Рішення № 113616, 21.08.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

21.08.2006

Справа №2-20/11677-2006

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Таврія-Авто”, м. Сімферополь, вул. Училищная, 40

До відповідачів: 1. Масандрівської селищної ради, 98612, смт. Масандра, вул. Стаханівська 21

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Південьгідроспецбуд”, м. Ялта, вул. Соснова 48, кв. 3 А

Про визнання недійсним договору оренди, звільнення земельної ділянки

Суддя Луцяк М.І.

Представники:

Від позивача : Харманська Д.О. , дов-ть № 1013 від 21.11.05р.;

Від відповідачів : 1 Крамаренко О. В., дов-ть від 29.04.05 р. № 02-6/232

Сутність спору:

ВАТ „Таврія-Авто” звернулось у господарський суд АРК із позовом до Масандрівської селищної ради, ТОВ „Південьгідроспецбуд” та просило визнати недійсним укладений між відповідачами договір оренди земельної ділянки за адресою: смт. Масандра, Південнобережне шосе, 1а, від січня 2005 року у частині земельної ділянки площею 0,375 га, землекористувачем якої є ВАТ „Таврія-Авто”, а також зобов’язати ТОВ „Південьгідроспецбуд” звільнити вказану земельну ділянку площею 0,375 га за адресою: смт. Масандра, Південнобережне шосе, 1а, землекористувачем якої є ВАТ „Таврія-Авто”.

Позивач в обґрунтування вимог посилався на постанову Господарського суду АРК від 16.02.2006р. у справі №2-20/3445.1-2006А та рішення Господарського суду АР Крим від 16.02.2006р. у справі №2-20/5492.1-2006 за участі тих саме сторін, якими встановлювалось належність ВАТ „Таврія-Авто” нерухомого майна за адресою Південнобережне шосе 1а та недійсність рішення ради щодо включення його до комунальної власності та подальшого правочину щодо відчуження майна. Земля під зазначеними спорудами, належними позивачу, була передана за спірним договором другому відповідачу, при цьому у договорі вказувалось на відсутність будівель. Позивачем зазначалось, що він є землекористувачем ділянки, але всупереч вимогам ст. 123 Земельного кодексу ним з ним проект відведення земельної ділянки не погоджувався. Всупереч ст. 290 Господарського кодексу спірний договір, який до того ж не має дати укладення, нотаріально не посвідчений, що згідно ст. 220 ЦК України тягне його нікчемність. Згідно із ст. 216 ЦК України, позивач має право вимагати застосування наслідків нікчемного правочину, відповідно ж до ст. 152 Земельного кодексу України шляхом захисту прав може бути і визнання угоди недійсною.

Відповідач – Масандрівська селищна рада позовні вимоги не визнавав, посилався, що у зв’язку із припиненням діяльності Ялтинського СТО згідно норм ст. 141 Земельного кодексу мало припинитися право користування земельною ділянкою, до того ж воно не здійснило необхідних дій для оформлення землекористування. Також робилися посилання на відсутність у позивача правовстановлювальних документів у розумінні відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України, відсутність реєстрації прав власності на нерухоме майно по Південнобережному шосе 1 а у смт. Масандра, взагалі відсутність майна на вказаній ділянці. Стосовно посилань позивача на ст. 290 Господарського кодексу та щодо необхідності нотаріального посвідчення договору вказувалось на те, що спеціальними нормами законодавства, які регулюють земельні відносини, а саме Земельним кодексом, законом „Про оренду землі” не передбачено обов’язкового нотаріального посвідчення договору оренди земельної ділянки, отже підлягають застосуванню саме вони. При цьому ст. 4 Господарського кодексу України визначено, що земельні відносини не є предметом регулювання цього кодексу.

Другий відповідач відзиву не надавав, явку представника не забезпечив.

Щодо клопотання відповідача про витребування доказів від 15.08.06 р. суд має зазначити, що згідно із ст. 33 ГПК України надання доказів є обов’язком сторони. Заявником не подавалося доказів щодо неможливості отримання ним відповідних матеріалів, необхідності ухвали суду для цього.

У судовому засіданні оголошувалась перерва, після перерви розгляд справи продовжено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, -

УСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду АР Крим від 16.02.2006р. у справі №2-20/3445.1-2006 А за позовом ВАТ „Таврія-авто” до Масандрівської селищної ради, ТОВ „Південьгідроспецбуд” було визнано нечинним рішення Масандрівської селищної ради 5 сесії 24 скликання „Про включення до комунальної власності Масандрівської селищної ради будівель по вул. ЮБШ-1а (Південнобережне шосе 1а) в смт. Масандра” від 05 вересня 2002 року № 9.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 16.02.2006р. у господарській справі №2-20/5492.1-2006 позов ВАТ „Таврія-Авто” до Масандрівської селищної ради, ТОВ „Південьгідроспецбуд” , визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна за адресою Південнобережне шосе, 1а, укладений між Масандрівською селищною радою та ТОВ „Південьгідроспецбуд”.

Вказані судові рішення набрали законної чинності.

Під час розгляду позначених справ ВАТ „Таврія-Авто”, як зазначено, стало відомо про існування договору оренди земельної ділянки, укладеного між Масандрівської селищної радою (Орендодавець) та ТОВ „Південьгідроспецбуд” (Орендар) у січні 2005 року.

Так, за договором оренди земельної ділянки від січня 2005 р. Масандрівська селищна рада надавала, а ТОВ „Південьгідроспецбуд” приймало в оренду земельну ділянку площею 0,9315 га з земель ради за адресою смт. Масандра, ЮБШ 1 а (Південнобережне шосе 1 а). Строк дії договору оренди передбачався у 50 років.

Як вбачається з матеріалів справи у договорі не позначено дня, яким він був підписаний, що перешкоджає обчисленню такої істотної умови договору – як строку дії (ст. 15 закону „Про оренду землі”).

В акті прийому-передачі земельної ділянки від Масандрівської селищної ради до ТОВ „Південьгідроспецбуд” позначено тільки рік - 2004 р., тобто перед укладенням договору.

Акт виносу меж земельної ділянки у натурі є датованим 10.01.05 р.

Державна реєстрація договору здійснена 30.05.05 р.

До укладення спірного договору рішенням Масандрівської селищної ради № 18 від 17.09.2003 р. було затверджено проект відводу земельної ділянки ТОВ „Південьгіроспецбуд” для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу із автостоянкою площею 0, 9315 га у смт. Масандра, вул. ЮБШ 1 а. Згідно ж рішення Масадровської селищної ради 23 сесії 4 скликання від 23 грудня 2004 року № 27 було змінено цільове призначення позначеної земельної ділянки, затверджено проект землеустрію по відведенню земельної ділянки ТОВ „Південьгідроспецбуд” для будівництва комплексу, загальною площею 0, 9315 га у смт. Масандра, вул. Південнобережне шосе 1 а, вирішено припинити дію договору оренди від 24.11.03 р.

Як вбачається зі справи 10 листопада 2004 року заступником прокуратура м. Ялти було винесено протест на рішення Масандровської селищної ради від 17 вересня 2003 року №18. Доказів розгляду протесту по суті, відхилення його радою суд не має. Статтею 21 закону „Про прокуратуру” встановлюється, що протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта. Проте не дивлячись на існування протесту відповідачем - радою здійснювалися дії щодо оформлення орендних відносин.

У пункті 2.2 договору оренди земельної ділянки, укладеного між Масандровської селищної радою та ТОВ „Південьгідроспецбуд” від січня 2005 року вказано, що на земельної ділянці будівлі та споруди відсутні.

Але в мотивувальній частини судових рішень по справам №2-20/3445.1-2006А та №2-20/5492.1-2006 Господарським судом АР Крим було зроблено висновок, що власником нерухомого майна (незавершене будівництво за адресою: смт. Масандра, Південнобережне шосе, 1а на автостоянці „Кільцева”) площею 249,1 кв.м. є ВАТ „Таврія-Авто”.

Згідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, на спірної земельної ділянці розташоване нерухоме майно, яке є власністю ВАТ „Таврія-Авто”, а тому укладений договір стосується і його прав та обов’язків.

Стосовно посилань позивача на виділення землі, у тому числі земельної ділянки площею 0,5 га за адресою: вул. Кільцева (на цей час - Південнобережне шосе), здійснення землекористування відповідно до рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 10 лютого 1971 року № 81 Ялтинською станцією технічного обслуговування, майно якої передавалося до ВАТ , вчинення відповідний дій на виконання рішення, суд має зазначити наступне.

Вказаним рішенням замовника – Ялтинську СТО було зобов’язано оформити в Управлінні головного архітектора м. Ялта відвід земельних ділянок та отримати архітектурно-планувальні завдання на благоустрій території, а також зареєструвати відводи земельних ділянок в Бюро технічної інвентаризації м. Ялта. Доказів здійснення такого відведення суд не подавалось.

Як встановлено позначеними вище судовими рішеннями Дочірнє виробничо-торгівельне підприємство Ялтинська станція СТО АТ „Таврія-авто”, до статутного фонду якого передавалося будівництво по Південнобережному шосе у смт. Масандра, є припиненим За передавальним актом від 15.09.04 р. ВАТ „Таврія-Авто” прийнято від ДВПТ „Ялтинська СТО” ряд майнових об’єктів, у тому числі у смт. Масандра по Південнобережному шосе.

