Ухвала суду № 113558817, 19.09.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40244/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2023, у кримінальному провадженні №42023102070000132, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «СУЧАСНА ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА» звернувся до суду із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2023 у справі №757/22432/23-к.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ст. 170 КПК України, також посилається на те, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що грошові кошти на рахунках, не відповідають ознакам визначених ст. 98 КПК України, оскільки не мають матеріального вираження та індивідуальних ознак, а відтак не можуть бути речовими доказами в розумінні статті 98 КПК України. Крім цього, вказує, що не має відношення до розслідуваного кримінального провадження, про підозру у вчиненні будь-якого злочину не оголошено. Застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є явно неспівмірним з обмеженням товариства права користування та розпорядження майном, негативно впливає на господарську діяльність, платоспроможність і виконання ним взятих на себе договірних зобов`язань. Вищенаведене у своїй сукупності вказує на безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

У судове засідання заявник не з`явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином, проте подав заяву про розляд справи без його участі.

Особа, за клопотанням якої було арештоване майно у судове засідання не з`явилась, про розгляд клопотання повідомлялась належним чином.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування, відомості про яке внесені до ЄРДР № 42023102070000132 від 23.05.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

У кримінальному провадженні № 42023102070000132 від 23.05.2023, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2023 у справі № 757/22432/23-к, накладено арешт на грошові кошти у будь-якій валюті, що знаходяться на рахунках банківських установ та зупинено видаткові операції з указаними грошовими коштами, які належать, зокрема, ТОВ «СУЧАСНА ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА» та знаходяться на наступних банківських рахунках ТОВ «СУЧАСНА ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА» (ЄДРПОУ 42229523):

- НОМЕР_1 (МФО 306500, АТ АБ «РАДАБАНК»).

- НОМЕР_2 (МФО 322540, АТ «КІБ»).

- НОМЕР_3 (МФО 380526, АТ «КБ «ГЛОБУС»).

- НОМЕР_4 (МФО 305299, АТ КБ «ПриватБанк»).

- НОМЕР_5 (МФО 305299, АТ КБ «ПриватБанк»).

- НОМЕР_6 (МФО 322669, ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО АТОЩАД М. КИЇВ).

- НОМЕР_7 (МФО 306500, АТ АБ «РАДАБАНК»).

Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При цьому, частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладено в тому числі на гроші у безготівковій формі, які знаходяться на банківських рахунках.

Поряд з цим, у ч. 4 ст. 173 КПК України зазначено, що у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.10.2007).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Під час судового розгляду встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2023 у справі № 757/22432/23-к, накладено арешт на грошові кошти у будь-якій валюті, що знаходяться на рахунках банківських установ та зупинено видаткові операції з указаними грошовими коштами, які належать, зокрема, ТОВ «СУЧАСНА ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА» та знаходяться на наступних банківських рахунках ТОВ «СУЧАСНА ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА» (ЄДРПОУ 42229523):

- НОМЕР_1 (МФО 306500, АТ АБ «РАДАБАНК»).

- НОМЕР_2 (МФО 322540, АТ «КІБ»).

- НОМЕР_3 (МФО 380526, АТ «КБ «ГЛОБУС»).

- НОМЕР_4 (МФО 305299, АТ КБ «ПриватБанк»).

- НОМЕР_5 (МФО 305299, АТ КБ «ПриватБанк»).

- НОМЕР_6 (МФО 322669, ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО АТОЩАД М. КИЇВ).

- НОМЕР_7 (МФО 306500, АТ АБ «РАДАБАНК»).

Як вбачається із наданих суду матеріалів, вказаний захід забезпечення кримінального провадження обтяжує діяльність Товариства, що призводить до не виконання своїх договірних зобов`язань. А саме, арештовані кошти є цільовими коштами з державного бюджету, що направлені Товариству через комунальне підприємство (розпорядника бюджетних коштів) на реалізацію інфраструктурного будівельного проекту у м. Києві.

Посадові особи ТОВ «СУЧАСНА ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА» не є підозрюваними та/або обвинуваченими у кримінальному провадженні №42023102070000132 від 23.05.2023.

Разом з тим, із наданих суду матеріалів відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується, а прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на думку слідчого судді, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства. Окрім того, дані грошові кошти не індивідуалізовані, без конкретних родових ознак. Тобто, у даному випадку, прокурором порушено права осіб на мирне володіння та користування своїм майном та не дотримано вимоги закону в частині підстав для звернення з клопотанням про накладення арешту на майно.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків заявника взагалі спростовується, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого обмеження прав власності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2023, у кримінальному провадженні №42023102070000132 - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2023 у справі № 757/22432/23-к, на грошові кошти, які належать ТОВ «СУЧАСНА ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА» (ЄДРПОУ 42229523), та зупинення видаткових операцій з вказаними грошовими коштами у будь-якій валюті, що знаходяться на наступних рахунках банківських установ:

- НОМЕР_1 (МФО 306500, АТ АБ «РАДАБАНК»).

- НОМЕР_2 (МФО 322540, АТ «КІБ»).

- НОМЕР_3 (МФО 380526, АТ «КБ «ГЛОБУС»).

- НОМЕР_4 (МФО 305299, АТ КБ «ПриватБанк»).

- НОМЕР_5 (МФО 305299, АТ КБ «ПриватБанк»).

- НОМЕР_6 (МФО 322669, ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПО АТОЩАД М. КИЇВ).

- НОМЕР_7 (МФО 306500, АТ АБ «РАДАБАНК»).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1