Рішення № 113606068, 06.09.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2023м. ДніпроСправа № 904/2296/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ БУДИНОК "НОВААГРО", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСЛІТ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки № К/032021-139 від 18.03.2021 у загальному розмірі 5 774 149,72 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Житніков А.І., адвокат.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ БУДИНОК "НОВААГРО" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСЛІТ" (надалі - відповідач) за порушення умов договору поставки № К/032021-139 від 18.03.2021 у загальному розмірі 5 774 149,72 грн., з яких: неустойку за період з 16 березня 2022 року по 28 червня 2022 року у розмірі 888 523,40 грн., 3% річних за період з 07 липня 2022 року по 05 вересня 2022 року у розмірі 18 074,69 грн., інфляційні втрати за період з 07 липня 2022 року по 05 вересня 2022 року у розмірі 64 694,40 грн., збитки на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 4 802 857,23 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду від 12.05.2023 усунути недоліки позовної заяви, а саме надати опис вкладення у цінний лист (згідно переліку додатків доданих до позовної заяви) та фіскальний чек (оригінали або належним чином засвідчені копії), які підтверджують факт відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів та надати докази сплати судового збору у встановлених порядку та у розмірі 86 612,25 грн.

16.05.2023 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви та долучення до матеріалів справи документів з додатками.

Позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2023 виконано.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 13.06.2023 о 10:40 год.

22.05.2023 через систему "Електронний суд" від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ БУДИНОК "НОВААГРО" до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2023 у задоволенні заяви представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ БУДИНОК "НОВААГРО" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено.

12.06.2023 через систему "Електронний суд" від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

12.06.2023 через систему "Електронний суд" від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження підготовчого провадження.

12.06.2023 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Представники сторін в підготовче судове засідання 13.06.2023 не прибули.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 підготовче судове засідання відкладено на 11.07.2023 о 11:00 год.

10.07.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження підготовчого провадження.

Представники сторін в підготовче судове засідання 11.07.2023 не прибули.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2023 продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 17.08.2023 включно та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 26.07.2023 о 12:30 год.

24.07.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Представники сторін в підготовче судове засідання 26.07.2023 не прибули.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.09.2023 о 12:30 год.

Представник позивача в судове засідання 06.09.2023 з розгляду справи по суті не заявився, направив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 05.07.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Відповідач отримав від позивача попередню оплату за поставку товару на підставі специфікації № 2 до Договору № К/032021-139 від 18.03.2021, а саме, карбамід марки Б у кількості 400 тонн (± 10 %) на загальну вартість 11 260 800,00 грн (разом з ПДВ) у строк до 15.03.2022, проте товар поставлений не був.

За порушення строків поставки товару відповідачу нарахована пеня в сумі 888 523,40грн.

На вимогу позивача відповідач повернув отримані кошти в період 29.06.2022 по 06.09.2022.

За порушення строків повернення грошових коштів позивач нарахував на суму несвоєчасно повернутої попередньої оплати втрати від інфляції та 3% річних в сумах 64 694,40грн. та 18 074,69грн. відповідно.

Крім того, у зв`язку з не поставкою відповідачем карбаміда, необхідного позивачу в технологічному процесі виробництва, останній порушив прийняті на себе зобов`язання в частині своєчасного виготовлення та поставки продукції своїм контрагентам, що призвело до необхідності виплачувати штрафні санкції за несвоєчасно виконані зобов`язання. Такі виплати позивач вважає збитками, сума яких складає 4 802 857,23 грн.

Позиція відповідача

Відповідач відзив на позов не надав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № К/032021-139 від 18.03.2021

Відповідно до умов Договору, постачальник зобов`язався поставити, а покупець оплатити і прийняти товар, а саме мінеральні добрива кількість, ціна (вартість), строки і умови поставки яких узгоджуються сторонами та визначається на кожну партію товару в окремій специфікації, що є невід`ємною частиною Договору.

18.03.2021 року сторонами було узгоджено специфікацію № 1 до Договору, відповідно до якої Відповідач зобов`язався поставити карбамід марки Б (далі - Товар) у кількості 748,8 тонн (±10 %) на загальну вартість 9 540 460,80 грн (разом з ПДВ) у строк до 31 березня 2021 року на умовах СРТ склад покупця (ст. Власівка, код 441803).

Згідно із пунктом 4 специфікації № 1, Позивачем було сплачено попередню оплату у розмірі 9 540 460,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 106601 від 18 березня 2021 року на суму 4 540 460,80 грн., № 106620 від 19 березня 2021 року на суму 5 000 000,00 грн.

На виконання умов специфікації № 1, Відповідачем було повністю поставлено товар у обсязі 748,8 тонн загальною вартістю 9 540 460,80 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1776 від 22.03.2021 у обсязі 115,2 т на суму 1 467 763,20 грн., № 1777 від 23.03.2021 у обсязі 230,4 т на суму 2 935 526,40 грн., № 1810 від 23.03.2021 у обсязі 57,6 т на суму 733 881,60 грн., № 1811 від 24.03.2021 у обсязі 230,4 т на суму 2 935 526,40 грн., № 1837 від 24.03.2021 у обсязі 115,2 т на суму 1 467 763,20 грн.

Відповідно специфікації № 2 від 22.02.2022 до Договору, Відповідач зобов`язався у строк до 15.03.2022 поставити карбамід марки Б у кількості 400 тонн (± 10 %) загальною вартістю 11 260 800,00грн. (разом з ПДВ) на умовах СРТ склад покупця (ст. Індустріальна, код 440603)

На виконання умов пункту 4 специфікації № 2, Позивачем було перераховано на користь Відповідача попередню оплату у розмірі 11 260 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 955 від 23 лютого 2022 року.

Відповідач прийняті на себе зобов`язання не виконав, товар визначений специфікацією № 2 не поставив.

29 червня 2022 року Позивачем було направлено Відповідачу вимогу, у якій вимагав повернути сплачену попередню оплату у розмірі 11 260 800,00 грн.

У період з 29 червня 2022 р. по 06 вересня 2022 р. Відповідач повернув отриману від Позивача попередню оплату у загальному розмірі 11 260 800,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень:

- № 734 від 29.06.2022 на суму 2 000 000,00 грн.,

- № 738 від 07.07.2022 на суму 2 000 000,00 грн.,

- № 745 від 19.07.2022 на суму 2 000 000,00 грн.,

- № 758 від 09.08.2022 на суму 4 000 000,00 грн.,

- № 774 від 24.08.2022 на суму 1 000 000,00 грн.,

- № 799 від 06.09.2022 на суму 260 800,00 грн.

У зв`язку з простроченням Відповідача щодо поставки складової частини мінеральних добрив Позивач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо виготовлення готової продукції -карбамідо-аміачної суміші та взятих перед своїми контрагентами зобов`язань щодо її поставки за укладеними договорами, а саме порушив строк поставки щодо передачі товару (карбамідо-аміачної суміші), через що був вимушений понести значні збитки, які полягають у сплаті штрафних санкцій за укладеними договорами, що призвело до сплати штрафних санкцій на загальну суму 4 802 857,23грн., що підтверджується копіямі платіжних доручень:

- №116823 від 09.11.2022на суму 2 079 429,60грн.,

- №116824 від 09.11.2022 на суму 562 009,00грн.

- №116818 від 09.11.2022 на суму 758 682,80грн.

- №116819 від 09.11.2022 на суму 523 229,44грн.

- №116814 від 08.11.2022 на суму 520 524,76грн.

- №116815 від 08.11.2022 на суму 358 982,61грн.

Зазначене стало причиною звернення до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача понесених позивачем збитків, а також втрат від інфляції та 3% річних за несвоєчасне повернення грошових коштів.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено вище, на виконання умов пункту 4 специфікації № 2 до договору поставки № К/032021-139 від 18.09.2021 Позивачем було перераховано на користь Відповідача попередню оплату у розмірі 11 260 800,00 грн.

Натомість Відповідачем не було передано Позивачу товар за специфікацією № 2.

Відповідно до ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

29.06.2022 Позивачем було направлено на адресу Відповідача вимогу про повернення сплаченої попередньої оплати в сумі 11 260 800,00 грн.

Як встановлено вище в період з 29.06.2022 по 06.09. 2022. Відповідачем було повністю повернуто отриману попередню оплату.

В цій частині спір між сторонами відсутній.

Щодо стягнення пені.

Відповідно до статті 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін)

Згідно із статтею 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)

Частиною першою статті 611 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки

За приписами статті 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 5.6 договору поставки № К/032021-139 від 18.03.2021 сторони встановили, що у випадку порушення строків поставки товару, Відповідач сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни товару, що діяла в період прострочення, поставку якого прострочено, за кожен день прострочення

Ціна непоставленого товару склала 11 260 800,00 грн. сторк поставки сплив 15.03.2022

Таким чином, розмір неустойки за період з 16.03.2022 по 28.06.2022 (період від початку прострочення виконання зобов`язання з поставки товару до дати пред`явлення вимоги про повернення попередньої оплати) становить 888 523,40 грн.

Факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення неустойки за прострочення поставки оплаченого товару, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.

Суд перевіривши розрахунок пені, зазначає що він є правильним. Отже, вимога щодо стягнення пені у розмірі 888 523,40 грн підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В даному випадку з моменту отримання вимоги про повернення попередньої оплати у відповідача виникло грошове зобов`язання, строк виконання якого визначається за правилами ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Позивач нарахував та заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за період з 07.07.2022 по 05.09.2022 у розмірі 18 074,69 грн та інфляційні втрати за цей же період у розмірі 64 694,40 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що він є вірним, а тому підлягає задоволенню.

Щодо стягнення збитків на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 4 802 857,23 грн.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою, пунктом 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Тобто, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, Велика Палата Верховного Суду зазначала, що захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Конституційний Суд у своєму рішенні від 30.01.2003 року №3-рп/2003 (абзац 10 пункту 9) зазначив, що правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах.

Позивач звертається до суду із цим позовом для відновлення своїх порушених прав та інтересів майнового характеру доводячи, що виконання Позивачем взятих на себе зобов`язань на підставі укладених договорів було унеможливлено через невиконання Відповідачем свого обов`язку передати товар (карбамід), у зв`язку з чим Позивач зазнав реальних збитків, що документально підтверджені.

Отже, ефективний спосіб захисту порушених прав та інтересів Позивача буде досягнуто саме через відшкодування понесених збитків з Відповідача у розмірі сплачених штрафних санкцій.

У сфері господарювання застосовуються, зокрема, такий вид господарських санкцій як відшкодування збитків (частина 2 статті 217 ГК України).

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частиною першою статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Стаття 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, відносить, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Спосіб захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів як відшкодування збитків, спрямований на відновлення порушеного майнового стану потерпілої особи та на усунення негативних майнових наслідків, що настали.

З огляду на загальні положення статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини.

У постановах Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17, від 17.11.2020 у справі № 925/1289/19 зазначено, що з урахуванням положень статті 74 ГПК України саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Необхідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, що завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Отже, з метою покладання на Відповідача відповідальності щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди (збитків), на Позивача покладається обов`язок доведення трьох складових елементів цивільного правопорушення.

Позивач стверджує, що після документального оформлення домовленості із Відповідачем щодо купівлі-продажу карбаміду, Позивач, з метою подальшої реалізації кінцевого продукту, виробництво якого безпосередньо залежало від отримання карбаміду, уклав зі своїми контрагентами ряд договорів, специфікацій за якими зобов`язався поставити мінеральні добрива, зокрема, карбамідо-аміачну суміш.

Так, 24 грудня 2020 року між ФГ КИРИЧЕНКО М (покупець за договором) та ТОВ ТБ НОВААГРО (постачальник за договором) було укладено договір поставки № 241220, відповідно до умов якого, Постачальник зобов`язався поставити, зокрема, карбамідо-аміачну суміш у кількості 186,2 т загальною вартістю 5 232 294,48 грн (разом з ПДВ) у строк до ЗО травня 2022 року.

15 грудня 2021 року між ПП ПАФ ЗЛАГОДА (покупець за договором) та ТОВ ТБ НОВААГРО (постачальник за договором) було укладено договір поставки № 151221 відповідно до умов якого, постачальник зобов`язався поставити, зокрема, карбамідо-аміачну суміш у кількості 127,75 т на загальну вартість 3 589 826,10 грн (разом з ПДВ), у строк до ЗО травня 2022 року.

20 січня 2022 року між ФГ ЮГ (покупець за договором) та ТОВ ТБ НОВААГРО (постачальник за договором) було укладено договір поставки № 200122 відповідно до умов якого, постачальник зобов`язався поставити, зокрема, карбамідо-аміачну суміш у кількості 200 тонн загальною вартістю 5 620 080, 00 грн (разом з ПДВ) у строк до 15 квітня 2022 року.

Умови зазначених договорів за своїм змістом є типовими, відмінною рисою яких є різний обсяг зобов`язань щодо поставки товару (карбамідо-аміачної суміші), що було передбачено в укладених до них специфікаціях.

Технологічний процес виробництва товару, що належав до поставки за договорами № 241220 від 24.12.2020, № 151221 від 15.12.2021, № 200122 від 20.01.2022 - карбамідо-аміачна суміш, передбачає співвідношення поєднання декількох компонентів, зокрема, селітри та карбаміду. Оскільки Відповідачем не було передано Позивачу товар (карбамід) за укладеним між сторонами договором, це унеможливило виготовлення карбамідо-аміачної суміші для її подальшої реалізації.

Таким чином, Позивач порушив свої зобов`язання перед контрагентами за укладеними договорами, а саме строк поставки, оскільки не мав необхідної кількості сировини (карбаміду) для виробництва готової продукції (карбамідо-аміачної суміші).

У зв`язку із порушенням строку поставки карбамідо-аміачної суміші, Позивачу були направлені вимоги кредиторів, у яких нараховані штрафні санкції, а саме заявлено до сплати

- за договором поставки № 241220 від 24 грудня 2020 року неустойку у розмірі 758 682,70 грн., штраф у розмірі 523 229,44 грн;

- договором поставки № 200122 від 20 січня 2022 року неустойку у розмірі 2 079 429,60 грн., штраф у розмірі 562 008,00 грн;

- договором поставки № 151221 від 15 грудня 2021 року неустойку у розмірі 520 524,78 грн., штраф у розмірі 358 982,61 грн;

у загальному розмірі 4 802 857,23 грн.

Позивачем були сплачені штрафні санкції у повному обсязі на загальну суму 4 802 857,23 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- за договором поставки № 241220 від 24 грудня 2020 року сплачено: неустойку у розмірі 758 682,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 116818 від 09.11.2022; штраф у розмірі 523 229,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 116819 від 09.11.2022.;

- договором поставки № 200122 від 20 січня 2022 року сплачено: неустойку у розмірі 2079 429,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 116823 від 09.11.2022; штраф у розмірі 562 008,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 116824 від 09.11.2022;

- договором поставки № 151221 від 15 грудня 2021 року сплачено: неустойку у розмірі 520 524,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 116814 від 08.11.2022; штраф у розмірі 358 982,61 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 116815 від 08.11.2022.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. В нашому випадку це порушення Відповідачем зобов`язання за укладеним між Позивачем договором поставки, а саме порушення строку поставки, що унеможливило виробництво карбамідо-аміачної суміші і як результат виконання Позивачем зобов`язань перед своїми контрагентами щодо передачі виробленої продукції.

Факт порушення свого зобов`язання з боку Відповідача також підтверджується діями щодо повернення попередньої оплати, яка була здійснена Позивачем як умова виконання договору поставки.

Оскільки належному виконанню зобов`язань Позивача за договорами поставки № 241220 від 24.12.2020, № 151221 від 15.12.2021, № 200122 від 20.01.2022 передувало здійснення обов`язку Відповідача передати карбамід в узгодженій кількості та строк, то відсутність товару (карбаміду) позбавила Позивача об`єктивної можливості поставити карбамідно-аміачну суміш за вказаними договорами та на у мовах і в строк, що був передбачений останніми.

Отже, в діях Відповідача наявні необхідні елементи складу правопорушення, зокрема, протиправна поведінка, яка полягає у порушенні строку поставки за договором і не переданням товару; безпосередньо завдані збитки, розмір яких підтверджений платіжними дорученнями на оплату штрафних санкцій; причинний зв`язок між: протиправною поведінкою відповідача та збитками. Що є підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 4 802 857,23грн.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

З огляду на викладене, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСЛІТ" (49100, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 120; код ЄДРПОУ 38530114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ БУДИНОК "НОВААГРО" (61002, м. Харків, вул. Чернишевського, буд. 66; код ЄДРПОУ 39820081) пеню у розмірі 888 523,40 грн., 3% річних у розмірі 18 074,69 грн., інфляційні втрати у розмірі 64 694,40 грн., збитки у розмірі 4 802 857,23 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 86 612,25 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 19.09.2023.

Суддя В.Г. Бєлік