Рішення № 11356439, 05.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2010 р.Справа № 4/80-10-2316 За позовом:           Приватного підприємства «ФОРТУНА МІКС»

До відповідача:           Товариство з обмеженою відповідальністю «          КОМПАНІЯ «РОСТОК»

Про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності                    

                                                                                           Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача:           Ганка Ю.М. –згідно довіреності № 2 від 15.12.2009р.

Від відповідача:           Калинович В.А. –згідно довіреності від 11.06.2010р.

          СУТЬ СПОРУ: позивач –Приватне підприємство «ФОРТУНА МІКС»звернулось з позовом до відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «РОСТОК»про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 11/05к-10 від 11.05.2010р. укладеного між сторонами по справі та визнання за позивачем права власності на майно, яке є предметом договору купівлі-продажу № 11/05к-10 від 11.05.2010р.

          Приватне підприємство «ФОРТУНА МІКС»позовну заяву підтримує, наполягає на задоволені судом позовних вимог.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «РОСТОК»згідно своєї заяви вих. № 25 від 11 червня 2010 року позов визнає повністю.

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

          11 травня 2010 року позивач та відповідач уклади договір купівлі-продажу № 11/05к-10, згідно якого відповідач продав, а позивач купив нерухоме майно –плавзасіб-баржа, що використовується як будинок відпочинку, зазначене у технічному паспорті під літ. «З», розташоване за адресою: 57-й км. траси Одеса-Ізмаїл, Сонячний район смт. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області, яке належало відповідачу згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 10985051 від 20.06.2006р.

          Нерухоме майно –плавзасіб-баржа, що використовується як будинок відпочинку, зазначене у технічному паспорті під літ. «З», розташоване за адресою: 57-й км. траси Одеса-Ізмаїл, Сонячний район смт. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області, знаходиться на земельній ділянці, загальною площею 0,6743 га, яка на підставі нотаріально посвідченого договору оренди від 15 серпня 2008 року знаходиться у користуванні відповідача.

          Згідно акта прийому-передачі майна від 11.05.2010р. відповідач передав позивачу нерухоме майно визначене договором купівлі-продажу № 11/05к-10 від 11.05.2010р.

          На підставі розділу 3 договору купівлі-продажу № 11/05к-10 від 11.05.2010р. позивач сплатив відповідачу вартість проданого майна, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 19.05.2010р.

          У п. 1.3. договору купівлі-продажу № 11/05к-10 від 11.05.2010р. сторони визначили, що договір підлягає нотаріальному посвідченню протягом трьох днів з моменту підписання акта прийому-передачі майна.

          Проте, позивач зазначає, що відповідач в супереч умов договору купівлі-продажу № 11/05к-10 від 11.05.2010р. (п. 1.3.) ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Позивач вважає, що відповідач ухиляючись від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу порушує його права на нерухоме майно, яке він придбав за плату у відповідача за договором купівлі-продажу, так як ст. 657 ЦК України вимагає нотаріального посвідчення договору, а ст. 334 ЦК України вказує, що право власності у набувача нерухомості виникає тільки з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу, що обумовлює звернення позивача з позовом до господарського суду про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 11/05к-10 від 11.05.2010р. укладеного між сторонами по справі та визнання за позивачем права власності на майно, яке є предметом договору купівлі-продажу № 11/05к-10 від 11.05.2010р.

В свою чергу відповідач погодився з вимогами позивача викладеними у позові та згідно заяви вих. № 25 від 11 червня 2010 року відповідач повністю визнав позов.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які приймали участь у справі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з’ясування і доведеність, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог Приватного підприємства «ФОРТУНА МІКС»з таких обставин.

Відповідно до ч. ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав. Статтею 2 ГПК України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

          Згідно ч. 1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

          Частина 1 ст. 15 ЦК України вказує підстави за якими у особи виникає право на захист цивільного права –у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

          Згідно ч. 2 ЦК України, кожна особа також має право на захист свого інтересу.

Як було встановлено судом, 11 травня 2010 року позивач та відповідач уклади договір купівлі-продажу № 11/05к-10, згідно якого відповідач продав, а позивач купив нерухоме майно –плавзасіб-баржа, що використовується як будинок відпочинку, зазначене у технічному паспорті під літ. «З», розташоване за адресою: 57-й км. траси Одеса-Ізмаїл, Сонячний район смт. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області. При цьому, відповідач згідно ст. 658 ЦК України мав право продати позивачу вказане нерухоме майно, так як, на момент укладення договору, це майно згідно рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2005р. по справі № 28/399-05-8933 та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 10985051 від 20.06.2006р. належало на праві власності відповідачу.

Крім того, згідно акта прийому-передачі майна від 11.05.2010р. відповідач передав позивачу нерухоме майно визначене договором купівлі-продажу № 11/05к-10 від 11.05.2010р., а позивач сплатив відповідачу вартість предмету купівлі-продажу, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 19.05.2010.

Отже, позивач і відповідач домовились з усіх істотних умов договору купівлі-продажу № 11/05к-10 від 11.05.2010р., підписали його та виконали.

Проте, ст. 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Судом встановлено, що позивач і відповідач при укладенні договору купівлі-продажу № 11/05к-10 від 11.05.2010р. у п. 1.3. вказаного договору зазначили, що цей договір підлягає нотаріальному посвідченню протягом трьох днів з моменту підписання акта прийому-передачі майна, який був підписаний 11 травня 2010 року.

Однак, договір купівлі-продажу № 11/05к-10 від 11.05.2010р. не був нотаріально посвідчений з вини відповідача про що свідчить лист позивача вих. № 14/05 від 14.05.2010р. (вимога про нотаріальне посвідчення договору) та лист відповідача вих. № 18/1 від 17.05.2010р. про відмову від нотаріального посвідчення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, уразі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Але згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, суд може визнати такий договір дійсним у випадку, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами та відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, у цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Враховуючи, що позивач і відповідач домовились з усіх істотних умов договору купівлі-продажу № 11/05к-10 від 11.05.2010р., підписали його та виконали, що підтверджується актом прийому-передачі майна від 11.05.2010р., платіжним дорученням № 1 від 19.05.2010., але відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення, про що свідчить лист відповідача вих. № 18/1 від 17.05.2010р. суд вважає, що вимога позивача про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 11/05к-10 від 11.05.2010р. не суперечить положенням як цивільного, так і господарського законодавства, є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 329 ЦК України встановлено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Згідно ч. 1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна.

Враховуючи, що судом було задоволено позовну вимогу позивача про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 11/05к-10 від 11.05.2010р., цей договір повністю виконаний –позивач сплатив вартість майна, а відповідач передав майно позивачу за актом прийому-передачі, суд доходить до висновку, що позивач на підставі договору купівлі-продажу № 11/05к-10 від 11.05.2010р. набув право власності на нерухоме майно –плавзасіб-баржа, що використовується як будинок відпочинку, зазначене у технічному паспорті під літ. «З», розташоване за адресою: 57-й км. траси Одеса-Ізмаїл, Сонячний район смт. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області. Але відповідач відмовившись від повного виконання своїх договірних обов’язків по договору купівлі-продажу № 11/05к-10 від 11.05.2010р., а саме відмовившись нотаріально посвідчити цей договір, чинить перешкоди позивачу в реалізації прав власника.

Основні положення про захист права власності втілені у Конституції України та ЦК України.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, але як свідчать матеріали справи відповідач в супереч названим нормам закону створив реальні умови, які обмежують права позивача у здійсненні ним своїх прав на придбане у відповідача нерухоме майно.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння майном.

Також ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Крім того, згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України –кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема шляхом визнання права.

          За таких обставин, з урахуванням також того, що відповідач визнав позов повністю, суд вважає, що вимога позивача щодо визнання за ним права власності на нерухоме майно –плавзасіб-баржа, що використовується як будинок відпочинку, зазначене у технічному паспорті під літ. «З», розташоване за адресою: 57-й км. траси Одеса-Ізмаїл, Сонячний район смт. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області, відповідає передбаченим ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України засадам захисту порушених прав суб'єкта господарювання та підлягає задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов Приватного підприємства «ФОРТУНА МІКС»задовольнити повністю.

2.          Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 11/05к-10 від 11.05.2010р., згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «РОСТОК»(код ЄДРПОУ 33490753) продало, а Приватне підприємство «ФОРТУНА МІКС»(код ЄДРПОУ 36635678) придбало плавзасіб-баржа, що використовується як будинок відпочинку, у технічному паспорті зазначений під літ. «З», розташований за адресою: 57-й км. траси Одеса-Ізмаїл, Сонячний район смт. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області.

3.          Визнати за Приватним підприємством «ФОРТУНА МІКС»(68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Паркова, 34-Б/41-Н, код ЄДРПОУ 36635678) право власності на плавзасіб-баржа, що використовується як будинок відпочинку, у технічному паспорті зазначений під літ. «З», розташований за адресою: 57-й км. траси Одеса-Ізмаїл, Сонячний район смт. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «РОСТОК»(Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченко, 218, код ЄДРПОУ 33490753) на користь Приватного підприємства «ФОРТУНА МІКС»(Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Паркова, 34-Б/41Н, код ЄДРПОУ 36635678) витрати по сплаті держмита у сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн..

Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Суддя