Рішення № 113659806, 22.09.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2023 року № 320/32209/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у місті Києві в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСТКОМ" до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІСТКОМ" з позовом до Міністерства оборони України у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача (відділ підготовки та проведення закупівель за напрямком тилового забезпечення управління проведення закупівель Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МОУ), оформлене протоколом засідання колегіального органу Міністерства оборони України з питань оборонних закупівель - комісії Міністерства оборони України з питань оборонних закупівель за напрямком тилового забезпечення щодо розгляду пропозицій учасників спрощеної закупівлі Індивідуальне обмундирування (35810000-5) (Шарф-труба зимовий, вид 2) від 14.09.2023 №2/89/7, яким відхилено пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю за лотами 3, 6.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно відхилено пропозицію ТОВ "ЮНІСТКОМ", оскільки позивач за наявності на те законодавчо визначених обставин правомірно підписав конкурсні документи удосконаленим електронним підписом замість кваліфікованого електронного підпису.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 відкрито провадження у справі та призначено засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 виправлено описку в ухвалі суду від 20.09.2023 про відкриття провадження у справі.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечував та вказав на те, що оскаржуване рішення є правомірним. Зазначив, що позивачем надано документи в електронному вигляді, що вимагались в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Відповідно до вимог оголошення про проведення спрощеної закупівлі учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис чи печатку (КЕП) (крім учасників-нерезидентів): на пропозицію в цілому (якщо учасник надає в складі пропозиції хоча б один сканований документ) або на кожен електронний документ пропозиції окремо (якщо такі документи надані у формі електронного документа). При здійснені перевірки підпису пропозиції ТОВ "ЮНІСТКОМ" на офіційному веб-сайт Центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України за посиланням https://czo.gov.ua/verify, виявлено, що ТОВ "ЮНІСТКОМ" підписано пропозицію УЕП, замість КЕП, - що не відповідає вимогам замовника в цій частині.

21.09.2023 представники позивача та відповідача подали до суду клопотання в яких просили подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження, без їхньої участі.

У зв`язку з поданими клопотаннями та на підставі ст.205, 282 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

21.08.2023 Міністерством оборони України (Відділом підготовки та проведення закупівель за напрямком тилового забезпечення управління проведення закупівель Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МОУ) було оголошено про проведення спрощеної закупівлі:

ДК 021:2015:35810000-5: Індивідуальне обмундирування (Шарф-труба зимовий, вид

2). Частини предмету закупівлі: у

Лот 1. Військова уніформа (35811300-5) (Шарф-труба зимовий, вид 2);

Лот 2. Військова уніформа (35811300-5) (Шарф-труба зимовий, вид 2);

Лот 3. Військова уніформа (35811300-5) (Шарф-труба зимовий, вид 2);

Лот 4. Військова уніформа (35811300-5) (Шарф-труба зимовий, вид 2);

Лот 5. Військова уніформа (35811300-5) (Шарф-труба зимовий, вид 2);

Лот 6. Військова уніформа (35811300-5) (Шарф-труба зимовий, вид 2);

Лот 7. Військова уніформа (35811300-5) (Шарф-труба зимовий, вид 2).

Ідентифікатор закупівлі: UA-2023-08-21-012227-a. Очікувана вартість процедури закупівлі 30108000,00 грн.

Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, свої пропозиції подали наступні учасники:

За лотом 3 (очікувана вартість лоту 3 - 3 763 500,00 грн.):

TOB "РІН-СПЕЦОДЯГ"

ТОВ "ЮНІСТКОМ" - з ціновою пропозицією 3 681 000,00 грн.

TOB "МІК"

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОЛІМП ЄВРОТРЕЙД" ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ШЕРВУЛ"

За лотом 6 (очікувана вартість лоту 6 - 2 258 100,00 грн.):

ТОВ "РІН-СПЕЦОДЯГ"

ТОВ "ЮНІСТКОМ" - з ціновою пропозицією 2 241 000,00 грн.

ТОВ "МІК"

ПП "АЛЛЕН-БІЗНЕС"

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОЛІМП ЄВРОТРЕЙД"

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ШЕРВУЛ"

06.09.2023 відбувся аукціон.

За результатами розгляду пропозиції учасника ТОВ «РІН-СПЕЦОДЯГ» за лотами 3, 6 були відхилені відповідачем.

У подальшому, відповідач перейшов до розгляду наступної найбільш економічно вигідної пропозиції за лотами 3, 6.

Однак, 14.09.2023 пропозиція позивача була відхилена відповідачем, підставою відхилення відповідно до Протоколу засідання колегіального органу Міністерства оборони України з питань оборонних закупівель - комісії Міністерства оборони України з питань оборонних закупівель за напрямком тилового забезпечення щодо розгляду пропозицій учасників спрощеної закупівлі Індивідуальне обмундирування 35810000-5) (Шарф-труба зимовий, вид 2) від 14.09.2023 № 2/89/7 зазначено наступне:

відповідно до вимог пункту першого частини тринадцятої статті 14 Закону України Про публічні закупівлі" за лотом, З, лотом 6 відхилити пропозицію ТОВ «ЮНІСТКОМ» щодо закупівлі Індивідуального обмундирування (35810000-5) (Шарф- труба зимовий, вид 2) - 7 лотів, у зв`язку з тим, що пропозиція учасника не відповідає мовам, визначеним в Оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, затвердженим Протоколом засідання Колегіального органу Міністерства оборони України від "23" 08.2023 р. №2/89/2.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено Законом України Про оборонні закупівлі від 17.07.2020 № 808-ІХ. Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Приписами статті 3 Закону України Про оборонні закупівлі обумовлено, що оборонні закупівлі здійснюються на основі таких принципів: своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони; послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання; конкурентність; ефективність використання коштів, результативність; відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці); запобігання корупції, зловживанням та дискримінації; цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони.

Відповідно до приписів частин першої-третьої статті 30 Закону України Про оборонні закупівлі особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цієї статтею.

Оборонні закупівлі (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) під час дії правового режиму воєнного стану здійснюються з дотриманням, таких вимог:

1) державні замовники протягом одного робочого дня до дати розміщення оголошення про закупівлю надсилають таке оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель та/або в електронній системі закупівель.

Перелік інформації, яка включається до оголошення, визначається Кабінетом Міністрів України;

2) порядок встановлення граничної ціни на продукти харчування, що закуповуються державними замовниками (службами державних замовників, військовими частинами), а також підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю продуктів харчування, укладеного без використання електронної системи закупівель, визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) у разі здійснення державним замовником (службою державного замовника, військовою частиною) закупівель продуктів харчування, послуг із забезпечення комплектами продуктів харчування, послуг щодо забезпечення харчуванням та/або послуг з організації харчування військових частин договір про закупівлю повинен містити інформацію щодо: назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів), ціни за одиницю кожної номенклатурної позиції товару (із зазначенням одиниці виміру щодо товарів), калькуляції ціни послуг із зазначенням вартості всіх складових вказаних послуг, включаючи калькуляцію ціни вартості та кількості окремих послуг.

Відповідно до статті 30 Закону України Про оборонні закупівлі, абзацу сьомого підпункту 1 пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 24 лютого 2023 р. № 2958-IX Про внесення змін до Закону України Про оборонні закупівлі щодо запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.11.2022 № 1275 Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, пунктом 1 якої Затверджено: Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану; Порядок визначення предмета закупівлі під час здійснення закупівель продуктів харчування, послуг із забезпечення комплектами продуктів харчування, послуг щодо забезпечення харчуванням та послуг з організації харчування для особового складу Збройних Сил.

Згідно із пунктом 1, 2, 4 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.

Державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до цих Особливостей.

Приписами абзацу четвертого пункту 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану обумовлено, що придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) може здійснюватися в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України Про публічні закупівлі, в електронній системі закупівель.

Відповідно до визначення наданого у статті 1 Закону України Про публічні закупівлі:

електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами;

переможець спрощеної закупівлі - учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогам до предмета закупівлі і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю.

Суд зауважує, що частиною першою, другою статті 24 Закону України Про оборонні закупівлі обумовлено, що спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель - це процедура, що застосовується державним замовником під час дії особливого періоду в Україні або у період введення надзвичайного стану, або у період проведення антитерористичної операції, або у період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у разі якщо відомості про закупівлю товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони не становлять державної таємниці.

Спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель здійснюються у порядку, передбаченому для проведення відкритих торгів Законом України Про публічні закупівлі, з урахуванням особливостей, встановлених статтею 23 та розділами I, цього Закону.

З наведеного вбачається, що Закон України Про оборонні закупівлі визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель, а Закон України Про публічні закупівлі установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Статтею 14 Закону України Про публічні закупівлі визначені умови здійснення спрощених закупівель.

Так, спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; 6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.

Відповідно до пункту 13 статті 14 Закону України Про публічні закупівлі замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо, зокрема: 1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі; 2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Як встановлено судом, умовами п. 12.3 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі на індивідуальне обмундирування (35810000-5) (шарф-труба зимовий, вид 2) передбачено, що учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис чи печатку (КЕП) (крім учасників- нерезидентів):

на пропозицію в цілому (якщо учасник надає в складі пропозиції хоча б один сканований документ) або на кожен електронний документ пропозиції окремо (якщо такі документи надані у формі електронного документа).

Якщо пропозиція містить скановані документи і документи в електронній формі, то учасник повинен накласти КЕП на пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.

Документи пропозиції, які надані учасником спрощеної закупівлі не у формі електронного документа (без КЕП на документі) повинні містити підпис уповноваженої посадової особи учасника закупівлі (із зазначенням прізвища, ініціалів та посади особи0 (окрім документів, виданих іншими підприємствами/установами/організаціями).

Замовник не вимагає від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подається у складі пропозиції підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із закладенням КЕП.

Під час перевірки КЕП повинні відображатися прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання пропозиції (власника ключа). У випадку відсутності даної інформації, пропозицію такого учасника буде відхилено.

Замовник рекомендує не змінювати назву та формат документів, які видані банком для підтвердження внесення забезпечення пропозиції.

Судом встановлено, що пропозиція позивача була підписана удосконаленим електронним підписом.

Позивачем не надано жодних обґрунтованих пояснень щодо неможливості використання позивачем кваліфікованого електронного підпису під час подання ним додаткових документів.

Суд зазначає, що посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 17.03.2022 №300 (далі - Постанова №300), якою визначається, що на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки, користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом, та випадках, пов`язаних з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням обмежень, установлених абзацом другим частини другої статі 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" спростовується ч. 3 ст. 12 Закону України Про публічні закупівлі, якою визначено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" про що зазначено у п. 12.3. Оголошення.

Доказів оскарження, скасування чи визнання дискримінаційними в цілому або окремих положень Оголошення про проведення спрощеної закупівлі, зокрема п. 12.3 в частині накладення КЕП, матеріали справи не містять.

Водночас, як вже було зазначено судом саме у Оголошенні визначаються умови закупівлі та вимоги щодо пропозицій, які є обов`язковими для виконання сторонами публічних закупівель.

Відтак суд констатує, що товариством для підписання пропозиції було використано удосконалений електронний підпис (УЕП) замість кваліфікованим електронним підписом (КЕП), що є порушенням вимог пункту 12.3 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі, затвердженого Протоколом засідання Колегіального органу Міністерства оборони України від 23.08.2023 № 2/89/2.

Вказане в сукупності свідчить про те, що позивачем не було дотримано вимог Оголошення про проведення спрощеної закупівлі, затвердженого Протоколом засідання Колегіального органу Міністерства оборони України від 23.08.2023 №2/89/2, що відповідно до пункту 1 частини 13 статті 14 Закону України Про публічні закупівлі є самостійною підставою для відхилення такої пропозиції та свідчить про правомірність рішення відповідача.

Суд також зазначає, що такий недолік, як підписання документів невірним способом (УЕП, а не КЕП) не є формальним, оскільки Законом України "Про електронні довірчі послуги", який визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації, встановлено, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (п.23, ч.1, ст.1). В той же час законом визначено, що удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

Тобто УЕП (удосконалений електронний підпис) удосконалена форма електронного підпису, призначена для використання пересічними громадянами для зручності та мобільності останніх. Зберігається на звичайних USB-накопичувачах або на файлових носіях. КЕП (кваліфікований електронний підпис) же передбачає найвищий рівень безпеки даних. Зберігається лише на захищених носіях - токенах. Тобто це різні підписи які мають різний рівень захисту.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 12 Закону № 922-VIII під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Як вже зазначалось раніше, у пункті 12.3 оголошення про проведення закупівлі, замовник визначив, що учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис чи печатку (КЕП) (крім учасників-нерезидентів) на пропозицію в цілому (якщо учасник надає в складі пропозиції хоча б один сканований документ) або на кожен електронний документ пропозиції окремо (якщо такі документи надані у формі електронного документа).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, пропозиція ТОВ «ЮНІСКОМ» була підписана за допомогою удосконаленого електронного підпису (УЕП).

Частина третя статті 15 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII передбачає, що використання кваліфікованих електронних підписів та печаток забезпечує високий рівень довіри до схем електронної ідентифікації. Використання удосконалених електронних підписів та печаток забезпечує середній рівень довіри до схем електронної ідентифікації.

Отже, удосконалений та кваліфікований електронний підпис не є тотожними та забезпечують різні рівні захисту електронної ідентифікації особи. Тобто використання особою підпису із нижчим рівнем захисту (УЕП) при вимозі використання електронного підпису із високим рівнем довіри (КЕП) не може бути розцінене як формальне порушення.

Дозвіл (не вимога) використання електронного підпису з нижчим рівнем захисту електронної ідентифікації особи згідно постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» від 17.03.2022 № 300, не покладає на замовника закупівлі обов`язку встановлювати нижчі вимоги до пропозицій учасників та не відміняє умов щодо підписання документів за допомогою КЕП, наведених в оголошенні про проведення спірної закупівлі.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи викладене суд вважає, що невиконання позивачем вимог щодо оформлення та подання документів, як то передбачено приписами чинного Оголошення про проведення спрощеної закупівлі, затвердженого Протоколом засідання Колегіального органу Міністерства оборони України від 23.08.2023 № 2/89/2 є самостійною та достатньою підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з чим, суд не надає оцінки іншим доводам позивача на підтвердження заявлених позовних вимог.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення.

Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані відповідачем.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим, а відтак таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.