Рішення № 11357737, 23.09.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2010 р. Справа № 15/91

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд", вул. Мазепи, 179, м. Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення коштів в сумі 6370 грн. 88 коп.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3 - адвокат, договір б/н від 10.09.2010 року,

в судовому засіданні присутня ОСОБА_4 - підприємець, паспорт серія НОМЕР_2 вид. 15.04.2010 року,

від відповідача Гавриляк Б.Б. - представник, довіреність б/н від 31.05.2010 року

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд" про стягнення коштів в сумі 6370 грн. 88 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно попереднього замовлення позивач поставив відповідачу товар, а відповідач не оплатив в повному обсязі кошти за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2010 року прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10.09.2010 року.

Ухвалою суду від 10.09.2010 року відкладено розгляд справи на 23.09.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 23.09.2010 року позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на не оплату відповідачем товару отриманого згідно накладних, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 6370 грн. 88 коп., яку просить стягнути з відповідача та покласти на останнього судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.09.2010 року проти позову усно заперечує, разом з тим вимоги суду вказані в ухвалах від 29.07.2010 року та від 10.09.2010 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на підставі, попередньо погодженого з ТзОВ "Енергобуд", замовлення щодо асортименту, кількості та вартості товару в період з 01.10.2008 року по 20.01.2010 року здійснено відпуск відповідачу промислової продукції на загальну суму 8670 грн. 88 коп.

Факт отримання підприємством відповідача від позивача продукції підтверджується видатковими накладними на товар: № 68 від 29.10.2008 року на суму 2703 грн. 75 коп. та № 150 від 31.12.2008 року на суму 4748 грн. 08 коп. (отримання товару завірено підписом та печаткою підприємства відповідача на накладних).

Із загальної вартості отриманого товару ТзОВ "Енергобуд" частково оплатило 31.10.2008 року кошти в сумі 2300 грн. Відповідачем не оплачено продукцію в сумі 6370 грн. 88 коп.

Для підтвердження фактичного стану розрахунків позивачем направлено на адресу відповідача акт звірки розрахунків станом на 31.12.2009 року, який ним отримано 22.01.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції, однак, зазначений акт не підписано.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу в сумі 6370 грн. 88 коп. № 2 від 23.02.2010 року, яку останнім залишена без розгляду (а.с. 11).

На час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 6370 грн. 88 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Порушенням зобовязання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати заборгованості в сумі 6370 грн. 88 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті коштів за отримані згідно накладних товари в сумі 6370 грн. 88 коп., є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд" про стягнення коштів в сумі 6370 грн. 88 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд", вул. Мазепи, 179, м. Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний код 32360878), на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), 6370 (шість тисяч триста сімдесят) грн. 88 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Деделюк Б. В.

Повне рішення складено 28.09.2010 року.