення воєнного стану в Україні» не нараховувати орендну плату за користування нежилими приміщеннями, розташованих за адресою АДРЕСА_3 , не вказуючи при цьому за які саме приміщення не слід нараховувати відповідну орендну плату. Також позивачем до цього листа додано загальний лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

Між тим, відповідно до п. 9.1. договорів №51Е100-1259/20 від 09.12.2020, №51Е100-148/21 від 10.02.2021 позивач повинен був повідомити відповідача про настання форс-мажорних обставин протягом трьох днів з початку виникнення таких обставин. Проте, з наданих ОСОБА_1 доказів, а саме зі складеної заяви від 13.04.2022 про повідомлення настання форс-мажорних обставин, не вбачається доказів направлення даної заяви відповідачу. Заява від 13.04.2022 не містить посилань за саме які договори оренди позивач просить не нараховувати орендну плату, починаючи з 24.02.2022. До того ж, позивачем не подано до суду жодних належних доказів на підтвердження виникнення таких форс-мажорних обставин, які позбавляють його можливості сплати орендної плати відповідно до договорів №51Е100-1259/20 від 09.12.2020 та №51Е100-148/21 від 10.02.2021. Позивачем не доведено жодними доказами про неможливість здійснення ним господарської діяльності, через введення воєнного стану на території України. Водночас, слід відмітити, що всі зміни та доповнення до договорів оренди №51Е100-1259/20 від 09.12.2020 та №51Е100-148/21 від 10.02.2021, оформлюються шляхом підписання додаткових угод (п.13.3 договорів), між тим, позивачем не надано до справи відповідних додаткових угод, підписаних сторонами для звільнення орендаря від сплати орендних платежів. Звідси, суд розцінює, як неналежними, твердження позивача стосовно існування підстав щодо звільнення його від сплати орендної плати з 24.02.2022 по дату закінчення воєнного стану в Україні у взаємовідносинах до договорів №51Е100-1259/20 від 09.12.2020, №51Е100-148/21 від 10.02.2021.

Разом з цим, слід відмітити, що позивач просить відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача, шляхом ненарахування орендних платежів згідно договорів №51Е100-1259/20 від 09.12.2020, №51Е100-148/21 від 10.02.2021. Однак, як вбачається судом з наявних матеріалів справи та як це було встановлено вище, відповідачем не порушено прав та законних інтересів позивача, оскільки договори оренди нежитлових приміщень №51Е100-1259/20 від 09.12.2020, №51Е100-148/21 від 10.02.2021 не були розірвані, а отже, суд невзмозі відновити становище особи, яке не існує.

Так, згідно ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді із застосуванням способів захисту, які передбачені ч. 2 ст. 16 цього Кодексу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16 (п. 5.5). Тобто, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц (п. 14) та від 01.04.2020 у справі №610/1030/18 (п. 40).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п. 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (п. 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18 (п. 48), від 09.02.2021 у справі №381/622/17 (п. 14), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (п. 42).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та / або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (пункти 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Звідси, суд вважає, що ОСОБА_1 у даній справі обрано спосіб захисту інтересів позивача, який не є ефективним у спірних правовідносинах, адже, судом встановлено за матеріалами даної справи про дію договорів оренди нежитлових приміщень №51Е100-1259/20 від 09.12.2020, №51Е100-148/21 від 10.02.2021 та позивач не був звільнений від виконання грошових зобов`язань за ними, а отже і не може бути відновлене його становище, яке фактично не існувало до моменту подачі позову. Договори оренди №51Е100-1259/20 від 09.12.2020, №51Е100-148/21 від 10.02.2021 є оплатними, та у визначеному за їх умовами порядку та згідно положень законодавства, за відсутності укладених між сторонами додаткових угод стосовно звільнення від орендної плати, такими і залишались.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Враховуючи викладене, суд відмовляє повністю в задоволенні позовних вимог позивача про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 , шляхом поновлення дії договорів оренди №51Е100-1259/20 від 09.12.2020, №51Е100-148/21 від 10.02.2021 та усунення перешкод з боку Акціонерного товариства «Укртелеком», в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» у користуванні нерухомим майном, шляхом надання доступу до орендованих приміщень, розташованих за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 30,9 кв.м. та загальною площею 34,1 кв.м., та ненарахування орендних платежів по договорам оренди №51Е100-1259/20 від 09.12.2020, №51Е100-148/21 від 10.02.2021 з 24 лютого 2022 по дату закінчення воєнного стану в Україні.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 2684,00грн, які відносяться за рахунок платника, внаслідок повної відмови судом у задоволенні його позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Одеської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39) про відновлення становища.

У відповідності до ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення буде складено 22.09.2023.

Суддя І.А. Малярчук