Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2010 р. Справа № 15/89
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.
при секретарі судового засідання Червак Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій", вул. Ладозька, 40-А/63, м. Запоріжжя, Запорізької області, 69121,
до відповідача Приватного підприємства фірми "Доліакт", вул. Військових ветеранів, 12, м. Івано-Франківськ, 76019,
про стягнення коштів в сумі 327267 грн. 01 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача Тибінка В.Я. - представник, довіреність б/н від 02.09.2010 року,
від відповідача представники не з'явилися,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прибій" звернулося в суд з позовною заявою до Приватного підприємства фірми "Доліакт" про стягнення коштів в сумі 327267 грн. 01 коп., в тому числі: 279561 грн. 55 коп. основного боргу, 35504 грн. 32 коп. інфляційних втрат та 12201 грн. 14 коп. 3 % річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 01/07-07 від 01.07.2007 року позивач поставив відповідачу товар, а відповідач не оплатив в повному обсязі кошти за отриманий товар.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2010 року прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10.09.2010 року.
Ухвалою суду від 10.09.2010 року відкладено розгляд справи на 23.09.2010 року.
Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог вх. № 7413 від 23.09.2010 року позивач просить стягнути Приватного підприємства фірми "Доліакт" 279561 грн. 55 коп. основного боргу, 17612 грн. 37 коп. інфляційних втрат та 6502 грн. 67 коп. 3 % річних.
З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив заяву і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні 23.09.2010 року позовні вимоги підтвердив, з підстав викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 01/07-07 від 01.07.2007 року, в частині оплати коштів за отриманий товар, в результаті чого виникла заборгованість відповідача в сумі 279561 грн. 55 коп., в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 17612 грн. 37 коп. інфляційних втрат, 6502 грн. 67 коп. 3 % річних та покласти на останнього судові витрати.
Представник відповідача в судове засідання 23.09.2010 року повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 29.07.2010 року та від 10.09.2010 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду. Зазначений факт підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 16014696 вручено 04.08.2010 року та № 16429039 вручено 16.09.2010 року.
Разом з тим, відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 (v0075600-02 ) (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.
Відповідачем письмових заяв або повідомлень щодо причин невиконання вимог вищевказаних ухвал суду не подано.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами.
За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
01.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прибій" (Продавець) та Приватним підприємством фірмою "Доліакт" (Покупець) укладено договір № 01/07-07 (далі Договір), предметом якого є купівля-продаж шкіряної сировина великої рогатої худоби.
Згідно умов Договору Позивач поставив Відповідачу 20.10.2008 року товар, передбачений Договором, на загальну суму 311015 грн.
Договором передбачено, що датою поставки товару вважається день отримання товару Відповідачем на своєму складі.
Приймання-передача товару по кількості та якості здійснюється представником обох сторін на складі Відповідача, згідно наданих Позивачем супровідних документів на товар.
Факт поставки товару Відповідачу підтверджується видатковою накладною № РН-000074 від 20.10.2008 року на суму 311015 грн., яка належним чином засвідчена Відповідачем. Крім того, факт поставки товару та заборгованості Відповідача підтверджується наступними доказами: довіреністю Відповідача на отримання товару (серія ЯПМ № 684659 від 05.10.2008 року) та актом звірки взаєморозрахунків між Сторонами.
Згідно п. 4.2. Договору Покупець здійснює розрахунки протягом 90 (дев"яносто) календарних днів з моменту поставки.
В порушення договірних зобов"язань відповідач не оплатив в повному обсязі кошти за отриманий товар, тому заборгованість перед позивачем становить 279561 грн. 55 коп., що підтверджується матеріалами справи.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 50 від 17.08.2009 року (отримана відповідачем 21.08.2009 року), яку останнім залишена без розгляду (а.с. 14).
Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано також інфляційні втрати в сумі 17612 грн. 37 коп., за період з 21.09.2009 року по 30.06.2010 року та 3 % річних в сумі 6502 грн. 67 коп., за період з 21.09.2009 року по 30.06.2010 року.
На час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 279561 грн. 55 коп. основного боргу, 17612 грн. 37 коп. інфляційних втрат, за період з 21.09.2009 року по 30.06.2010 року та 6502 грн. 67 коп. 3 % річних, за період з 21.09.2009 року по 30.06.2010 року, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.
Порушенням зобов’язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім
переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Доказів сплати заборгованості в сумі 303676 грн. 59 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.
За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по оплаті коштів згідно умов договору купівлі-продажу № 01/07-07 від 01.07.2007 року в сумі 279561 грн. 55 коп. основного боргу, 17612 грн. 37 коп. інфляційних втрат, за період з 21.09.2009 року по 30.06.2010 року та 6502 грн. 67 коп. 3 % річних, за період з 21.09.2009 року по 30.06.2010 року, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 3036 грн. 76 коп. витрат по сплаті державного мита та 218 грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій" до Приватного підприємства фірми "Доліакт" про стягнення коштів в сумі 303676 грн. 59 коп. задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства фірми "Доліакт", вул. Військових ветеранів, 12, м. Івано-Франківськ, 76019, (ідентифікаційний номер 23801576), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій", вул. Ладозька, 40-А/63, м. Запоріжжя, Запорізької області, 69121, (ідентифікаційни код 22163435), 279561 (двісті сімдесят дев"ять тисяч п"ятсот шістдесят одну) грн. 55 коп. заборгованості згідно умов договору купівлі-продажу № 01/07-07 від 01.07.2007 року, 17612 (сімнадцять тисяч шістсот дванадцять) грн. 37 коп. інфляційних втрат, за період з 21.09.2009 року по 30.06.2010 року, 6502 (шість тисяч п"ятсот дві) грн. 67 коп. 3 % річних, за період з 21.09.2009 року по 30.06.2010 року, 3036 (три тисячі тридцять шість) грн. 76 коп. витрат по сплаті державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Деделюк Б. В.
Повне рішення складено 28.09.2010 року.
Судове рішення № 11357735, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 23.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 15/89. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: