Постанова № 113655330, 21.09.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35855/23-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2023 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого Заступником Керівника Офісу Президента України (на момент вчинення), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 172-5, ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

Учасники судового провадження:

прокурор Прокопов О., ОСОБА_1, адвокати: Кульчицький Н.С., Слюсар А.А.

В С Т А Н О В И В :

Уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції, заступником Голови Ситником Артемом Сергійовичем, 28 липня 2023 року складено протокол про адміністративні правопорушення №38-02/30 про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи на посаді заступника Керівника Офісу Президента України вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-5 та ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

В судовому засіданні прокурор Прокопов О. вважав що факти вчинених ОСОБА_1 правопорушень підтверджуються протоколом та доданими до нього матеріалами. Просив визнати його винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-5 та ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 6800 гривень.

ОСОБА_1 та його представники, адвокати Кульчицький Н.С. та Слюсар А.А. посилаються на те, що Національне агентство з питань запобігання корупції безпідставно, склали протокол про адміністративні правопорушення, оскільки протокол не містить жодних відомостей про реальні вчинки або події, які стосуються наведеного вище визначення корупції та зазначають, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у одержанні подарунків, а також наголошують, що отримані послуги, які НАЗК вважає «подарунком» повністю оплачені. Також вважають що, відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, який полягає у неповідомленні про реальний конфлікт інтересів та вчиненні дій чи прийнятті рішень в його умовах, оскільки відсутня сукупність ознак приватного інтересу та службових повноважень між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Просили суд провадження у адміністративній справі закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень.

Заслухавши думку прокурора Прокопова О., який підтримав протокол про адміністративні правопорушення, думку ОСОБА_1 та його представників -адвокатів Кульчицького Н.С. та Слюсара А.А., вивчивши протокол та дослідивши додані до нього матеріали, які надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції і документи долучені адвокатами ОСОБА_1, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на положення ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) відповідно до статті 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція статті 172-5 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.

В примітці до вказаної статті зазначено, що суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 ЗУ "Про запобігання корупції".

Відповідно до п.п."ї" п.1 ч.3 Закону України "Про запобігання корупції" суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, заступник Керівника Офісу Президента України.

Як визначено у преамбулі Закону України "Про запобігання корупції", цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

В частині 1 статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Обов`язковою ознакою, за якою будь-яка неправомірна поведінка державних службовців або інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, чи осіб, які є такими, на яких поширюється дія Закону, може визнаватися корупційною, якщо є корисливий або інший особистий інтерес таких осіб або інтерес третіх осіб.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 23 вищевказаного Закону особам, зазначеним у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб: 1) у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.

Особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що об`єктом даного проступку виступають суспільні відносини, що складаються під час дотримання службовими та прирівняними до них особами заборон та обмежень щодо одержання ними подарунків.

Обов`язковим елементом об`єкту даного проступку є його предмет - подарунок, який у ч.1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначається як - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Отже, з об`єктивної сторони правопорушення за ч. 1 ст. 172-5 КУпАП становлять діяння у вигляді одержання у власність речей або майнових прав з порушенням вимог вищезазначеного Закону.

З суб`єктивної сторони вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, характеризується тим, що вони вчиняються умисно. Це означає, що особа усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає його наслідки, бажає або свідомо допускає настання цих наслідків.

Протиправні діяння цього виду вчиняються умисно, можуть полегшувати (спрощувати, прикривати) скоєння корупційних правопорушень, а також мати суміжні склади з корупційними правопорушеннями.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч.1 ст. 172-5 КУпАП є формальним, обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу правопорушення за ч. 1 ст. 172-5 КУпАП є умисна дія чи бездіяльність, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобов`язані довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу.

В рішенні Конституційного Суду України від 06 жовтня 2010 року (справа № 1-27/2010 про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів) суд зазначив, що термін "корупція" означає "використання особою наданих їй службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб". В цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до частини першої статті 3 Конституції України людина визнається в Україні найвищою соціальною цінністю. В частині другій цієї статті вказується, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність, зміст і спрямованість якої визначаються правами і свободами людини та їх гарантіями. Отже, слід виходити з того, що будь-яке обмеження прав людини і громадянина повинно бути не тільки юридично обґрунтованим, а й соціально виправданим і адекватним.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він, будучи Заступником Керівника Офісу Президента України та відповідно до підпункту "ї" п.1 ч.1 ст. 3 ЗУ "Про запобігання корупції" є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч.2 ст. 23 даного Закону одержав подарунок від не близької особи, а саме: послугу з прокату транспортного засобу загальною вартістю 122000 гривень а також від Готельного комплексу «Emili Resort», отримав послуги з тимчасового розміщення (проживання) загальною вартістю 45422,50 гривень, що перевищує встановлений законом розмір отримання подарунку.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, в матеріалах справи міститься договір прокату транспортного засобу № 15/06 від 15.06.2022, який укладено між ТОВ «НОВЕМ ЛОГІСТИК» ("Наймодавець") та ОСОБА_3 ("Наймач"), та згідно якого "Наймодавець" передає а "Наймач" приймає в тимчасове платне користування (прокат) технічно справний і неушкоджений автомобіль, ідентифікований, обладнаний, застрахований, іменований надалі «автомобіль», марки Porsche Taycan 4s, 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 в строк до 31.10.2022 року, з оплатою такого прокату, передбаченого п.п. 3.1., 3.2, 3.3., 3.5 Договору (а.с. 51-54).

