Ухвала суду № 113601001, 19.09.2023, Харківський окружний адміністративний суд

520/23948/23

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

19 вересня 2023 року м. ХарківСуддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

установив

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд:

визнати протиправною відмову Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн), встановленого законом на 01.01.2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2021 рік для проведення з 01.02.2021 року перерахунку основного розміру пенсії;

зобов`язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб. звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн), встановленого законом на 2021 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1. 14 до Постанови №704. надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 27.01.2021 № 248/612 щодо нарахування надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 1 лютого 2021 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 позовну заяву залишено без руху, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно було надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку. Надано термін десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Вищевказану ухвалу направлено через систему Електронний суд.

Представником позивача подано заяву, в якій просив поновити строк звернення та відкрити провадження по справі. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що дата, з якої у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії, а саме 01 січня відповідного року, жодним чином не впливає на факт порушення прав позивача шляхом відмови відповідача у видачі та направленні відповідної довідки, тобто строк звернення до суду не є пропущеним. В заяві представник позивача посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20 червня 2023 року по справі №420/8355/22, відповідно до яких, положення статті 46 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством та безспірному розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.

Судом вже зазначалось, що питання дотримання строків звернення до суду у вказаній категорії справ були предметом розгляду у справі від 12 квітня 2023 року у справі № 380/14933/22, де Верховний Суд зазначив, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше.

Представник позивача у клопотання про поновлення строку на звернення до суду фактично висловив незгоду з вказаною правовою позицією, мотивуючи це обмеженням прав позивача на здійснення перерахунку пенсії.

У відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію.

Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 380/14933/22 висловив позицію у аналогічних правовідносинах та вказав, що грошове забезпечення військовослужбовців змінюється щороку з 1 січня у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Як наслідок, саме з цією датою пов`язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року. Крім того, Суд зазначив, що посилання позивача на отримання листа відповідача від у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду. Колегія суддів також вказала, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Доводи представника про необхідність застосування висновків , викладених у постанові Верховного Суду від 29.06.2023 року у справі №380/7813/22 суд вважає необґрунтованими, оскільки, Верховний Суд у зазначеній справі здійснив розгляд справи по суті та не надавав правову оцінку питанню строку звернення до суду з позовом.

Окремо суд звертає в цьому аспекті увагу на ухвалу Верховного Суду від 04.07.2023 року у справі 380/17488/22 , у якій суд касаційної інстанції відмовив у відкритті провадження за касаційною скаргою позивача на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду про залишення адміністративного позову без розгляду з підстав недотримання строку звернення до суду, з посиланням на постанову Верховного суду від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22, зазначив про відсутність підстав для відступу від означеної позиції.

Посилання представника позивача на ухвали Верховного Суду України від 25.07.2023 у справі 400/751/23 , від 14.07.2023 у справі 400/1896/23 суд до уваги не приймає, оскільки Верховним Судом відмовлено у відкритті провадження з підстав того, що вказані справи розглянуті за правилами спрощеного провадження, тоді як обставини цієї справи та справ, зазначених позивачем, виникли за різних фактичних обставин, з урахуванням різного законодавчого регулювання та його застосування.

Посилання на постанови судів апеляційної інстанції суд не приймає до уваги, оскільки, дане судове рішення, відповідно до ст. 7 КАС України, не є джерелом права, що застосовуються судом при вирішенні справ та, виходячи з норм ч. 5 ст. 242 КАС України, його висновки не є обов`язковими для врахування.

Щодо доводів про наявність підстав для поновлення строку на звернення до суду з огляду на наявність збройної агресії проти України, слід вказати наступне.

Відповідно до правової позиці, наведеної Верховним Судом в ухвалі від 13.09.2022 у справі № 990/102/22, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022, у пункті 59 якої зауважується, що обставина повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України могла унеможливити дотримання встановленого законом процесуального строку, однак поважними такі причини можна визнати лише за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку.

Водночас, позивачем не доведено обставин, що перешкоджали йому через запровадження в Україні воєнного стану своєчасно звернутись до суду в межах строку встановленого законом. Відтак, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Аналогічну позицію викладено в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року у справі № 420/9157/22 від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22.

Щодо посилання на приписи ст.87 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», то вказані норми підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу. У спірних правовідносинах будь-якого нарахування пенсійних виплат не було.

Таким чином, заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Згідно із ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, що передбачено ч.8 ст. 169 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку на звернення до суду відмовити.

Позовну заяву повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Зоркіна Ю.В.