Рішення № 11361465, 22.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2010 р.Справа № 24/139-09-4308 За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2; до відповідача: Малого підприємства "РУБІТЕЛ"

про стягнення 18081,24грн.

За зустрічним позовом: Малого підприємства "РУБІТЕЛ"

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про визнання недійсним договору б/н від 01.01.2007р.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

Позивача за первісним позовом: ОСОБА_4 на підставі довіреності від 17.08.2009р.

Відповідача за первісним позовом: Буякла Н.Я. на підставі довіреності від 27.02.2009р.

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Малого підприємства “Рубітел” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 18081,24 грн., в тому числі суми основного боргу 12000 грн., договірну пеню від простроченої суми у розмірі 1201,68 грн., три проценти річних від простроченої суми у розмірі 607, 56 грн., інфляційні збитки у розмірі 4272,00 грн.

23.09.2009р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи.

23.09.2009р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло заперечення на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.10.2009р. призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідницькому інституту судових експертиз та провадження у справі №24/139-09-4308 зупинено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.01.2010р. поновлено провадження у справі №24/139-09-4308.

22.01.2010р. Мале підприємство "РУБІТЕЛ" звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про визнання недійсним договору б/н від 01.01.2007р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.01.2010р. прийнято для спільного розгляду зустрічний позов Малого підприємства "РУБІТЕЛ" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору б/н від 01.01.2007р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.01.2010р. продовжено строк розгляду справи на один місяць до 27.02.2010р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що МП ТОВ “Рубітел” з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ніяких взаємовідносин не існує, а також у МП ТОВ “Рубітел” не має відомостей про укладення договору б/н від 01.01.2007 року на організацію транспортно-експедиційних послуг вантажів автомобільним транспортом, а також щодо відсутності доказів того, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 надавав послуги з перевезення.

Підставою для задоволення зустрічного позову МП ТОВ “Рубітел” зазначило те, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не міг надавати послуги з перевезення з підстав відсутності необхідної цивільної дієздатності фізичної особи-підприємця, а також укладений договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, відсутності доказів того, що послуги надавались, відсутність доказів того, яким транспортом надавались послуги, відсутність відомостей про вантаж, який перевозився, відсутність товаротранспортних накладних та інших документів, необхідних для здійснення послуг з перевезення вантажу.

Розглянув матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, - суд встановив:

01.01.2007 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (замовника) та МП ТОВ “РУБІТЕЛ” (перевізник) був укладений договір б/н на організацію транспортно-експедиційних послуг вантажів автомобільним транспортом, за яким перевізник зобовязався за завданням замовника надати послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом. За вказаним договором, позивач надав акти здачі прийняття робіт від 01 червня 2007 року на суму 3400 грн.; від 07 червня 2007 року на суму 3200 грн.; від 10 вересня 2007 року на суму 3400 грн., що сумарно складає 10000 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд доходить висновку про відмову у задоволенні первісного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, та про задоволення зустрічного позову МП ТОВ “рубітел”, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2 отримано 05.03.2007 року, а договір укладений 01.01.2007 року.

Як було встановлено судом У Позивача на момент укладення договору не було необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Відповідно до п.2.ст.203 ЦК встановлено, особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

Відповідно до ст.9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та Закону України "Про автомобільний транспорт" провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом є видом господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню.

Як було встановлено судом у Позивача відсутня необхідна ліцензія на здійснення господарської діяльності з перевезення вантажу.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу,

Відповідно до п. 2.ст.203 ЦК встановлено, соба, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 9. ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а також Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України:«1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції”.

Відповідно п.п. 11.1., 11.3.”Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні” затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363: “11.1. Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.”

Відповідно до п.3 ст. 909 ЦК, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.3 ст.48 ЗУ “Про автомобільний транспорт” дає обовязковий перелік документів для фізичної особи, який повинен мати перевізник при здійсненні вантажних перевезень на договірних умовах - документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах; посвідчення водія відповідної категорії; реєстраційні документи на транспортний засіб;ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж; інші документи, передбачені законодавством України.

Як було встановлено судом первинні документи, які складаються при здійсненні послуг з перевезення вантажу відсутні.

Суд приходить до висновку, що додані до договору перевезення Акти здачі-прийняття послуг не є доказами надання послуг перевезення, оскільки при складанні даних документів не додержані основні форми щодо їх складання на актах здачі прийому наданні послуг не вказано, до якого договору вони належать, а також не вказано яка посадова особа підписувала надані акти, не зазначається ні який вантаж, ні одиниця виміру, ні кількість, ні місце відправки вантажу ні місце призначення доставки вантажу.

Відповідно до п.5 ст.203 ЦК, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суд також враховує п. 10 Розяснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року (із змінами та доповненнями) №02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними, відповідно до якого, недійсними можуть визнаватися не лише угоди, які не відповідають закону, а й такі, що порушують вимоги указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативних актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Оскільки судом встановлено, що Позивач не довів надання послуг за договором б/н від 01.01.2007 року на організацію транспортно-експедиційних послуг вантажів автомобільним транспортом, то вказаний договір є недійсним на підставі ч.1 ст. 215 ЦК, та на підставі п.п. 2; 5.ст.203 Цивільного Кодексу- за відсутністю цивільної дієздатності у позивача на момент укладання договору, та за відсутністю настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Суд вважає, що у задоволенні первісного позову слід відмовити з покладенням судових витрат на позивача та задовольнити зустрічний позов з покладенням судових витрат за подачу цього позову на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 69, 75, 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до відповідача Малого підприємства "РУБІТЕЛ" про стягнення 18081,24грн. - відмовити у повному обсязі.

2.Зустрічний позов Малого підприємства “Рубітел” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору б/н від 01.01.2007р. - задовольнити.

3. Визнати недійсними договір б/н на організацію транспортно-експедиційних послуг вантажів автомобільним транспортом від 01.01.2007 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та МП ТОВ “Рубітел”.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2 від 05.03.2007 року) на користь Малого підприємства “Рубітел” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю м. Одеса, вул. Промислова, 33.(ЄДРПОУ 13919012, р/р 2600112158 в АКБ «МТБ»м. Одеси МФО 328168 витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн., та держмито у сумі 85 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Оборотова О.Ю.