Згідно копії розрахунку вартості до договору прокату, згідно якого загальна вартість прокату за договором № 15/06 від 15.06.2022 року склала 122 000 гривень з ПДВ., а також журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів ТОВ з «НОВЕМ ЛОГІСТИК», зафіксовано здійснення оплат за договором № 15/06 від 15.06.2022 року на загальну суму 122 000 грн, а саме: 31.10.2022 року на суму 45 000 грн., 03.11.2022 року на суму 32 000 грн. і 04.11.2022 року на суму 45 000 грн. Оплата здійснювалася безпесередньо ОСОБА_3 , що є дружиною ОСОБА_1 (а.с. 91, 115-117).

Крім цього, судом встановлено що ОСОБА_1 в період з 17 по 18 серпня 2022 року, з 21 по 25 вересня 2022 року, з 21 по 23 жовтня 2022 року отримував послуги з тимчасового розміщення (проживання) у готельному комплексі «Emili Resort».

Як вказує ТОВ «Emili Resort» у листі від 14.09.2023 року, ФОП ОСОБА_4 на підставі договору суборенди здійснює підприємницьку діяльність на території готельного комплексу «Emili Resort» по АДРЕСА_2 , що підтверджує і сам ФОП ОСОБА_4 у листі від 14.09.2023.

Відповідно до письмових пояснень ФОП ОСОБА_4 та наданих ним копій фіскальних чеків, що містяться в матеріалах адміністративної справи, послуги з тимчасового розміщення (проживання в готелі) «Emili Resort» у зазначений вище період оплачені в день поселення: в сумі 5032,50 грн., 27260 грн., 13130 грн. (а.с. 230-232).

Відтак, наявні у матеріалах справи докази, підтверджують отримання ОСОБА_1 та членами його сім`ї послуг з проживання у готельному комплексі в період з 17 по 18 серпня 2022 року, з 21 по 25 вересня 2022 року та з 21по 23 жовтня 2022 року, та сплату цих послуг у повній ринковій вартості.

Доказів вважати, що вказані послуги з проживання в готелі сплачені саме ОСОБА_1 та/або членами його сім`ї достатньо, оскільки протилежного не встановлено перевіркою НАЗК, не наведено у протоколі про адміністративні правопорушення № 38-02/30 та не доведено в судовому засіданні прокурором.

Системний аналіз досліджених матеріалів справи (доказів) та наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що у ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАП, що полягає в отриманні подарунку у вигляді послуг ТОВ «НОВЕМ ЛОГІСТИК» з прокату транспортного засобу загальною вартістю 122 000 грн., та послуг від готельного комплексу «Emili Resort» з тимчасового розміщення (проживання) загальною вартістю 45 422,5 грн.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №38-02/30 ОСОБА_1 , інкримінується вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП за наступних обставин. ОСОБА_1 обіймаючи посаду Заступника Керівника Офісу Президента України, всупереч п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 19.07.2023 року не повідомив про реальний конфлікт інтересів та в умовах такого реального конфлікту інтересів вчинив дії, а саме підписав лист від 19.07.2022 року № 41-01/700 на адресу Державної прикордонної служби України щодо надання дозволу на виїзд за кордон своєму підлеглому - керівнику управління з питань взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування Департаменту з питань регіональної політики Офісу Президента України Бондареву О.Б. з метою задоволення приватного інтересу.

За змістом протоколу про адміністративні правопорушення існування приватного інтересу ОСОБА_1 вбачається з видачі ним 19.07.2022 року довіреностей, яким він уповноважив ОСОБА_2 представляти інтереси його самого та його малолітнього сина з питань, пов`язаних з оформленням та отриманням візи Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у візовому центрі.

Також, у протоколі про адміністративні правопорушення вказано, що ОСОБА_2 перебував у службовому відрядженні без мети виконання службового доручення у Республіці Польща, на підставі листа ОСОБА_1 від 19.07.2022 року № 41-01/007, маючи намір здійснити у візовому центрі в місті Варшава (Республіка Польща) комплекс дій, спрямованих на оформлення та отримання ОСОБА_1 і його сином ОСОБА_5 віз Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 указом Президента України від 25.09.2019 року № 448/219 призначений заступником Керівника Офісу Президента України.

19.07.2022 року службовою запискою Керівника Департаменту з питань регіональної політики ОСОБА_6 пропонував керівнику Апарату Офісу Президента України відрядити до м. Варшава (Республіка Польща) керівника управління Департаменту з питань регіональної політики ОСОБА_2 з 20.07.2022 по 22.07.2022 терміном на три доби.

19.07.2022 ОСОБА_1 на підставі погодженої службової записки ОСОБА_7 звернувся листом № 41-01/700 до Державної прикордонної служби України з проханням надати дозвіл на виїзд за кордон керівнику управління Департаменту з питань регіональної політики ОСОБА_2 в період з 20.07.2022 по 22.07.2022 через автомобільний пункт пропуску «Устилуг-Зосін».

20.07.2022 наказом т.в.о. Керівника Апарату Офісу Президента України Стасєнка І. № 474-к від 20.07.2022 року керівника управління Департаменту з питань регіональної політики ОСОБА_2 відряджено з 20.07.2022 року терміном на 3 доби до Республіки Польща.

ОСОБА_2 є заброньованою особою з наданням відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації наказами Міністерства економіки України від 13.03.2022 року № 409-22 (строк дії відстрочки 6 місяців) та від 29.08.2022 року № 2799 (строк дії відстрочки 6 місяців). Право на перетин кордону на період дії правового режиму воєнного стану заброньованої особи ОСОБА_2 у відряджений період було: наказ Міністерства економіки України від 13.03.2022 року № 409-22 про надання відстрочки від призову на військову службу та наказ про відрядження № 474-к від 20.07.2022 року, підписаний т.в.о. Керівника Апарату Офісу Президента України ОСОБА_8 .

Наведене свідчить що ОСОБА_1 не впливав за своєю посадою (компетенцією) на прийняття рішення щодо відрядження ОСОБА_2 до м. Варшави (Республіка Польща) у вказаний період, не підписував дозвільні документи, що стали підставою для перетину ОСОБА_2 кордону, а лише виконував організаційно-розпорядчі функції що полягають у зверненні з листом від 19.07.2022 до Державної прикордонної служби України з проханням надати дозвіл на виїзд за кордон керівнику управління Департаменту з питань регіональної політики Бондареву О.Б..

Як пояснив ОСОБА_1 в судовому засіданні, дізнавшись, що працівнику Офісу Президента України ОСОБА_2 погоджене службове відрядження до м. Варшава (Республіка Польща), звернувся до нього з проханням у вільний від робочої мети час, отримати у візовому центрі Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії візи для нього та його сина, які були виготовлені. Отримавши згоду ОСОБА_2 , ОСОБА_1 оформив нотаріально посвідчені довіреності, та передав їх ОСОБА_2 . Жодного приватного інтересу, який би суперечив службовим повноваженням, впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень у нього не було.

Частина 1 статті 172-7 КУпАП передбачає відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а частина 2 цієї статті - за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Зібрані НАЗК та надані суду документи підтверджують, що метою відрядження працівника Офісу Президента України ОСОБА_2 до Республіки Польща була підготовка до офіційних заходів за участі Президента України, а відрядження відповідало інтересам його служби, документи, які надавали ОСОБА_2 право на перетин кордону, були підписані керівниками Міністерства економіки України та Апарату Офісу Президента України, вплив на підписання яких ОСОБА_1 не доведено.

Відтак, викладені у протоколі про адміністративні правопорушення твердження про те, що ОСОБА_2 перебував у службовому відрядженні без мети виконання службового доручення у Республіці Польща, не спростовані Офісом Президента України в якому працює ОСОБА_2 , іншими зібраними доказами НАЗК, які містяться в матеріалах справи.

Досліджені докази не підтверджують наявність у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів та вчинення ним будь-яких дій в умовах реального конфлікту інтересів, про що зобов`язаний був повідомити безпосереднього керівника на підставі п. 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції», що свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-5, та ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-5 КУпАП, та ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Керуючись ст. 274 КУпАП,-

П О С ТА Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-5 КУпАП та ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Світлана ГРЕЧАНА