Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 року Справа № 160/15502/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною відмову Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України у підготовці та направленні до Пенсійного фонду України документів про призначення йому пенсії за вислугу років;
- зобов`язати МВС України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту на підставі поданої 30.05.2023 року заяви про призначення йому пенсії за вислугу років та інших поданих із листом №33/24-1777 від 31.05.2023 року Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області" документів, оформити подання про призначення йому пенсії та всі необхідні документи і направити до органу, що призначає пенсії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним 30.05.2023 року через Державну установу "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області" подано до Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України заяву про призначення пенсії за вислугу років. Разом із вказаною заявою, відповідно до вимог п.2 розділу ІІ "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління ПФУ 30.01.2007 року №3-1, подано усі необхідні документи, які направлено із листом №33/24-1777 від 31.05.2023 року. Однак, 09.06.2023 року Департаментом пенсійних питань та соціального захисту МВС України за №43549/49-9764 направлено відповідь про відмову у зв`язку з тим, що він не має права на пенсію, оскільки відсутня календарна вислуга років. Позивач вважає, що відповідачем протиправно відмолено йому у підготовці та направленні до Пенсійного фонду України документів про призначення йому пенсії за вислугу років, що й стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
На виконання вимог ухвали суду 27.07.2023 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону. Відповідач зазначає, що ні в статті 2, ні в статті 17 цього Закону не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах. Тоді, як вказаними нормами чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності певних календарних років, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років. Умови призначення пенсій за вислугу років встановлені саме Законом №2262-ХІІ (статтею 12), а не Порядком №393. Оскільки календарна вислуга позивача на момент звільнення з органів внутрішніх справ складає лише 17 років 06 місяці 27 днів, що відповідно до вимог законодавства не надає останньому право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ. На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Дніпропетровській області розглянуто заяву від 05.04.2021 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання довідки про періоди проходження служби в органах внутрішніх справ із зазначенням вислуги років у календарному та пільговому обчисленні, про що його повідомлено листом ГУМВС України в Дніпропетровській області від 14.04.2021 №18/2-С-70;С-71 "Про надання відповіді".
Відповідно до вказаного листа, позивач у період з 10.08.1994 р. по 06.03.2012 р. дійсно проходив службу в органах внутрішніх справ та наказом Головного управління УМВС України в Дніпропетровській області від 06.03.2012 №46 о/с дск, звільнений з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п.64 "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 06.03.2012 р., з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні - 17 років 06 місяців 26 днів.
Позивач не погоджуючись із неврахуванням Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області пільгової вислуги років для призначення йому пенсії та надання довідки про вислугу років і грошового атестату та направлення їх до уповноваженого підрозділу звернувся до суду з позовом.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 року у справі 160/3923/22, яке поставною Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023 року залишено без змін, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Дніпропетровській області щодо врахування пільгової вислуги років для призначення ОСОБА_1 пенсії та надання довідки про вислугу років і грошового атестату та направлення їх до уповноваженого підрозділу;
- зобов`язано Головне управління МВС України в Дніпропетровській області зарахувати у пільговому обчисленні час проходження служби ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ у період 27.07.1999 р. по 24.05.2009 р. та з 01.06.2009 р. по 26.07.2011 р. на посадах оперуповноважений, старший оперуповноважений та старший оперуповноважений в особливо важливих справах, служби за якими зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця відповідно до приписів підпункту "в" пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб від 17.07.1992 №393 з урахуванням висновків та правової оцінки, наданої судом у рішенні;
- зобов`язано Головне управління МВС України в Дніпропетровській області підготувати та направити до уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до Пенсійного фонду України необхідних для призначення пенсії документів за вислугу років при цьому врахувавши пільгову вислугу років: довідку про періоди проходження служби в органах внутрішніх справ із зазначенням вислуги років у календарному і пільговому обчисленні; грошовий атестат або довідку про розмір грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням;
- в іншій частині позовних вимог - відмовлено;
- вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Листом від 13.04.2023 року Державна установа "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області" направила Голові Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровські області лист "Про надання документів", а саме: розрахунок вислуги років для призначення пенсії від 10.04.2023 року; грошовий атестат №26; довідку №29; довідку №1904 від 10.04.2023 р.; довідку №18/2-1503/Лк від 10.04.2023 р.; копію послужного списку; роздруковане з ЄДР рішення суду від 16.09.2022 р. по справі №160/3923/22; постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023 року по справі №160/3923/22.
Листом від 18.04.2023 року ГУ МВС України в Дніпропетровські області було повідомлено Державну установу "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області", що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 року у справі 160/3923/22 не зобов`язано ГУ МВС України в Дніпропетровські області вчинити певні дії щодо внесення змін до наказу ГУМВС від 05.03.2021 року №41ос в частині встановлення ОСОБА_1 вислуги років в календарному та пільговому обчисленні для призначення пенсії.
Листом від 21.04.2023 року Державна установа "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області" направила Голові Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровські області лист "Про надання документів", яким повернуто для доопрацювання розрахунок вислуги років для призначення ОСОБА_1 пенсії.
Листом від 28.04.2023 року ГУ МВС України в Дніпропетровські області було повідомлено ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області", що завірену копію послужного списку було направлено 10.04.2023 року. Крім того повторно роз`яснено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 року у справі 160/3923/22 не зобов`язано ГУ МВС України в Дніпропетровські області вчинити певні дії щодо внесення змін до наказу ГУМВС від 05.03.2021 року №41ос в частині встановлення ОСОБА_1 вислуги років в календарному та пільговому обчисленні для призначення пенсії, у зв`язку з чим надати зазначений витяг з наказу не є можливим.
31.05.2023 року ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області" направила до Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України матеріали на підполковника міліції ОСОБА_1 для вирішення питання про призначення йому пенсії за вислугу років. Відповідно до наданого розрахунку вислуга років позивача, згідно із розрахунком станом на 06.03.2012 року, становить 23 років 06 місяців 22 днів, у тому числі: час служби в календарному обчисленні - 17 років 06 місяців 27 днів; час служби в пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) - 05 років 11 місяців 25 днів.
МВС України листом від 09.06.2023 року направленим до ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області" та до ОСОБА_1 , повідомило, зокрема, що календарна вислуга років позивача на момент звільнення зі служби (06.03.2012 року) складає 17 років 06 місяців 27 днів. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не має права на пенсію за вислугу років, на умовах визначених Законом, то для оформлення подання на пенсію за вислугу років та направлення його до органів Пенсійного фонду України законодавчих підстав в МВС не має.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із пунктом "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б-д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше:
з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;
з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;
з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;
з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Стаття 17 Закону №2262-ХІІ встановлює види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.
Також, положення статті 17-1 Закону №2262-ХІІ визначають, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тобто, законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.
Постанова КМУ від 17.07.1992 р. №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" встановлює, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам" середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Відповідно до підпункту "а" пункту 3 постанови №393 (в редакції до внесення змін постановою КМУ №119 від 16.02.2022 р.) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
З указаної постанови слідує, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується пільговий стаж роботи на встановлених цим Порядком посадах.
Таким чином, з аналізу викладених положень наведеного Порядку вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно із пунктом "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ, поліцейських.
Відтак, положення усіх зазначених вище нормативно-правових актів не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги та не встановлюють те, що вислугу років у пільговому обрахуванні не можуть зараховувати до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії.
Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 р. у справі №805/3923/18-а дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Також, Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 р. у справі №480/4241/18 дійшов висновку про те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
З матеріалів справи вбачається, що на час звільнення позивача зі служби в органах в міліції 06.03.2012 р., вислуга його років становила 23 років 06 місяців 22 днів, у тому числі: час служби в календарному обчисленні - 17 років 06 місяців 27 днів; час служби в пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) - 05 років 11 місяців 25 днів.
При цьому, період часу 05 років 11 місяців 25 днів (пільгова вислуга) є календарною одиницею виміру та повинна бути врахована до "вислуги років", яка підлягає обчисленню та застосуванню в порядку статей 12, 17 та 17-1 Закону №2262-XII та постанови №393, разом із визначеним періодом часу 17 років 06 місяців 22 дні.
Отже, суд дійшов висновку, що на дату звільнення зі служби в органах внутрішніх справ 06.03.2012 р. позивач мав вислугу 23 роки 06 місяців 22 днів, що вказує на те він набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону №2262-XII.
З урахуванням правової позиції, наведеної у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 р. у справі 805/3923/18-а, постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 р. у справі №480/4241/18 та постанові Верховного Суду від 24.11.2021 р. у справі №360/3128/19, відповідачем неправомірно відмовлено в оформленні та направленні до пенсійного органу подання для вирішення питання про призначення позивачу пенсії за вислугу років, з посиланням на відсутність у нього необхідної вислуги років згідно із вимогами п."а" ст.12 Закону №2262-ХІІ.
Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 р. №135/13402 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Згідно із пунктом 12 вказаного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
Отже, чинним законодавством на відповідача покладено обов`язок підготувати і направити документи для призначення пенсії, який відповідачем належним чином не виконано.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про визнання протиправною відмову МВС України у підготовці та направленні до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно із Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відносно позивача.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 1 073,60 грн.
Разом з тим, враховуючи, що позовну заяву позивачем до суду подано через підсистему "Електронний суд", то в силу положень ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" позивач мав сплатити 858,88 грн. судового збору.
Відтак, відповідно до положень ч.1 ст.139 КАС України, сплачений судовий збір за подання позовної заяви до суду підлягає поверненню позивачу у розмірі 858,88 грн.
При цьому надмірно сплачений судовий збір у розмірі 214,72 грн., згідно із положеннями пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню за клопотанням позивача.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.
Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області всі необхідні документи і своє подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту а ч.1 ст.12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно із Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (вул.Академіка Богомольця, буд.10, м.Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 858,88 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма
Судове рішення № 113594807, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 11.09.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/15502/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: