Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер справи 220/1120/23
Номер провадження 3/220/562/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішина О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Маріупольської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця м. Бєльці Республіка Молдова, командира 1 роти морської піхоти, 1 батальйону морської піхоти, військової частини НОМЕР_2 , старшого лейтенанта, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
Наказом командира в/ч НОМЕР_2 від 13.01.2023 р. № 12 майора ОСОБА_2 призначено на посаду командира 1 батальйону морської піхоти, військової частини НОМЕР_2 . Наказом командира в/ч НОМЕР_2 від 10.05.2023 р. № 110 старшого лейтенанта ОСОБА_1 призначено на посаду командира 1 роти морської піхоти, 1 батальйону морської піхоти, військової частини НОМЕР_2 . Наказом командира в/ч НОМЕР_2 від 13.01.2023 р. № 12 ст. сержанта ОСОБА_3 призначено на посаду командира машини 1 відділення морської піхоти, 2 роти морської піхоти, 1 роти морської піхоти, 1 батальйону морської піхоти. Відтак останні вважаються такими, що справи, посади прийняли та приступили до виконання службових обов`язків. Старший лейтенант ОСОБА_1 відповідно до вимог статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; дисциплінарного статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»; ЗУ «Про оборону України»; Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, є начальником для військовослужбовців рядового складу роти, які проходять службу у 1 роті морської піхоти, 1 батальйону морської піхоти в/ч НОМЕР_2 та безпосередньо підпорядковується командирові 1 батальйону морської піхоти в/ч НОМЕР_2 , майору ОСОБА_2 . Таким чином старший лейтенант ОСОБА_1 , будучи за посадою начальником для військовослужбовців рядового складу 1 роти морської піхоти, 1 батальйону морської піхоти в/ч НОМЕР_2 , в розумінні до примітки ст. 172-13 КУпАП являється військовою посадовою особою.
Так, 11.07.2023 р. о 17:00 год., старший лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією, проходячи службу на посаді командира 1 роти, 1 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 , перебуваючи поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не повідомляючи командира 1 батальйону морської піхоти майора ОСОБА_2 , самостійно на власний розсуд надав дозвіл на вибуття з пункту тимчасової дислокації 1 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 , з місця несення військової служби та здійснення заходів щодо стримування збройної агресії рф, ст. сержанта ОСОБА_3 з метою переміщення власного транспортного засобу останнього до с. Черкаське, Краматорського району Донецької області.
Таким чином старший лейтенант ОСОБА_1 , діючи умисно, недбало поставився до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, через заступника керівника Маріупольської спеціалізованої прокуратури. Направив до суду заяву, в якій він свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбачено ст.172-15 ч.2 КУпАП визнав повністю, просив розгляну ти справу за його відсутністю. Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєному адміністративному правопорушенні повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 31.08.2023 року, в якому викладені обставини скоєного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , викладеними на окремому аркуші, відповідно до яких він не оспорював обставини викладені в протоколі та зазначив, що 11.07.2023 р. близько о 17-00 год. в районі тимчасової дислокації підрозділу в АДРЕСА_2 до нього звернувся командир 2 взводу 1РМП старший лейтенант ОСОБА_4 відносно звернення старшого сержанта ОСОБА_3 - командира машини - командира 1 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти 1 батальйону морської піхоти в/ч НОМЕР_2 . Старший лейтенант ОСОБА_3 просив дозволу на переміщення свого власного автомобіля до місця постійного проживання (с.Черкаське Краматорського району Донецької області). Враховуючи всі обставини розташування підрозділів та ймовірність обстрілів він дав дозвіл, про що повідомив старшому лейтенанту ОСОБА_4 , попередив його про те, що його підлеглий ОСОБА_3 має повернутися не пізніше 08:00 год. 12.07.202 р. Після від`їзду старшого лейтенанта ОСОБА_3 відомостей про його місце перебування він не мав. 12.07.2023 р. о 21-00 год. старший лейтенант ОСОБА_4 , повідомив його про те, що по мобільному зв`язку до нього звернувся син ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , та сказав, що батько потрапив у ДТП та його доставили до лікарні. Він зв`язався по телефону з лікарнею та з`ясував, що дійсно старший сержант ОСОБА_3 знаходиться у медичному закладі та перебуває у важкому стані. Усю наявну інформацію він особисто доповів командиру 1 батальону ОСОБА_6
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , в яких останній зазначив, що він проходе службу у в/ч НОМЕР_2 на посаді командира 2 взводу 1 роти морської піхоти 1 батальйону морської піхоти з 10.05.2023 р. 11.07.2023 р. близько о 17-00 год. в районі тимчасової дислокації підрозділу в с.Новоукраїна Волноваського району Донецької області до нього звернувся його підлеглий старший сержант ОСОБА_3 та попросив дозволу на переміщення свого власного автомобіля до місця постійного проживання (с.Черкаське Краматорського району Донецької області). Він доповів про це командиру 1 роти морської піхоти старшому лейтенанту ОСОБА_1 та отримав від нього дозвіл про те, щоб старший сержант ОСОБА_3 поїхав додому та відвіз автомобіль. Про це рішення командира роти він повідомив старшому сержанту ОСОБА_7 та попередив його про те, що він має повернутися не пізніше 08-00 год. 12.07.2023 р. Після від`їзду старшого лейтенанта ОСОБА_3 відомостей про його місце перебування він не мав. 12.07.2023 р. о 21-00 год. до нього по мобільному зв`язку звернувся звернувся син ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , та сказав, що батько потрапив у ДТП та його доставили до лікарні. Усю наявну інформацію він особисто доповів командиру роти старшому лейтенанту ОСОБА_1
- копією витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 13.01.2023 р. № 12, з якого вбачається, що старшого сержанта ОСОБА_3 призначено на посаду командира 1 відділення морської піхоти - командира машини 2 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти 1 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 ;
- копією витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 13.01.2023 р. №12, з якого вбачається, що майора ОСОБА_2 призначено на посаду командира 1 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 ;
- копією витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 10.05.2023 р. № 110, згідно якого старшого лейтенанта ОСОБА_1 призначено на посаду командира 1 роти морської піхоти, 1 батальйону морської піхоти, військової частини НОМЕР_2 .
- наказом командира в/ч НОМЕР_2 від 16.07.2023р. № 732, про призначення службового розслідування по факт недбалого ставлення до військової служби старшого лейтенанта ОСОБА_1 ;
- наказом командира в/ч НОМЕР_2 від 03.08.2023 р. № 240 про підсумки службового розслідування по факт недбалого ставлення до військової служби старшого лейтенанта ОСОБА_1 , з якого вбачається, що за ненадання доповіді безпосередньому командирові (начальникові) та іншим посадовим особам військової частини НОМЕР_2 про надання дозволу на переміщення старшим сержантом ОСОБА_3 власного транспортного засобу до постійного місця проживання та за порушення Статуту внутрішньої служби ЗСУ, Дисциплінарного статуту ЗМУ на командира 1 роти морської піхоти, 1 батальйону морської піхоти, військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани;
- актом службового розслідування відносно надання дозволу ОСОБА_1 на вибуття з пункту тимчасової дислокації 1 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 , ст. сержанта ОСОБА_3 з метою переміщення власного транспортного засобу останнього до с. Черкаське, Краматорського району Донецької області, в результаті чого ОСОБА_3 потрапив в ДТП та перебуває у лікарні.
- службовою характеристикою на старшого лейтенанта ОСОБА_1 , згідно якої ОСОБА_1 характеризується вкрай позитивно.
- копією посвідчення офіцера серії НОМЕР_3 , відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України.
Частина 1 ст. 172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби
Частина 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 17.03.2014 року і по теперішній час на території України діють умови особливого періоду.
Відповідно до Указу Президента 24.02.2022 р. введено воєнний стан в Україні.
Відтак, станом на день вчинення адміністративного правопорушення 11.07.2023 р. в Україні діє особливий період.
Дослідивши надані матеріали, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 будучі військовою службовою особою, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків не належним чином поставився до своїх службових обов`язків в умовах особливого періоду.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-15 КпАП України.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КпАП України, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби, в умовах особливого періоду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , враховуючи особу правопорушника, який є військовослужбовцем, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, враховуючи ступінь вини ОСОБА_1 у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, яким є визнання своєї вини порушником у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд піддає ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі, визначеному законом станом на час вчинення правопорушення. Суд вважає, що саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчиненню ним нових адміністративних правопорушень.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Отже, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 172-15 ч. 2 КпАП України, Закону України «Про судовий збір» суддя -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КпАП України та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 2465,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834, судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.М. Якішина
Судове рішення № 113644573, Великоновосілківський районний суд Донецької області було прийнято 21.09.2023. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 220/1120/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: