Єдиний державний реєстр судових рішень 465/2739/23
2/465/2151/23
РІШЕННЯ
Іменем України
19.09.2023 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді - Мартинишин М.О.
з участю секретаря судового засідання - Оверко Я.Б.
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи: Франківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства -
ВСТАНОВИВ:
позивач звернувся до суду із позовом про оспорювання батьківства, в якому просить виключити з актового запису №446 від 20.05.2021 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , складеного Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), відомості про ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька дитини та внести зміни до актового запису № 446 від 20.05.2021 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , прізвище дитини - ОСОБА_5 , ім`я - ОСОБА_4 , по батькові ОСОБА_7 , батьком ОСОБА_4 є - громадянин України, ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , дані матері залишити без змін - громадянка України, ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Свої вимоги мотивує тим, що 29.08.2006 року він уклав шлюб з ОСОБА_2 , який був зареєстрований у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №2853.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила дитину - ОСОБА_4 . Народження дитини було зареєстроване Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про що зроблено відповідний актовий запис № 446.
Батьком народженої дитини, згідно ч. 2 ст. 122 СК України, був записаний він. Однак він з цим не згоден, оскільки починаючи з 2019 року шлюбні відносини між нами припинилися. Відповідач ОСОБА_2 з того часу проживала окремо з іншим чоловіком. Шлюб його з відповідачкою ОСОБА_2 був розірваний рішенням Франківського районного суду м.Львова від 03.02.2021 року. Відтак дитина ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу. Після серйозної розмови вже після народження дитини він особисто від колишньої дружини ОСОБА_2 дізнався, що син не є його дитиною та батьком дитини є відповідач ОСОБА_3 , а тому змушений звертатись до суду, щоб визнати своє батьківство. Просить позов задоволити.
Ухвалою судді від 08.05.2023 року відкрито провадження у справі та визначено розглядати таку за правилами загального позовного провадження.
15.09.2023 року ухвалою суду підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з`явився, однак 19.09.2023 року представник позивача подав до суду заяву про заслухання справи за його відсутності та відсутності позивача, просить позов задоволити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, однак 19.09.2023 року подала до суду заяву про заслухання справи за її відсутності та позов визнає повністю.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, однак 19.09.2023 року подав до суду заяву про заслухання справи за його відсутності та позов визнає повністю.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, однак 12.06.2023 року подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин суд вважає, що справу слід слухати за учасників справи на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення.
У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частина друга і третя статті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини
Відповідно до змісту ч. 1, ч. 2 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
Відповідно до ст.136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 до відповідачка ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 29.08.2006 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №2853.
Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 03.02.2021 року у справі №465/5857/20 розірвано шлюб укладений 29.08.2006 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №2853 між ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як вбачається із копії повторно свідоцтва про народження дитини ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , виданого 20.01.2022 року Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Львів), що батьком дитини записано після розірвання шлюбу позивача ОСОБА_1 .
Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство.
Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.76 ЦПК України).
За правилами ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ч.1 ст. 7 "Конвенції про права дитини", дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
ЄСПЛ зазначив у справі «Йевремович против Сербии», що у відповідності до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду скарги про встановлення батьківства суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини («Jevremovic v. Serbia», заява № 3150/05, пункт 109, рішення ЄСПЛ від 17 травня 2007 року).
Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство.
Для встановлення чи оспорювання батьківства проводиться експертиза ДНК.
Експертиза ДНК або молекулярно-генетична експертиза призначається з метою формування належної, допустимої та достатньої за стандартом доказування «поза розумним сумнівом» доказової бази.
Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, буквального та іншого епітелію, волосся (при наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. В результаті проведення ДНК-аналізу на предмет встановлення батьківства ймовірність похибки позитивного висновку становить 0,000001%. Негативний факт батьківства встановлюється із 100% ймовірністю.
Верховний суд у постановах від 23.10.2019 у справі № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справі № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Із висновку судового експерта №ЕД-19/114-23/14869-БД від 21.08.2023 року встановлено, що ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір`ю якого є ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ймовірність даної події складає 99,999999999 %.
Відтак, суд враховує зазначений висновок молекулярно-генетичного дослідження, яким біологічне батьківство позивача ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_5 виключається.
Згідно з ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України однією з підстав для визначення походження дитини від батька є рішення суду.
Відповідно до ст. 134 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п. 2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
З урахуванням вищевказаного, аналізуючи матеріали справи та подані докази в їх сукупності та співставленні, а також визнання відповідачами позову, яке не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги позивача повністю доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України -
ВИРІШИВ:
позов задоволити.
Виключити з актового запису №446 від 20.05.2021 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , складеного Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів),відомості про ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька дитини.
Внести зміни до актового запису № 446від 20.05.2021 року про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , складеного Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), зазначившипрізвище дитини - ОСОБА_5 , ім`я - ОСОБА_4 , по батькові - ОСОБА_7 , батьком - громадянин України, ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , дані матері залишити без змін - громадянка України, ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Франківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Код ЄДРПОУ 33286125, місцезнаходження: м.Львів вул. Ген. Чупринки, 29.
Дата складення повного судового рішення - 19.09.2023 року.
Суддя Мартинишин М.О.
Судове рішення № 113622474, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 19.09.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 465/2739/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: