Ухвала суду № 113599635, 18.09.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 вересня 2023 рокусправа № 380/21532/23

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кузан Р.І., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамбро» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАМБРО» (місцезнаходження: 80263, Львівська область, Радехівський район, с. Нивиці, вул. Шевченка, 38, код ЄДРПОУ 42323261) (далі позивач, ТзОВ «ВАМБРО») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ ВП 43968090), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7303470/42323261 від 06.09.2022 про відмову в реєстрації ПН № 2 від 01.08.2022 на загальну суму 638275,62 грн, в тому числі ПДВ 106379,27 грн;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Вамбро» (Код ЄДРПОУ 42323261) податкову накладну №2 від 01.08.2022 на загальну суму 638275,62 грн, в тому числі ПДВ 106379,27 грн

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя встановив, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамбро» не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України.

Положеннями ст.ст.160, 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якому вказано, що позивач не подавав заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет. З рішенням за результатами розгляду його скарги позивач ознайомився лише 11.10.2022 за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc». Вважає, що оскільки позивачем не подавалася заява про отримання документів через електронний кабінет, то ДПС України була зобов`язана надіслати рішення контролюючого органу на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) або надати йому під розписку.

Крім цього як на підставу для поновлення строку посилається на систематичні удари російської федерації по об`єктах критичної інфраструктури в Україні (в тому числі у Львові та Львівській області) спричинили планові та аварійні відключення електроенергії протягом тривалого часу з жовтня 2022 року по січень 2023 року, відсутність інтернету та зв`язку.

Також зазначає, що в січні позивач вже звертався до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7303470/42323261 від 06.09.2022 про відмову в реєстрації ПН № 2 від 01.08.2022, проте ухвалою суду у справі №380/710/23 позов було залишено без розгляду. 23.05.2023 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду вказану ухвалу залишено без змін. З врахуванням наведеного вважає, що причини пропуску строку на звернення до суду слід вважати поважними.

При вирішенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд керувався таким.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області 06.09.2022 прийнято рішення №7303470/42323261 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 01.08.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вважаючи вказане рішення неправомірним позивач 13.09.2022 звернувся в порядку адміністративного оскарження через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України до контролюючого органу зі скаргою, в якій просив скасувати таке.

За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення №46876/42323261/2 від 23.09.2022, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 01.08.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Дане рішення надіслано позивачу 23.09.2022 в його електронний кабінет, що підтверджується відповідною квитанцією.

Не погоджуючись з рішенням №7303470/42323261 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 01.08.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних позивач 11.01.2023 звернувся до суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 у справі №380/710/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамбро» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 залишено без змін.

Строки звернення до адміністративного суду визначені ст.122 КАС України.

Згідно із ч.1 цієї статті позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Пунктом 56.18 ст.56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України визначено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

При цьому, суд враховує, що норма п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Отже, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Таке правозастосування викладене у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та від 21.06.2022 у справі №620/3546/18.

Як видно з матеріалів позовної заяви позивач звернувся в суд з позовом 13.09.2023 та оскаржує рішення відповідача (Головного управління ДПС у Львівській області) №7303470/42323261 від 06.09.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 01.08.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, позивачем проводилася процедура адміністративного оскарження даного рішення, за наслідками якої рішенням ДПС України залишено скаргу без задоволення, а рішення №7303470/42323261 від 06.09.2022 без змін.

Рішення за результатами розгляду скарги скеровано позивачу 23.09.2022 в електронній формі через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів», що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивач вказує, що ДПС України була зобов`язана надіслати рішення контролюючого органу на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) або надати йому під розписку, оскільки позивачем не подавалася заява про отримання документів через електронний кабінет.

Даючи оцінку наведеним доводам суд враховує, що обставини надіслання відповідачем оскаржуваного рішення позивачу засобами електронного поштового зв`язку вже надавалась оцінка в ухвалі Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 у справі №380/710/23, яка набрала законної сили згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023. Зазначені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду визнані судом неповажними, а тому суд не бере їх до уваги.

Щодо посилань представника позивача на систематичність ударів російської федерації по об`єктах критичної інфраструктури в Україні (в тому числі у Львові та Львівській області), суд зазначає наступне.

Дійсно у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та діє на даний час.

Водночас, необхідно зазначити про те, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22, від 16 лютого 2023 року у справі № 640/7964/21 та від 28 лютого 2023 року у справа № 400/6312/21, від 20.04.2023 у справі № 560/12377/21, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на права та обов`язки позивача.

В ухвалі Верховного суду від 10.03.2023 у справі №540/1285/22 колегія суддів зазначила, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Разом з тим, посилання позивача на систематичність ударів російської федерації по об`єктах критичної інфраструктури в Україні (в тому числі у Львові та Львівській області) не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання позовної заяви, оскільки такі оголошувалися у різних регіонах України та не носили постійного і безперервного характеру, що не виключало можливості вчасного звернення до суду як позивачем у порядку самопредставництва, так і його представником.

Відповідний правовий висновок також підтримано в постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі №480/4627/22, ухвалі Верховного Суду від 20.07.2023 у справі №520/5501/2020.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Надаючи оцінку зазначеним позивачем підставам пропуску строку на предмет їх поважності, суд вважає, що вони не свідчать по об`єктивну неможливість реалізації позивачем свого права звернення до суду у передбачений КАС України строк. І крім того, ці обставини не підтверджені будь-якими доказами.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що наведені позивачем підстави щодо поновлення строку знаходяться поза межами обставин, з якими норма ч.1 ст.121 КАС України пов`язує можливість поновлення процесуального строку.

Суд враховує, що обов`язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, факт якої має підтверджуватися належними та допустимими доказами.

Однак суд не вбачає обставин, які б перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду з позовом про захист порушеного чи оспорюваного права.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 КАС судочинства України, суддя, -

п о с т а н о в и в :

в задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамбро» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяР.І. Кузан