Вирок № 113580046, 20.09.2023, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/1524/23

Провадження №1-кп/181/127/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2023 р. смт Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12023041480000098 від 01.05.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Васильківське Петропавлівського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та угоду про визнання винуватості, укладену 15 вересня 2023 року між прокурором Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 із захисником ОСОБА_5 , з письмової згоди представника потерпілого ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 30 квітня 2023 року близько 07 години 30 хвилин прийшов на територію залізничної станції Демурине Донецької залізниці з метою викрадення кам`яного вугілля, яке перевозилось вантажним потягом в залізничних вагонах.

Цього ж дня, близько 07 години 45 хвили ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний, злочинний, корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме кам`яного вугілля, знаходячись біля залізничного вокзалу станції Демурине, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Демурине, вул. Залізнична,1, на першій колії залізничної станції Демурине Донецької залізниці побачив вантажний потяг, який здійснив зупинку по станції та в складі якого знаходились залізничні вагони з кам`яним вугіллям, яке останній вирішив викрасти.

Переконавшись увідсутності очевидцівта втому,що йогопротиправні,злочинні діїзалишаться таємнимидля сторонніхосіб,з метоюздійснення крадіжкичужого майнатаємно,умисно,підійшов дозалізничного вагону № 63311203, де піднявся по технологічним сходам на залізничний вагон, який знаходився в складі вантажного потягу №9505, та який прибув зі сторони станції Покровськ Донецької залізниці. Знаходячись на вагоні, ОСОБА_4 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії залишаться таємними для сторонніх осіб, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану (введеногоУказом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та продовженого20.05.2023 строком на 90 дібдо 19.08.2023), із корисливих мотивів та переслідуючи мету незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрав з вагону № 63311203, який перебував у складі вантажного потягу №9555, 120 кг вугілля кам`яного марки Г (Г-2), класу (0-100), помістивши його до трьох білих пропіленових мішків, які приніс із собою.

Заволодівши викраденим майном та отримавши його в своє повне розпорядження, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» матеріальний збиток, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи, на загальну суму 681 гривня 88 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

15 вересня 2023 року між прокурором Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 із захисником ОСОБА_5 , з письмової згоди представника потерпілого ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості.

Суд вважає, що при укладені угоди сторонами було дотримано вимоги ст.469 КПК України, а тому вважав за можливе розглянути її у підготовчому судовому засіданні.

Сторони в своїй угоді про визнання винуватості також виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.4 ст. 185 КК України, яка ніким не оспорюється.

Згідно угоди ОСОБА_4 беззастережно та в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.

Істотними обставинами для даного кримінального провадження є: повне та безумовне визнання винуватості обвинуваченим.

Сторони досягли відповідних домовленостей та погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільнивши від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України.

Згідно ч.3 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений зазначив, що він цілком розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Захисник також наполягає на затвердженні угоди.

Представник потерпілого ОСОБА_6 надала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі.

Суд,проаналізувавши наданіматеріали кримінальногопровадження,враховуючи думкуобвинуваченого,його захисниката прокурора, які вважають, що угода про визнання винуватості може бути затверджена судом, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди та застосування покарання, узгодженого угодою про визнання винуватості.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.

При цьому аб.5 ч.4 ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Представник потерпілого надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Ухвалюючи вирок, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 . Його дії обґрунтовано кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України.

В силу положень ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття. Обставин, що обтяжують йому покарання, не встановлено.

ОСОБА_4 раніше не судимий.

Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених ст.65 КК України, є в межах санкції ч.4 ст.185 КК України та відповідає приписам ст.75 КК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абз.1 та 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди.

Також на виконання вимог п.6 ст.474 КПК України суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Долю щодо речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись п. 1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, статтями 374, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15 вересня 2023 року між прокурором Межівського відділу Першотравенської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 із захисником ОСОБА_5 , з письмової згоди представника потерпілого ОСОБА_6 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене угодою покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст. 76 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: три білих пропіленових мішка, наповнені кам`яним вугіллям загальною вагою 120 кг, які передано на зберігання до ВП №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, - повернути за належністю ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ».

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду на підставі ч.6 ст.376 КПК України негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1