Рішення № 113573889, 20.09.2023, Ямпільський районний суд Вінницької області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2023 р. Справа153/1247/23

Провадження2/153/314/23-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Швеця Р.В.

за участю секретаря судового засідання Побережної Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 31.12.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний договір №5310595 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом №53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно умов Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 20300 (двадцять тисяч триста) гривень. Строк кредиту 20 днів. Дата повернення кредиту (20.01.2022) вказується в Графіку платежів, що є додатком №1 до договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього Договору. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20300 (двадцять тисяч триста) гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. 20.01.2022 відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав та не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору.

18.04.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу №18.04/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» право грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги відповідача було повідомлено письмово. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у встановленому договором порядку та строки, станом на 10.08.2023 відповідач має заборгованість в розмірі 41513 (сорок одна тисяча п`ятсот тринадцять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок, яка складається з 20300 (двадцять тисяч триста) гривень - тіло кредиту, 21213 (двадцять одна тисяча двісті тринадцять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок - нараховані проценти. Також позивач вказав, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Загалом інфляційні втрати склали 7430 (сім тисяч чотириста тридцять) гривень 91 (дев`яносто одну) копійку, а три проценти річних - 1624 (одна тисяча шістсот двадцять чотири) гривні 14 (чотирнадцять) копійок. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості в розмірі 41513 (сорок одна тисяча п`ятсот тринадцять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок, інфляційні втрати - 7430 (сім тисяч чотириста тридцять) гривень 91 (дев`яносто одну) копійку, три проценти річних в розмірі 1624 (одна тисяча шістсот двадцять чотири) гривні 14 (чотирнадцять) копійок, а також судові витрати, з яких 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 (двадцять) копійок судового збору та 10000 (десять тисяч) гривень витрат на правову допомогу.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 22.08.2023 було відкрито спрощене позовне провадження та призначено перше судове засідання на 20.09.2023 о 09 годині 00 хвилин з викликом сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені в порядку ст.ст. 128, 130 ЦПК України.

20.09.2023 за вх.№5619, представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у порядку, встановленому ст.ст.128, 130 ЦПК України - судовою повісткою, яка направлялася за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 . Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив суду не подав, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в його відсутність до суду не надійшло.

Відмітка на поштовому повідомленні: «адресат відсутній за вказаною адресою», відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, свідчить про те, що відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

У відповідності до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.12.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний договір №5310595 про надання споживчого кредиту (а.с.13-17).

Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом №53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua/ru/documents (а.с.37-45).

Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 20300 (двадцять тисяч триста) гривень (п.1.3. Кредитного договору). Строк кредиту 20 днів. Дата повернення кредиту (20.01.2022) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживання та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору (а.с.18). Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. (п.1.4. Кредитного договору).

Після прийняття відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору з ним було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: за допомогою електронного підпису, після чого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 20300 (двадцять тисяч триста) гривень на свою платіжну карту, що підтверджується довідкою про перерахування коштів (а.с.22).

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20300 (двадцять тисяч триста) гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

Відповідно до п.1.5.1 Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 договору.

Відповідно до картки обліку Договору (а.с.24-35) відповідач не здійснив жодної оплати на рахунок кредитора.

Станом на 20.01.2022 відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо оплати нарахованих відсотків за користування кредитом і повернення тіла кредиту не виконав, угоди щодо пролонгації строку дії договору не укладав, в зв`язку з чим Кредитор керуючись п.4.3 Договору здійснив автопролонгацію дії договору на 90 календарних днів.

Відповідно до картки обліку Договору за період з 31.12.2021 до 17.04.2023 відповідач має заборгованість з тіла кредиту в розмірі 20300,00 грн., за процентами - 21'213,50 грн., отже, загальна заборгованість становить 41513,50 грн.

Крім того, судом також встановлено, що 18.04.2023 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на підставі договору факторингу №18.04/23-Ф за плату відступило, а ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача (а.с.46-50).

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» повідомило відповідача про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором електронним листом на електронну пошту відповідачки (а.с.52).

Згідно з п.1.2 Договору Факторингу права Вимоги щодо конкретного боржника переходять до Фактора (Позивача) з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, після чого Фактор (Позивач) стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно його заборгованості.

Отже, до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного Договору Факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідачки за Договором.

Станом на 18.04.2023 заборгованість за кредитним Договором відповідача складала 41513 (сорок одна тисяча п`ятсот тринадцять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок, з яких: 20300 (двадцять тисяч триста) гривень - тіло кредиту, 21213 (двадцять одна тисяча двісті тринадцять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок - нараховані проценти, право вимоги якої належить ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (а.с.51).

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи(вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.4 ст.631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст.1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що позивач довів факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 . Крім того, факт перерахування коштів підтверджено довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» про перерахування коштів на платіжну картку відповідача, що останнім не заперечується. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», правонаступником якого у зобов`язанні є ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», належним чином виконував свої обов`язки по наданню кредиту, а саме: відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов`язки за договором.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором кредиту між ним та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в обумовлені договором строки, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 41513 (сорок одна тисяча п`ятсот тринадцять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що зобов`язання, яке виникло між сторонами, є грошовим. Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору. Інших підстав, що б свідчили про припинення між сторонами грошового зобов`язання, судом не встановлено.

За встановленого, позивач має право вимагати від відповідача сплати 3% річних за період прострочення грошового зобов`язання та інфляційних втрат.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року на території України з 24.02.2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок інфляційних втрат за період з травня 2022 року по червень 2023 року та розрахунок 3% річних за період 21.04.2022 року по 10.08.2023 року.

З огляду на викладене, оскільки представником позивача надано розрахунок інфляційних втрат за період з травня 2022 року по червень 2023 року та розрахунок 3% річних за період 21.04.2022 року по 10.08.2023 року, то вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №1042 від 09.08.2023, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2147,20 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем витрати на сплату судового збору слід стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» в сумі 1762,71 грн., виходячи з розрахунку: 41513,50 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2147,20 грн. (сума сплаченого судового збору) / 50568,55 грн. (розмір заявлених позовних вимог).

Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень на підставі: копії звіту від 10.08.2023 про надання правової допомоги згідно Договору №10/07-2023 від 10.07.2023; копії рахунку на оплату по замовленню №783/10/08 від 10.08.2023; копії ордеру на надання правничої допомоги, серія АІ №1423361 від 10.08.2023; копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, серія КС №9422/10. Допомога полягала в: зборі та аналізі доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором; складенні позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором; поданні до суду позовної заяви в інтересах клієнта. Затрачений час - 10 годин; ціна - 1000 гривень за годину, загальна сума- 10000 гривень.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, суд враховує, що у разі недотримання вимог частини ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Однак, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

У той же час, відповідач під час розгляду справи не зазначав про неспівмірність витрат позивача на правову допомогу, клопотання про їх зменшення відповідачем, який не з`явився в судове засідання, не заявлялося.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, так як позов ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» задоволено частково і про понесення витрат по наданню правничої допомоги представник позивача заявляв при подачі позову, то на підставі п. 3 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути кошти на відшкодування його витрат по наданню правничої допомоги, розмір яких суд визначає пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 8209,35 грн., виходячи з розрахунку: 41513,50 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 10000 грн. (сума, яку має сплатити позивач за надання правничої допомоги) / 50568,55 грн. (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 280-285ЦПК України і на підставі ст.ст. 15, 16, 526, 527, 530, 610, 612, 625, 634, 1048-1050, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1084 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ 44559822, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №5310595 від 31.12.2021 в розмірі 41513 (сорок одна тисяча п`ятсот тринадцять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ 44559822, понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 71 (сімдесят одна) копійка та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8209 (вісім тисяч двісті дев`ять) гривень 35 (тридцять п`ять) копійок.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Ямпільським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Загородня, 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Повний текст судвого рішення складено 20.09.2023.

Суддя Р.В. Швець