Рішення № 11365852, 10.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" березня 2010 р.Справа № 19/228-09-6374 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Агростар”, м. Миколаїв

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина”, м. Одеса

про стягнення 6344,05 грн.

Суддя Петренко Н.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився, про дату, час та місце засідання суду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 644592 та № 644593 від 22 лютого 2010 року (а.с. 47-48 )

від відповідача: не зявився, про дату, час та місце засідання суду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 644677 від 22 лютого 2010 року (а.с. 49)

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача 6344,05 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом, з яких 6200 грн. основного боргу, 105,84 грн. інфляційних втрат, 38,21 грн. трьох процентів річних.

Відповідач у справі в судові засідання не зявлявся, хоча про дату, час та місце засідань суду повідомлений належним чином. 28 січня 2010 року надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 21).

Оскільки відповідач у справі відзиву на позов в порядку ст. 59 ГПК України не надав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

- товариством з обмеженою відповідальністю „Агростар” (ТОВ „Агростар”, перевізник) на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина” (ТОВ „Одеський ТД „Сонячна долина”) здійснені перевезення товарів (маргарину мякого „Сонечко”, майонезу „Гурман”, „Провансаль”, олії соняшникової тощо) автомобілем МАЗ НОМЕР_1, причеп НОМЕР_2, водій ОСОБА_1 за маршрутами Одеса-Київ, Одеса-Маріуполь-Донецька область, Одеса-Первомайськ, що, відповідно, підтверджується товарно-транспортними накладними:

- № Т003630 від 2 грудня 2008 року (а.с. 38),

- № тт 009268 від 2 лютого 2009 року (а.с. 36),

-№ ТТ016653 від 9 лютого 2009 року (а.с. 37)

та подорожніми листами вантажного автомобіля МАЗ НОМЕР_1 № 553430 (а.с. 39) та № 553436 (а.с.40).

Надані послуги з перевезення не заперечувались ТОВ ТД „Сонячна долина”, про що були уповноваженими представниками були підписані відповідні акти приймання-здачі робіт (наданих послуг) на загальну суму 6200,00 грн. з ПДВ, які скріплені печатками підприємств, а саме:

- акт № ОУ-0000378 від 3 грудня 2008 року щодо перевезення за маршрутом Одеса-Київ на суму 2700,00 грн. (а.с.30),

- акт № ОУ-0000032 від 5 лютого 2009 року щодо перевезення за маршрутом Одеса-Маріуполь-Донецьк на суму 2000,00 грн. (а.с.31),

- акт № ОУ-0000033 від 10 лютого 2009 року щодо перевезення за маршрутом Одеса-Первомайськ на суму 1500,00 грн. (а.с. 32).

Наявна заборгованість ТОВ „Одеський ТД „Сонячна долина” підтверджується також підписаним сторонами актом звіряння розрахунків від 1 березня 2009 року (а.с. 33).

Без відповіді і задоволення залишена отримана замовником 15 вересня 2009 року претензія № 98 від 3 вересня 2009 року (а.с.11-12).

Оскільки замовник за надані послуги в не розрахувався, перевізник вимушений був звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення 6200,00 грн. основного боргу, 105,84 грн. інфляційних втрат (нарахованих за вересень-жовтень 2009 року) та 38,21 грн. трьох відсотків річних, обгрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності господарський суд дійшов висновку по задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного:

- положеннями ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Надані в підтвердження позовних вимог товарно-транспортні накладні та акти приймання-здачі виконаних робіт дають підстави стверджувати про укладення між сторонами у справі договорів перевезення (транспортного експедирування).

Відповідно до статті 193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Положеннями частини 2 статті 530 ЦК України встановлено, якщо строк (дата) виконання зобовязання боржником не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який термін. Боржник зобовязаний виконати такий обовязок у семиденний строк з дня предявлення вимоги.

Аналіз матеріалів справи дає підстави стверджувати, що позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 6200,00 грн. за період, вказаний у позові, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, у звязку з чим позовні вимоги про стягнення 105,84 грн. інфляційних втрат, 38,21 грн. трьох процентів річних є обгрутованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладається на відповідача згідно положень ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина” (65049, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, п/р 2600101019621 у філії ВАТ „Державний експортно-імпортний банк Україна” м. Одеса, МФО 328618, код ЄДРПОУ 32067506) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агростар” (54037, м. Миколаїв, вул. Приміська, 64-А, п/р 26003011436980 в філії „Південне РУ” ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит”, МФО 326933, код ЄДРПОУ 31192376):

-6200 (шість тисяч двісті) грн. 00 коп. основного боргу,

-105 (сто пять) грн. 84 коп. інфляційних втрат,

-38 (тридцять вісім) грн. 21 коп. трьох процентів річних,

-102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита,

-236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 15 березня 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя