Рішення № 11358947, 05.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2010 р.Справа № 9/12-10-251 За позовом: Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області;

до відповідача: Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області;

про стягнення 59745,6грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Мазуркевич Р.В. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 18.01.2010 р. за вх. № 312 Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області (далі -Відповідач) заборгованості в сумі 59745,6грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач проти позовних вимог не заперечує, надав заву про визнання позову.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

10.03.2009р. Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (надалі –Позивач) уклало Договір № В/4-09 з Державною санітарно-епідеміологічною службою Одеської області (надалі - Відповідач) про надання послуг.

Згідно Договору Позивач надає Відповідачу послуги з охорони об'єктів Відповідача, розташованих за адресами: м. Одеса , площа Старосінна 33; м. Одеса, вул. Слєпньова, 6; м. Одеса, вул. Старопортофранківська,8 (згідно з додатком 1 до Договору).

В додатку 2 до Договору визначено вартість охоронних послуг за кожний окремий календарний місяць, у тому числі, за листопад 2009 року - 28944 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ; за грудень 2009 року - 30801 грн. 60 коп. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до пункту 1.2. розділу І Договору Відповідач зобов’язався проводити щомісячну оплату послуг охорони у розмірі, в строки та порядку, що передбачені розділом II Договору.

Згідно з пунктом 2.2. розділу II Договору оплата за охоронні послуги відповідно до визначених Договором цін повинна здійснюватися Відповідачем щомісячно, згідно підписаного Сторонами акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Позивача, не пізніше 5-го числа наступного календарного місяця. Зазначеним пунктом Договору передбачено, що оплата за кожний календарний місяць, в якому надавалися послуги охорони, здійснюється у розмірі, визначеному додатком 2 до Договору.

Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області зазначає, що внаслідок невиконання пунктів 1.2., 2.2. і 3.10. Договору Державною санітарно-епідеміологічною службою Одеської області своїх договірних зобов'язань з оплати послуг, на сьогодень залишається непогашеною заборгованість за листопад-грудень 2009 року на загальну суму 59745 грн. 60 коп., у тому числі:

1)          борг за листопад 2009 року = 28944 грн. 00 коп.;

2)          борг за грудень 2009 року = 30801грн. 60 коп.;

3)          таким чином, ціна позову = 28944 грн. 00 коп. + 30801 грн. 60 коп. = 59745 грн. 60 коп. На час подання позовної заяви до господарського суду Відповідач оплат наданих йому у листопаді та грудні 2009 року охоронних послуг не здійснив.

Позивач зазначає, що Відповідач не виконав вимоги статті 526 ЦК України щодо виконання договірних зобов'язань належним чином відповідно до умов Договору.

Обгрунтованість позовних вимог Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області підтверджується письмовими доказами: засвідченими копіями актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг за листопад та грудень 2009 року.

Відповідач у свою чергу позовні вимоги визнає у повному обсязі, зазначаючи це у заяві про визнання позову, який надав у судовому засіданні 03.02.2010р. Відповідно до неї, вимоги, заявлені у позовній заяві Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області вважають належними, обґрунтованими, такими, що відповідають дійсним обставинам справи та визнають у повному обсязі.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як передбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державної санітарно-епідеміологічної служби Одеської області (65029 м. Одеса, вул. Старопортофранківська. 8. р/р №35228004000023. р/р №35210001000023 в ГУДКУ в Одеській області. МФО 828011, код ЄДРПОУ 02008556) на користь Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (65074 м. Одеса, вул. Академіка Філатова. 70-А. п/р №26006311273501 в ВАТ АБ "Південний" МФО 328209. код ЄДРПОУ 08596972) –59745,60грн., 597,46грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Меденцев П.А.