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України 2001 р., якій діє на час розгляду справи, право власності чи постійного користування або право на оренду земельної ділянки виникає лише після отримання документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації чи укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідні положення щодо документів, які підтверджують право на землю містилися і у Земельному кодексі від 18.12.90 р., що втратив силу з 01.01.2002 р.

Жодного з документів, як-то акт на право власності чи користування, договір оренди, які стосуються саме ВАТ „Таврія-авто”, суду не подавалось, отже визнавати його таким, що вже має право користування земельною ділянкою, законним землекористувачем суд не має підстав. Проте, з огляду на встановлені судовими рішеннями факти щодо знаходження майна позивача на земельній ділянці по Південнобережному шосе це не виключає права вимагати надання землі в користування та заявляти вимоги щодо спірного договору.

Статтею 123 Земельного кодексу України встановлено, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об’єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради.

У даному випадку відповідачі не подавали докази суду щодо дотримання порядку погодження проекту відведення земельної ділянки, що є обов’язковим у зв’язку із зміною цільового призначення землі згідно ст. 123, 124 Земельного кодексу України.

Частиною другою статті 290 Господарського кодексу України, на яку посилався позивач, встановлено, що оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в установленому законом порядку, не допускається.

Договір оренди земельної ділянки, укладений між Масандровської селищної радою та ТОВ „Південьгідроспецбуд”, не має повної дати (вказано лише – січень 2005 року). Даний договір нотаріально не посвідчений.

Відповідно до статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Проте у даному суд не вважає норми ст. 290 Господарського кодексу України такими, що підлягають застосуванню виходячи з наступного.

Так, ч. 1 ст. 290 Господарського кодексу зазначає, що відносини, пов'язані з орендою землі як засобу виробництва, регулюються Земельним кодексом України ( 2768-14 ) та іншими законами. Згідно ж ст. 4 Господарського кодексу земельні відносини не є предметом регулювання цього кодексу.

Ані діючий Земельний кодекс України від 2001 р., ані закон „Про оренду землі”, що спеціальними законодавчими актами, які регулюють земельні відносини, не встановлюють обов’язковості нотаріального посвідчення договору оренди землі. Ст. 14 закону „Про оренду землі” передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, а згідно ст. 18 закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, судом встановлено, що спірний договір стосується та істотно зачіпає права та обов’язки позивача у зв’язку із знаходженням майна на частині ділянці, договір не містить повної дати укладення, що має значення для встановлення істотної умови - строку його дії, доказів виконання усіх вимог п. 6 ст. 123 Земельного кодексу не має.

Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено способи захисту прав на земельні ділянки. Захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною, застосування інших, передбачених законом способів.

З огляду на викладене та керуючись ч.1, 4 ст. 203, ст. 215, 216 ЦК України позовні вимоги ВАТ „Таврія-Авто” підлягають задоволенню, спірний договір має бути визнаний недійсним у частині, що стосується прав та вимог позивача, має бути застосовано наслідки недійсності правочину у вигляді зобов’язання звільнити земельну ділянку.

Проте щодо позначення ВАТ „Таврія-Авто” землекористувачем у резолютивній частині рішення, як заявлено вимоги, з огляду на відсутність на цей час правовстановлювальних документів не землю саме у ВАТ „Таврія-Авто” суд не може погодитися і у цій частині має бути відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Переплачені суми мита підлягають поверненню з бюджету.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки за адресою: смт. Масандра, Південнобережне шосе, 1а, укладений між Масандровської селищної радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Південьгідроспецбуд”, від січня 2005 року частково, у частині земельної ділянки площею 0,375 га,

3. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Південьгідроспецбуд” (м. Ялта, вул. Соснова, 48, кв.3А, код ЕДРПОУ 32078256) звільнити земельну ділянку площею 0,375 га за адресою: смт. Масандра, Південнобережне шосе 1а.

4. У іншій частині відмовити.

5. Стягнути з Масандрівської селищної ради, 98612, смт. Масандра, вул. Стаханівська 21 на користь Відкритого акціонерного товариства „Таврія-Авто” (м. Сімферополь, вул. Училищная, 40 , код ЄДРПОУ 20687803) 85 грн. витрат по держмиту та 59 грн. витрат по інформаційному забезпеченню судового процесу.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Південьгідроспецбуд”, м. Ялта, вул. Соснова 48, кв. 3 А на користь Відкритого акціонерного товариства „Таврія-Авто” (м. Сімферополь, вул. Училищная, 40 , код ЄДРПОУ 20687803) 85 грн. витрат по держмиту та 59 грн. витрат по інформаційному забезпеченню судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Луцяк М.І.