Ухвала суду № 113563723, 19.09.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 вересня 2023 року Справа №160/14025/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/14025/22,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просив:

1. Визнати дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області протиправними з таких питань:

1.1 Помилкове нарахування розміру поновленої пенсії з 07.10.2009 по 21.07.2011 включно (розрахунок від 02.06.2022).

1.2 Самовільний, не передбачений рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 та чинним законодавством України, перерахунок пенсії з 22.07.2011 по теперішній час (у розрахунках від 02.06.2022, 29.06.2022 та 07.07.2022).

1.3 Виплати з 01.03.2022 і надалі зменшеної пенсії, розмір якої перерахований без урахування вимог частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022.

2. Зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області перерахувати розмір його пенсії у повній відповідності до норм пенсійного законодавства України, чинного у спірний період, а саме:

2.1 Перерахувати розмір поновленої пенсії з 07.10.2009 по 21.07.2011 включно з усіма надбавками та підвищеннями, передбаченими нормами статей 25, 27, 28, частини 2 статті 40, частин 2 та 3 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пункту 4 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законів України «Про державний бюджет України» на 2009 (стаття 54), 2010 (стаття 52), та 2011 (стаття 21) роки, частиною 1 статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та постанов Кабінету Міністрів України № 308 від 14.04.2010 та № 430 від 20.04.2011.

2.2 Перерахувати розмір виплаченої пенсії з 01.03.2022 і далі відповідно до норм частини 2 та 3 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» та пунктів 1 та 5 постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 з урахуванням розміру пенсії, яку позивач отримував з 22.07.2011 по лютий 2022 року включно.

2.3 Виплатити недоотриману суму пенсії у зв`язку з перерахунком пенсії з 07.10.2009 по 21.07.2011 включно, та з 01.03.2022 і далі по день перерахунку.

3. Судове засідання провести без участі позивача, оскільки проживання в Ізраїлі, а також стан здоров`я виключають його приїзд до м. Дніпра.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 р. по справі №160/14025/22 позовну заяву ОСОБА_1 (адреса постійного місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині здійсненого нарахування поновленої позивачу пенсії з 07.10.2009 по 21.07.2011 включно у розмірі 74,70 грн. в місяць, який наведено у розрахунку станом на 02.06.2022 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 у повній відповідності до норм пенсійного законодавства України, чинного у спірний період, а саме: перерахувати розмір поновленої пенсії з 07.10.2009 по 21.07.2011 включно з усіма надбавками та підвищеннями, передбаченими нормами статей 25, 27, 28, частини 2 статті 40, частин 2 та 3 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пункту 4 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законів України «Про державний бюджет України» на 2009 (стаття 54), 2010 (стаття 52), та 2011 (стаття 21) роки, частиною 1 статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та постанов Кабінету Міністрів України № 308 від 14.04.2010 року та № 430 від 20.04.2011 року.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині здійсненого з 22.07.2011 року по 27.12.2022 року (дата прийняття рішення у цій справі) перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 наведеного у розрахунках від 02.06.2022 року, 29.06.2022 року та 07.07.2022 року, який призвів до суттєвого зменшення розміру пенсії позивача та здійснений з порушенням приписів ч.4 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині виплати з 01.03.2022 року по 27.12.2022 року (дата прийняття рішення у цій справі) зменшеної пенсії ОСОБА_1 , розмір якої перерахований без урахування вимог частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір виплаченої пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 року по 27.12.2022 року (дата прийняття рішення у цій справі) відповідно до норм частини 2 та 3 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» та пунктів 1 та 5 постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 з урахуванням розміру пенсії, яку він отримував з 22.07.2011 по лютий 2022 року включно.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити недоотриману суму пенсії у зв`язку з перерахунком пенсії з 07.10.2009 по 21.07.2011 включно, та з 01.03.2022 року по 27.12.2022 року (дата прийняття рішення у цій справі).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення набрало законної сили 27.01.2023 р., а тому перебуває на стадії виконання.

18.07.2023 р. від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 р. Заявник вважає, що відповідачем навмисно не виконується та затягується виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 р. по справі №160/14025/22.

Ухвалою суду від 24.07.2023 р. призначено заяву до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану та продовженням строку дії воєнного стану встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 30-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

До суду надійшов від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звіт про виконання рішення суду (вих. №0400-010904-7/135707 від 01.09.2023 р.), в якому зазначено, що на виконання вищезазначеного судового рішення пенсійним органом проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 р. Доплата до пенсії за період з 07.10.2009 р. по 31.07.2023 р. в розмірі 63 133, 88 грн. виплачена в серпні 2023 року й зазначено, що пенсія перераховується на поштове відділення №50102 (дата виплати пенсії - 22 число). З огляду на викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вважає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 р. по справі №160/14025/22 є виконаним.

Разом з тим, враховуючи те, що судом не було встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі №160/14025/22, суд вважає, що вищезазначений звіт подано пенсійним органом передчасно.

Крім того, суд зауважує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не надано доказів направлення ОСОБА_1 копії звіту про виконання рішення суду з додатками.

Розглянувши подану заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/14025/22, надані пояснення та докази, суд зазначає наступне.

Приписами статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, тобто виконуючи судове рішення відповідач зобов`язаний враховувати обставини встановленні у ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Такий контроль здійснюється шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення до суду першої інстанції, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку. Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком судового рішення.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у справі "Soering vs UK Європейський суд" визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої забезпечення і розвиток ідеалів і цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 р. вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Також суд звертає увагу на те, що невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Так, у справі "Півень проти України" Європейський суд констатував порушення ст.6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади.

Суд наголошує, що судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного.

Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Слід зазначити, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом саме контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 р. №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005 р., та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009 р.).

Суд також вважає за необхідне зазначити, що не виконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.

Рішення суду, яке набрало законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.

Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас, суб`єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.

Також слід наголосити, що відповідно до приписів статті 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду, суддя своєю ухвалою може вжити фінансових санкцій до керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу застосовується не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про невиконання рішення суду або недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Враховуючи викладені обставини, з метою недопущення порушення прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/14025/22.

Керуючись ст.ст. 241-243, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/14025/22, - задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 р. у справі №160/14025/22.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 27.12.2022 р. в адміністративній справі №160/14025/22 відповідно до ст.382 КАС України протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати докази виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 р. у справі №160/14025/22.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направити звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 р. у справі №160/14025/22 разом із відповідними доказами на адресу ОСОБА_1 (поштова адреса постійного місця проживання ( АДРЕСА_2 ; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а докази такого направлення надати до суду разом зі звітом.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.09.2023 р.

Суддя О.М. Неклеса