Рішення № 113612390, 21.09.2023, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/898/23 Провадження № 2-др/358/12/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебединець Г.С.,

секретар судового засідання Ведмеденко І.В.,

за участю представника відповідача Демчека В.В., розглянув у відкритому засіданні заяву представника позивача адвоката Наїдка Л.В. про винесення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Медвинської сільської ради, треті особи Сільський голова Медвинської сільської ради Сергієнко Ігнатій Петрович, Відділ освіти, молоді та спорту Медвинської сільської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 06.09.2023 року у цивільній справі № 358/898/23 (провадження № 2/358/526/23) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

В судовому засіданні 05.09.2023 року представник позивача адвокат Наїдко Л.В., в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України, до судових дебатів зазначив, що докази понесених позивачем витрат на правничу допомогу у цивільній справі будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

14.09.2023 до суду надійшла заява представника позивача про винесення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в сумі 68004,91 грн. Заява направлена засобами поштового зв`язку 11.09.2023 року.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, надали клопотання про розгляд справи № 358/283/23 в частині стягнення судових витрат на правничу допомогу за їх відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача Демченко В.В. заперечував проти розподілу витрат на адвоката та просив покласти повністю на позивача ОСОБА_1 витрати на оплату правничої допомоги адвоката у справі № 358/898/23 з огляду на те, що вказані витрати не були неминучими (необхідними), а їхній розмір є значно завищеним, неспівмірним зі складністю справи, невиправданим та необгрунтованим. Крім того зазначив, що заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу є значним для місцевого дотаційного бюджету Медвинської громади.

В судове засідання треті особи не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, заяв та клопотань від них не надходило.

Судом протокольно ухвалено проводити судовий розгляд за даною явкою відповідно до вимог ст.270 ч.4 ЦПК України.

Вислухав доводи представника відповідача ОСОБА_2 , дослідив матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду з даним позовом просила судові витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу покласти на відповідача. В позовній заяві позивачем визначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в розмірі 80000 грн.

В порядку ч.8 ст.141 ЦПК України, представником позивача після ухвалення рішення долучені докази щодо загальної вартості наданої правничої допомогу. Заявлений представником позивача остаточний розмір витрат на правничу допомогу складає 68004,91 грн.

Згідно з положеннями ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2)у разі відмови в позові - на позивача; 3)у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як передбачено ч. 4 та 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Згідно із ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнта. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини справи. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тож, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, п. 269).

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 820/479/18.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, витрати підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено /постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19/.

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та АО «УНІЛЕКС» 14.03.2023 року укладений договір про надання правової допомоги № 14/04-23/2, предметом якого, у відповідності до п.1 Додатку № 1, є надання Адвокатським об`єднанням правової допомоги в сфері трудових відносин. Розмір винагороди сума в гривні, еквівалентна 100 доларам США за 1 годину роботи.

Перелік та вартість послуг із супроводження судової справи, наданих Адвокатським об`єднанням та прийнятих позивачем детально визначений Актом № 1 приймання передачі наданої правничої допомоги від 06.06.2023 на суму 14627,44 грн; Актом № 2 від 30.06.2023 на суму 22986,38 грн; Актом № 3 від 31.08.2023 на суму 12799,01 грн; Актом № 4 від 07.09.2023 на суму 17592,08 грн; Актом (загальним) від 07.09.2023, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг 68004,91 грн.

Позивачем сплачено АО «Унілекс» за договором № 14/04-23/2 в рахунок оплати послуг: 14627,44 грн згідно квитанції від 06.06.2023; 22986,38 грн згідно квитанції від 05.07.2023; 12799,01 грн згідно квитанції від 07.09.2023. Комісійна винагорода банку становить 27 грн згідно квитанції від 01.06.2023.

Крім того, представником позивача надані докази вартості поштових відправлень із зазначенням їх вмісту.

Разом із тим, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що заявлена представником позивача сума в розмірі 68004,91 гривень є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді, який підлягає відшкодуванню позивачу, підлягає зменшенню до 10000 грн., що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Стягнути з Медвинської сільської ради, ЄДРПОУ 04363343 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп).

В іншій частині вимог заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На додаткове рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець