Рішення № 11361939, 22.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2010 р.Справа № 26/6-10-16 Господарський суд Одеської області у складі : судді Никифорчука М.І.

при секретареві Войтенко С.М.

за участю представників :

від позивача : Кузьменко А.В. за довіреністю від 09.12.2009 р.;

від відповідача : ОСОБА_2

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю „Рехау”;

до відповідача : фізичної особи підприємця ОСОБА_2;

про стягнення 74762,81 грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Рехау” ( далі позивач) звернулось із позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 ( далі - відповідач ) про стягнення 74762,81 грн. посилаючись на наступне.

23.05.2008 р. між сторонами у справі укладений договір поставки № 33-05/08 (далі Договір).

Згідно умов Договору позивач зобовязується поставити відповідачеві товару, а відповідач прийняти його та оплатити.

По накладним РН-88004202 та РН-88004211 обидві від 25.09.08 р. ( на 20849,40 грн. та на 11665,61 грн.) та довіреностям до них ЯПГ №265666 та ЯПГ № 265668 позивачем поставлено, а відповідачем отримано товару на загальну суму 32515,01 грн.

Відповідно до п.4.1 Договору оплата за товар здійснюється на умовах 100% оплати.

По рахунку фактурі № СФ - 88056668 від 18.09.2008 р. вказані поставки відповідачем сплачені частково в сумі 5000 грн. Решта боргу відповідачем не сплачена.

Згідно гарантійного листа відповідача він зобовязувався сплатити борг до 23 жовтня 2008 р.

Відповідно до п.3.2 Договору, рахунок на товар виставляється в українських гривнах виходячи з вартості товару в євро за курсом Нацбанку України на день виставлення рахунку.

Пунктом 3.3 Додатку № 1 до вказаного договору, якщо з моменту виставлення рахунку і до моменту фактичної оплати відбулася зміна офіційного курсу НБУ гривні до євро більше ніж 5% Постачальник має право в будь-який час здійснити перерахунок вартості Товару вираженої в гривні згідно нового курсу на дату оплати.

У звязку з тим, що відбулася зміна офіційного курсу НБУ гривні до євро більше ніж 5% позивач здійснив перерахунок вартості товару, вираженої в гривні згідно нового курсу і склала 54859,57 грн. Оскільки позивач сплатив 5000 грн. за отриманий товар, то сума його боргу складає 49859,57 грн.

Як зазначає позивач у позові, пунктом 3.3 договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати Покупець ( відповідач у справі ) сплачує Постачальнику ( позивачу у справі ) неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно приведеного позивачем розрахунку, розмір пені складає 8029,22 грн.

Як зазначає позивач у позові , пунктом 7.4 Договору визначено, що у разі прострочення Покупцем оплати товару до 14 календарних днів постачальник має право вимагати, а покупець зобовязаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3 % річних, а в разі прострочення оплати більше 90 днів - 48% річних, які нараховуються на суму заборгованості покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати постачальнику.

Згідно приведеного позивачем розрахунку 48% річних на суму боргу за період зазначений у розрахунку складають суму у розмірі 16874,02 грн.

Дотеперішнього часу сума боргу відповідачем не сплачена, що свідчить про порушення відповідачем зобовязань по Договору та приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Заперечуючи проти позову відповідач надав відзив у якому зазначив наступне.

Відповідно до п.4.1 Договору оплата товару здійснюється на умовах 100% передплати. Але Договір передбачає можливість поставки товару з відстрочкою платежу. Факт того, що поставлений товар був поставлений на умовах розстрочення платежу підтверджується тим, що позивач здійснив відвантаження товару зі свого складу представникові відповідача без здійснення останнім передоплати, хоча раніше ним були виставленні рахунки - фактури від 18.09.2008 р. та від 24.09.2008 р. Згідно норм ЦК України на договір поставки розповсюджуються норми договору купівлі - продажу. Відповідно до ст. 695 ЦК України, істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розмірі платежів. Проте ніяких документів щодо термінів та порядку сплати за поставлений, але не оплачений товар. між сторонами у справі укладено не було.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо перерахунку вартості відвантаженого раніше товару у звязку із зростанням офіційного курсу євро позивач посилається на п.3.2 Договору та п. 3.3 Додатку № 1 до нього. Проте, на думку відповідача, п.3.2 Договору не містить в собі вимог щодо можливості у певних випадках перераховувати вартість вже відвантаженого, але ще не сплаченого товару. Крім того, на думку відповідача, пункт 3.2 Договору лише надає можливість визначити вартість товару виходячи з курсу євро на день виставлення рахунку, а не робити перерахунок якщо з моменту виставлення рахунку і до моменту фактичної оплати відбулася зміна офіційного курсу НБУ гривні до євро більше ніж на 5%”

Відповідно до ст. 524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. На думку відповідача це не передбачає сплату курсової різниці, як того вимагає позивач.

Щодо Додатку № 1 до Договору відповідач зазначає наступне. Відповідно до п.1 Додатку, „поставка товарів та надання послуг і пропозицій укласти договір здійснюється виключно на умовах викладених нижче. Дані умови застосовуються для усіх угод між ТОВ „Рехау” та його клієнтами, які будуть укладатись у майбутньому, також у тих випадках, коли відсутня додаткова повторна домовленість про їх використання”.

Таким чином, на думку відповідача, зазначений Додаток взагалі стосується вказаного Договору лише у випадку, якщо б було продовжено строк дії зазначеного Договору .

Стосовно сплати штрафних санкцій у вигляді пені відповідача зазначає, що позивач виставивши рахунки від 18.09.08 р. та 24.09.08 р., не дочекавшись їх оплати та не уклавши будь-якого документу про порядок та строки оплати, відвантажив відповідачу товар, тим самим порушив умови Договору. Отже, на думку відповідача, вимоги позивача про сплату штрафних санкцій безпідставні.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач нарахувавши санкції у вигляді перерахунку вартості товару у відповідності до зміни курсу євро, збільшив суму боргу до 74762,81 грн. замість належних 27560,01 грн. Таким чином, на думку відповідача, позивач не уклавши документи про порядок та терміни оплати за поставлений, але не оплачений, як того вимагає п.4.1 Договору, товар, безпідставно затягував строк для предявлення вимог про сплату.

З приведених підстав відповідач погоджується із сумою боргу в розмірі 27560,01 грн. без урахування курсової різниці. У задоволенні вимог щодо стягнення штрафних санкцій у вигляді пені та відсотків за користування чужими грошовими коштами просить відмовити повністю.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, по вищевказаним накладним відповідачем від позивача отримано товару на вказану вище суму. Факт отримання товару підтверджується штампом відповідача у цих накладних та не оспорюється ним самим.

Відносно зазначення позивачем про стягнення з відповідача курсової різниці євро за курсом Нацбанку України суд вважає зазначити таке.

Згідно п.3.1 Додатку № 1 до договору, усі розрахунки за Договором здійснюються в українських гривнях. Таким чином, сторони підписав вказаний Додаток визначили валюту у Договорі українську гривню. Згідно вищеприведених накладних вартість поставляємого товару також зазначена у гривні.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням курсової різниці є безпідставними.

Пунктом 3.3 Додатку 1 до договору сторони визначили, що якщо з моменту виставлення рахунку і до моменту фактичної оплати відбулася зміна офіційного курсу НБУ гривні до євро більше ніж 5% Постачальник має право в будь-який час здійснити перерахунок вартості Товару вираженої в гривні згідно нового курсу на дату оплати.

Обовязок щодо доведення цього лежить на позивачеві.

Даних про зміну курсу євро до гривні більше ніж 5 % позивачем суду не надано.

Дотеперішнього часу відповідач вказану вище суму боргу позивачеві не сплатив, що свідчить про порушеними з його боку приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України,

Аналізуючи вищеприведене суд вважає, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та частково доведеними з вищеприведених мотивів і тому позов підлягає частковому задоволенню.

Позивач у позові просить стягнути пеню, посилаючись щодо нарахування пені на п.3.3 зазначеного вище Договору, даний пункт у зазначеному вище договорі взагалі відсутній, з цих підстав суд не приймає до уваги наданий позивачем розрахунок суми пені, і тому вважає можливим в цій частині вимог відмовити з мотивів недоведеності.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Рехау” ( поштова адреса: Київська область, Києво - Святошинський район, с.м.т. Чабани, вул. Машинобудівників, 1; юридична адреса: 03150, м.Київ, вул..Ковпака 17, кв.3-4, код ЄДРПОУ 32108814 ) - суму основного боргу в розмірі 27560 (двадцять сім тисяч пятсот шістдесят) грн. 01 коп., державного мита в сумі 275 (двісті сімдесят пять) грн. 60 коп. та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 87 (вісімдесят сім) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Суддя