Ухвала суду № 113587667, 20.09.2023, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.09.2023 Справа № 908/1276/21(908/2893/23)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича без виклику представників сторін розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ» (адреса:69081, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд. 21;) про: забезпечення позову

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФЕНЕРГОГРУП» (адреса: 49017, м. Дніпро, провулок Добровольців, 17)

в межах справи № 908/1276/21

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ, код ЄДР 43097025 (69081, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, 21)

кредитор - Приватне підприємство КОПІЙКА ПЛЮС, код ЄДР 35594421 (51933 Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Сачка, буд.26, прим.27)

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ» звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до відповідача ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП», в якій просить суд вжити заходи забезпечення до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 4 023 805,32 грн., що знаходяться на всіх банківських та розрахункових рахунках ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП».

Заявник в заяві про забезпечення позову просить не застосовувати заходів зустрічного забезпечення позову, з посиланням на ст. 141 ГПК України, якою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), тобто, як зазначає позивач, застосування заходів зустрічного забезпечення позову за зверненням особи, якою подано заяву про забезпечення позову є правом, а не обов`язком суду.

Згідно з Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву розподілено судді Юлдашеву О.О. в межах провадження справи №908/1276/21 про банкрутство - ТОВ «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ».

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП» має заборгованість за договором поставки №14/02/20 від 14.02.2020 року щодо оплати поставленого товару в сумі 4 023 805,32 грн., з яких:

- 2 688 288,62 грн. сума основного боргу;

- 196 227,41грн. сума 3% річних за період з 20.08.2020 року і по 10.07.2023 року;

- 1 139 289,29 грн. сума втрат від інфляції за період з 20.08.2020 року і по 10.07.2023 року, яка не погашається на протязі трьох років, що свідчить про недобросовісну поведінку ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП», як учасника господарського обороту.

Тому заявник вважає, що є достатні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти у розмірі 4 023 805,32 грн., що знаходяться на всіх банківських та розрахункових рахунках ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП», а невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Також в заяві позивач зазначає, що запропонований ним захід забезпечення позову: безпосередньо пов`язаний з предметом позовної заяви та є адекватним, оскільки відповідає змісту та розміру вимог, на забезпечення яких він вживається; відповідає збалансованості інтересів сторін, оскільки накладення заборони на право розпоряджатися майном та(або) грошовими коштами, це тимчасовий захід, який триває до визначення подальшої долі відповідного майна та(або) грошових коштів; є ефективним, оскільки спрямований запобігти виведенню грошових коштів з рахунків ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП» з метою ухилення від виконання грошових зобов`язань за результатами розгляду судової справи; не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП», а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.

Крім того, заявник наголошує, що невиконання ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП» взятих грошових зобов`язань на протязі трьох років після отримання товару підтверджує його недобросовісність та викликає обґрунтовані сумніви щодо належного виконання ним грошового зобов`язання.

Заявник додатково зазначає, що єдиним джерелом погашення існуючої заборгованості є грошові кошти на рахунках ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП» якими він на даний час, має можливість розпоряджатись безперешкодно та, як вважає заявник, у разі задоволення позову, фактичне виконання судового рішення суду буде залежати від наявності коштів на рахунку ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП», а витрачання наявних у нього грошових коштів для здійснення розрахунків з іншими контрагентами може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.

На думку Заявника слід враховувати, що ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП» не виконало взятих на себе зобов`язань і за Мировою угодою укладеною у справі №904/3860/23, а відтак існує ризик перерахування ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП» чи зняття коштів із банківських рахунків з метою уникнення виконання грошових зобов`язань що, як наслідок, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову суд постановляє ухвалу.

Дослідивши матеріали справи, заяву про вжиття заходів забезпечення позову, докази, подані в обґрунтування даної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 1 ст. 137).

Порядок подання заяви про забезпечення позову визначений ст. 138 ГПК України, згідно з частиною 1 якої, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Статтею 139 ГПК України, визначено вимоги, яким повинна відповідати заява про забезпечення позову.

Суд встановивши, що заява про забезпечення позову подана позивачем відповідає вимогам встановленим ст. 139 ГПК України, приймає таку заяву до провадження.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ГПК, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, у випадку задоволення позову.

Отже, необхідною умовою для вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів Заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами, на забезпечення яких він вживається, оскільки арешт накладається на грошові кошти відповідача в межах суми - 4 023 805,32 грн.

Такий захід цілком відповідає збалансованості інтересів сторін, оскільки накладення арешту на грошові кошти - це тимчасовий захід, який триває до визначення подальшої долі відповідних грошових коштів, а отже не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки грошові кошти залишаються у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.

Вжиття саме таких заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору, і в разі задоволення позову, - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення третейського суду.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо наявності обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 14.02.2020 року між ТОВ «АВА ТЕК» (Постачальник) та ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП» (Покупець) був укладений Договір поставки №14/02/20, за змістом якого (п.1.1. розділу 1) Постачальник взяв на себе зобов`язання поставити (передати) у власність Покупцю, у зумовлені строки, Товар - світлодіодні світильники в асортименті та супутні товари до них (далі - Товар), а Покупець, в свою чергу, зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплати цей Товар.

На виконання зобов`язань, взятих за Договором поставки, Постачальником протягом липня 2020 року листопада 2021 року Покупцю був поставлений Товар загальною вартістю 3 070 438,38 грн.

Однак, Покупець лише частково розрахувався за поставлений Товар, а саме в сумі 382 149,76 грн., внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 2 688 288,62 грн., на яку постачальником нараховані 3% річних та інфляційні втирати на підставі положень ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

З метою врегулювання порядку погашення виниклої заборгованості за договором поставки, ТОВ «АВА ТЕК`та ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП» 11.08.2023р. уклали Мирову угоду по справі №904/3860/23, умови якої, за твердженням Заявника, не були виконані зі сторони ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП».

У вказаній Мировій угоді ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП» визнало свою заборгованість перед ТОВ «АВА ТЕК» за договором поставки №14/02/20 від 14.02.2020 року в сумі 4 023 805,32 грн., з яких:

- 2 688 288,62 грн. заборгованість за поставлений Товар;

- 196 227,41 грн. 3% річних;

- 1 139 289,29 грн. інфляційні втрати.

11.09.2023 року між ТОВ «АВА ТЕК» ("Цедент") та ТОВ «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ» ("Цесіонарій") укладений договір №11/23-ВПВ про відступлення права вимоги, за яким Цедентвідступив (передав) Цесіонарію право вимоги до Боржника - ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП», а саме, право вимагати від Боржника належного виконання грошових зобов`язань за договором поставки №14/02/20 від 14.02.2020 року щодо оплати поставленого товару в сумі 4 023 805,32 грн., з яких:

- 2 688 288,62 грн. сума основного боргу;

- 196 227,41грн. сума 3% річних за період з 20.08.2020 року і по 10.07.2023 року;

- 1 139 289,29 грн. сума втрат від інфляції за період з 20.08.2020 року і по 10.07.2023 року.

За викладених обставин, суд погоджується із твердженням Заявника, що подібна поведінка контрагента - ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП» (тривале невиконання грошового зобов`язання з оплати отриманого Товару) свідчить про його недобросовісність, як учасника господарського обороту, у зв`язку із чим наявна об`єктивна необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

До того ж, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №346611784 від 14.09.2023 року, у ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП» відсутнє нерухоме майно, а отже, у разі встановлення судом обґрунтованості позовних вимог та їх задоволення, фактичне виконання судового рішення суду буде залежати від наявності коштів на рахунках ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП».

Також судом враховується те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, існує ризик перерахування ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП» чи зняття коштів із банківських рахунків з метою уникнення виконання грошових зобов`язань що, як наслідок, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004).

Європейський суд з прав людини у рішенні «Продан проти Молдови» наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін. Не може бути й мови, щоб закріплені в пункті 1 статті 6 процесуальні гарантії, що надаються сторонам, - справедливий, відкритий та швидкий судовий розгляд - не передбачали виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно доступу до суду та провадження у справі, скоріш за все призвело б до виникнення ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, підписавши Конвенцію. Таким чином, виконання рішення, постановленого судом, має вважатися невіддільним складником «судового розгляду», передбаченого у статті 6.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі, але не виключно задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено: «конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 02 серпня 2019 року у справі № 915/538/19 та від 06 листопада 2018 року у справі № 923/560/17, накладення арешту на грошові кошти відповідачів слід обмежувати розміром ціни позову та можливих судових витрат; суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру загальної суми позовних вимог та можливих судових витрат.

Завданням судочинства в першу чергу є справедливий та ефективний суд, який є таким у разі забезпечення можливості захистити свої права та інтереси в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

На підставі вищенаведеного, зважаючи на існування ймовірності утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду, у випадку не вжиття судом співрозмірних та адекватних заходів забезпечення позову, враховуючи нерозривний зв`язок між накладенням арешту на грошові кошти у розмірі суми стягнення, яка є предметом спору, та встановленням судом додаткових гарантій задля подальшого виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, зважаючи, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач жодним чином не перешкоджають та не припиняють господарську діяльність відповідача, та враховуючи, що у суду є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або порушених інтересів позивача, з огляду на те, що предметом спору є стягнення грошових коштів в сумі 4 023 805,32 грн., суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ТОВ «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ» про вжиття заходів забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать відповідачу - ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП`та знаходяться на його банківських рахунках, в межах суми майбутніх заявлених позовних вимог - 4 023 805,32 грн.

Щодо вимоги Заявника про відправку ухвали суду про забезпечення позову до банківських установ де ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП» має відкритті рахунки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Відповідно до абз.2 та 3 п.9.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

Банк приймає до виконання документ про арешт коштів, який доставлено до банку самостійно виконавцем (представником/повіреним, помічником приватного виконавця), слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган. Банк установлює повноваження особи, яка самостійно доставила документ про арешт коштів, у порядку, визначеному внутрішніми документами банку.

Заявником надано перелік банків де знаходяться рахунки ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП», а саме:

- АТ «УКРСИББАНК» (адреса місцезнаходження банку: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12) наступних рахунків: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ;

- АТ "Державний ощадний банк України" (адреса місцезнаходження банку: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г) наступних рахунків: НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .

Таким чином, ухвала суду може бути виконана, а арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП», може бути накладено за направленням ухвали суду безпосередньо до банківських установ, в яких знаходяться відкриті рахунки ТОВ «ПРОФЕНЕРГОГРУП».

Керуючись статтями 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву позивача ТОВ «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ» про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти у розмірі 4 023 805,32 грн. (чотири мільйони двадцять три тисячі вісімсот п`ять гривень 32 копійки), що знаходяться на всіх розрахункових (поточних) рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФЕНЕРГОГРУП» (адреса: 49017, м. Дніпро, провулок Добровольців, 17), код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42482072, у тому числі, але не виключно на рахунки відкриті в:

- АТ «УКРСИББАНК»: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ;

- АТ "Державний ощадний банк України": НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .

Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 43097025, адреса:69081, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд. 21) .

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФЕНЕРГОГРУП» (адреса: 49017, м. Дніпро, провулок Добровольців, 17).

3. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.

4. Ухвала є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

5. Ухвала набирає чинності з моменту її винесення 20.09.2023 р. та підлягає негайному виконанню.

6. Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки - до 20.09.2026 р.

7.Примірник даної ухвали направити для виконання до: АТ «УКРСИББАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12) та АТ "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г).

8. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю «АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ» , що відповідно до частини третьої статті 138 Господарського процесуального кодексу України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Суддя О.О. Юлдашев