Рішення № 11363742, 26.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2010 р.Справа № 25/151-09-5773 За позовом: ТОВ „ Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал”

до відповідача: Державне підприємство Дослідне господарство Одеського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук

про стягнення 38243,12 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Виборнова О.В., довіреність №3434-4 від 17..12.2008р.

Від відповідача: Чернявський В.І., довіреність від 04.12.2009р., Єлькін І.В., директор

В судовому засіданні 26.02.2010 р. приймали участь представники:

Від позивача: Виборнова О.В., довіреність №3434-4 від 17..12.2008р.

Від відповідача: не з’явився

Суть спору: про стягнення з Державного підприємства Дослідне господарство Одеського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук на користь ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” 38243,12 грн. заборгованості за надані послуги водопостачання.

Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Державного дослідного господарства Одеського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук про стягнення 38773,15 грн. заборгованості за надані послуги водопостачання.

В процесі розгляду справи позивачем були надані супровідними листами від 07.12.09 р. за вх.№31890 та від 18.01.2010р. за вх.№1043 належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів, обґрунтування моменту виникнення заборгованості від 21.12.09р. за вх.№33071, уточнення позовних вимог від 21.12.09 р. за вх.№33070, згідно яких зменшено заявлені позовні вимоги та викладено їх в остаточній вищенаведеній редакції та заперечення на відзив відповідача та уточнення до позовної заяви від 01.02.2010 р. за вх.№2344.

Також, позивач подав до суду заяву від 25.01.10 р. за вх.№ 1494 про ознайомлення з додатками до відзиву відповідача та отримання копій необхідних документів, яка судом задоволена, про що свідчить відповідна відмітка представника позивача на обкладинці справи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що за договором на послуги водопостачання та водовідведення №272-4 від 01.11.2000р. надавав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, за які останній не проводив оплату у встановлені Договором та Правилами водокористування строки, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість за період з 01.09.06 р. по 01.09.09 р., яка з урахуванням часткової оплати відповідачем боргу на момент вирішення спору складає 38243,12 грн.

Позицію відповідача щодо прострочення трирічного строку позовної давності на звернення до суду з даним позовом, позивач спростовує посиланням на умови додаткової угоди від 06.03.06р., укладеної сторонами, якою встановлено п’ятирічний строк позовної давності на звернення до суду щодо стягнення заборгованості, що виникла при виконанні договору. Також, позицію відповідача щодо оплати ним заборгованості, встановленої рішенням господарського суду по справі №19/287-04-10167, позивач заперечує з огляду на постанови Відділу Державної виконавчої служби Біляївського РУЮ №В-3/741 від 20.10.09 р. про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області у справі №19/287-04-10167.

Відповідач Державне підприємство Дослідне господарство Одеського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук заявлені позивачем позовні вимоги не визнає, надав суду відзив на позовну заяву від 30.12.09 р. за вх.№33866 та заяву від 27.01.10 р. за вх.№1912, згідно яких проти задоволення заявлених позивачем позовних вимог заперечує з огляду на пропущення останнім строку позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення даної заборгованості.

Зокрема, відповідач заперечує існування обставин, на які посилається позивач, як на підставу переривання перебігу позовної давності. Так, відповідач зазначає, що перераховані ним 18.09.09 р. на рахунок позивача грошові кошти в сумі 8300 грн. та 29.09.09 р. в сумі 610 грн. були призначені на погашення заборгованості за період з 01.07.03 р. по 01.10.04 р., визнаної рішенням господарського суду Одеської області по справі №19/287-04-10167. Тоді як, позивач, за твердженням відповідача, безпідставно зарахував ці проплати в рахунок часткового погашення заборгованості за використання 8530 м3 води за період з 01.09.06 р. по 01.09.09 р., яку відповідач не визнає, оскільки такий об’єм води ним не був використаний, а мав місце у зв’язку із її розливом, не контрольованим Інфоксводоканалом.

Клопотання відповідача про застосування судом до даних правовідносин трирічного строку позовної давності судом не задоволено з підстав, викладених в мотивувальній частині рішення.

Відповідач подав до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 11.12.09 р. за вх.№32253, яке судом задоволено, що підтверджується відміткою представника відповідача на клопотанні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.01.10 р. за клопотанням сторін строк розгляду справи №25/151-09-5773 було продовжено на підставі п.4 ст. 69 ГПК України до 19.03.2010 р.

В судовому засіданні за наявності представників обох сторін, судом, відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва з 01.02.10 р. по 26.02.10 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне:

01.11.2000р. між Комунальним підприємством „Одесводоканал”, правонаступником якого є ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” (Водоканал) та Дослідним господарством „Хлібодарське”, правонаступником якого є Державне підприємство „Дослідне господарство” Одеського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (Абонент), було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №272-4.

Додатковими угодами від 01.04.03 р. та від 06.09.03 р. до Договору на послуги водопостачання та водовідведення №272-4 від 01.11.2000р. було внесено зміни в преамбулу договору в частині назви сторін, а саме: КП „Одесводоканал” замінено на ТОВ „Інфокс”, а Дослідне господарство „Хлібодарське” – на Державне дослідне господарство Одеського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук.

Додатковою угодою від 06.03.06р. до Договору на послуги водопостачання та водовідведення №272-4 від 01.11.2000р. були внесені зміни та викладено в новій редакції пункти 1.1, 1.2, 2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.3.8, 2.3.9, 2.3.11, 2.3.13, 3.2, 3.5, 3.6, розділи 4, 8 змінено та доповнено договір додатковими пунктами 2.3.15, 2.3.16, 2.3.17, 2.4, 2.5, 3.13, 3.14, 5.6, 5.7, розділами 6, 7 в новій редакції.

Відповідно до п.1.1. Договору в редакції додаткової угоди від 06.03.06р. Водоканал надає послуги по наданню питної води на об’єкти Абонента, а також по прийманню стічних вод, що скидаються Абонентом в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об’єктів.

Відповідно до п.1.2 Договору в редакції додаткової угоди від 06.03.06р. послуги по поданню води надаються в межах нормативів якості по Держстандарту -2874-82 „Вода питна”; послуги по прийманню стоків надаються в межах встановлених об’ємів (лімітів), в межах показників якості, встановлених для Абонента та „Правилами приймання стічних вод”.

Пунктом 1.3 Договору в редакції додаткової угоди від 06.03.06р. визначено, що Абонент своєчасно оплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному порядку у відповідності з Правилами, перерахованими в п.2.1 даного договору та чинним законодавством.

Сторони зобов’язуються керуватися чинними Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України, затвердженими наказом Держжиткомгоспу України від 01.07.1994 р. №65, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затвердженими наказом Держжиткомгоспу України від 05.07.1995 р. №30, Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації №87/А-98 від 09.02.1998р., чинними держстандартами, іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому законом порядку, Законом України „Про житлово-комунальні послуги” та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому чинним законодавством порядку (п.2.1 Договору в редакції додаткової угоди від 06.03.06р.).

Згідно пп.2.2.1 Договору Водоканал зобов’язується подавати Абоненту воду за графіком, затвердженим місцевими органами державної влади та приймати стоки у відповідності із станом мереж та споруд.

Умовами пп.пп. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.7, 2.3.12 Договору визначено, що Абонент зобов’язується утримувати в належному технічно справному стані водопровідно-каналізаційні мережі, прилади та пристрої, обладнання та споруди, що знаходяться у нього на балансі; забезпечити економне та раціональне витрачання води, не допускати витікання води; забезпечити безпечний та вільний доступ обслуговуючому персоналу Водоканалу до систем внутрішнього водопостачання та каналізації у будь-який час доби для перевірки технічного стану внутрішніх мереж та відбору проб, своєчасно виконувати приписи по усуненню витікання; при виході водоміру з ладу, терміново повідомити службу „Одесводопостач” у 3-денний строк в присутності представника Водоканалу виконувати власними силами та засобами роботи щодо його заміни на новий. Усі роботи, пов’язані з ремонтом мереж водопостачання, монтажем, демонтажем водоміру, реконструкцією водомірного вузла або водопровідного введення виконуються тільки після повідомлення Абонентом відповідних служб Водоканалу і тільки в присутності представника Водоканалу...

Також, пунктом 2.3.13 Договору в редакції додаткової угоди від 06.03.06р. визначено, що Абонент зобов’язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги водопостачання та водовідведення, викидання ненормативно-очищених стоків та інші платежі, передбачені Правилами водокористування та Правилами приймання стічних вод.

Облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об’єктах Абонента. Оплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється щомісячно в наступному порядку: платіж в розмірі 100% суми платежу за попередній місяць до 20–го числа, наступного за розрахунковим. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок Водоканалу.Оплата здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому чинним законодавством порядку. У випадку зміни тарифів, чинних на момент складання договору, оплата Абонентом наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами, без зміни інших умов договору...Перераховані Абонентом платежі зараховуються в наступному порядку: в першу чергу, в рахунок погашення пені, подалі заборгованості по оплаті, потім поточних платежів ( п.п.3.1, 3.2, 3.3, 3.8 Договору в редакції додаткової угоди від 06.03.06р.).

Внесеними згідно додаткової угоди від 06.03.06р. до Договору №272-4 від 01.11.2000р. змінами до пункту 4.4 Договору сторони встановили, що загальний строк позовної давності за вимогами, пов’язаними з невиконанням умов даного договору, встановлюється строком 5 років.

На виконання умов Договору №272-4 від 01.11.2000р. позивачем надавились відповідачу послуги по водопостачанню та водовідведенню, однак останній не виконав свої зобов’язання по оплаті наданих йому послуг за період з вересня по листопад 2006р., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 46543,12 грн. Позивачем надано суду обґрунтований розрахунок об’ємів водокористування відповідачем за період з вересня по листопад 2006 р., з якого вбачається, що об’єм споживання холодної води у вересні та листопаді становив 475 куб.м., а в жовтні –7580 куб.м. Такий великий обсяг споживання води в жовтні пояснюється позивачем тим, що саме в цей період у відповідача стався розрив водопровідної труби, що спричинив витікання відповідної кількості кубометрів води. Відповідач даний факт не заперечує, однак вважає, що це сталося з вини позивача, оскільки на його адресу відповідачем 02.10.06 р. було скеровано лист з проханням надати представника Водоканалу для демонтажу водопровідного вводу та його опломбування, однак позивач цього прохання не виконав.

Відповідач надав в матеріали справи копію даного листа від 02.10.06 р., адресованого Начальнику управління з контролю за водокористуванням Щербаковій Т.І., однак доказів його надсилання позивачу та отримання останнім даного листа суду не надав. Позивач, в свою чергу, існування такого листа заперечує, у зв’язку з чим, суд, вважає недоведеним факт звернення відповідача до позивача з проханням демонтувати та опломбувати водопровідний ввод.

Разом з цим, позивач зазначає, що 26.10.06р. здійснив закриття засувки водопровідного вводу відповідача та опломбував пломбою №А-0680 на тій підставі, що водолічильник був розбитий, пломба на фланцевому з’єднанні зірвана, що підтверджується складеними позивачем актом контрольної зйомки №10220 від 25.10.06 р. та актом на опломбування №10221 від 25.10.06 р., які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п.п.4.19, 9.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, в редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин, Абонент відповідає за цілісність і зберігання водолічильників, пломб та з’єднань водолічильника, запірної арматури, манометра та другого обладнання водомірного вузла незалежно від місця його розташування. Абонент зобов’язаний слідкувати за справним станом внутрішньої водопровідної мережі, арматури (засувок, кранів та інш.) та санітарно-технічних приладів на ній, не допускати витоків води, а при виникненні чи виявленні витік повинний бути негайно ліквідований абонентом.

Згідно п.п.2, 3, 4, 5 ч. 3 ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” №1875-IV від 24.06.04р. споживач зобов’язаний своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу; за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Враховуючи вищевикладені положення Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, а також з огляду на умови п.2.3.1 Договору, суд вважає правомірними заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту холодну воду, у тому числі і за воду, яка була витрачена відповідачем внаслідок розриву водопровідної труби та витікання.

Стосовно розміру належної до сплати з відповідача заборгованості, суд встановив наступне.

Вартість водоспоживання відповідачем за період вересня-листопада 2006 р. згідно діючих на той час тарифів на воду станом на момент відключення Абонента від водопостачання складала 46543,12 грн.

Відповідач перерахував на рахунок позивача платіжним дорученням №140 від 18.09.09 р. 8300 грн. та платіжною вимогою №В3/743 від 29.09.09 р. 610,03 грн. Однак, зазначені грошові кошти, за твердженням останнього, призначались на погашення іншої заборгованості, яка виникла у відповідача за період з 01.07.03 р. по 01.10.04 р. та була визнана рішенням господарського суду Одеської області по справі №19/287-04-10167.

Позивач частину перерахованих відповідачем грошових коштів, зокрема із суми 8300 грн. –530,03 грн. дійсно відніс на погашення боргу за рішенням господарського суду Одеської області по справі №19/287-04-10167. Залишком від цієї суми в розмірі 7769,97 грн. було частково погашено заборгованість відповідача за водокористування за період з вересня-листопада 2006 р. Наступна проплата відповідача в сумі 530,03 грн. надійшла позивачу через Відділ Державної виконавчої служби Біляївського РУЮ платіжним дорученням №U1735577 від 27.10.09 р. також на погашення боргу за рішенням господарського суду Одеської області по справі №19/287-04-10167. Однак, з огляду на те, що заборгованість згідно рішення господарського суду Одеської області по справі №19/287-04-10167 була вже сплачена в повному обсязі, грошові кошти в сумі 530,03грн. були віднесені на погашення заборгованості відповідача за водокористування за період з вересня-листопада 2006 р.

В підтвердження повного погашення заборгованості, яка виникла у відповідача за період з 01.07.03 р. по 01.10.04 р. та була визнана рішенням господарського суду Одеської області по справі №19/287-04-10167, позивач надав суду бухгалтерську довідку за вих.№0019/7-10сп від 26.01.2010р. та постанови державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Біляївського РУЮ №В-3/741 від 20.10.09 р. про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області у справі №19/287-04-10167.

Таким чином, суд вважає обґрунтованою заявлену позивачем до стягнення з відповідача суму заборгованості за водокористування за період з вересня-листопада 2006 р. в розмірі 38243,12 грн.

Згідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу...

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за водокористування за період з вересня-листопада 2006р. в розмірі 38243,12 грн. в повній мірі, з огляду на їх правомірність та обґрунтованість.

Заперечення відповідача щодо пропущення позивачем встановленого ст.257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності судом до уваги не приймаються з огляду на умови п. 4.4 Договору №272-4 від 01.11.2000р. в редакції додаткової угоди від 06.03.06 р. до договору, згідно яких сторони дійшли згоди, що загальний строк позовної давності з вимог, пов’язаних з невиконанням умов цього договору, встановлюється строком на 5 років.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до положень ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для застосування при вирішенні даного спору трирічного строку позовної давності, про що заявив відповідач, оскільки встановлений сторонами п’ятирічний строк позовної давності ще не сплинув.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, судом в процесі розгляду даного господарського спору, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 38243,12 грн. боргу за договором №272-4 від 01.11.2000р., визнано правомірними та обґрунтованими, що є підставою для суду в їх задоволенні.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 382,43 грн. державного мита, 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процессу, а надмірно оплачене до державного бюджету державне мито в сумі 5,3 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.          Задовольнити позов позивача повністю.

2.          Стягнути з Державного підприємства Дослідне господарство Одеського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (67667, Одеська область, Біляївський район, с.м.т. Хлібодарське, код ЄДРПОУ 00724896) на користь ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” (65039, м.Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133) 38243 ( тридцять вісім тисяч двісті сорок три) грн. 12 коп. заборгованості за водоспоживання, 382 (триста вісімдесят дві) грн. 43 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133) довідку про повернення з державного бюджету 5 (п’ять ) грн. 30 коп. надмірно оплаченого державного мита.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя