Рішення № 11359827, 09.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2010 р.Справа № 30/236-09-6109 За позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

До відповідача: Громадське об’єднання „Одеський молодіжний парламент”

Про розірвання договору, виселення та стягнення

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від позивача: Учитель М.С.- довіреність №01-13\11405 від 22.12.2009р., Севастьянова С.О.- довіреність №01-13\11412 від 22.12.2009р., Гришин Д.М.- довіреність №01-13\11404 від 22.12.2009р.

Від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі-Представництво), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Громадського об’єднання (далі –ГО) „Одеський молодіжний парламент про розірвання договору оренди №180\31 від 17.05.2004р., укладеного між Представництвом та ГО „Одеський молодіжний парламент”, виселення відповідача з нежилого приміщення напівпідвалу загальною площею 87,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул.Князівська,3, та про стягнення з відповідача на користь Представництва заборгованості по орендній платі у сумі 4 159 грн. 70 коп. та пені у сумі 505 грн. 60 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений судом за адресою, що є його юридичною адресою, але, згідно повідомлення пошти, за цією адресою відповідач не знаходиться. Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8\1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005р.” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

За таких обставин, справа розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника та позивача, суд встановив:

17 травня 2004р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та ГО „Одеський молодіжний парламент” (Орендар) був укладений Договір №180\31 оренди нежитлового приміщення, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення напівпідвалу, загальною площею 87,9 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул.Княжеська ,3, з метою розміщення організації. Термін дії договору - до 01.11.2004р.

Відповідно до п.2.2. Договору орендна плата за перший місяць оренди становить 1 грн. у рік (без ПДВ та індексу інфляції).

Додатковим погодженням від 15.12.2008р. строк дії договору продовжено до 14.12.2011р. та з 15.12.2008р. встановлено орендну плату у розмірі 1014 грн. 75 коп. (з ПДВ). Додатковим погодженням від 09.04.2009р. на підставі рішення Одеської міської ради №4182-У від 09.04.2009р. встановлено орендну плату з 09.04.2009р. 1 грн. 20 коп. (з ПДВ) в рік.

За умовами розділу 2 Договору оренди, Орендар зобов’язався щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів господарської діяльності, своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування орендованим приміщенням, з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Але, за даними позивача, Орендар протягом дії Договору орендну плату не сплачує, у зв’язку з чим, станом на 30.09.2009р. за ним утворилася заборгованість у сумі 4162 грн. 70 коп.

02 жовтня 2009р., на підставі ст.782 Цивільного кодексу України позивач направив на адресу Орендаря повідомлення про відмову від договору, але зазначену пропозицію ГО „Одеський молодіжний парламент” отримано не було у зв’язку із відсутністю організації як за адресою оренди , так і за юридичною адресою. За таких обставин, позивач вимушений був звернутися до суду за захистом порушеного права та інтересу.

Позивач по справі вважає, що відповідно до ст.ст.10,18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендна плата є істотною умовою договору оренди, у зв’язку з чим, на підставі ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, просить розірвати зазначений договір оренди та виселити ГО „Одеський молодіжний парламент” з нежилого приміщення напівпідвалу, загальною площею 87,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул.Княжеська, 3 на підставі ст.27 зазначеного Закону.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за період з 01.12.2006р. по 31.10.2009р. у сумі 4 159 грн. 70 коп. та пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у сумі 505 грн. 60 коп., нараховану відповідно до п.5.2. Договору.

В обґрунтування позову позивач також зазначив, що згідно ст.ст.525 , 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду за вимогою однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Представник Представництва у своїх поясненнях додатково зазначив, що несвоєчасне внесення орендної плати за користування об’єктом комунальної власності територіальної громади м. Одеси призводить до зменшення надходжень до бюджету міста, отже, у порушення п.7 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” погіршує економічний стан місцевого самоврядування.

Розглянув матеріали справи суд доходить до такого висновку:

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 травня 2004р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та ГО „Одеський молодіжний парламент” (Орендар) був укладений Договір №180\31 оренди нежитлового приміщення, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення напівпідвалу, загальною площею 87,9 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул.Княжеська, 3, з метою розміщення організації. Термін дії договору продовжено до 14.12.2011р.

За умовами договору оренди, Орендар зобов’язався щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів господарської діяльності, своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування орендованим приміщенням, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Частина 1. ст. 193 Господарського кодексу України, вказує на те, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Отже, відповідач, зобов’язавшись щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів господарської діяльності, своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування орендованим приміщенням, з урахуванням щомісячного індексу інфляції повинен був виконати своє зобов’язання, але не виконав. Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що відповідачем виконано не було.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст..10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендна плата з урахуванням її індексації оренди є істотною умовою договору оренди.

Згідно наданого Представництвом до матеріалів справи розрахунку заборгованості станом на 30.09.2009р. ГО „Одеський молодіжний парламент” починаючи з грудня 2006р. орендну плату не сплачувала , у зв’язку з чим за нею утворилася заборгованість за період з 01.12.2006р. по 31.10.2009р. у сумі 4 159 грн. 70 коп. Отже, Орендар постійно порушував умови договору щодо порядку оплати орендної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач в супереч умов Договору не виконав прийняті на себе зобов’язання, на що розраховував позивач, у суду є всі підстави для задоволення вимоги про розірвання Договору №180\31 оренди нежитлового приміщення від 17.05.2004р.

Відповідно до ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” уразі розірвання договору оренди орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. За умовами п. 4.7 Договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання Орендар зобов’язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду. За таких обставин, правомірною є вимога щодо виселення відповідача з орендованого приміщення та зобов’язання повернути його Представництву за актом.

Що стосується вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 4 159 грн. 70 коп. та пені у сумі 505 грн. 60 коп., то з цього приводу слід зазначити, що згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України). Отже, укладаючи Договір оренди №180\31 від 17.05.2004р. сторони домовилися щодо його умов та визначили розмір орендної плати.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, одностороння відмова від зобовязання або одностроння зміна його умов не допускається.

Крім того, відповідно до ст.19 Закону України «Про оренду державного та коммунального майна» орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 4 159 грн. 70 коп.

Згідно ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. У п.5.2 Договору №180\31 від 17.05.2004р. сторони встановили, що за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період , за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. За таких обставин, правомірною є вимога Представництва щодо стягнення пені у сумі 505 грн. 60 коп.

Судові витрати по сплаті держмита ,витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради - задовольнити повністю.

2.          Розірвати Договір №180\31 оренди нежитлового приміщення, укладений 17.05.2004р. між Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради та Громадською організацією „Одеський молодіжний парламент”.

3.          Виселити Громадську організацію „Одеський молодіжний парламент” (м. Одеса, вул.Коблевська, 2\4, кв.37, код 33140639) з нежитлового приміщення напівпідвалу загальною площею 87,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Княжеська, 3 на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (м.Одеса, вул..Артилерійська,1, код 26302595).

4.          Стягнути з Громадської організації „Одеський молодіжний парламент” (м. Одеса, вул.Коблевська, 2\4, кв.37, код 33140639) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (м.Одеса,вул.Артилерійська,1 ,код 26302595, р\р37326027001909 в УДК в Одеській області ,МФО 828011) заборгованість по орендній платі у сумі 4 159 грн. 70 коп., пеню у сумі 505 грн. 60 коп.

5.          Стягнути з Громадської організації „Одеський молодіжний парламент” (м. Одеса, вул.Коблевська, 2\4, кв.37, код 33140639) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (м.Одеса,вул.Артилерійська,1 ,код 26302595, р\р37326027001909 в УДК в Одеській області ,МФО 828011) витрати по сплаті державного мита у сумі 187 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 15 лютого 2010р.

Суддя