Рішення № 11359484, 10.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" лютого 2010 р.Справа № 19/3-10-70 За позовом малого приватного підприємства "АЛЕКС", м.Свалява, Закарпатської області,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ АІС", м. Одесса,

про стягнення 11725,83 грн.

Суддя Петренко Н.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 035766 від 02 лютого 2010 року (а.с. 23),

від відповідача: не з’явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 635582 від 01 лютого 2010 року (а.с. 22).

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за угодою №37 від 19 січня 2009 року в сумі 11725,83 грн., з яких 10700,20 грн. основного боргу, 651,15 грн. пені, 94,10 грн. трьох процентів річних та 280,38 грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача в судові засідання, призначені на 25 січня 2010 року о 10:00 та 10 лютого 2010 року о 10:30 не з’явився, хоча про місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень № 635582 від 01 лютого 2010 року (а.с. 22).

Оскільки відповідач у справі в судове засідання не з’явився, про місце судового засідання повідомлений належним чином, правом на надання відзиву на позовну заяву згідно ст. 59 ГПК України не скористався, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

19 січня 2009 року між малим приватним підприємством "АЛЕКС" (продавець, МПП "АЛЕКС") та товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ АІС" (покупець, ТОВ "ІМПЕРІЯ АІС") була укладена угода №37, згідно умов якої продавець зобов’язався продати покупцеві товар (мінеральну воду власного виробництва), а покупець прийняти цей товар та оплатити його у визначені угодою строки, в кількості, розфасовці, асортименті та за ціною, передбаченій в угоді (п.1.1. догвору).

Сторони погодили, що ціни на товар узгоджуються сторонами і вказуються у супровідних документах, а оплата за поставлену партію товару здійснюється на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту її отримання покупцем (п.п. 2.1., 2.2. угоди).

Пунктом 6.1. угоди від 19 січня 2009 року передбачено, що товар вважається поставленим продавцем та прийнятий покупцем за кількістю –після підписанння товаро-вантажних документів представником покупця, за якістю –згідно сертифікату якості.

На виконання умов угоди МПП "АЛЕКС" за товарно-транспортною накладною №АЛ-АЛ421 від 16 липня 2009 року поставило ТОВ "ІМПЕРІЯ АІС" товар (мінеральну воду) на загальну суму 32054,40 грн.

Факт отримання товару покупцем підтверджено підписом уповноваженої ним особи Савиної А. та печаткою ТОВ "ІМПЕРІЯ АІС" на накладної №АЛ-АЛ421 від 16 липня 2009 року.

ТОВ "ІМПЕРІЯ АІС" в порушення умов договору свої зобов’язання щодо оплати отриманого товару виконало частково у сумі 21354,20 грн, внаслідок чого за ним залишилась заборгованість у розмірі 10700,20 грн.

З метою отримання суми боргу та врегулювання спору позивач 17 жовтня 2009 року за вих. №107 звернувся до відповідача з претензією, яка залишена без відповіді та задоволення.

Покупець у справі проти наявності боргу у вказаному розмірі не заперечував, про що 20 листопада 2009 року ним був підписаний акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 15).

З огляду на зазначене позивач 28 грудня 2009 року вимушений був звернутися до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення 11725,83 грн., обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст.ст.526, 625 ЦК України.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог малого приватного підприємства "АЛЕКС", виходячи з наступного:

- відповідно до статті 193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно правил частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення 10700,20 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Статтями 230-231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно п. 8.1. угоди у разі порушення строків оплати за товар покупець зобов`язався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, яка розрахована позивачем у сумі 651,15 грн., є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення 94,10 грн. трьох процентів річних та 280,38 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач документів, спростовуючих позовні вимоги, не надав.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача в порядку ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ АІС" (65119, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80, п/р 26000018765001 в ФАКБ "Імексбанк", МФО 388584, код ЄДРПОУ 36043227) на користь малого приватного підприємства "АЛЕКС" (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Машкіна, 1, п/р 26007300003054 в Ужгородської філії АКБ "Форум", МФО 312754, код ЄДРПОУ 22070018):

-          10700 (десять тисяч сімсот) грн. 20 коп. основного боргу,

-          651 (шістсот п`ятдесят одна) грн. 15 коп. пені,

-          280 (двісті вісімдесят) грн. 38 коп. інфляційних збитків,

-          94 (дев’яносто чотири) грн. 10 коп. трьох процентів річних,

-          117 (сто сімнадцять) грн. 25 коп. державного мита,

-          236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 13 лютого 2010 року

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя