Рішення № 11362787, 22.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2010 р.Справа № 17/180-09-6189 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „АРТ-ПАРТНЕР”;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ПОШТОВО-ВАНТАЖНИЙ

КУР’ЄР”;

про стягнення 36203,9 грн.

Суддя           Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача: Артеменко Т.Є. –на підставі довіреності №Д-04/02 від 04.02.2010р.

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: ТОВ „Арт-Партнер” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача по справі 36203,9 грн. –загальної заборгованості по укладеному договору транспортного експедирування, з яких: 32550грн. –основного боргу; 3162,04 грн. –пені; 462,72 грн. –3% річних; 324,22 грн. –інфляційних втрат.

Відповідач в засідання суду не з’явився, хоча про час та місце проведення судових засідань по вказаній справі його було повідомлено належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи, надав письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

12.08.2009р. між ТОВ „АРТ-Партнер” (надалі позивач) та ТОВ „Почтово-Вантажний Кур’єр” (надалі - відповідач) було укладено договір перевезення вантажу №044-1208\09 (надалі - договір).

Згідно умов укладеного договору позивач зобов'язувався доставляти автомобільним транспортом довірені йому Замовником окремі партії вантажу (згідно із товаротранспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення і передавати партії вантажу уповноваженій на одержання вантажу особі відповідача, а відповідач зобов'язався сплачувати плату за перевезення кожної з партій вантажу.

Позивач взяті на себе зобов’язання по перевезенню вантажу виконав у повному обсязі.

Відповідач в свою чергу порушив умови договору і не оплатив позивачу послуг з доставки вантажу на суму 32550,00 грн. В підтвердження факту надання послуг по замовленню на перевезення партії вантажу, позивач надав рахунки-фактури, товаротранспортні накладні та складеними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №СФ-349 від 13.08.09р., №СФ-350 від 14.08.09р., №СФ-352 від 14.08.09р., №СФ-355 від 18.08.09р.. №СФ-362 від 21.08.09р., №СФ-367 від 01.09.09р., МСФ-369 від 02.09.09р., №СФ-370 від 03.09.09р., СФ-377 від 09.09.09р.

Позивач намагаючись отримати плату за надані ним послуги, неодноразово в усній формі звертався до відповідача з відповідними вимогами. Однак відповідачем вони не були прийняті до уваги.

Внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов’язання відповідачем, позивач нарахував пеню, яка згідно представленого розрахунку становить 3162,04 грн.

Крім того, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України за порушення відповідачем грошових зобов’язань нараховані 3% річних у розмірі 462,72 грн, та інфляційні втрати у розмірі 324,22 грн.

Таким чином заборгованість відповідача на момент подачі позову склала: 32550 грн. - основний борг, 3162,04 грн. - нарахована пеня, 324,22 грн. - збитки від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції), 462,72 грн. - безпідставне користування грошовими коштами (3% річних).

Зазначені обставини спонукали Товариство з обмеженою відповідальністю „АРТ-Партнер” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№9370 від 08.12.2009р.) про стягнення з ТОВ „Почтово-Вантажний кур’єр” заборгованості по наданим експедиторським послугам у розмірі 36203,90 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.12.2009р. порушено провадження у справі №17/180-09-6189 за позовом ТОВ „АРТ-ПАРТНЕР” до ТОВ „Поштово-Вантажний кур’єр” про стягнення 36203,9 грн.

У ході розгляду справи у суді, а саме 03.02.2010р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про зменшення розміру позовних вимог, згідно яких просить стягнути з відповідача по справі суму основного боргу у розмірі 28500 грн., внаслідок оплати останнім 4000 грн.

Відповідач в судове засідання не з’явився, однак направив на адресу суду письмовий відзив на позов, в якому повідомив, що 08.09.2009 року при прибутті транспортного засобу до пункту призначення на склад Відповідача у м. Дніпропетровську, співробітниками складу було виявлено, що пломба автомобіля не закріплена, а тент з правого боку автомобіля не закріплено тросом. Всередині автомобіля залишилися сліди крадіжки: пошкоджені палети з вантажем, розірвана стрейч - плівка, частина вантажу в розірваних палетах була відсутньою.

Після детального огляду автомобіля було складено Акт № 08/09/09/С-2 пошкодження недостачі вантажу та зроблено фотографії. По факту недостачі вантажу, що була виявлена у м.Дніпропетровську, в м.Запоріжжя також були оформлені акти, що підтверджують нестачу вантажу №8/09/09 від 08.09.2009р., № П612-00029 від 09.09.2009р.

Загальна суму завданої матеріальної шкоди, згідно складеного акту становить 110212,53грн., внаслідок чого відповідачу нанесена матеріальна шкода неправомірними діями позивача по укладеному між ними договору на транспортне перевезення.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Дослідивши умови укладеного між сторонами по справі договору №044-1208/09 від 12.08.2009р., суд дійшов висновку, що вказаний договір по своїй правовій природі є договором транспортного експедирування, внаслідок чого до вказаних правовідносини, що виникли в процесі виконання його умов, слід застосувати положення Глави 56 ЦК України.

У відповідності до п. 1 ст. 929 ЦК України передбачено, що За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що позивачем на виконання умов укладеного договору здійснено перевезення вантажів, відповідно до узгоджених замовлень перевезення вантажу, на загальну суму 32550 грн.

Факт надання послуг позивачем з перевезення вантажу на суму 32550 грн., підтверджується наявними в матеріалах справи замовленнями на перевезення вантажу, товарно-транспортними накладними на перевезення вантажу, а також актами здачі-прийняття виконаних робіт.

Так згідно актів здачі-прийняття виконаних робіт від №СФ-349 від 13.08.09р., №СФ-350 від 14.08.09р., №СФ-352 від 14.08.09р., №СФ-355 від 18.08.09р.. №СФ-362 від 21.08.09р., №СФ-367 від 01.09.09р., МСФ-369 від 02.09.09р., №СФ-370 від 03.09.09р., СФ-377 від 09.09.09р. позивач надав відповідні послуги на суму 32550 грн.

У відповідності до ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

У відповідності до вимог п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 3.1 укладеного договору замовник сплачує послуги Перевізника по факту перевезення кожної конкретної партії Вантажу в гривнях на протязі десяти банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку фактури і відповідних товарно-транспортних документів.

Однак, відповідач в порушення умов укладеного договору та вимог діючого законодавства, які регулюють правовідносини в сфері експедирування, виставлені йому на оплату рахунки оплатив частково, після звернення позивача з позовом до суду у сумі 4000 грн., внаслідок чого у нього станом на час розгляду справи у суді виникла заборгованість у розмірі 32 550 грн.

Згідно п. 4.1 укладеного договору за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за укладеним договором, винна сторона несе відповідальність у відповідності з діючим законодавством України.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до вимог п. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, дослідивши розрахунок приведений позивачем по нарахуванню пені у розмірі 3162,04 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині позову обґрунтовані, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши позовні вимоги ТОВ „АРТ-Партнер” по нарахуванню відповідачу 3% річних у розмірі 462,72 грн. та інфляційних втрат у розмірі 324,22 грн., суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги обґрунтовані, внаслідок чого вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши надані відповідачем письмові заперечення на позов, суд дійшов висновку, що вони до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

У відповідності до п. 2.1.9 укладеного Договору, у випадку невідповідності вантажу або порушення його схоронності замовник або уповноважена ним особа робить відмітки в ТТН та складає акт про пошкодження або недостачу вантажу спільно з представником перевізника.

Так, з наявної в матеріалах справи товарно-транспортної накладної №П044-0004839 від 07.09.2009р. стоїть печатка вантажотримувача та підпис про прийняття вантажу без будь-яких зауважень.

Крім того, про факт недостачі вантажу не було відомо перевізнику, оскільки його про зазначене вантажоотримувачем не було повідомлено, а також акт складений за відсутності представника перевізника.

У відповідності до п. 2.1.9 укладеного договору, при необхідності, прийом вантажу може здійснюватися за участю експерта торгово-промислової палати. Але відповідач не заявив про це і до цього органу. Також незважаючи на нібито той факт, щодо порушення пломби та звернення до красно гвардійського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, вантаж розвантажувався без участі представника міліції.

Більш того, відповідачем не надано суду доказів звернення до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з позивача матеріальної шкоди у розмірі 110212,53грн.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак відповідач, в порушення вимог ст. 22 ГПК України, на виклик суду не з’явився та в обґрунтування своїх заперечень на позов не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про відсутність у нього заборгованості, яку позивач просить стягнути з нього та відсутність в його діях вини щодо порушення умов укладеного договору.

Станом на час розгляду справи у суді зазначений договір не розірваний, в судовому порядку недійсним не визнавався, а отже і зобов’язання по вказаному договору повинні виконуватися належним чином.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про порушення з боку ТОВ „Поштово-Вантажний кур’єр” умов договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 12.08.2009р. та вимог діючого законодавства, у зв’язку з чим, керуючись ст.11, 204, 526, 525, 530, 549, 599, 625, 629, 929, 931 ЦК України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” позовні вимоги ТОВ „АРТ-Партнер”, з урахуванням наданих уточнень підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути 32203,90 грн. –загальної заборгованості по наданим послугам по укладеному договору, з урахуванням нарахованих штрафних санкцій, індексу інфляції та 3% річних.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Поштово-Вантажний кур’єр” /65017, м.Одеса, Люстдорфська дорога, 5, каб. 100, код ЄДРПОУ 33506883/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „АРТ-Партнер” /08132, Київська область, м. Вишневе, вул.Київська, 27/2, код ЄДРПОУ 34232385/ 28 500 грн. 00 коп. /двадцять вісім тисяч п’ятсот грн. 00 коп./ - основного боргу; 3 162 грн. 04 коп. /три тисячі сто шістдесят дві грн. 04 коп./ - пені; 462 грн. 72 коп. /чотириста шістдесят дві грн. 72 коп. / - 3% річних; 324 грн. 22 коп. /триста двадцять чотири грн. 22 коп./ - інфляційних втрат; 362 грн. 03 коп. /триста шістдесят дві грн. 03 коп./ - держмита; 236 грн. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - послуги ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя