Рішення № 113591407, 29.08.2023, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа№569/10280/23

Номер провадження 2-а/570/46/2023

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2023 року м. Рівне

Суддя Рівненського районного суду Рівненської області (як місцевого адміністративного суду) Сидоренко С.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на те, що 13 червня 2022 року відповідачем щодо неї винесена постанова серії 2АВ №00234346 в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

В поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 посилаючись на те, що правопорушення нею не вчинялось, просить суд скасувати постанову від 13 червня 2022 року.

Ухвалою суду від 28.07.2023 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням ( викликом) сторін.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Представник відповідача відзив на адміністративний позов не подав.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

Як встановлено дослідженими по справі доказами, 13 червня 2022 року відповідачем стосовно ОСОБА_1 винесено постанову серії 2АВ №00234346 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови 13 червня 2022 року о 11 год. 55 хв., за адресою М06 Київ-Чоп 394+318 зафіксовано транспортний засіб PEUGEOT 2008, номерний знак НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 39 км/год, чим порушила пункт 12.9. (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивачку, як відповідальну особу, зазначену у статті 14-2 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктом правопорушення в ст. 122 КУпАП є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксацїї, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Статтею 279-3 КУпАП передбачено звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно дост.279-3КУпАП відповідальнаособа,зазначена участині першійстатті 14-2цього Кодексу,або особа,яка ввезлатранспортний засібна територіюУкраїни,звільняється відадміністративної відповідальностіза правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване вавтоматичному режимі,або запорушення правилзупинки,стоянки,паркування транспортнихзасобів,зафіксоване врежимі фотозйомки(відеозапису),якщо протягом20календарних днівз днявчинення відповідногоправопорушення абоз днянабрання постановоюпо справіпро адміністративнеправопорушення законноїсили:ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;

особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Відтак, відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі є альтернативною, тобто така покладається або на власника транспортного засобу, або на користувачів такого майна виключно за умови, якщо особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності.

Позивач, у поданій до суду позовній заяві заперечує вчинення нею адміністративного правопорушення та вказує, що вона є власником транспортного засобу моделі «Peugeot», номерний знак НОМЕР_1 , користувачем вказаного транспортного засобу є її чоловік ОСОБА_2 , саме він 13 червня 2022 року oб 11 год. 55 хв. на 394 км +318 м М06 Київ-Чоп керував транспортним засобом PEUGEOT 2008, номерний знак НОМЕР_1 , і перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 39 км/год. Він особисто звернувся до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надав згоду на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надав документ (квитанцію) про сплату ним відповідного штрафу. Натомість відповідач з посиланням на те, що заяву про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності подано після 20 календарних днів з дня набрання постановою законної сили, вказав на відсутність підстав для зміни суб`єкта відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу. Позивачка вказує що оскаржувану постанову вона отримала лише 05 червня 2023 року.

Згідно відповіді відповідача, постанова була надіслана позивачці, як відповідальній особі за адресою місця реєстрації (проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, а саме: АДРЕСА_1 і згідно з даними, які надійшли в автоматизованому порядку до системи від AT «Укрпошта», рекомендований лист з постановою повернуто до ДПП з огляду на закінчення терміну зберігання та відповідно до частини другої статті 291 КУпАП указана постанова набула законної сили. Однак, доказів цього відповідач не надає, позивач же вказує, що жодних повідомлень з AT «Укрпошта» про те, що їй надійшли будь-які листи вона не отримувала.

За загальним правилом, повернення надісланої кореспонденції із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування особи, а також не може беззаперечно свідчити про її відмову від одержання кореспонденції чи про її незнаходження за адресою.

Зокрема такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 461/10610/13-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії судців Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 752/11896/17 від 12 грудня 2018 року.

З огляду на викладене, позивачка не могла до 23 січня 2023 року звернутися до відповідача з будь-якими заявами, оскільки не знала про винесення відносно неї вказаної постанови. Враховуючи, що оскаржувану постанову вона отримала лише 05 червня 2023 року, натомість її чоловік ОСОБА_2 , отримавши 23 січня 2023 року інформацію з додатку «Дія», ще 23 січня 2023 року через додаток «Дія» оплатив штраф, при чому в подвійному розмірі, оскільки саме він вчинив вказане правопорушення, в межах 20 днів з дня отримання інформації, а саме 13 лютого 2023 року особисто звернувся до Управління патрульної поліції в Рівненській області з заявою про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, до якої долучив документ (квитанцію) від 23 січня 2023 року №1674499684823 про сплату ним штрафу, тому оспорювана постанова винесена саме за вчинення ним адміністративного правопорушення, що прямо вказує на протиправність оскаржуваної постанови відносно ОСОБА_1 та є підставою для її скасування.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів в заперечення позовних вимог відповідачем до суду надано не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова інспектора поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 287-289 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 72, 77, 262 КАС України, -

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження задовольнити повністю.

Визнати протиправноюта скасуватипостанову поліцейського ДППВихристюка ВіталіяАнатолійовича серії 2АВ№00234346про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 13 червня 2022 року.

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути Стягнути з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернеста, буд. №3, м. Київ 03048) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 536,80 (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок), сплачений відповідно до квитанції від 07 червня 2023 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сидоренко С.М.