Рішення № 11366095, 16.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2010 р.Справа № 30/201-10-402 За позовом: Комунальне підприємство «Ланжерон»

До відповідача: фізична особа підприємець ОСОБА_1

Про визнання договору оренди розірваним, виселення та стягнення

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від позивача: Поліщук О.М.- довіреність від 01.02.2010р.

Від відповідача: ОСОБА_3- довіреність від 16.02.2010р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Комунальне підприємство (далі - КП) «Ланжерон», звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - підприємець ОСОБА_1) про розірвання договору оренди №38\05\Д від 01.04.2005р., укладеного між сторонами по справі, виселення відповідача з бетонованого майданчика у центрі причалу №182 (інвентарний №51-П) площею 890,9 кв.м, що розташований за адресою: пляж «Ланжерон» та зобовязання повернути орендоване майно на користь КП «Ланжерон» та про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 36132 грн. 04 коп. та пені у сумі 3 085 грн. 35 коп.

В ході розгляду справи позивач неодноразово надавав до суду уточнення позовних вимог. Згідно заяви про додаткове уточнення позовних вимог, що надійшла до суду 23.02.2010р., позивач просить суд визнати розірваним Договір оренди №38\05\Д від 01.04.2005р., укладений між сторонами по справі, виселити відповідача з бетонованого майданчика у центрі причалу №182 (інвентарний №51-П) площею 890,9 кв.м, що розташований за адресою: пляж «Ланжерон» та стягнути з відповідача 24294 грн. 01 коп. в якості плати за користування бетонованим майданчиком у центрі причалу №182 (інвентарний №51-П) площею 890,9 кв.м, що розташований за адресою: пляж «Ланжерон».

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Згідно Договору №38\05\Д оренди нежилого приміщення від 01 квітня 2005р. КП «Ланжерон» (Орендодавець) передає, а підприємець ОСОБА_1 (Орендар) приймає у строкове платне користування нежиле приміщення бетонованої площадки (інвентарний №51-П), загальною площею 890,9 кв.м, розташоване на земельній ділянці на території пляжу «Ланжерон»в м. Одесі під розміщення обєкту місць відпочинку населення (спортивно-оздоровчого клубу). За умовами п.1.2. Договору строк оренди - до 31.03.2054р. Акт приймання-передачі обєкта оренди не укладався.

Згідно розділу 2 Договору орендна плата за користування обєктом оренди становить за перший після підписання договору оренди місяць 1372 грн. 08 коп. (без ПДВ) та підлягає щомісячній індексації. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою. Орендні платежі підлягають оплаті щомісячно до 10 числа поточного місяця, незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря.

Позивач по справі зазначив, що з 01.04.2005р. підприємець ОСОБА_1 мала можливість та відповідно до умов Договору була зобовязана використовувати обєкт оренди за його цільовим призначенням, зокрема, спортивно-оздоровчого клубу на бетонованому майданчику (інвентарний №51-П), загальною площею 890,9 кв.м, розташованому на земельній ділянці на території пляжу «Ланжерон»в м. Одесі, підприємцем ОСОБА_1 побудовано не було. Але, підприємець ОСОБА_1 заперечувала проти розірвання Договору №38\05\Д оренди нежилого приміщення від 01 квітня 2005р. , сплачувала плату за користування обєктом оренди, земельний податок , повернено-експлуатаційні витрати.

Враховуючи оплату підприємцем ОСОБА_1 за Договором №38\05\Д оренди нежилого приміщення від 01 квітня 2005р., позивач зазначає, що КП „Ланжерон” не мало змоги використовувати бетонований майданчик (інвентарний №51-П), загальною площею 890,9 кв.м, розташований на земельній ділянці на території пляжу «Ланжерон»в м. Одесі для власних господарських цілей, передати його в користування іншим особам . Існування фактичних орендних відносин між сторонами в подальшому не відповідає цілям існування та ведення господарської діяльності КП „Ланжерон” , у звязку з чим позивач просить розірвати орендні відносини між сторонами у справі.

Крім того, позивач зазначив, що за період з грудня 2005р. по грудень 2008р. відповідач не має боргу перед КП „Ланжерон” щодо здійснення платежів за Договором №38\05\Д оренди нежилого приміщення від 01 квітня 2005р. 27 січня 2009р. підприємець ОСОБА_1 було здійснено платіж за оренду майданчика у сумі 15000 грн., що позивач вважає авансовим платежем. За таких обставин, за даними позивача за підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість по оплаті за користування бетонованим майданчиком (інвентарний №51-П), загальною площею 890,9 кв.м, розташованим на земельній ділянці на території пляжу «Ланжерон»в м. Одесі за період до лютого 2010р. у сумі 24294 грн. 01 коп. зазначену заборгованість позивач просить стягнути з відповідача , посилаючись на те, що користувачем майна має здійснюватися плати за користування обєктом комунальної власності.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.229 Господарського кодексу України, згідно якої учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобовязання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобовязаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобовязання, та на ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п.3.4. Договору Орендодавець зобовязався передати Орендарю в оренду обєкт оренди за актом приймання-передачі, а за умовами п.7.10 Договору вступ Орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням Договору оренди та акту приймання-передачі вказаного приміщення. Але, акту приймання-передачі сторонами підписано не було, у звязку з чим підприємець ОСОБА_1 не могла та не користувалася обєктом оренди.

Незважаючи на зазначене відповідач на підставі виставлених КП „Ланжерон” рахунків здійснював оплату орендної плати та інші платежі, що підтверджується квитанціями до прибутковим касових ордерів №10 від 25.01.2006р. на суму 10455 грн. 17 коп., №36 від 15.02.2006р. на суму 2099 грн. 92 коп., №45 від 10.03.2006р. на суму 2205 грн. 92 коп., №18 від 12.04.2006р. на суму 2139 грн. 66 коп., №22 від 11.05.2006р. на суму 2139 грн. 66 коп., №176 від 02.06.2006р. на суму 2137 грн. 34 коп., №55 від 10.07.2006р. на суму 2139 грн. 53 коп., №462 від 15.08.2006р. на суму 2139 грн. 90 коп., №483 від 14.09.2006р. на суму 2143 грн. 20 коп., №534 від 02.10.2006р. на суму 2145 грн. 52 коп., №62 від 10.11.2006р. на суму 2152 грн. 92 коп., №4 від 07.12.2006р. на суму 2162 грн. 75 коп., №7 від 11.01.2007р. на суму 2676 грн. 26 коп., №30 від 15.02.2007р. на суму 2680 грн. 52 коп., №41 від 14.03.2007р. на суму 2682 грн. 91 коп., від 24.05.2007р. на суму 4968 грн. 07 коп., №649 від 27.08.2007р. на суму 1839 грн. 88 коп., №648 від 27.08.2007р. на суму 8120 грн. 85 коп., №658 від 17.10.2007р. на суму 5085 грн. 66 коп., №655 від 26.09.2007р. на суму 5045 грн. 86 коп., №701 від 2007р. на суму 5102 грн. 96 коп., №752 від 12.11.2007р. на суму 5166 грн. 76 коп., №501 від 18.12.2007р. на суму 5252 грн. 71 коп., №27 від 11.01.2008р. на суму 5319 грн. 91 коп., №111 від 18.02.2008р. на суму 5436 грн. 94 коп., №151 від 13.03.2008р. на суму 5503 грн. 40 коп., від 29.01.2009р. на суму 15000 грн., від 29.01.2009р. на суму 53057 грн. На підставі зазначених квитанцій відповідач вважає, що ним переплачено за оренду 71233 грн. 70 коп.

Крім того, відповідач зазначив, що на даний час обєкт оренди використовується рятувальною станцією, вїзд до обєкту оренди огороджений парканом. Використання обєкту іншою установою відповідач вважає порушенням умов Договору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Ця ж норма міститься у ч.2 ст.180 Господарського кодексу України. При цьому, згідно ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно ст.12 закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Але, як вбачається з наданої позивачем до матеріалів справи копії Договору №38\05\Д оренди нежилого приміщення від 01 квітня 2005р., даний Договір не містить підпису Орендаря - підприємця ОСОБА_1 За таких обставин, не можна вважати даний Договір укладеним.

Враховуючи те, що позовною вимогою КП „Ланжерон” є визнання розірваним Договору №38\05\Д оренди нежилого приміщення від 01 квітня 2005р., у звязку з тим, що зазначений Договір визнано судом неукладеним, у цій частині провадження у справі слід припинити на підставі ч.1-1 ст.80 ГПК України у звязку із відсутністю предмету спору.

Що стосується вимоги позивача щодо виселення підприємця ОСОБА_1 з бетонованого майданчика у центрі причалу №182 (інвентарний №51-П) площею 890,9 кв.м, що розташований за адресою: пляж «Ланжерон», то у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, так як згідно матеріалів справи на даний час відповідач зазначений обєкт не використовує.

Вимога щодо стягнення з відповідача 24294 грн. 01 коп. в якості плати за користування бетонованим майданчиком у центрі причалу №182 (інвентарний №51-П) площею 890,9 кв.м, що розташований за адресою: пляж «Ланжерон», на думку суду , є обґрунтованою та підлягає задоволенню, у звязку з тим, що, враховуючи надані відповідачем до матеріалів справи фотографії та пояснення позивача по справі, користування підприємцем ОСОБА_1 бетонованим майданчиком у центрі причалу №182 (інвентарний №51-П) площею 890,9 кв.м, що розташований за адресою: пляж «Ланжерон” припинилося з лютого 2010р., коли було встановлено огорожу. У суду не має підстав вважати, що до цього часу підприємець ОСОБА_1 не здійснювала користування зазначеним майном, адже вона здійснювала оплату за користування та, крім того, здійснювала оплату за повернення експлуатаційних витрат.

У звязку з тим, що підприємець ОСОБА_1 фактично використовувала майно комунальної власності, КП „Ланжерон” не могло передати цей обєкт у користування іншій особі та поповнювати бюджет міста, територіальна громада м. Одеса в особі комунального підприємства „Ланжерон” в значній мірі втрачала кошти , чим порушується ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” та перешкоджає ефективному використанню та розпорядженню вищевказаним обєктом комунальної власності в інтересах територіальної громади. За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з підприємця ОСОБА_1 24294 грн. 01 коп. в якості плати за користування бетонованим майданчиком у центрі причалу №182 (інвентарний №51-П) площею 890,9 кв.м, що розташований за адресою: пляж «Ланжерон».

Судові витрати по сплаті держмита ,витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ст.80 , ст.ст. 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Комунального підприємства „Ланжерон” задовольнити частково.

2.У частині вимоги Комунального підприємства „Ланжерон” щодо визнання розірваним Договору №38\05\Д оренди нежилого приміщення від 01 квітня 2005р. провадження у справі припинити.

3.У задоволенні вимоги Комунального підприємства „Ланжерон” щодо виселення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з бетонованого майданчика у центрі причалу №182 (інвентарний №51-П) площею 890,9 кв.м, що розташований за адресою: пляж «Ланжерон» - відмовити.

4.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_1, фактична адреса проживання: АДРЕСА_2) на користь Комунального підприємства „Ланжерон” (м.Одеса, пляж „Ланжерон”, адм. Будівля, кім.1, код ЄДРПОУ 30873899, р\р 26008312026 в АБ „південний”, МФО 328209) 24294 грн. 01 коп. в якості плати за користування бетонованим майданчиком у центрі причалу №182 (інвентарний №51-П) площею 890,9 кв.м, що розташований за адресою: пляж «Ланжерон», витрати по сплаті державного мита у сумі 242 грн. 94 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 18 березня 2010р.

Суддя