Рішення № 113650836, 12.09.2023, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.2023м. СумиСправа № 920/854/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 920/854/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» (40020, м. Суми, вул. Ковпака, 6, ідентифікаційний код 44360724)

до відповідача: Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг» (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, ідентифікаційний код 00205618)

про стягнення 11 547 979, 08 грн

за участю представників сторін:

від позивача Резнік О.М.

від відповідача - Сафронов М.А.

УСТАНОВИВ:

До господарського суду звернувся позивач з позовною заявою до відповідача, у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 11 547 979,08 грн, з яких: 10 875 528,35 грн - основний борг за спожиті послуги з постачання теплової енергії; 174 306,41 грн 3 % річних та 498 144,32 грн інфляційних нарахувань, а також стягнути судові витрати по справі.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.07.2023 справу № 920/854/23 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.

Ухвалою від 01.08.2023 у справі № 920/854/23 судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №920/854/23 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 12.09.2023, 11:00

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання -Інжиніринг» зазначає, що сума боргу відповідача перед позивачем за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по березень 2022 року становить 10 875 528, 35 грн, а строк оплати відповідної заборгованості настав. Також, у відзиві на позовну заяву зазначено, що Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг» визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» у повному обсязі, вважає відповідні вимоги законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Просить задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» по справі № 920/854/23 в повному обсязі.

Відповідно до статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до положень ч.4 ст. 185 та ст.191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що відповідачем у відзиві та у судовому засіданні визнано позов, з огляду на те, що не вбачається, що задоволення позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому судовому засіданні в порядку, що визначений ст. 191 та ч.4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 12.09.2023 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради № 627 від 20.10.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» визначено виробником та виконавцем послуг з постачання теплової енергії (централізованого опалення) та постачання гарячої води (централізованого постачання гарячої води): у межах території обслуговування згідно з додатком 1 виробника Товариство з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» за винятком постачання гарячої води (централізованого постачання гарячої води) з початку опалювального періоду 2021 2022 років до початку опалювального періоду 2022-2023 років.

Також у вказаному рішенні Виконавчого комітету Сумської міської ради, визначено виробниками та виконавцями комунальних послуг на території Сумської міської територіальної громади з постачання гарячої води (централізованого постачання гарячої води) у межах території обслуговування згідно з додатком 1 з початку опалювального періоду 2021 2022 років до початку опалювального періоду 2022-2023 років - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» за умови завчасного і безперервного виробництва та продажу/поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла», теплової енергії в обсязі, достатньому для надання послуг споживачем, визначеним у додатку 1.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» та Акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг» укладено договір про надання послуги постачання теплової енергії №ПР21/001 від 20.10.2021 (далі Договір).

Відповідно п. 1.1. Договору позивач зобов`язався надавати споживачу послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Згідно п. 1.2 Договору сторони визначили, що послуги мають надаватись для потреб для потреб опалення наступних об`єктів:

-Інститут «Нафтохімпроект» за адресою м. Суми, вул. Іллінська, 13;

-Палац культури за адресою м. Суми, пл. Горького, 5;

-Виробництво хімобладнання за адресою м. Суми, вул. Горького, 58;

-Виробництво ГПА та компресорів (3 тепловивід) за адресою м. Суми, пр-т. Курський, 30:

-виробництво АЕН і Ко (3 тепловивід) за адресою м. Суми, пр-т. Курський, 48;

-ЦСК (3 тепловивід) за адресою м. Суми, пр-т. Курський, 48.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається я с обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузл і (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі Методика розподілу).

Пункт 4.2 Договору встановлює, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

На виконання умов Договору в період з листопада 2021 року по березень 2022 року позивачем надано послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 75 435 681,94 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії по Договору, підписаними відповідачем, у тому числі: акт №ПР21/001 прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії у листопаді 2021 року від 30.11.2021 на суму 2 208 938,62 грн.; акт прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії у листопаді 2021 року від 30.11.2021 на суму 1 217 913,93 грн.; акт прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії у грудні 2021 року від 31.12.2021 на суму 10 663 107,87 грн; акт прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії у грудні 2021 року від 31.12.2021 на суму 11 765 094,95 грн; акт прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії у січні 2022 року від 31.01.2022 на суму 14 535 911,87 грн; акт прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії у січні 2022 року від 31.01.2022 на суму 13 184 673,75 грн; акт прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії у лютому 2022 року від 28.02.2022 на суму 5 885 272,45 грн; акт прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії у лютому 2022 року від 28.02.2022 на суму 9 097 945, 46 грн; акт прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії у березні 2022 року від 31.03.2022 на суму 6 221 074,52 грн; акт прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії у березні 2022 року від 31.03.2022 на суму 650 748,52 грн.

З урахуванням перерахунків, загальна вартість послуг з постачанні теплової енергії, що підлягала оплаті Відповідачем, становила 43 824 978,25 грн.

