Рішення № 11357370, 23.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

23.09.2010Справа №2-33/4198-2010 за позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (01030, м.Київ, бул.Т.Шевченка, 18) в особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (95000, м.Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 11)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Тісі» (95022, м.Сімферополь, вул Бела Куна, 21, кв.118)

про стягнення 1000,67 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Позивача: Заяц Світлана Анатоліївна, представник, довіреність від 22.01.2010р., ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської філії.

Відповідача: не з’явився, ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Тісі».

Суть спору: відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Тісі», та просить суд стягнути заборгованість у сумі 1000.67 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач у порушення умов договору від 01 грудня 2007 року № 5617 своєчасно не здійснив оплату наданих позивачем телекомунікаційних послуг, у зв’язку з чим за ним склалася заборгованість, та обґрунтовує посиланнями на статті 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України та статтю 36 Закону України «Про телекомунікації».

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, витребувані судом документи не представив, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України «Про судоустрій України», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

           встановив:

01 грудня 2007 року між Центром телекомунікаційних послуг Кримської філії відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (далі - підприємство зв’язку) та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Тісі» (далі - споживач) укладений типовий договір про надання послуг електрозв’язку (а.с.8-10).

Відповідно до розділу 1 договору підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку, перераховані у додатку 1 та безоплатні послуги, перераховані у додатку 2.

Пунктом 2.1.1 договору підприємство зв’язку взяло на себе зобов’язання забезпечувати безперервне та якісне надання послуг телефонного зв’язку.

В свою чергу, споживач, відповідно до пункту 3.2.8 договору зобов’язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефони розмови, передані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Послуги, які надаються підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими відповідно до діючого законодавства (пункт 4.1 договору).

Споживач оплачує послуги електрозв’язку по сумісно погодженій кредитній системі оплати на підставі відповідних рахунків (пункт 4.2 договору).

Відповідно до пункту 4.6 договору у разі застосування авансової системи оплати споживач для отримання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, передоплату їх вартості в розмірі не меншому суми послуг, наданих в попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерозрахунком (до 10 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду), виходячи із фактично наданих послуг.

У зв’язку з тим, що умови договору відповідачем в частині повної та своєчасної оплати за отримані телекомунікаційні послуги порушувалися, 21 червня 2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату послуг зв’язку у розмірі 1007.55 грн. (а.с.12).

Оскільки вказані вимоги відповідачем виконані не були, це з’явилося підставою для звернення відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії з даною позовною заявою до господарського суду АР Крим.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у зв’язку з невиконанням зобов’язання, що виникло на підставі договору про надання телекомунікаційних послуг, вони регулюються положеннями глави 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов’язань, а також Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2005 року № 720 (надалі Правила).

Відповідно до частині 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Так, пунктом 3.2.8 договору відповідач зобов’язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефони розмови, передані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Аналогічні вимоги викладені в частинах 6, 7 пункту 32 Правил, відповідно до яких споживач зобов’язаний, зокрема, укласти договір та виконувати його умови; своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Факт отримання відповідачем телекомунікаційних послуг підтверджується витягами з особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Тісі» за період з жовтня 2009 року по січень 2010 року (а.с.17-21).

Отже відповідач, прийнявши від позивача телекомунікаційні послуги, прийняв на себе зобов’язання щодо здійснення оплати їх вартості, однак дані зобов’язання відповідачем належним чином виконані не були, у зв’язку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 910.46 грн.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 910.46 грн. відповідачем суду не представлено.

Одночасно, позивач просив суд стягнути з відповідача 26.70 грн. інфляційних витрат, 3% річних від простроченої суми в розмірі 17.44 грн., а також 46.07 грн. - пені.

Суд вважає такі вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума інфляційних витрат нарахована ним за період з жовтня 2009 року по липень 2010 року та складає 26.70 грн. (а.с.15).

Сума 3% річних в розмірі 17.44 грн. нарахована позивачем за період з 21 листопада 2009 року по 10 серпня 2010 року (а.с.15 зворот).

Судом перевірений рахунок, наданий позивачем, який проведений вірно, у зв’язку з чим вимоги позивача про стягнення 17.44 грн. 3% річних та 26.70 грн. інфляційних витрат підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 46.07 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5.8 спірного договору, у разі неуплати за надані послуги електрозв’язку понад встановленого строку (з 21 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду) споживач платить пеню, яка розраховується від вартості неоплачених послуг у розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми заборгованості платежів за кожну добу затримання відповідно з діючим законодавством.

Згідно з рахунком, наданим позивачем, сума пені за період з 21 листопада 2009 року по 10 серпня 2010 року складає 46.07 грн. (а.с. 16).

Отже, враховуючи, що відповідачем були порушені зобов’язання за договором від 01 грудня 2007 року, стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Тісі» підлягає пеня в розмірі 46.07грн.

Судові витрати, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем у зв’язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 27 вересня 2010 року

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, та статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Тісі» (м. Сімферополь, вул. Бєла Куна, 21, кв. 118, р\р 2600030280 в філії АБ «Діамантбанк», м. Сімферополь, МФО 324009, ЄДРПОУ 31284702) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії (м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 11, р\р 260002257 в КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, ЗКПО 22236588) заборгованість в сумі 910.46 грн., 3% річних в сумі 17.44 грн., інфляційні втрати в сумі 26.70 грн., 46.07 грн. – пені, державне мито в сумі 102.00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236.00 грн.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.