Рішення № 11361445, 09.09.2010, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-1482/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2010 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Деруса А.В.

при секретарі Брус Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, Державного казначейства України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив, до Прокуратури Одеської області, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, Державного казначейства України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завдану останньому незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури в сумі 5671921,91 грн. реальних збитків; 21427127,96 грн. упущеної вигоди; 334633 грн. нарахувань на фонд заробітної плати, фінансових санкцій, у разі отримання доходів; 36040 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітів до контролюючих органів у разі отримання доходів; 100000 грн. витрат на юридичну допомогу; 1000000 грн. моральної шкоди, а всього 28856722,87 грн.

Позивач у судове засідання зявився, позов підтримав та показав, що кримінальна справа № 20820030031 порушена 20 травня 2003 року відносно посадових осіб ТОВ «НІКА-С» за ч. З ст. 212 КК України, через отримання слідчим СВ ГВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси рапорту о/у УПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси, підставою для якого було винесене ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2003 року № 627-26-31728191/8376/86. Про те, що вказане податкове повідомлення-рішення було винесено незаконно, свідчить постанова господарського суду Одеської області від 27 листопада 2006 року № 34-3-23/142-03-4200А, якою воно скасоване. Постанова залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2007 року № 32-3-23/142-03-4200А та ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 19 вересня 2007 року.

В межах вказаної кримінальної справи відбувалися оперативно-розшукові заходи та слідчі дії, що спричинили зупинку господарської діяльності ТОВ «НІКА-С» та моральну шкоду позивачу, а саме: незаконні обшуки та виїмки в приміщеннях де ТОВ «НІКА-С» здійснювало господарську діяльність (постанови від 29 травня 2003 року, а.с. 134, 138, 1-й том кримінальної справи); незаконне вилучення 06 червня 2003 року засобів виробництва (оргтехніки) ТОВ «НІКА-С», що спричинило зупинення господарської діяльності підприємства; незаконні допити позивача та працівників ТОВ «НІКА-С» в якості свідків у кримінальній справі; незаконний арешт рахунків ТОВ «НІКА-С», який не скасований по сьогоднішній день (постанова від 29 травня 2003 року, а.с. 2, 1-й том кримінальної справи); незаконному притягненні позивача, в порушення вимог ст. 131 КПК України, як обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КК України (постанова від 03 листопада 2003 року а.с. 45-48, 1-й том кримінальної справи); незаконному приводі та оголошенні у розшук позивача з 04 листопада 2003 року по 31 травня 2005 року, як злочинця, що ухиляється від досудового слідства (постанови від 27 листопада 2003 року а.с. 42-43 та постанови від 03 листопада 2003 року, 2-й том кримінальної справи); незаконному застосуванні до позивача, в порушення вимог ст. 148 КПК України, запобіжного заходу підписки про невиїзд.

Крім того про те, що кримінальна справа № 20820030031 була порушена незаконно свідчить повідомлення від 17 грудня 2003 року № 10379/26-60 першого заступника Голови ДПА в Одеській області начальника Управління податкової міліції Шуби І.М. та повідомлення від 31 січня 2005 року № 153-26/09 заступника начальника СВ ПМ ДПА в Одеській області Кучерової О.І.. Кримінальна справа № 05820030046 порушена постановою прокурора Приморського району м. Одеси від 19 травня 2003 року відносно службових осіб ТОВ «НІКА-С» за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 175 КК України.

Про те, що рішення прокурора про порушення кримінальної справи було незаконним свідчить постанова Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2003 року.

Вказана постанова залишена без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 07 жовтня 2003 року № 11-а-1434/03. В межах вказаної кримінальної справи відбувалися оперативно-розшукові заходи та слідчі дії що спричинили моральну шкоду позивачу, а саме: незаконному примусовому приводі позивача на допит до слідчого прокуратури Приморського району м. Одеси 10 липня 2003 року з порушенням вимог ст. ст. 134-136 КПК України; незаконному визнанні позивача, в порушення вимог ст. 43-1 КПК України, підозрюваним у вчиненні злочину передбаченому ст. 175 КК України; незаконному застосуванні до позивача, в порушення вимог ст. 148 КПК України, запобіжного заходу підписки про невиїзд.

Про те, що вказані слідчі дії відбувалися, а Прокуратура Приморського району м. Одеси намагалася приховати від суду процесуальні документи після відкриття судом провадження у справі № 2-1482/10, свідчить постанова про виділення матеріалів з кримінальної справи від 23 грудня 2006 року, пояснення та заперечення на позов представника прокуратури, які вона надавала під час розгляду справи.