Відповідно до п. 4.5 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Згідно п. 4.8 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Однак Відповідач не повністю оплатив спожиті по Договору послуги, фактично Відповідачем було оплачено послуги з постачання теплової енергії лише на суму 32 949 459,40 грн, що не заперечує і сам відповідач та підтверджується договором про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №109 від 28.01.2022, договором про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 127 від 13.04.2022, платіжним дорученням № 14020 від 20.10.2021 та платіжним дорученням № 15355 від 18.11.2021 року.

Залишок заборгованості відповідача за послуги з постачання теплової енергії, надані у період з листопада 2021 року по березень 2022 року, становив 10 875 528,35 грн.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір про реструктуризацію заборгованості № 8/2200007 від 03.05.2022, згідно пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Кредитор та Боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості у сумі 10 875 518,85 (десять мільйонів вісімсот сімдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн 85 коп за послуги з постачання теплової енергії за договором № ПР21/001 від 20.10.2021, укладеним між Кредитором та Боржником.

Пунктом 2.1 договору реструктуризації було встановлено, що Боржник зобов`язується з дотриманням статті 534 Цивільного кодексу України сплатити у повному обсязі суму, вказану у п.1.1. цього Договору, шляхом сплати зобов`язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості, зазначеного у цьому пункті. Згідно вказаного графіку, Відповідач зобов`язався сплачувати Позивачу по 181 300,00 грн щомісячно починаючи з листопада 2022 року по вересень 2027 року та 178 818,85 грн до 31.10.2027 року.

Пунктом 4.1 договору реструктуризації встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2027 року включно.

Згідно пункту 4.2 договору реструктуризації, цей договір достроково припиняє свою дію у разі дострокової сплати Боржником реструктуризованої суми боргу перед Кредитором або у разі невиконання Боржником своїх зобов`язань, передбачених п.2.2. Договору, протягом двох місяці З поспіль. При цьому, Договір є припиненим з наступного дня після дострокової сплати Боржником реструктуризованої суми боргу перед Кредитором або з дня, наступного за днем, до якого повинен бути здійснений платіж відповідно до умов п.2.2. Договору.

Відповідачем умови договору реструктуризації виконані не були, починаючи з листопада 2022 року жодного платежу на користь Позивача не здійснено.

Тож згідно умов пункту 4.2 договору реструктуризації, вказаний договір припинив свою дію 01.01.2023 року, тобто на наступний день після граничного строку оплати платежу за грудень 2022 року.

Таким чином, станом на дату подачі позовної заяви сума боргу відповідача перед позивачем за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по березень 2022 року становить 10 875 528,35 грн, строк оплати відповідної заборгованості настав.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених зазначеним Кодексом.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Проте, в порушення умов договору та вимог статей 526, 629, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за надання послуг з постачання теплової енергії не розрахувався у повному обсязі та у встановлені договором строки, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно з статей 526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 цього Кодексу).

Ураховуючи те, що факт наявності заборгованості перед позивачем в сумі 10 875 528, 35 грн основного боргу не заперечується та визнається відповідачем, а також те, що фактично на момент розгляду справи зобов`язання з послуг з постачання теплової енергії договором №ПР21/001 від 20.10.2021 відповідачем не виконано, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 10 875 528, 35 грн основного боргу визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що судом було встановлено факт порушення грошового зобов`язання з боку відповідача, суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог також в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 174 306, 41 грн та інфляційних втрат в сумі 498 144, 32 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір в загальній сумі 173 219, 69 грн згідно із платіжною інструкцією від 17.07.2023 № 773.

Згідно із частиною першою статті 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, відповідно до частини першої статті 130 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 86 609, 85 грн (50 відсотків судового збору) покладаються на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 130 ГПК України та частини третьої статті 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір в сумі 86 609, 84 грн (50 відсотків судового збору), сплачений відповідно до платіжної інструкції від 17.07.2023 № 773, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету за умови подання відповідного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 123, 129, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг» (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, ідентифікаційний код 00205618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» (40020, м. Суми, вул. Ковпака, 6, ідентифікаційний код 44360724) заборгованість у розмірі 10 875 528,35 грн (десять мільйонів вісімсот сімдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять вісім гривень тридцять п`ять копійок) - основного боргу за спожиті послуги з постачання теплової енергії; 174 306,41 грн (сто сімдесят чотири тисячі триста шість гривень сорок одна копійка) - 3 % річних та 498 144,32 грн (чотириста дев`яносто вісім тисяч сто сорок чотири гривні тридцять дві копійки) - інфляційних нарахувань та витрати по сплаті судового збору в сумі 86 609, 85 грн (вісімдесят шість тисяч шістсот дев`ять гривень вісімдесят п`ять копійок).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 22.09.2023.

СуддяЮ.А. Джепа