Рішення № 11361670, 25.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2010 р.Справа № 9/5-10-163 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД"; До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельний центр "МИР";

про стягнення 111763грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Терещенко В.І. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 14.01.2010 р. за вх. № 207 товариство з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельний центр "МИР" (далі –Відповідач) заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та річних в сумі 111763грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судові засідання призначені по справі не з’явився, письмовий відзив на позов не надав. Про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, відповідно до поштових повідомлень №1631670, 637787, яке було вручено наручно Шларак 21.01.2010р та 09.02.2010р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

01.01.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД”

(надалі-Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельний центр «Мир»(надалі-Відповідач) був укладений Договір купівлі-продажу № 2699/р(надалі - Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору Позивач продає, а Відповідач купує лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби косметичної промисловості промисловості (далі - товар).

Відповідно до п. 4.1. Договору ціна товару визначається в національній валюті України та вказується у видатковій накладній. Пунктом 4.3. Договору передбачено, що Відповідач здійснює розрахунки за товар за попередньою домовленістю з Позивачем на підставі рахунку-фактури шляхом попередньої оплати або з відстроченням терміну оплати за одержаний товар - в строки, що зазначені у видаткових накладних, складених Позивачем..

Згідно з умовами укладеного Договору Позивач в період з липня по вересень 2009 року поставив Відповідачу товар на загальну суму 151 012 грн. 07 коп., строк оплати за який настав. Наведене підтверджується видатковими накладними згідно розрахунку ціни позову, генеральною довіреністю № 191, Актом звіряння розрахунків № 652 від 20 листопада 2009 року. Копії зазначених документів додаються до позовної заяви.

Відповідач після отримання поставленого товару виконав свої грошові зобов'язання частково, сплативши 48 748 грн. 12 коп. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений на умовах укладеного Договору товар станом на 04.12.2009 року складає 102 263 грн. 95 коп.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до п. 6.1. Договору за порушення строків оплати товару, передбачених п. 4.3. Договору, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення виконання зобов'язання до повного виконання такого зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і сплата неустойки. Окрім того, як зазначено в ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки Відповідачем було допущено не виконання (неналежне виконання) своїх зобов'язань за Договором, останній має сплатити Позивачу також пеню в розмірі 6 383 грн. 02 коп., 3% річних в розмірі 934 грн. 10 коп. та суму інфляційних нарахувань в розмірі 2 181 грн. 93 коп. Розрахунок ціни позову проведений станом на 04.12.2009 року і додається до позовної заяви.

Таким чином, загальний розмір позовних вимог ТОВ «ВВС-ЛТД»до ТОВ ВТЦ «Мир»станом на 04.12.2009 р. складає 111 763 грн. 00 коп., в тому числі: основний борг - 102 263 грн. 95 коп., пеня - 6 383 грн. 02 коп., 3% річних від простроченої суми - 934 грн. 10 коп., сума інфляційних нарахувань - 2 181 грн. 93 коп.

Згідно зі ст.66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі свої ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Також представником Позивача було заявлено клопотання про забезпечення позову, а саме з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельний центр "МИР" в межах ціни позову та можливих судових витрат –в розмірі 113116,63грн. Однак обґрунтованих письмових пояснень стосовно заявленого клопотання не надав, чим порушив вимоги п.п. 4,5 ст.43і

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно п.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до п.п. 1,2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому, договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до п. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, п. 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельний центр "МИР" (65029, Одеська обл., м. Одеса, провулок Богданова, буд. 9, кв. 21 Код ЄДРПОУ 13885655 р/р 260063664 в Друга ОФ АБ «Укргазбанк»МФО 328588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" (08632, Київська обл., Васильківський р.-н., с. Іванковичі, вул. Шевченка, б. 4 Адреса для листування: 08171, Київська обл., Києво-Святошинський р.-н., с. Хотів, вул. Промислова, б. З Р/р 26009012817085 в Укрексімбанку МФО 322313 КодЄДРПОУ 19351156) –111763грн., 1117,63 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Меденцев П.А.