Рішення № 113586105, 06.09.2023, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/6393/23

Провадження № 2/686/2854/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 вересня 2023 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Палінчака О.М.,

за участю секретаря Цибульської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

14 березня 2023 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що 17.10.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», було укладено кредитний договір, за яким ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 20000 грн., строком на 30 днів. Відповідач належним чином зобов`язання по поверненню коштів не виконує. Позивач просить стягнути заборгованість по кредиту в сумі 65 600,00 грн. та судові витрати по справі, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 07 квітня 2023 року по справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні з викликом сторін.

11 квітня 2023 року представником позивача подано до суду заяву про збільшення позовних вимог та просили стягнути з відповідачки на їх користь 82581,41 грн., з яких: 20000 грн. сума кредиту, 45600 грн. сума процентів за користування кредитом, 14760 грн. сума інфляційних втрат, 2221,41 грн. сума 3 % річних.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань в судове засідання не направляла.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №4931244 про надання споживчого кредиту (надалікредитний договір).

Згідно з п.1.3 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 20 000 грн.

Відповідно до п.1.4 кредитного договору строк кредиту 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в розділі 4 цього договору.

Пунктом 1.5.1 кредитного договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 договору.

Згідно з п.1.5.2 кредитного договору знижена процентна ставка 0,95 % в день та застосовується відповідно до п. 4.3 Договору.

Відповідно п. 2.1. кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2 (пп.4.2.1 - 4.2.4) договору, або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов, визначених в п.4.3 (пп.4.3.1 - 4.3.2) договору.

В п.4.3.1 кредитного договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний дань, що слідує за днем такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп.4.2.2 - 4.2.4 договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах, передбачених в пп.4.3.1 договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку, передбаченому п.4.2 договору (п.4.3.2 кредитного договору).

Згідно з п.4.4 кредитного договору вказаний в розділі 4 порядок внесення змін до договору щодо продовження строку кредиту сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі, оскільки воля сторін передбачена в п.4.2 договору виражена за допомогою технічного засобу зв`язку, а в п.4.3 договору - письмово цим договором, що відповідає вимогам, встановленимстаттею 207 Цивільного кодексу Українидо письмової форми правочину.

Відповідно до пп. 3 п.5.1 кредитного договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

ТОВ «Авентус Україна» 17 жовтня 2021 року надало відповідачу кредит в сумі 20 000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 , що підтверджується повідомленням ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» № 2310 від 21.12.2022 року.

Відповідно до картки обліку договору № 4931244 від 17.10.2021 року заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 30.11.2022 року становить 65 600 грн. та складається з тіла кредиту в сумі 20 000 грн. та нарахованих процентів за стандартною процентною ставкою 1,90 % в день в сумі 45 600 грн.

01 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» укладений договір факторингу № 01.12/22-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 4931244 в розмірі 20 000 грн. суми заборгованості за основною сумою боргу та 45 600 грн. суми заборгованості за відсотками, що підтверджується копією договору факторингу, актом прийому-передачі реєстру боржників, витягом з реєстру боржників.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення листа на електронну пошту, зазначену останнім при укладенні кредитного договору.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК України(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК Українивизначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зістаттею 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно достатті 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом положеньстатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зістаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннямистатті 611 цього Кодексупередбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормамистатті 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою та другоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 частини другоїстатті 639 ЦК Українипередбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першоюстатті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно положеньстатті 1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттямЗакону України «Про електронну комерцію»на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Устатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами частин 3, 6, 7, 12статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

ПоложенняЗакону України «Про електронну комерцію»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Сторонами Договору в належній формі було погоджено умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання і повернення, розмір відсотків за користування кредитом, комісії та застосування неустойки у разі порушення грошового зобов`язання.

ТОВ «Авентус Україна» виконало взяті на себе зобов`язання та переказало суму кредиту на картковий рахунок відповідача, натомість відповідач умови Договору належним чином не виконала, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку, наведеному позивачем, складає 65 600 грн. 00 коп., з яких: сума кредиту - 20000 грн. 00 коп.; сума процентів за користування кредитом45 600 грн. 00 коп.

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» уклавши 01.12.2022 року з ТОВ «Авентус Україна» Договір факторингу №01.12/22-Ф, набуло права грошової вимоги до відповідача по вказаному Договору №4931244 про надання споживчого кредиту від 17 жовтня 2021 року, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість в розмірі 65 600 грн. 00 коп., з яких: сума кредиту - 20000 грн. 00 коп.; сума процентів за користування кредитом45 600 грн. 00 коп.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 14760 грн. та трьох процентів річних в сумі 2221,41 грн., які позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК Україниврегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, визначаючи розмір належних до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат, а також трьох процентів річних від простроченої суми, суд враховує, щоУказом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затвердженоЗаконом України №2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб і дію воєнного стану було неодноразово продовжено, він триває і станом на час розгляду даної справи.

Відповідно доЗакону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу Українидоповнено пунктами 18 і 19 наступного змісту:

«18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями257-259,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк його дії».

У цій справі позивач просить стягнути з відповідача на його користь три проценти річних та інфляційних втрат.

Проте, з огляду на положення п. 18розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за ч. 2ст. 625 ЦК Україниза невиконання грошового зобов`язання включно по 23 лютого 2022 року, а тому інфляційні втрати стягненню не підлягають.

Окрім того, позивачем проведено та надано розрахунок трьох процентів річних в розмірі 2221 грн. 41 коп.

Проте, заборгованість за трьома відсотками річних потрібно рахувати за період з 15.02.2022 року по 23.02.2022 року включно і становлять, відповідно до проведених розрахунків: 14,79грн. ( 20000,00 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 9 (кількість днів) / 365 (днів у році).

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 14 грн. 79 коп.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першоїстатті 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2 132 грн. 56 коп.(65 614 грн. 79 коп. х 2 684 грн. 00 коп./82 581 грн. 41 коп.).

Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв`язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 8000 грн. 00 коп. суд враховує, що відповідно до ч. 2 та ч. 3ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надання правничої допомоги підтверджені належними доказами, а саме: договором про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року, укладеним між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Крюковою М.В., звітом про надання правової допомоги згідно договору № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року, підписаний 09.03.2023 року, рахунком на оплату по замовленню № 204/09/03 від 09.03.2023 року та платіжною інструкцією № 166 від 09.03.2023 року про оплату ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» рахунка на суму 8 000 грн.

Оскільки понесення позивачем зазначених витрат підтверджено належними доказами вони підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 6 356 грн. 37 коп.(65614 грн. 79 коп. х 8 000 грн. 00 коп./82581 грн. 41 коп.).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263 - 265, 280 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 549, 629, 610, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість в розмірі 65614 грн. 79 коп., з яких: сума кредиту - 20000 грн. 00 коп.; сума процентів за користування кредитом45 600 грн. 00 коп., 3 % річних 14 грн. 17 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822) витрат на правничу допомогу в розмірі 6356 грн. 37 коп. та судовий збір в сумі 2132 грн. 56 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складання повного тексту рішення 06 вересня 2023 року.

Суддя: О. М. Палінчак