Рішення № 113579533, 13.09.2023, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1915/23

2/301/520/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" вересня 2023 р. м. Іршава

Іршавський районний судЗакарпатської області у складі:

головуючої судді Бобик О.І.,

за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Іршава у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Іршавської міської ради про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

У травні 2023 року ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Попик В.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: служба у справах дітей Іршавської міської ради про позбавлення батьківських прав.

Позов вмотивовано тим, що 23.11.2006 вона уклала шлюб з відповідачем, який розірвано 18.02.2014. Від даного шлюбу народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти постійно проживають з нею та перебувають на її утриманні.З часу розірвання шлюбу відповідач не проживає разом із сім`єю та без поважних причин не виконує своїх батьківських обов`язків, не бере моральної та матеріальної участі у вихованні дітей, не бачив дітей, не цікавився їхнім життям та здоров`ям, не навідував їх вдома чи у закладі освіти, аліменти не сплачує.

Відтак, оскільки батько ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, то з посиланням на приписи ст.164 СК України, просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно його дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути з нього судовий збір.

Ухвалою Іршавського районного суду від 14.06.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Іршавського районного суду від 18.07.2023 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відзиву на позов відповідач ОСОБА_2 не подавав.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд даної справи у відсутності позивача та її представника. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі, не заперечують щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд даної справи без його участі, не заперечує проти задоволення позову.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Іршавської міської ради у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без їх участі, підтримує висновок органу опіки та піклування Іршавської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Так, відповідно до приписів ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що з 23.11.2006 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Іршавського районного суду від 18.02.2014 року між ними розірвано (а.с. 12).

Від шлюбу мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 (а.с.13, 14, 15).

Рішенням Іршавського районного суду від 18.02.2014 року стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі по 500 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з 05.12.2013 року до досягнення ними повноліття (а.с. 12).

Наразі відповідачка разом з дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18), і неповнолітні діти перебувають на її утриманні (а.с.17).

Згідно довідки Іршавського РВ ДВС сукупний розмір заборгованості відповідача перед позивачкою по сплаті аліментів станом на 01.03.2023 складає 173484,01 грн. (а.с.16).

Згідно акту №73 обстеження факту проживання від 29.03.2023 комісією встановлено, що ОСОБА_1 разом з дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 участі у вихованні дітей не приймає, дітей не відвідує, не спілкується, матеріально не допомагає (а.с. 20).

Згідно характеристики на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учня 10-А класу, такий навчається в Ільницькому спортивно-гуманітарному ліцею з п`ятого класу. Мама приділяє належну увагу вихованню сина, відвідує батьківські збори, цікавиться успіхами та досягненнями своєї дитини. Батько не бере участі у вихованні сина (а.с. 21).

Згідно довідки Ільницького ЗЗСО І-ІІІ ступенів та характеристики на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ученицю 7 класу, така навчається в Ільницькому спортивно-гуманітарному ліцею з п`ятого класу. Мама приділяє належну увагу вихованню дочки, відвідує батьківські збори, цікавиться успіхами та досягненнями своєї дитини. Батько не бере участі у вихованні дочки (а.с. 22, 23).

Згідно довідки Ільницького ЗЗСО І-ІІІ ступенів та характеристики на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ученицю 3-Б класу, така навчається в Ільницькому спортивно-гуманітарному ліцею з першого класу. Мама приділяє належну увагу вихованню дочки, відвідує батьківські збори, цікавиться успіхами та досягненнями своєї дитини. Батько не бере участі у вихованні дочки (а.с. 24, 25).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Іршавської міської ради від 12.05.2023 №01-30/1204, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_2 батьківських прав відносно його дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно даного висновку ОСОБА_2 (батько дітей) разом з неповнолітніми не проживає, діти перебувають на утриманні матері. ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей не сплачує, участі у їх вихованні та утриманні не бере (а.с. 27).

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

Також слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суд повинен зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

За наведених обставин, суд констатує, що відповідач ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своїх неповнолітніх дітей впродовж тривалого проміжку часу, позаяк не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти. І весь цей час дітьми опікується мама ОСОБА_1 .. Також відповідач подав до суду заяву, у якій не заперечує проти задоволення даного позову. Зазначене на думку суду у сукупності із іншими обставинами справи, свідчить про те, що змінити поведінку батька у кращу сторону неможливо і про наявність вини у його діях щодо ухилення від виконання батьківських обов`язків. А отже наявні правові підстави для застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , і це не суперечитиме інтересам дітей.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що пред`явлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1073,60 грн, сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст.ст.164, 166 СК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , мешканця АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно його дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 20.09.2023.

Суддя Іршавського

районного суду: О. І. Бобик