Рішення № 11360190, 11.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" лютого 2010 р.Справа № 16/210-09-5710 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Ракович М.М. згідно посвідчення № 191 від 18.12.2007р.

Від позивача: Островський А.К. за довіреністю № 227/02 від 11.02.2010р.

Від відповідача: не зявився

Від третьої особи: Кмець І.А. за довіреністю від 11.01.2010р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеського міжрайонного природоохоронного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю „Придунайське рисове господарство” про стягнення 261576 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Одеський міжрайонний природоохоронний прокурор Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005” (далі по тексту ТОВ „Дебют 2005”) 261576 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення водоохоронного законодавства України. Свої вимоги позивач обґрунтовує здійсненням у поливному періоді 2009р. відповідачем самовільного, за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, забору води з каналу „Тупіковий”, що є порушенням законодавства України про охорону навколишнього природного середовища.

Одночасно з порушенням провадження у даній справі ухвалою від 13.11.2009р. господарським судом Одеської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено товариство з обмеженою відповідальністю „Придунайське рисове господарство”.

Під час розгляду даної справи згідно з усними поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні 02.12.2009р., Державною екологічною інспекцією в Одеській області позов Одеського міжрайонного природоохоронного прокурору Одеської області був підтриманий повністю.

Представник третьої особи у судовому засіданні 11.01.2010р. позов Одеського міжрайонного природоохоронного прокурору Одеської області також підтримав.

В свою чергу, згідно з відзивом на позов, який надійшов до господарського суду Одеської області 20.01.2010р., відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на непритягнення посадових осіб відповідача за порушення правил водокористування до адміністративної відповідальності, що, на його думку, свідчить про відсутність вини товариства з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005” у правопорушенні.

10.02.2010р. Одеським міжрайонним природоохоронним прокурором Одеської області було надано до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої було уточено платіжні реквізити, на які підлягають перерахуванню, грошові кошти, які були заявлені до стягнення з відповідача.

Крім того, Державна екологічна інспекція в Одеській області, скориставшись правами, наданими ст.22 ГПК України, 11.02.2010р. звернулася до господарського суду Одеської області з уточненнями позовних вимог, згідно з якими позивач просить суд стягнути з відповідача шкоду, заподіяну внаслідок порушення вимог водоохоронного законодавства України, у сумі 59940 грн.

При цьому, слід зазначити, що представник прокуратури у судовому засіданні 11.02.2010р. наполягав на задоволенні позову у первісній сумі 261576 грн.

Відповідач у судове засідання 11.02.2010р. не зявився.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається з акту перевірки виконання природоохоронного законодавства №05-06/61 від 12.06.2009р., під час перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією в Одеській області було встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005” без погодження з відповідними службами здійснюється забір води на поля для вирощування рису за допомогою сифонної системи. Вода подавалася у рисові чеки, які на 25% були затоплені водою друге затоплення. Факт будівництва та використання відповідачем з травня 2009р. сифонної системи для забору води з каналу Тупіковий підтверджується поясненнями, відібраними помічником Одеського міжрайонного природоохоронного прокурору Одеської області у помічника директора товариства з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005” з правових та економічних питань гр.. ОСОБА_1 При цьому, як вбачається з вказаних документів відповідачем здійснювався забір води з каналу Тупіковий за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

Зазначене також підтверджується і листом Кілійського управління водного господарства за вих.№ 196 від 05.06.2009р., надісланим на запит Одеського міжрайонного природоохоронного прокурору Одеської області. Крім того, відповідно до вказаного листа, джерелом водопостачання відповідача є канал Тупіковий, який заповнюється з ріки Дунай та перебуває на балансі Дунайського басейнового управління водних ресурсів. 29.05.2009р. при проведенні комісійного обстеження Лісківської рисової системи було зафіксовано затоплення товариством з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005” рисових посівів, площею 54 га обємом води 216 куб. м.