Кримінальна справа № 20820030051 порушена постановою заступника прокурора Приморського району м. Одеси від 25 вересня 2003 року за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «НІКА-С» скоєне через недбале ставлення до своїх службових обов'язків за ч. З ст. 212, ч. 2 ст. 367 КК України. Підставою для порушення кримінальної справи було податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2003 року № 0002012602/0-163-26-31728191. Вказане податкове повідомлення-рішення було визнано недійсним господарським судом Одеської області, про що свідчить рішення від 01 грудня 2003 року № 13/196-03-6934. Вказане рішення залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20 січня 2004 року № 13/196-03-6934 та постановою Вищого Господарського Суду України від 13 травня 2004 року.

13 листопада 2003 року постановою про об'єднання кримінальних справ вказані кримінальні справи були об'єднані в одне провадження за № 20820030031. Постановою про закриття кримінальної справи від 10 грудня 2003 року, вказана кримінальна справа закрита. Постановою про скасування постанови про закриття кримінальної справи від 30 листопада 2006 року (а.с. 99-100 2-й том кримінальної справи) постанова від 10 грудня 2003 року скасована, а справа скерована до УПМ ДПА України в Одеській області для організації подальшого розслідування. Постановою про виділення матеріалів з кримінальної справи від 23 грудня 2006 року, зі справи № 20820030031 вилучені матеріали на 92 сторінках за переліком, відносно службових осіб ТОВ «НІКА-С» стосовно наявності в їх діях складу злочину, передбаченому ч. 2 ст. 175 КК України. Постановою про закриття кримінальної справи від 25 грудня 2003 року (а.с. 104-106 2-й том кримінальної справи) кримінальна справа № 20820030031 закрита за відсутністю складу злочину, а матеріали вилучені постановою від 23 грудня 2006 року скеровані до прокуратури Приморського району м. Одеси. Вказані матеріали вилучені Приморським районним судом за клопотанням позивача від 18 березня 2010 року та залучені до матеріалів справи № 2-1482/10 в якості доказів, так як матеріали вилучені з кримінальної справи знаходилися в прокуратурі Приморського району м. Одеси після закриття кримінальної справи 25 грудня 2006 року то на підставі вилучених матеріалів, до залучення їх в якості доказів до цивільної справи 18 березня 2010 року, прокуратура мала можливість порушити нову кримінальну справу в будь-який момент. Крім того арешт рахунків ТОВ «НІКА-С» не скасований до теперішнього часу.

Витрати понесені позивачем під час створення та здійснення підприємницької діяльності ТОВ «НІКА-С» (реальні збитки) 5671921 грн. 91 коп.; заробітна плата (реальні збитки) за період з червня 2003 року по лютий 2009 року дорівнює 287000 грн.; витрати на юридичну допомогу відповідно до договору від 01 червня 2003 року з ПП «Кодекс» (реальні збитки) становлять 100000 грн.; доходи, які позивач міг би одержати за звичайних обставин (упущена вигода) за період з червня 2003 року по лютий 2009 року (4897629,25 грн.(сума авансових платежів гравців-чеки А, за період господарської діяльності ТОВ «НІКА-С» з 09 лютого 2002 року по 06 червня 2003 року) : 16 міс.) х 70 міс. = 21427127 грн. 96 коп.; сума нарахувань на фонд заробітної плати, фінансових санкцій у разі отримання доходів дорівнює 334633 грн.; сума штрафів за несвоєчасне подання звітів до контролюючих органів у разі отримання доходів (витрати для відновлення права ТОВ «НІКА-С» на господарську діяльність) дорівнює 36040 грн.

Вказані розрахунки реальних збитків та упущеної вигоди підтверджуються бухгалтерською довідкою, яка була виконана на підставі фінансово-господарських документів ТОВ «НІКА-С» та фіскальних чеків касового апарату.

Таким чином кримінальне переслідування позивача тривало з 19 травня 2003 року по 18 березня 2010 року .

Представники Прокуратури Одеської області та ДПІ у Приморському районі м. Одеси в судове засідання з'явилися, позов не визнали та заперечували проти його задоволення, оскільки позивачем не доведено в чому полягає спричинена шкода, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами підтверджується, чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, за якими обставинами вони заподіяні, якими діями чи бездіяльністю, в чому саме виразилося погіршення нормальних життєвих звязків, реалізація особистих планів, втрачена перспектива ділової репутації.

Представник Державного казначейства України в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суду не повідомив.

Вислухавши позивача, його представника та представників Прокуратури Одеської області, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов частково обґрунтованим і підлягаючим частковому задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що кримінальна справа № 20820030031 порушена 20 травня 2003 року відносно посадових осіб ТОВ «НІКА-С» за ч. З ст. 212 КК України, через отримання слідчим СВ ГВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси рапорту о/у УПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси, підставою для якого було винесене ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2003 року № 627-26-31728191/8376/86. Про те, що вказане податкове повідомлення-рішення було винесено незаконно, свідчить постанова господарського суду Одеської області від 27 листопада 2006 року № 34-3-23/142-03-4200А, якою воно скасоване. Постанова залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2007 року № 32-3-23/142-03-4200А та ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 19 вересня 2007 року.

Кримінальна справа № 20820030031 була порушена незаконно свідчить повідомлення від 17 грудня 2003 року № 10379/26-60 першого заступника Голови ДПА в Одеській області начальника Управління податкової міліції Шуби І.М. та повідомлення від 31 січня 2005 року № 153-26/09 заступника начальника СВ ПМ ДПА в Одеській області Кучерової О.І.. Кримінальна справа № 05820030046 порушена постановою прокурора Приморського району м. Одеси від 19 травня 2003 року відносно службових осіб ТОВ «НІКА-С» за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 175 КК України.

Про те, що рішення прокурора про порушення кримінальної справи було незаконним свідчить постанова Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2003 року.

Вказана постанова залишена без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 07 жовтня 2003 року № 11-а-1434/03. В межах вказаної кримінальної справи відбувалися оперативно-розшукові заходи та слідчі дії що спричинили моральну шкоду позивачу, а саме: незаконному примусовому приводі позивача на допит до слідчого прокуратури Приморського району м. Одеси 10 липня 2003 року з порушенням вимог ст. ст. 134-136 КПК України; незаконному визнанні позивача, в порушення вимог ст. 43-1 КПК України, підозрюваним у вчиненні злочину передбаченому ст. 175 КК України; незаконному застосуванні до позивача, в порушення вимог ст. 148 КПК України, запобіжного заходу підписки про невиїзд .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, який її завдав, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, виникає, зокрема, у разі постановлення виправдувального вироку (ч. 2 ст. 1176 ЦК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати

та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального

покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення. Майно, зазначене в пункті 2 статті 3 цього Закону, повертається в натурі, а в разі неможливості повернення в натурі його вартість відшкодовується за рахунок тих підприємств, установ, організацій, яким воно передано безоплатно. Вартість жилих будинків, квартир, інших споруд відшкодовується лише у разі, якщо зазначене майно не збереглося в натурі і громадянин відмовився від надання йому рівноцінного жилого приміщення з безоплатною передачею у його власність або у разі згоди на це громадянина. Вартість втраченого житла відшкодовується виходячи з ринкових цін, що діють на момент звернення громадянина про відшкодування шкоди. У разі ліквідації підприємств, установ, організацій, яким майно було передано безоплатно, або недостатності у них коштів для відшкодування шкоди вартість майна (частина вартості) відшкодовується за рахунок державного бюджету. Вартість майна визначається за цінами, що діють на момент прийняття рішення про відшкодування шкоди. У разі пошкодження майна завдана шкода відшкодовується повністю. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Згідно з п. 1.3 Порядку виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 02 лютого 2007 року № 28 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2007 року за № 149/13416, виконання судових рішень, які передбачають відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань, затверджених у Державному бюджеті України на цю мету.

Згідно ст. 60 ЦПК України, сторони повинні довести ті обставини на які вони посилаються як на підставі своїх вимог.

Позивачем не представлено суду доказів матеріальної шкоди.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової) шкоди», суд вважає, що характер та обсяг моральних страждань, які зазнав ОСОБА_1 у звязку з незаконним порушенням кримінальної справи та обранням міри запобіжного заходу підписки про невиїзд, відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діянні складу злочину, а також незаконним притягненням до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, розмір відшкодування якої з урахуванням характеру, обсягу заподіяних страждань, їх тривалості, а також засад розумності, виваженості та справедливості повинен становити 50000 грн.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», якщо компенсація сплачується іншою стороною, граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України, фактори, що мають братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; важливість доручення для клієнта; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт та інше.

Говорячи про представництво прав та інтересів особи, можна встановити, що фахівці в певних галузях права можуть визначити розмір гонорару з урахуванням власного досвіду, кваліфікації, а тому вважається за доцільне саме суду встановлювати розмір гонорару адвоката, виходячи з його договору з клієнтом. Так, коли у договорі розмір гонорару менший 5% від суми задоволеного позову, то відшкодування витрат на оплату праці адвоката має становити суму, обумовлену у договорі. Якщо ж розмір гонорару адвоката більший 5%, суд може задовольнити лише обумовлену законом вартість витрат на оплату допомоги адвоката.

У звязку з чим суд вважає можливим стягнути суму в розмірі 100000 грн. у відшкодування завданих збитків вартість послуг з захисту прав та представництва інтересів ОСОБА_1 (реальні збитки).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 58-60, 84, 131, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1176 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із змінами від 25 травня 2001 року), суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, Державного казначейства України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50000 (пятдесят тисяч) гривень та витрати на юридичну допомогу в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя : А.В. Дерус