Рішення № 113650668, 05.09.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2580/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Муратової Тамари Григорівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 335137,67 грн., -

за участю представників сторін: не з`явились

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Муратової Тамари Григорівни про стягнення 335137,67 грн., з яких: 143644,83 грн. заборгованості за тілом кредиту та 191492,84 грн. заборгованості за процентами.

Позовні вимоги ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №056452-КС-012 від 12.11.2021 про надання кредиту (електронна форма).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2580/23; визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 12.07.2023 о 16:15. Ухвалою суду від 04.07.2023 судове засідання призначено на 19.07.2023 о 16:25. Ухвалою суду від 19.07.2023 відкладено розгляд справи на 05.09.2023 о 16:45.

У судові засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Відповідач повідомлявся шляхом направлення ухвал суду на юридичну адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на адресу проживання, яка зазначена у позові, про що свідчать поштові повідомлення, які повернулись до суду з відповідними довідками поштових відділень та направлення ухвал суду на електронну пошту відповідача, яка міститься в матеріалах справи. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи відповідача шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує йому належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/2580/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 05.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

12.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА (кредитодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Муратовою Тамарою Григорівною (позичальник, відповідач) укладений договір №056452-КС-012 про надання кредиту (електронна форма), відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 130000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.

Пунктом 1 договору передбачено: строк кредиту - 24 тижнів; процентна ставка - в день 0,86564739 (фіксована); комісія за надання кредиту - 19500 грн.; загальний розмір наданого кредиту - 130000 грн.; термін дії договору - до 29.04.2022; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 285960 грн.; цілі (мета) кредиту - для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької господарської діяльності незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності, цей кредит не є споживчим кредитом.

Відповідно до п.2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Пункт 3 договору визначає графік платежів.

Згідно з п.4 договору у разі прострочення позичальником дати сплати чергового платежу визначеного графіком платежів, кредитодавець має право нараховувати штраф за кожен випадок такого порушення позичальником у розмірі 10 процентів від загальної суми простроченої заборгованості в порядку, визначеному розділом 5 Правил.

У відповідності до п.5 договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір.

02.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА (кредитодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Муратовою Тамарою Григорівною (позичальник, відповідач) укладено додаткову угоду №1 до договору №056452-КС-012.

Відповідно до п.1 додаткової угоди до договору кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 02.02.2022 сума неповернутого позичальником кредиту (отриманого відповідно до договору про надання кредиту №056452-КС-012 від 12.112021) становить: 107573,54 грн.

Згідно з п.2 додаткової угоди до договору кредитодавець та позичальник домовились, що після укладення додаткової угоди: кредит збільшується на 37000 грн. та кредитодавець, на умовах викладених у договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути кредит збільшений на 37000 грн. у строки та на умовах викладених у договорі; після збільшення суми кредиту загальна сума отриманого (відповідно до договору та додаткової угоди) та неповернутого позичальником кредиту складатиме 144573,54 грн.

За п.п. 3-6 додаткової угоди до договору продовжено строк кредиту на 82 днів; продовжено термін дії договору до 20.07.2022; після укладення додаткової угоди та збільшення суми кредиту: загальна сума отриманого кредиту становить: 144573,54 грн. (п.1 та п.2.1 додаткової угоди); орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 291799,59 грн.; комісія за зміну умов договору: 5550 грн.

Пункт 7 додаткової угоди до договору визначає графік платежів.

В матеріалах справи наявні Правила про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА, затверджені наказом директора ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА від 03.11.2021 №25-ОД.

Також в матеріалах справи наявна анкета клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи) Фізичної особи-підприємця Муратової Тамари Григорівни, в якій зокрема, зазначені дані позичальника.

В матеріалах справи наявні платіжне доручення №32970 від 12.11.2021 на суму 130000 грн. із призначенням платежу - #4149499381784907 ІПН НОМЕР_1 перерах. коштів Муратова Т.Г. зг. кредитного договору №056452-КС-012 від 12.11.2021 та платіжне доручення №33527 від 02.02.2022 на суму 37000 грн., із призначенням платежу - #4149499381784907 ІПН НОМЕР_1 перерах. коштів Муратова Т.Г. зг. дод. угоди від 02.02.2022 до кредитного договору №056452-КС-012 від 12.11.2021. Платником у вказаних платіжних дорученнях значиться ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано та матеріали справи містять:

- візуальні форми послідовності дій клієнта - ФОП Муратової Тамари Григорівни, в яких відображено, зокрема, дату та час вчинення дій, послідовність дій, опис дій та виконавеця;

- меморіальні ордери про часткову сплату коштів;

- розрахунок заборгованості за кредитним договором №056452-КС-012 за період з 12.11.2021 по 20.07.2022, відповідно до якого заборгованість за кредитом становить 143644,83 грн., заборгованість за відсотками - 191492,84 грн.

Доказів сплати відповідачем заявлених до стягнення сум матеріали справи не містять.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №056452-КС-012 стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

За ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1,7 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позивачем на виконання умов договору про надання кредиту №056452-КС-012 та додаткової угоди №1 до нього були надані відповідачу кредитні кошти у розмірі 167000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та відповідачем не спростовано, а відповідач в порушення умов договору несвоєчасно та не в повному обсязі повернув надані кошти, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість за кредитом у розмірі 143644,83 грн., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано, а тому господарський суд дійшов висновку про доведеність та необхідність задоволення заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА позовних вимог про стягнення з відповідача 143644,83 грн. заборгованості за кредитом.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, перевіривши розрахунки позивача, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА позовних вимог про стягнення з відповідача 191492,84 грн. заборгованості за процентами.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Щодо заявлених до стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу, господарський суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У позовній заяві позивач повідомив суд про намір стягнути з відповідача 6260 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження заявлених до стягнення 6260 грн. витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано:

- договір про надання правової (правничої) допомоги від 25.11.2022, укладений між ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА (клієнт) та АО Правовий баланс (виконавець), відповідно до якого клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу (надалі - правова допомога) в обсязі та на умовах, передбачених даним договором; за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується сторонами, в акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правової допомоги і її вартість (ціна) - гонорар (винагорода);

- акт №Р-00000053-08-06/23 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.06.2023 на суму 6260 грн. за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з ФОП Муратова Т.Г.;

- рахунок фактура №Р-00000053 від 08.06.2023 на суму 6260 грн. та платіжне доручення про сплату рахунку №Р-00000053 від 08.06.2023 на суму 6260 грн.

Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 Послуги. Загальні положення цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Предметом договору про надання правової (правничої) допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв`язку з вирішенням спору в суді.

У відповідності до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений за їх взаємною домовленістю.

Водночас, суд зазначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує, що позовну заяву адвокатом позивача складено якісно, з огляду на фактичні обсяги наданих послуг професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА у суді, враховуючи критерій розумності розміру таких витрат, суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат у розмірі 6260 грн. є такою, що підтверджена наданими доказами, загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами та обсягом наданих адвокатом послуг.

Окрім того, суд зазначає, що клопотань від відповідача в порядку ч.5 ст. 126 ГПК України про зменшення розміру заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Муратової Тамари Григорівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) 143644 /сто сорок три тисячі шістсот сорок чотири/ грн. 83 коп. заборгованості за кредитом, 191492 /сто дев`яносто одну тисячу чотириста дев`яносто дві/ грн. 84 коп. заборгованості за процентами, 5027 /п`ять тисяч двадцять сім/ грн. 07 коп. судового збору та 6260 /шість тисяч двісті шістдесят/ грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20 вересня 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля