Рішення № 11360460, 12.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2010 р.Справа № 12/250-09-5766 Позивач: Одеська міська рада

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління земельних ресурсів Одеської міської ради

про спонукання виконати певні дії

Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Асташенкова О.І. - довіреність від 25.01.2010 р.

від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність від 08.02.2010 р.

від третьої особи: Польщіна Т.Л. - довіреність від 12.02.2010 р.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 05.02.2010р. до 12.02.2010р. об 12год.00хв.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Одеська міська рада, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в який просить суд зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0950га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.11.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та їй присвоєно № 12/250-09-5766.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.12.2009р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено управління земельних ресурсів Одеської міської ради.

Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 13.01.2010р. термін розгляду справи продовжено на один місяць, а саме до 13.02.2010р.

12.01.2010р. відповідач надав суду відзив на позов (вх. № 309) відповідно до якого, посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 08.11.2006р. він придбав одноповерхову нежитлову будівлю як фізична особа, а тому просить суд припинити провадження у справі з підстав непідлеглості її розгляду у господарському суді.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження по справі з підстав невідповідності його заяви матеріалам справи.

05.02.2010р. позивач надав суду уточнення до позовної заяви (вх. № 2778) відповідно до яких просить суд зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1062,2 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

08.02.2010р. відповідач надав суду клопотання (вх. № 3181) які за своїм змістом є запереченнями на позов, а також відповідач надав клопотання (вх. № 3182) щодо витребування доказів, в задоволені якого судом відмовлено з підстав необґрунтованості.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов, що є у матеріалах справи.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, письмової позиції щодо позову суду не надав.

В процесі розгляду справи з боку представників сторін до суду були подані додаткові документи, які судом були оглянуті у судових засіданнях та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

08.11.2006р. між громадянами ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом, відповідно до умов якого ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_1 купив одноповерхову нежитлову будівлю загальною площею 16,9кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, розташовану на земельній ділянці площею 950кв.м, яка знаходиться у фактичному користуванні продавця

11.12.2006р. відповідач, виступаючи як Фізична особа підприємець, звернувся листом до Одеського міського голови щодо передачі земельної ділянки, орієнтованою площею 950 м2 на який розташована належна йому нежитлова будівля в оренду.

Згідно резолюції заступника міського голови від 12.12.2006р. заяву відповідача було скеровано до управління земельних ресурсів Одеської міської ради (надалі УЗР ОМР) для подальшого відпрацювання у відповідності із чинним законодавством.

Листом від 18.12.2006р. вих№02-05/2000-08 Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради повідомило позивача про те, що для надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки, його оформлення та погодження за встановленим законодавством порядком необхідно подати в управління основний комплект документів, а саме: архівні матеріали щодо надання земельної ділянки, викопіювання з чергового плану м. Одеси М 1:2000; у разі реконструкції обєкта погоджену, за встановленим порядком проектну документацію з реконструкції, дозвіл на реконструкцію.

31.01.2007р. позивач звернувся до Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради з клопотанням про направлення документів по оформленню оренди земельної ділянки орієнтованою площею 0,0950га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 на якій розташована нежитлова будівля, що належить йому на праві власності, для виконання підготовчих робіт в ліцензовану підрядну організацію приватне підприємство „Землеустрій".

Рішенням Одеської міської ради від 29.06.2006р. за № 354-V „Про продаж земельних ділянок, розташованих у м. Одесі на земельному аукціоні” було затверджено технічні паспорти земельних ділянок, розташованих у м. Одесі, і призначених для продажу на земельних торгах у формі аукціону. Згідно додатку до зазначеного рішення спірна земельна ділянка, вільна від забудови, увійшла у склад земельних ділянок, що включені до переліку земельних ділянок, що підлягають продажу субєктам підприємницької діяльності під забудову на земельних торгах у 2006-2007 роках.

У листопаді 2007р. спеціалістами відділу самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотриманням земельного законодавства Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради була проведена перевірка з виїздом на місце розташування земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, щодо законності її використання фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_1 (надалівідповідач).

За результатами обстеження та проведення вищезазначеної перевірки був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за №000140, з якого вбачається, що земельна ділянка розташована в Суворовському районі м. Одеси по вул.43-тя Лінія, буд.36-А, загальною площею 950 м2 частково співпадає з земельною ділянкою, яка оголошена рішенням Одеської міської ради №354-V від 29.09.2006р. для продажу на аукціоні 23.11.2007р., що знаходиться на обїзній дорозі (район с.Шевченко-3), вищезазначена земельна ділянка використовується відповідачем для виконання робіт по розбиранню автотранспорту, а також перевіркою встановлено відсутність документів, які посвідчують право користування відповідача вказаною земельною ділянкою в порушення вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

У грудні 2008р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеській області з позовом до Одеської міської ради за участю Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в якому просив суд зобовязати ОМР укласти договір оренди земельної ділянки орієнтованою площею 0,0950га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, на якій розташована нежитлова будівля, що належить ФОП ОСОБА_1 на праві власності.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.03.2009р. по справі 34/220-08-5350 у задоволені позову ФОП ОСОБА_1 було відмовлено.

При розгляді господарським судом Одеської області справи № 34/220-08-5350 було встановлено наступне.

27.02.2007р. Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради видало доручення (вих№545) ПП „Землеустрій” для виконання землевпорядних робіт (підготовчих робіт) по вказаній земельній ділянці, із зазначенням, що до початку робіт виконавець повинен підготувати технічне завдання та затвердити його в управлінні земельних ресурсів.

Листом від 03.04.07р. вих№964/0 Управління архітектури та містобудування дозволило ФОП ОСОБА_1 замовити у ліцензованої проектної організації проект реконструкції нежитлового приміщення під салон-магазин без обладнання прибудови до фасаду будівлі та знищення зелених насаджень. При цьому, в вищевказаному листі зазначено, що даний дозвіл на проектування не є гарантією позитивного висновку по проекту та не дає права на здійснення будівельних робіт, яке може бути оформлено в інспекції ДАБК лише після узгодження та затвердження проектної документації у повному обємі та оформлення документів на землекористування.

14.08.2007р. начальником Управління архітектури та містобудування затверджено архітектурно-планувальне завдання №386 на проектування обєкту архітектури для реконструкції, а саме реконструкцію нежитлової будівлі під склад-магазин, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

06.09.2007р. Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради листом №922 повідомило про узгодження проекту реконструкції нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно висновку Санітарно-епідеміологічної станції м. Одеси на проект будівництва від 12.09.2007р. №651 погоджено проект реконструкції нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2.

Головне управління МНС України в Одеській області листом від 21.09.2007р. №14-1800 повідомило ФОП ОСОБА_1 про узгодження проекту реконструкції нежитлових приміщень під склад-магазин запасних частин та кузові машин, які були в експлуатації на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та на якій розташовано одноповерхова будівля (службове приміщення, санвузол) літ. „А”, навіс літ. „Б, два контейнери (20-ти ат 40-ка футові), за умови виконання вимог протипожежної безпеки в Україні.

Згідно висновку №1191/07 Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 05.05.2008р. щодо пристосування нежилих приміщень для розміщення складу-магазину за адресою: АДРЕСА_2, замовленого ФОП ОСОБА_1, площа земельної ділянки, необхідної для обслуговування 1-о поверхової камяної споруди (літ. А), загальною площею 16,9кв.м., складає приблизно 40 м2.

03.09.2008р. Суворовська райадміністрація направила ФОП ОСОБА_1 листа №20-к-1382 на звернення останнього від 13.08.2008р. №20-К-1382 про затвердження проекту реконструкції нежитлових приміщень під склад-магазин за адресою: АДРЕСА_2, в якому зазначила, що для підготовки відповідного розпорядження ФОП ОСОБА_1 необхідно: звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 293кв.м., після цього привести у відповідність технічний паспорт та проект, додати до проекту лист ПП„Благоустрій”, отримати висновок по проекту Чорноморського експертно-технічного центру охорони праці, держнагляду, державної екологічної експертизи по охороні північно-західного регіону Чорного моря, ООС „Укрінвестекспертиза”, укласти договір пайової участі в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (рішення виконкому Одеської міської ради №223 від 02.03.2006р.).

22.09.2008р. ПП „Землеустрій" були повернені ФОП ОСОБА_1 документи, які були надані до Одеського міського управління земельних ресурсів без виконання у зв'язку з тим, що між ФОП ОСОБА_1 та ПП „Землеустрій" не було укладено договір на виконання землевпорядних робіт із землеустрою.

Відповідно до приписів абз.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони

Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради для визначення розміру самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки замовило КП „Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" кадастрову зйомку самовільно зайнятої земельної ділянки.

За результатами проведеної роботи було встановлено площу самовільно зайнятої земельної ділянки, яка складає 1062, 20 м2.

Враховуючи наведене Одеська міська рада вважає, що відповідач зайняв та використовує спірну земельну ділянку - самовільно, порушуючи діюче земельне законодавство України.

Самовільне зайняття земельної ділянки відповідачем на думку позивача порушує права та інтереси територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, що й обумовило звернення позивача до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.142 Конституції України, ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкт їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 143 Конституції України та п.3 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до п.3 ст.16 розділу III „Матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування” Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є також земля, яка знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Одеси, від імені та в інтересах якої права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до приписів ст. 12 земельного кодексу України зокрема, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

Частина 2 ст.83 Земельного кодексу України, передбачає, що в комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів відповідних рад.

Відповідно до п.34, ч.1 ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення у відповідності до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до власних (самоврядних) повноважень міської ради.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Отже, підставою для укладання договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, є рішення орендодавця - тобто Одеської міської ради.

Згідно зі ст.16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки. Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Однак, Одеською міською радою не приймалося рішення про надання або відмову в наданні спірної земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, відповідачу.

Стаття 116 Земельного кодексу України вказує, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, користування спірною земельною ділянкою за відсутності відповідного рішення є порушенням виключного, передбаченого Конституцією України, права позивача на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.

Пунктом 1 ст.124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

В своїх запереченнях на позов відповідач посилається на те, що Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю” від 05.11.2009р. внесено зміни в ст. 120 Земельного кодексу України та на аналогічні зміни у ст.377 Цивільного кодексу України та ст.7 ч.3. Закону України „Про оренду землі”.

Проте, суд не приймає до уваги заперечення відповідача, з підстав того, що останнім довільно трактувалися норми зазначених законів. Крім того, відповідно до приписів ст. 120 Земельного кодексу України, що є чинною на час розгляду справи в суді п.5 зазначеної статті встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти (п.6 зазначеної статті).

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Поряд з цим, відповідачем всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України не було надано до суду належних доказів а ні укладення договору оренди спірної земельної ділянки, а ні встановлення спірної земельної ділянки меж в натурі, а також не надано доказів присвоєння спірній земельній ділянці кадастрового номеру.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду доказів що він має належним чином оформлених документів, які б підтверджували його законне користування спірною земельною ділянкою.

Стаття 212 Земельного кодексу України визначає, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Одеської міської ради щодо зобовязання ФОП ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1062,2 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 є повністю обґрунтованими, законними та доведеними матеріалами справи, у звязку з чим такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 102 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (65043, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1062,2 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

3. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (65043, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ 04056919) 102 грн. (сто дві) грн. витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення підписане 15.02.2010р.

Суддя