Рішення № 11360895, 17.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2010 р.Справа № 26/278-09-6404 Господарський суд Одеської області у складі : судді                                         Никифорчука М.І. при секретареві                     Войтенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом : ТОВ „Тридента Агро”

до відповідача : Сільськогосподарського ТОВ „СТАРОКУЛЬНЯНСЬКЕ”

про стягнення 9139 грн. 77 коп.

за участю представників сторін :

від позивача : Грищенко О.М. за довіреністю від 02.12.2009 р.;

від відповідача : Шевчук В.М. без повноважень, -

в с т а н о в и в :

ТОВ „Тридента Агро” звернулось до господарського суду з вимогами до СТОВ „СТАРОКУЛЬНЯНСЬКЕ” про стягнення суми боргу в розмірі 9139 грн. 77 коп. посилаючись на наступне.

05 травня 2009 р. між сторонами у справі укладений договір купівлі –продажу № 038 ПА ( далі –Договір ) засобів захисту рослин ( далі –Товар).

Відповідно до п.2.1 Договору, асортимент Товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються в додатках та/або накладних документах відпуску Товару, що є невід’ємною частиною Договору.

Згідно п.2.2 Договору всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного Договору є його невід’ємною частиною.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що Товар може передаватися покупцю ( відповідачеві) партіями.

Згідно п. 4.6 Договору, право власності на Товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження Товару переходить до покупця ( відповідача ) після передачі Товару та підписання відповідних документів ( накладних), що свідчить про прийом покупцем Товару.

По видатковій накладній № РН - ПМ00169 від 05.06.2009 р. та довіреності до неї серії ЯОЕ № 786133 від 02.06.2009 р. відповідачем отримано від позивача Товару на загальну суму 14692 грн. 61 коп.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що покупець здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною у п. 2.1 Договору.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що оплата Товару проводиться наступним чином : 100 % від вартості Товару оплачується покупцем в строк до 06 травня 2009 р.

Позивач виконав свої зобов’язання по Договору у повному обсягу. Зауважень з боку відповідача відносно кількості чи якості Товару не надходило.

Відповідач частково в сумі 9574 грн. 39 коп. сплатив за отриманий товар і таким чином залишок боргу складає 5118 грн. 22 коп.

Дотеперішнього часу відповідач вказаний залишок боргу не сплатив чим порушив вимоги ст. ст. 625,626, 629 ЦК України.

Згідно п. 8.2 договору за несвоєчасну оплату за отриманий товар відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до п.8 Договору сторони домовились, що відповідно до п.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань, за даним Договором здійснюється, протягом п’яти років.

Відповідно до п. 8.4 Договору за несплату або несвоєчасну сплату Товару покупець сплачує штраф в розмірі 20 % від вартості неоплаченого Товару.

Пунктом 8.6 Договору визначено, що покупець ( відповідач у справі ) у випадку прострочення оплати Товару за користування коштами Продавця ( позивач у справі ) сплачує на користь останньому 28 % річних.

Позивачем нараховано відповідачеві : пені в розмірі 687 грн. 15 коп., 28% річних в розмірі 886 грн. 73 коп., штраф в розмірі 1023 грн. 64 коп., інфляційні у сумі 824,03 грн.

Під час розгляду справи 16.02.2010 р. позивачем надана заява про уточнення розміру нарахування індексу інфляції та згідно якої індекс інфляції нарахований за період з травня по листопад 2009 р. в сумі 209,85 грн.

З метою забезпечення захисту своїх прав позивачем 02 грудня 2009 року був укладений з адвокатом Бонтлаб В.В. ( свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 3280 від 24 квітня 2008 р.) договір про надання правових послуг, а саме представництво інтересів позивача у господарському суду Одеської області. По цьому договору адвокатом Бонтлаб В.В. отримано від позивача за надання послуг по платіжному дорученню № 1592 від 03 грудня 2009 р. - 600 грн., які представник позивача просить стягнути з відповідача.

Представник позивача адвокат Бонтлаб В.В. не був присутнім у жодному судовому засіданні. Представник позивача Грищенко О.М., діючий за довіреністю від 01.06.2009 р. був присутнім у всіх засіданнях суду.

Заперечуючи проти позову відповідач надав відзив у якому зазначив таке.

Він не згоден із наявною сумою боргу, оскільки вона ним сплачена 30.12.2009 р. в повному обсягу, про що ним надано платіжне доручення № 406 від 30.12.2009 р.

Крім того, він зазначає, що позивачем при розрахунку індексу інфляції взято базовий місяць травень 2008р., а не травень 2009 р. та позивачем нарахований штраф в розмір 20%, оскільки п.8.6 Договору передбачено 28 % річних за користування коштами. Тобто на думку відповідача за одне і теж порушення передбачено два однакових стягнення.

З приведених підстав відповідач не визнає нараховані йому штрафні санкції.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини підтверджуються вищеприведеними доказами : укладеним між сторонами у справі Договором, накладною на поставку відповідачеві вказаного у ній товару та довіреністю до неї.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується його печаткою у накладній та не оспорюється відповідачем.

Як випливає з наданого відповідачем під час розгляду справи вищевказаного платіжного доручення, ним 30.12.2009р. сплачено позивачеві залишок суми основного боргу в розмір 5118 грн. 21 коп. тобто в повному обсягу. З цих підстав відповідач вважає нарахування штрафних санкцій безпідставними.

Проаналізувавши відзив відповідача суд відхиляє його повністю за таких підстав.

Як зазначено вище, п. 8.4 Договору визначено, що за несплату або несвоєчасну сплату Товару покупець сплачує штраф в розмірі 20 % від вартості неоплаченого Товару.

Тобто цим пунктом Договору передбачено стягнення з відповідача за несплату або несвоєчасну сплату Товару штрафу в розмірі 20 % від вартості неоплаченого Товару.

Пунктом 8.6 Договору визначено, що у випадку прострочення оплати Товару за користування коштами Продавця відповідач сплачує останньому 28 % річних.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту приведеної норми ЦК України випливає, що вказані в ній 3% річних є штрафною санкцією за неправомірне користування чужими коштами і розмір якої може бути змінений у договорі.

Зі змісту пункту 8.6 Договору випливає, що сторони узгодили штрафну санкцію за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 28 % річних. З цих підстав зауваження відповідача щодо надмірно нарахованих санкцій є неправомірними.

Заперечення відповідача щодо нарахування йому штрафних санкцій взагалі при тому що ним сума основного боргу сплачена 30.12.2009 р. суд відхиляє за таких підстав.

Як зазначено вище, пунктом 5.3 Договору встановлено, що оплата Товару проводиться наступним чином : 100 % від вартості Товару оплачується покупцем в строк до 06 травня 2009 р. Тобто відповідач повинен був розрахуватись за отриманий товар 06 травня 2009 р., але зробив це лише 30.12.2009 р.

Несвоєчасна оплата відповідачем отриманого товару є порушенням умов договору та приписів ст. 525, 526 ЦК України.

Суд приймає частково до уваги наданий до позову позивачем розрахунок суми нарахування річних, в розмірі 886,73 грн., оскільки у наданому розрахунку сума річних зазначена та нарахована у розмірі 30 %, тоді як у позові та договорі зазначеному вище у розмірі 28%. Отже сума 28% річних складає 879, 49 грн..

Розрахунки основного боргу, пені, інфляційних (уточнений розрахунок від 16.02.2010р.) та штрафу надані позивачем суд приймає до уваги повністю, оскільки вони розраховані за весь час прострочення, відповідно до вимог закону.

Відносно сплаченої відповідачем суми основного боргу господарський суд вважає, що в цій частині вимог провадження у справі слід припинити з підстав п.1-1 ст. 80 ГПК України, тобто у зв’язку з відсутністю предмета спору, про що господарським судом 17.02.2010 р. прийнята відповідна ухвала.

Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними, але позов підлягає задоволенню частково в межах стягнення зазначених вище штрафних санкцій та судових витрат.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525,526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „СТАРОКУЛЬНЯНСЬКЕ” ( 66334, Одеська область, Котовський район, с. Стара Кульна, код ЄДРПОУ 01528559, п/р 2600472695 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Тридента Агро” ( 03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 28-А; ідентифікаційний код 25591321, п/р 26008001331921 в АТ„ОТП Банк” у м. Києві, МФО 300528 ) - пені в розмірі 687 (шістсот вісімдесят сім) грн. 15 коп., 28% річних в розмірі 879 (вісімсот сімдесят дев’ять) грн. 49 коп., штраф в розмірі 1023 (одна тисяча двадцять три) грн. 64 коп., інфляційні в сумі 209 (двісті дев’ять) грн. 85 коп., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 600 (шістсот) грн., державного мита в сумі 102 (сто дві ) грн. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя