Рішення № 113659745, 22.09.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2023 року м. Київ № 320/4999/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради Київської області про визнання незаконним розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, анулювання запису та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Гостомельської селищної ради Київської області (далі - відповідач) в якому просить суд:

- визнати незаконними розпорядження селищного голови Гостомельської селищної ради Київської області від 23 березня 2021 р. № 04/156 про звільнення позивача;

- поновити позивача на посаді Заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради Гостомельської селищної ради;

- стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу;

- анулювати запис № 27 в трудовій книжці позивача;

- зобов`язати відповідача надати розпорядження № 04/156 від 23 березня 2021 р. та довідку про середню заробітну плату позивача за останні 2 місяця.

Ухвалою суду від 28 квітня 2021 р. дану позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 17 травня 2021 р. у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірним розпорядженням відповідача незаконно звільнено позивача з посади заступника голови селищної ради як таку, що не пройшла спеціальної перевірки. Проте, за наслідками спеціальної перевірки відповідачем не було встановлено фактів подання позивачем підроблених документів або неправдивих відомостей, хоча лише виявлення цих фактів є підставою для відмови в призначенні на посаду або звільнення особи. Вказує, що позивачем 25 лютого 2021 р. було подано пояснення щодо виявлених НАЗК розбіжностей, проте відповідачем несвоєчасно зареєстровано ці пояснення в кінці березня 2021 р. та зроблено безпідставний висновок про відмову позивача від їх надання під час перевірки. Зазначає, що на день прийняття спірного рішення позивач перебував на лікуванні, що не було враховано відповідачем і порушено ч.3 ст.40 КЗпП України. Тому просить задовольнити позовні вимоги і скасувати розпорядження відповідача, поновити позивача в займаній посаді, стягнути на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу і анулювати запис про звільнення в трудовій книжці.

Відповідач 11 червня 2021 р. подав до суду відзив, у якому позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Вказав, що позивач була обрана і призначена заступником голови селищної ради. Відповідно до вимог чинного законодавства у січні 2021 р. позивач надав згоду на проведення стосовно нього спеціальної перевірки у зв`язку з обранням на цю посаду. Під час проведення селищною радою спеціальної перевірки 23 лютого 2021 р. отримано інформацію від НАЗК про наявність розбіжностей при декларуванні позивачем майна та доходів. Про ці розбіжності відповідачем повідомлено позивача, проте позивач не скористався правом подати своєчасно пояснення і не виправив ці розбіжності. Про це 15 березня 2021 р. складено доповідну записку. Лише 22 березня 2021 р. позивач подав пояснення. 23 березня 2021 р. відповідачем прийнято спірне розпорядження, яке є обґрунтованим і відповідає закону, оскільки позивач не надала під час спеціальної перевірки пояснення щодо виявлених НАЗК розбіжностей при декларуванні майна і доходів. Інформація про те, що позивач на час звільнення перебувала на лікуванні у відповідача була відсутня. Позивач про це відповідача не повідомляв, листок непрацездатності не надавав, тому позивач табелювався як такий, що перебуває на роботі. У період з 16 по 23 березня 2021 р. і в день звільнення позивач також був не роботі, хоча й відмовився розписатися в отриманні трудової книжки. Вказав також, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом.

У подальшому позивач подавав до суду заперечення на відзив та інші письмові заяви, відповідач також надавав до суду письмові викладення власних доводів та аргументів.

Протокольною ухвалою суду 18 жовтня 2021 р. в судовому засіданні відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні 18 жовтня 2021 р. позивач та його представник позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував, у його задоволенні просив відмовити.

У судове засідання 15 червня 2022 р. прибув представник позивача, а позивач та представник відповідача не прибули. Представник позивача у судовому засіданні вказав, що відкликає заявлене клопотання про виклик свідків, а також заявив клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. Протокольними ухвалами суду 15 червня 2021 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення НАЗК до участі в справі як третьої особи, а також залишено без розгляду клопотання представника позивача про виклик свідків через його відкликання.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, подальший розгляд справи здійснено судом без участі представників учасників справи у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

28 січня 2021 р. Рішенням Гостомельської селищної ради позивача затверджено на посаду заступника Гостомельського селищного голови. Цим же рішенням передбачено головному спеціалісту з кадрової роботи забезпечити проведення спеціальної перевірки, а контроль за виконанням рішення покласти на селищного голову.