Крім того, відсутність дозволу у відповідача на спеціальне водокористування підтверджується актом перевірки стану дотримання вимог водного законодавства, складеним 11.05.2009р. Дунайським басейновим управлінням водних ресурсів, а також приписом № 2, виданим 11.05.2009р. Дунайським басейновим управлінням водних ресурсів, за результатами перевірки додержання товариством з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005” норм і правил у галузі використання і охорони водних ресурсів. Відповідно до вказаного припису товариство з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005” було зобовязано усунути виявлені правопорушення шляхом отримання дозволу на спеціальне водокористування у строк до 30.05.2009р. Вказаний припис у той же день було вручено директору товариства.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та власне не заперечується відповідачем, дозвіл на спеціальне водокористування товариством з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005” було отримано лише 07.08.2009р.

Відповідно до ст.. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Згідно зі ст.. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.Спеціальне водокористування є платним.

У відповідності до ч. 4 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року1264-XII підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року1264-XII шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно із розрахунком збитків /мається в матеріалах справи а.с. 11/, розрахованим Державною інспекцією, з посиланням на Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затверджену наказом Державного комітету України по водному господарству від 29 грудня 2001 р. N 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 січня 2002р. за N 44/6332, розмір заподіяних збитків внаслідок самовільного водоспоживання становив 261576 грн.

Статтями 16, 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та Положенням про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006р. N 548, передбачено, що Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції, інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Вважаючи товариство з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005” особою, винною у самовільному водоспоживанні, а також, посилаючись, зокрема, на ст.ст.48, 49, 110, 111 Водного кодексу України від 06.06.1995р. №213/95-ВР, Одеський міжрайонний природоохоронний прокурор Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005” 261576 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення водоохоронного законодавства України.

Проаналізувавши матеріали справи та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

У відповідності до ст.. 65 Водного кодексу України від 06.06.1995р. №213/95-ВР користування водами для потреб сільського і лісового господарства здійснюється у порядку як загального, так і спеціального водокористування. Під час зрошення земель сільськогосподарського призначення водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо попередження підтоплення, заболочення, засолення та забруднення цих земель. Якість води, що використовується для зрошення земель сільськогосподарського призначення, повинна відповідати встановленим нормативам. Зрошення сільськогосподарських угідь та скидання дренажних вод у водні об'єкти здійснюються на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається власнику зрошуваних угідь у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з п. 10 ст. 44 Водного кодексу України від 06.06.1995р. №213/95-ВР водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 49 Водного кодексу України також встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення.

Відповідно до п. 2 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. N 321, який визначає процедуру погодження та видачі юридичним і фізичним особам (далі - водокористувачі) дозволів на спеціальне водокористування (забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання у водні об'єкти забруднюючих речовин, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів), дозволи видаються у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення - Республіканським комітетом екології та природних ресурсів Автономної Республіки Крим, державними управліннями екології та природних ресурсів в областях, м.м. Києві і Севастополі, державними інспекціями охорони Чорного і Азовського морів (далі - територіальні органи Мінекоресурсів).

Як вбачається з листа Кілійського управління водного господарства за вих.№ 196 від 05.06.2009р., надісланого на запит Одеського міжрайонного природоохоронного прокурору Одеської області, у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005” перебувають зрошувальні земельні ділянки, площею 370 га.

Відповідачем було здійснено будівництво сифонної системи для забору води з каналу Тупіковий, яка використовувалася відповідачем з травня 2009р. При цьому, всупереч наведеним вимогам законодавства товариством з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005” не було отримано дозвіл на спеціальне водокористування під час здійснення забору води з каналу Тупіковий (р. Дунай). При цьому, судом не приймається до уваги доводи відповідача про отримання ним дозволу на спеціальне водокористування у серпні 2009р., оскільки вказаний дозвіл було отримано вже після затоплення рисових чеків, площею 54 га, у травні 2009р.

У відповідності з ч. 2, 4 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року1264-XII підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Відповідно до ст. 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

У відповідності до ст. 110 та ст. 111 Водного кодексу України від 06.06.1995р. №213/95-ВР, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно до п. 4 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 р. N 37, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 1 червня 1995 р. за N 162/698, чинної на час вчинення правопорушення, відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, а саме: самовільного водоспоживання, тобто забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спецводокористування. При цьому, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації юридичними та фізичними особами, в тому числі іноземними, як правило, в повному обсязі, без застосування норм зниження розміру стягнення і незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Як було зазначено по тексту рішення вище, згідно із розрахунком збитків /мається в матеріалах справи а.с. 11/, розмір заподіяних відповідачем збитків внаслідок самовільного водоспоживання був визначений у сумі 261576 грн.

Водночас, в процесі вирішення даного спору Державною екологічною інспекцією в Одеській області було надано суду уточнений розрахунок збитків, заподіяних відповідачем Державі внаслідок самовільного водокористування. Згідно з останнім розрахунком розмір збитків заподіяних відповідачем було зменшено до 59940 грн.

Проаналізувавши вказані розрахунки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 6 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженій наказом Державного комітету України по водному господарству від 29 грудня 2001 р. N 290, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 18 січня 2002 р. за N 44/6332, при самовільному водокористуванні збитки розраховуються за формулою Зс.в.=хТарх5,де W - об'єми води при самовільному водокористуванні, заборі води з порушенням планів водокористування, переуступці права водокористування, об'єм нераціонально використаної води, об'єм зумисного чи незумисного заниження показників обсягів забору води з водних об'єктів чи обсягів відведення води у водні об'єкти; Тар - діючий на час порушення тариф на воду як природний ресурс без урахування пільгових коефіцієнтів; 5 - коефіцієнт.

Як вбачаться з первісного розрахунку суми збитків у сумі 261576 грн., Державною інспекцією було застосовано тариф у сумі 0,2422 грн./ куб.м. Водночас слід зауважити, що змісту додатку № 2 до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 3 червня 2008 року N 309-VI, яким було запроваджено нормативи збору за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих та підземних вод згідно з додатком N 2 до цього Закону, вказаний тариф у розмірі 0,2422 грн./ куб.м є нормативом збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод в Одеській області.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи відповідачем здійснювався забір поверхневих вод з каналу Тупіковий, а, відтак, застосування в даному випадку нормативу для підземних вод є неправомірним та необґрунтованим.

В свою чергу, розрахунок доданий позивачем до уточнень до позову, наданий суду 11.02.2010р., був здійсненний з вірним застосуванням нормативу збору за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих вод басейну ріки Дунай в розмірі 0, 0555 грн./ куб. м.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість здійсненого Державною екологічною інспекцією в Одеській області розрахунку суми збитків у розмірі 59940 грн., заподіяних відповідачем внаслідок самовільного водокористування, доданого позивачем до заяви про уточнення позовних вимог. В свою чергу, розрахунок суми збитків у розмірі 261576 грн., представлений Одеським міжрайонним природоохоронним прокурором Одеської області, суд оцінює як безпідставний та такий, що суперечить діючому законодавству України.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Виходячи з положень статей глави 82 ЦК України чинним законодавством України під майновою шкодою розуміється будь-яке знецінення блага, що охороняється правом (порушення права власності та інших речових прав), у зменшенні майнової сфери потерпілого (втрата або пошкодження майна), що в свою чергу тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, слід зауважити, що судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що непритягнення посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005” за порушення правил водокористування до адміністративної відповідальності, що, на його думку, свідчить про відсутність вини відповідача у правопорушенні, з огляду на наступне.

Дійсно, відповідно до розділу 6 Інструкції про порядок здійснення перевірок суб'єктів, що використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність у межах водоохоронних зон, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29 січня 2001 р. N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 лютого 2001 р. за N 126/5317, чинної на час виявлення правопорушення, перевірка суб'єктів, що використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність, що впливає на стан водних ресурсів, закінчується складанням документів і насамперед акта перевірки стану дотримання вимог водного законодавства (додаток 3). Складання акта перевірки, як первинного документа є обов'язковим, за винятком виявлених очевидних протизаконних дій окремих осіб (миття транспорту чи висипання сміття у недозволених місцях, вилив чи розлив нафтопродуктів, пошкодження споруд та пристроїв), коли посадова особа, що здійснює перевірку, може обмежитись складанням протоколу про порушення водного законодавства. Акт перевірки складається в трьох примірниках і підписується усіма учасниками перевірки (особою, що здійснює перевірку, учасниками перевірки, присутніми при перевірці, відповідальним працівником, призначеним керівником чи громадянином, який здійснює підприємницьку діяльність, для участі в перевірці). Із змістом акта ознайомлюється керівник підприємства, установи, організації (громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність), що перевіряється. У разі незгоди з актом ця особа має право додати до акта свою особисту думку. Наявність особистої думки не може бути причиною невиконання вимог посадової особи, що здійснює перевірку щодо усунення порушень водного законодавства. Якщо виявлені незначні порушення водного законодавства, які не призвели до забруднення водойм більше граничнодопустимих концентрацій і не завдали збитків, то протокол про адміністративні правопорушення не складається, а орган Держводгоспу, що здійснював перевірку, обмежується виданням обов'язкового до виконання припису (додаток 4) з указівкою термінів виконання. Якщо виявлені порушення призвели до забруднення водойм більше граничнодопустимих концентрацій або завдані збитки, то особа, що здійснює перевірку, зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення для притягнення винних до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок самовільного, за відсутності спеціального дозволу, водокористування товариством з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005” було заподіяно державі збитки у розмірі 59940 грн. Про цьому, припис №2 від 11.05.2009р., виданий Дунайським басейновим управлінням водних ресурсів, за результатами перевірки додержання товариством з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005” норм і правил у галузі використання і охорони водних ресурсів, відповідно до якого відповідача було зобовязано усунути виявлені правопорушення шляхом отримання дозволу на спеціальне водокористування у строк до 30.05.2009р., останнім виконаний у зазначений строк не був. Факт здійснення саме відповідачем самовільного водокористування шляхом забору води з каналу Тупіковий у травні 2009 року для зрошування посівів рису товариства підтверджується матеріалами справи. Власне самий відповідач проти зазначеного факту не заперечував.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що непритягнення винних посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005” до адміністративної відповідальності жодним чином не виключає вину відповідача, як самостійного субєкта цивільної відповідальності, у скоєнні правопорушення, яке полягало у здійсненні самовільного водоспоживання. З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу.

Підсумовуючи вищевикладене, а також з урахуванням вищенаведених висновків суду про необґрунтованість розрахунку заявленої Одеським міжрайонним природоохоронним прокурором Одеської області до стягнення суми збитків, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення позову Одеського міжрайонного природоохоронного прокурору Одеської області частково шляхом стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005” 59940 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення водоохоронного законодавства України відповідно до ст.ст. 44, 49, 65, 110, 111 Водного кодексу України, ст.. 1166 ЦК України, ст. 16, 20, 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року1264-XII, Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Міністерства екологічної безпеки України від 18.05.1995р. №37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 01.06.1995р. №162/698, Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29 грудня 2001 р. N 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 січня 2002 р. за N 44/6332.

Стягнення здійснити відповідно до п. б ч. 2 ст. 47 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року1264-XII, п. 15 ст. 48 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26 грудня 2008 року N 835-VI, за змістом яких 100% відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища відповідного бюджету за місцем заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 65, 110, 111 Водного кодексу України, ст.. 1166 ЦК України, ст. 16, 20, 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року1264-XII, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005”/ 68354, Одеська область, Кілійський район, с. Ліски, вул. Суворова, 240, код ЄДРПОУ 33757219/ на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області /65107, м. Одеса, вул.. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 34931111/ на р/р 33114331700384 фонду охорони навколишнього природного середовища Лісківський селищної ради, Кілійського району, Одеської області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23214689, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, одержувач Управління державного казначейства у Кілійському районі, код бюджетної класифікації 24062100 - 59940 грн. 00 коп./ пятдесят девять тисяч девятсот сорок грн. 00 коп. / Наказ видати.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005”/ 68354, Одеська область, Кілійський район, с. Ліски, вул. Суворова, 240, код ЄДРПОУ 33757219/ до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 - держмито в сумі 599 грн. 40 коп. /пятсот девяносто девять грн. 40 коп./. Наказ видати.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005”/ 68354, Одеська область, Кілійський район, с. Ліски, вул. Суворова, 240, код ЄДРПОУ 33757219/ до державного бюджету України на п/р 31217259700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, код бюджетної класифікації 22050000 витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 54 грн. 08 коп. / пятдесят чотири грн. 08 коп./. Наказ видати.

5.Заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 02.12.2009р. по справі № 16 / 210 09 5710, - скасувати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 16.02.2010р.

Суддя