29 січня 2021 р. розпорядженням Гостомельського селищного голови позивача призначено на посаду заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 1 лютого 2021 р.

2 лютого 2021 р. позивачем надано згоду на проведення спеціальної перевірки.

4 лютого 2021 р. селищним головою направлено запит до НАЗК в межах спеціальної перевірки позивача, до якого було долучено письмову згоду позивача та інші його документи.

23 лютого 2021 р. до Гостомельської селищної ради надійшла інформація про результати спеціальної перевірки позивача.

Зазначено, що за результатами спеціальної перевірки позивача встановлено такі розбіжності:

У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації кандидат не зазначила право користування об`єктами нерухомого майна відповідно до розділу 2.1 «Інформація про суб`єкта декларування», які вказано як зареєстроване та фактичне місце проживання кандидата.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації кандидат на посаду зазначила дохід у розмірі 313724,00 грн у вигляді заробітної плати, отриманої за основним місцем роботи, де джерело доходу Бучанська міська рада. Водночас, згідно з відомостями ДРФО, за I-III кв. 2020 року, зазначений дохід кандидата на посаду становить 232629,94 грн.

Згідно з відомостями ДРФО, за I-III кв. 2020 року, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації кандидат на посаду не зазначила дохід у розмірі 685,77 грн у вигляді додаткового блага, де джерело доходу акціонерне товариство «Альфа-Банк».

Вказано також, що у Національного агентства відсутня можливість провести перевірку достовірності відомостей, зазначених у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації у повному обсязі, оскільки інформація щодо отриманих кандидатом доходів протягом IV кварталу 2019 року у відомостях з ДРФО відсутня та буде внесена до до електронних баз звітності з податкового розрахунку за формою 1-ДФ протягом 20 днів після граничного терміну його подання.

Зазначено, що з урахуванням того, що кандидат на посаду впродовж звітного року отримувала доходи у вигляді грошових коштів, звертаємо увагу на відсутність об`єктів для декларування у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у яких у суб`єкта декларування або членів його сім`ї відкриті рахунки» декларації.

НАЗК зазначено, що рішення щодо результатів розгляду (врахування) надання кандидатом на посаду пояснень та виправлення розбіжностей приймається органом, на посаду в якому претендує особа.

15 березня 2021 р. Гостомельському селищному голові подана службова записка від начальника відділу з організаційної та кадрової роботи, в якій вказано про результати проведення спеціальної перевірки позивача, направлені запити та зміст отриманих відповідей. Вказано, що відповідно до ч.2 ст.58 Закону України «Про запобігання корупції» позивач мала можливість протягом п`яти робочих днів з моменту отримання результатів з 25.02.2021 по 03.03.2021 надати письмове пояснення за таким фактом. Станом на 15.03.2021 пояснення відсутні. Зроблено висновок: інформація, що перешкоджає зайняттю позивачем посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком виявлена.

У матеріалах справи наявне пояснення на ім`я Голови Гостомельської селищної ради від позивача, виконане на комп`ютері, із друкованим позначенням дати його виготовлення - 25.02.2020 та підписом позивача. Пояснення містить у верхній частині підпис селищного голови без позначення дати, в нижній частині запис «отримала ОСОБА_2 22.03.2021» та підпис. У тексті позивач вказує, що надає пояснення щодо допущених неточностей при поданні декларації за 2020 рік, зазначеними НАЗК за результатами спеціальної перевірки:

«У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» право користування нерухомим майном за фактичним місцем проживання на підставі безоплатного користування.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» зазначено дохід у розмірі 313724 грн у вигляді заробітної плати, отриманої за основним місцем роботи за 2020 рік, водночас ДРФО надає відомості тільки за I-III кв. 2020 року.

Уточнена інформація у розділ 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у яких у суб`єкта декларування або членів його сім`ї відкриті рахунки» буде внесена при заповненні декларації за 2020 рік».

Згідно з Довідкою про результати спеціальної перевірки позивача інформація, що перешкоджає зайняттю позивачем посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком виявлена.

Відповідно до витягу з табеля обліку робочого часу за березень 2021 р. позивач у робочі дні у період з 1 до 23 березня 2021 р. перебувала на роботі.

Згідно з листком непрацездатності серії АЛБ № 004347 позивач перебувала на амбулаторному лікуванні із звільненням від роботи в періоди з 16 по 19 березня, з 20 по 23 березня, з 24 по 26 березня 2021 р., стати до роботи 27 березня 2021 р.

Розпорядженням Гостомельського селищного голови від 23 березня 2021 р. №04/156 звільнено позивача, заступника селищного голови, з 23 березня 2021 року як таку, що не пройшла спеціальну перевірку.

У розпорядженні здійснено посилання на ст.58 Закону України «Про запобігання корупції», ст.20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», п.11 ч.1 ст.40 КЗпП України, п.21 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.20-15 №171, та Закон України «Про місцеве самоврядування». Підстава - довідка про результати спеціальної перевірки.

На підставі цього розпорядження до трудової книжки позивача 23.03.2021 внесено відповідний запис про звільнення із зазначенням вказаних вище підстав.

Згідно з Актом від 23 березня 2021 р. за №1 о 10 год. 50 хв. позивачу запропоновано ознайомитися з розпорядженням про звільнення та отримати трудову книжку, підписати документи для звільнення. Позивач відмовилася від ознайомлення з розпорядженням про звільнення, отримала трудову книжку, проте відмовилася розписатися у книзі обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них.

Не погоджуючись із спірним рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає про таке.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч.3 ст.5 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» стосовно осіб, які обрані (затверджені) відповідною радою на посади, зазначені в абзаці третьому статті 3 цього Закону, а також стосовно осіб, які претендують на зайняття зазначених в абзаці четвертому статті 3 цього Закону посад в органах місцевого самоврядування, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції".

Статтею 56 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто. У разі якщо призначення, обрання чи затвердження на посади здійснюється місцевою радою, спеціальна перевірка проводиться у встановленому цим Законом порядку стосовно призначених, обраних чи затверджених на відповідні посади осіб (ч.1). Організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника) державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату, на зайняття посади в якому претендує особа, крім випадків, установлених законом. Для забезпечення організації проведення спеціальної перевірки керівник відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату може визначити відповідальний структурний підрозділ (ч.2).

При цьому згідно з ч.3 цієї ж статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в частині першій цієї статті, зокрема щодо: 1) наявності судового рішення, що набрало законної сили, згідно з яким особу притягнуто до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення, а також наявності судимості, її зняття, погашення; 2) факту, що особа піддана, піддавалася раніше адміністративним стягненням за пов`язані з корупцією правопорушення; 3) достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 4) наявності в особи корпоративних прав; 5) стану здоров`я (в частині перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров`я), освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання; 6) відношення особи до військового обов`язку; 7) наявності в особи допуску до державної таємниці, якщо такий допуск необхідний згідно з кваліфікаційними вимогами до певної посади; 8) поширення на особу заборони займати відповідну посаду, передбаченої положеннями Закону України "Про очищення влади".

Порядок проведення спеціальної перевірки визначено статтею 57 Закону України «Про запобігання корупції». Зокрема, передбачено таке: Спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади, у строк, що не перевищує двадцяти п`яти календарних днів з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки. У разі ненадання особою такої згоди питання щодо призначення її на посаду не розглядається. Порядок проведення спеціальної перевірки та форма згоди на проведення спеціальної перевірки затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч.1).

Згідно з ч.2 цієї ж статті Закону України «Про запобігання корупції» для проведення спеціальної перевірки особа, яка претендує на зайняття посади, подає до відповідного органу: 1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки; 2) автобіографію; 3) копію паспорта громадянина України; 4) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені; 5) медичну довідку про стан здоров`я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров`я України щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров`я; 6) копію військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов`язаних); 7) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).

Особа, яка претендує на зайняття посади, також подає до Національного агентства в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Особи, зазначені в абзаці сьомому частини першої статті 56 цього Закону, подають передбачені цією частиною статті документи для проведення спеціальної перевірки протягом трьох робочих днів з дня відповідного обрання або затвердження.

Приписами ч.3 вказаної статті Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що після одержання письмової згоди особи, яка претендує на зайняття посади, на проведення спеціальної перевірки орган, на посаду в якому претендує особа, не пізніше наступного дня надсилає до відповідних державних органів, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки відомостей, передбачених у частині третій статті 56, або до їх територіальних органів (за наявності) запит про перевірку відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття відповідної посади, за формою, яку затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до статті 58 Закону України «Про запобігання корупції» інформація про результати спеціальної перевірки, підписана керівником органу, що проводив перевірку, а в разі його відсутності - особою, яка виконує його обов`язки, або заступником керівника органу відповідно до розподілу функціональних обов`язків, подається до органу, який надіслав відповідний запит, у семиденний строк з дати надходження запиту (ч.1).

Вимогами ч.2 ст.58 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що рішення про призначення (обрання) або про відмову у призначенні (обранні) на посаду, пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається після проведення спеціальної перевірки.

У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік посадовою особою (органом), яка (який) організовує проведення спеціальної перевірки, надається можливість претенденту на посаду протягом п`яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити таку розбіжність.

У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду.

У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки та розгляду вищезазначених пояснень претендента на посаду факту подання ним підроблених документів або неправдивих відомостей посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, повідомляє протягом трьох робочих днів про виявлений факт правоохоронні органи та відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду.

Особа, щодо якої за результатами спеціальної перевірки встановлено обставини, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) на посаду, вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку.

Повноваження особи, зазначеної в абзаці восьмому частини першої статті 56 цього Закону, достроково припиняються без припинення повноважень депутата ради, а відповідна особа звільняється з відповідної посади без прийняття рішення відповідної ради у випадку, якщо вона не пройшла спеціальну перевірку або не надала у встановлений цим Законом строк згоди на проведення спеціальної перевірки.

Рішення про відмову у призначенні (обранні) на посаду за результатами спеціальної перевірки може бути оскаржено до суду.

Згідно з ч.3 ст.58 Закону України «Про запобігання корупції» орган, на посаду в якому претендує особа, на підставі одержаної інформації готує довідку про результати спеціальної перевірки за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Особи, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки та в разі незгоди з результатами перевірки можуть подати відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі. Ці зауваження підлягають розгляду у семиденний строк з дня їх надходження.

Інформація про результати спеціальної перевірки та документи щодо її проведення є конфіденційними, якщо вони не містять відомостей, що становлять державну таємницю.

Документи, що були подані особою, яка претендувала на зайняття посади, для проведення спеціальної перевірки, у разі призначення (обрання) її на посаду передаються для зберігання в особовій справі, а в разі відмови у призначенні (обранні) на посаду повертаються цій особі під розписку, крім випадків, коли встановлено неправдивість цих документів, та інших випадків, передбачених законом.

Довідка про результати спеціальної перевірки додається до документів, поданих особою, або до особової справи, якщо прийнято рішення про її призначення (обрання) на посаду.

Порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 171 (далі - Порядок №171).

При цьому п.12 Порядку №171 визначено, що у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік претендентові на посаду повідомляється про такий факт і йому надається можливість протягом п`яти робочих днів надати письмове пояснення та/або виправити розбіжності.

У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки та розгляду зазначеного пояснення претендента на посаду факту подання ним підроблених документів або неправдивих відомостей посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на таку посаду, повідомляє протягом трьох робочих днів про виявлений факт правоохоронним органам та відмовляє претендентові на посаду у призначенні (обранні) на посаду.

У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам щодо зайняття посади (в тому числі факту належності особи до переліку осіб, щодо яких застосовуються заборони, передбачені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України Про очищення влади), посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на таку посаду, відмовляє претендентові на посаду у призначенні (обранні) на посаду.

Згідно з п.13 Порядку №171 претендент на посаду, щодо якого за результатами спеціальної перевірки встановлено обставини, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) на посаду, вважається таким, що не пройшов спеціальної перевірки.

Відповідно до п.14 Порядку №171 орган, на посаду в якому претендує особа, або НАДС відповідно до абзацу четвертого пункту 3 цього Порядку на підставі одержаної інформації готує довідку про результати спеціальної перевірки за формою згідно з додатком 3.

Пунктом 15 Порядку №171 передбачено, що претенденти на посади, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати такої перевірки та в разі незгоди з її результатами можуть подати відповідному органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі.

Зауваження у семиденний строк з дня їх надходження підлягають розгляду керівником відповідного органу або його заступником відповідно до розподілу функціональних обов`язків, за результатами якого особі надається письмова відповідь.

Згідно з пунктом 16 Порядку №171 рішення про призначення (обрання) або відмову у призначенні (обранні) на посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається після проведення спеціальної перевірки, крім випадку, передбаченого пунктом 21 цього Порядку.

Рішення про відмову у призначенні (обранні) на посаду за результатами спеціальної перевірки може бути оскаржено до суду.

Приписами пункту 21 Порядку №171 визначено, що спеціальна перевірка стосовно претендентів на посади в органах місцевого самоврядування, призначення (обрання) чи затвердження на які здійснюється місцевою радою, проводиться відповідно до цього Порядку після їх призначення (обрання) чи затвердження на відповідні посади.

Для проведення спеціальної перевірки такі особи протягом трьох робочих днів з дня призначення (обрання) чи затвердження подають до органу місцевого самоврядування документи, зазначені у пункті 8 цього Порядку.

У разі ненадання такою особою у встановлений строк згоди на проведення спеціальної перевірки або встановлення за результатами її проведення обставин, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) чи затвердженні на посаду, її повноваження за відповідною посадою достроково припиняються без припинення повноважень депутата ради. Така особа звільняється з посади без прийняття рішення відповідною радою.

Надаючи оцінку доводам та аргументам сторін з урахуванням наведених вище норм законодавства суд бере до уваги наступне.

Позивач стверджує, що за наслідками спеціальної перевірки відповідачем не було встановлено фактів подання позивачем підроблених документів або неправдивих відомостей, хоча на його думку лише виявлення цих фактів є єдиною підставою для відмови в призначенні на посаду або звільнення особи; зазначає про подання 25 лютого 2021 р. пояснення щодо виявлених НАЗК розбіжностей, які відповідачем несвоєчасно зареєстровано в кінці березня 2021 р. та зроблено безпідставний висновок про відмову позивача від їх надання під час перевірки. Зазначає, що на день прийняття спірного рішення позивач перебував на лікуванні, що не було враховано відповідачем і порушено ч.3 ст.40 КЗпП України.

Відповідач вказує, що НАЗК під час спеціальної перевірки виявлено розбіжності в декларації позивача, проте позивачем своєчасно у межах визначеного строку для перевірки не надано пояснення щодо всіх цих розбіжностей, що обумовило прийняття спірного рішення. Документи щодо перебування на лікуванні позивачем відповідачу не надавалися і тому вони не могли бути враховані.

У контексті спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із прийняттям оспорюваного рішення суд зазначає, що прийняття такого рішення є законодавчо передбаченим правом органу місцевого самоврядування, реалізація якого має відбуватися у порядку та спосіб, визначені законом.

Прийняття рішення щодо звільнення з посади осіб за результатами спеціальної перевірки у випадках, передбачених Законом, належить до виключних повноважень відповідної ради. Такі повноваження є дискреційними, а тому адміністративний суд при розгляді цієї справи не може здійснювати повторну перевірку по суті тих обставин та фактів, які входили до предмета спеціальної перевірки.

При цьому, здійснення таких дискреційних повноважень, як звільнення, в рамках встановленої процедури, має відбуватися з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури, як складової принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України).

Правомочність селищної ради на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Отже спірне рішення відповідача повинне бути перевірено адміністративним судом на предмет законності та легітимності. При цьому адміністративний суд не може підміняти вказану процедуру та суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесено прийняття відповідного рішення. Гостомельська селищна рада та її посадові особи як суб`єкти владних повноважень зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

З огляду на це суд зазначає про наступне.

Проходження спеціальної перевірки після обрання на відповідну посаду в органах місцевого самоврядування, тощо відповідно до вимог законодавства є обов`язковою умовою для призначення особи на посаду і подальшого проходження нею публічної служби.

Позивач надав письмову згоду на проведення спеціальної перевірки і відповідач в установленому порядку розпочав її проведення. Позивачу було відомо про проведення спеціальної перевірки.

Під час спеціальної перевірки отримано інформацію від НАЗК про те, що за результатами спеціальної перевірки встановлено певні розбіжності, а саме:

У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації кандидат не зазначила право користування об`єктами нерухомого майна відповідно до розділу 2.1 «Інформація про суб`єкта декларування», які вказано як зареєстроване та фактичне місце проживання кандидата.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації кандидат на посаду зазначила дохід у розмірі 313724,00 грн у вигляді заробітної плати, отриманої за основним місцем роботи, де джерело доходу Бучанська міська рада. Водночас, згідно з відомостями ДРФО, за I-III кв. 2020 року, зазначений дохід кандидата на посаду становить 232629,94 грн.

Згідно з відомостями ДРФО, за I-III кв. 2020 року, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації кандидат на посаду не зазначила дохід у розмірі 685,77 грн у вигляді додаткового блага, де джерело доходу акціонерне товариство «Альфа-Банк».

Вказано також, що у Національного агентства відсутня можливість провести перевірку достовірності відомостей, зазначених у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації у повному обсязі, оскільки інформація щодо отриманих кандидатом доходів протягом IV кварталу 2019 року у відомостях з ДРФО відсутня та буде внесена до електронних баз звітності з податкового розрахунку за формою 1-ДФ протягом 20 днів після граничного терміну його подання.

Зазначено, що з урахуванням того, що кандидат на посаду впродовж звітного року отримувала доходи у вигляді грошових коштів, звертаємо увагу на відсутність об`єктів для декларування у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у яких у суб`єкта декларування або членів його сім`ї відкриті рахунки» декларації.

Це означає, що під час перевірки відповідачем від НАЗК отримано інформацію про виявлення 4 розбіжностей при декларуванні позивачем майна та доходів. Отже, відповідачем отримано інформацію щодо позивача, яка потребувала оцінки та прийняття рішення щодо відповідності позивача вказаній виборній посаді з точки зору дотримання ним вимог законодавства про боротьбу з корупцією. Про надходження такої інформації та її зміст відповідачем повідомлено позивача.

Відповідно до вимог наведеного вище законодавства у позивача була можливість надати пояснення та (або) виправити таку розбіжність.

Як зазначалося судом, у справі наявне пояснення позивача, щодо якого між сторонами існує спір стосовно дати його подання. Позивач стверджує про подання цього пояснення 25 лютого 2021 р., тобто в межах строку для його подання під час спеціальної перевірки, тоді як відповідач стверджує про отримання пояснення лише 22 березня 2021 року, тобто поза межами строку для його подання.

Суд також враховує, що наявність цього пояснення саме із зазначених НАЗК питань підтверджує факт повідомлення позивача про інформацію НАЗК.

Надаючи оцінку доводам та аргументам сторін щодо цього документа, суд бере до уваги таке. Вказане пояснення суд досліджує як документ, який повинен мати відповідну дату його створення, а також має відповідний зміст.

Щодо дати створення документа, то внесені до нього відомості з цього приводу не є достовірними. Так, позивачем у друкований спосіб позначено дату його виготовлення - 25.02.2020, тобто за один рік до вказаних подій, що не може відповідати дійсності, оскільки обставини, у зв`язку з якими подавалося пояснення, виникли не у 2020 році, а у 2021 р.

Пояснення містить у верхній частині підпис селищного голови без позначення дати, в нижній частині запис «отримала ОСОБА_2 22.03.2021» та підпис. Разом з тим, ці записи посадової особи відповідача не відповідають вимогам щодо реєстрації документів та здійснення діловодства в органах місцевого самоврядування.

Так, відповідно до пунктів 1-4 розділу 4 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом МЮ України від 18.06.2015 за № 1000/5, датою документа є відповідно дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення (для актів), засідання колегіального органу (для протоколів). Дату оформляють відповідно до ДСТУ 4163-2003 цифровим або словесно-цифровим способом. (п.1). Усі реквізити на документі, пов`язані з його проходженням і виконанням, датуються і підписуються. Дата документа проставляється посадовою особою, яка його візує, погоджує або затверджує. Дата зазначається нижче підпису ліворуч. (п.2). Під час реєстрації документа його дата проставляється працівником служби діловодства в лівій верхній частині документа на спеціально відведеному місці на бланку. У документах, складених не на бланку (заяви працівників, доповідні записки, довідки тощо), дата проставляється автором документа нижче підпису. (п.3). На документі, виданому двома або більше установами, зазначається одна дата, яка відповідає даті останнього підпису. (п.4).

Разом з тим, як встановлено судом у даному випадку біля резолюції керівника дата зазначена не була, на поясненні відсутні відомості про реєстрацію документа, хоча відповідач не заперечує факт його отримання.

Оскільки вказаними правилами діловодства реєстрація документів покладається саме на відповідача, то суд визнає, що саме відповідач повинен був у належний спосіб зареєструвати пояснення і в такий спосіб зафіксувати дату його отримання від позивача.

За наведених обставин суд вважає, що відомості щодо конкретної дати виготовлення і дати отримання відповідачем цього пояснення позивача в силу приписів ст.75 КАС України не є достовірними і тому до уваги судом не беруться.

При цьому суд враховує, що саме відповідач повинен був забезпечити реєстрацію цього пояснення відповідно до правил ведення діловодства, а також бере до уваги той факт, що пояснення наявне у відповідача. За приписами ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доказування у справах даної категорії покладається саме на відповідача, яким не доведено факт надання пояснення поза межами строку для його подання під час спеціальної перевірки. Тому суд визнає, що вказане пояснення надано позивачем відповідача у межах строку, визначеного законом для подання такого пояснення.

Разом з тим, надаючи оцінку безпосередньому змісту вказаного пояснення, суд бере до уваги наступне.

У поясненні позивачем вказано про таке:

«У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» право користування нерухомим майном за фактичним місцем проживання на підставі безоплатного користування.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» зазначено дохід у розмірі 313724 грн у вигляді заробітної плати, отриманої за основним місцем роботи за 2020 рік, водночас ДРФО надає відомості тільки за I-III кв. 2020 року.

Уточнена інформація у розділ 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у яких у суб`єкта декларування або членів його сім`ї відкриті рахунки» буде внесена при заповненні декларації за 2020 рік».

Отже, позивачем надано певну інформацію щодо 2 розбіжностей, зазначених НАЗК, проте позивачем повністю не надано інформацію щодо інших 2 розбіжностей, оскільки в інформації НАЗК було вказано щодо виявлення 4 розбіжностей.

Суд враховує також, що до пояснення позивачем не було додано будь-яких документів на його підтвердження, які могли бути надані у цій ситуації.

При цьому суд не надає оцінку повноті та обґрунтованості наданої позивачем у поясненні інформації, оскільки це входить до виключної компетенції відповідача. Разом з тим, суд враховує, що позивачем у подальшому до суду подано ґрунтовне пояснення щодо кожної із виявлених НАЗК розбіжностей і це могло бути здійснено позивачем і під час спеціальної перевірки.

Суд також бере до уваги, що позивач в ході спеціальної перевірки не скористався наданим йому правом виправити розбіжності.

Це означає, що відповідач у ході спеціальної перевірки отримав відомості від НАЗК про наявність 4 розбіжностей при декларуванні майна та доходів позивача. Ці розбіжності було запропоновано усунути позивачу, проте позивач подав пояснення лише щодо 2 розбіжностей.

Отже, судом встановлено, що за наслідками спеціальної перевірки відповідачем не отримано від позивача пояснення щодо всіх 4 розбіжностей, виявлених у ході перевірки НАЗК, при цьому позивач не подав документів на підтвердження свого пояснення і не скористався правом виправити розбіжності та повідомити про це відповідача. Подання пояснення щодо всіх 4 виявлених розбіжностей залежало виключно від позивача і не було ним виконано під час спеціальної перевірки.

Тому відповідачем обґрунтовано встановлено обставини, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) на посаду, що обумовило визнання позивача такою, що не пройшла спеціальну перевірку, що узгоджується з приписами ч.2 ст.58 Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 21 Порядку №171.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем процедура проведення спеціальної перевірки щодо позивача, складання довідки за її наслідками і прийняття рішення була дотримана.

Що стосується твердження позивача про необхідність обов`язкового встановлення саме фактів подання ним підроблених документів або неправдивих відомостей, то приписи ст.58 вказаного Закону не містять вимог щодо наявності саме таких виключних і єдиних підстав для відмови у призначенні (обранні) на посаду.

Суд зазначає також і про те, що відповідач у спірному рішенні не обґрунтовував його прийняття саме встановленням фактів подання позивачем підроблених документів або неправдивих відомостей, а вказував лише про те, що позивач не пройшов спеціальної перевірки і що за наслідками спеціальної перевірки встановлено обставини, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) на посаду.

З урахуванням наведеного відповідно до ч.2 ст.58 Закону України «Про запобігання корупції» особа, щодо якої за результатами спеціальної перевірки встановлено обставини, які є підставою для відмови у призначенні (обранні) на посаду, вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку. Повноваження особи, зазначеної в абзаці восьмому частини першої статті 56 цього Закону, достроково припиняються без припинення повноважень депутата ради, а відповідна особа звільняється з відповідної посади без прийняття рішення відповідної ради у випадку, якщо вона не пройшла спеціальну перевірку або не надала у встановлений цим Законом строк згоди на проведення спеціальної перевірки.

Це означає, що спірне рішення прийнято відповідачем в межах компетенції, у порядку та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України і прав позивача при цьому не порушено.

Це обумовлює також і відсутність підстав для задоволення похідних вимог про поновлення позивача на посаді Заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради Гостомельської селищної ради, про стягнення з відповідача на користь позивача середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, про анулювання запису про звільнення у трудовій книжці позивача.

Що стосується доводів позивача про те, що на час звільнення він перебував на лікуванні, а тому відповідачем порушено ч.3 ст.40 КЗпП України, суд зазначає про таке.

Відповідач стверджує що йому не відомо про перебування позивача на лікуванні, тому у табелі обліку робочого часу ставилися позначки про перебування позивача на роботі. Вказує також, що зміна дати звільнення може бути здійснена у встановленому порядку. Позивачем у судовому засіданні 18.10.2021 визнано, що листок тимчасової непрацездатності дійсно не був переданий ним відповідачу і знаходиться у нього на руках.

За наведених обставин відповідачем на час прийняття спірного рішення не було отримано інформацію про перебування позивача на лікуванні, тому на той час він не міг порушити вказані права позивача.

Отже, як встановлено судом, позивачем у встановленому порядку листок тимчасової непрацездатності відповідачу своєчасно як на час звільнення так і в подальшому не надавався, тому доводи позивача про порушення відповідачем вимог ч.3 ст.40 КЗпП України є безпідставними.

Щодо питання зміни дати звільнення у трудовій книжці позивача, то будь-які відомості про звернення позивача до відповідача з цього питання і про наявність спору саме з такого приводу у матеріалах справи відсутні і до предмету спору у цій справі вони не входять. Це питання може бути вирішено позивачем та відповідачем у порядку, визначеному Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом №58 від 29.07.93. Тому доводи і аргументи позивача в цій частині є безпідставними і до уваги судом не беруться.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд визнає, що спірне рішення відповідача є правомірним, наведені позивачем докази відповідачем спростовано. За наведених обставин підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, то підстави для вирішення питання про повернення чи стягнення судових витрат у суду відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Гостомельська селищна рада Київської області, адреса: вул. Свято-Покровська, 220, смт. Гостомель, Київська область, 08289, код ЄДРПОУ - 04360617.

Суддя Журавель В.О.