Рішення № 11355739, 24.09.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.09.10р.Справа № 21/230-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД", с. Іванковичі, Васильківський район, Київська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 4 401,75 грн. за договором купівлі-продажу

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - Дацюк Ю.С., дов. № 2/2157 від 18.12.09р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВСЛТД»звернулося з позовом до Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 про стягнення суми основного боргу в розмірі 3220, 44 грн., пені в розмірі 704, 23 грн., 3% річних - 115, 29 грн. та інфляційні нарахування - 361, 79 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків по оплаті грошових коштів за поставлений товар на підставі договору купівліпродажу № 702/р від 27 серпня 2009 року.

22.09.2010р. від позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог в частині основного боргу 1000, 00 грн. Клопотання обґрунтоване тим, що до судового засідання відповідач погасив частину боргу в сумі 1000, 00 грн. В іншій частині позовні вимоги залишаються без змін.

Відповідач відзив на позов не надав, представник відповідача в судові засідання, призначені для розгляду справи, не зявився. Про дату, час, та місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався з 07.09.2010р. до 22.09.2010р.

В судовому засіданні 22.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВСЛТД»(далі позивач, продавець) та фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач, покупець) укладено договір купівліпродажу № 702/р. (далі договір), відповідно до п.1.1 якого продавець продає, а покупець купує лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби косметичної промисловості.

Відповідно до п. 2.1 договору товар поставляється за вказаною покупцем адресою на підставі його замовлень та згідно з видатковими та податковими накладними. Кожна товарна партія формується шляхом подання покупцем та узгодження з продавцем замовлення.

Згідно з п. 2.2 у видатковій накладній вказується найменування товару, його кількість, ціна, строк оплати товару. Відпуск товару покупцеві згідно з видатковою накладною здійснюється на підставі належним чином оформленої довіреності, виданої на предявника.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що покупець здійснює розрахунки за товар за попередньою домовленістю з продавцем на підставі рахункуфактури шляхом попередньої оплати або з відстроченням терміну оплати за одержаний товар в строки, що зазначені у видатковий накладних, складений продавцем.

Оплата вартості товару здійснюється в національній валюті шляхом перерахування належних з покупця сум на розрахунковий рахунок продавця (п. 4.4 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 12441, 21 грн., що підтверджується видатковими накладними, генеральною довіреністю (а.с. 21 76).

В ході судового розгляду справи позивач подав суду клопотання в якому уточнив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 2220,44 грн. основного боргу у зв'язку із сплатою останнім 1000грн. 08.09.10р. в частині стягнення штрафних санкцій позовні вимоги не змінив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівліпродажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на умови Договору щодо строку оплати поставленого товару, строк оплати поставленого товару, є таким, що настав.

Актом звіряння розрахунків (а.с. 77), підписаним повноважними представниками сторін та скріпленому печатками підприємств, станом на 15.04.2010р., підтверджено заборгованість на користь позивача у розмірі 4261, 44 грн.

Доказів оплати поставленого товару в повному обсязі відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 2220, 44 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.1 договору за порушення строків оплати товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення виконання зобовязання до повного виконання такого зобовязання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Оскільки порушення строку оплати поставленого товару підтверджується матеріалами справи, суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за час прострочення оплати товару за період з 23.11.2009р. по 27.07.2010р. у сумі 704, 23 грн., 3 % річних у розмірі 115, 29 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 361, 79 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З метою забезпечення позову позивач просить накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах ціни позову та можливих судових витрат.

Суд, розглянувши вищевказане клопотання не вбачає підстав для його задоволення через відсутність для цього підстав, встановлених ст. 66 ГПК України.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 548, 625, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в КБ «Приватбанк», МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВСЛТД»(08623, Київська область, Васильківський район, с. Івановичі, вул. Шевченка, б. 4, код ЄДРПОУ 19351156, р/р 26009012817085 в Укрексімбанку, МФО 322313) основний борг у сумі 2 220 (дві тисячі двісті двадцять) грн. 44 коп., пеню у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 23 коп., 3 % річних у сумі 115 (сто п'ятнадцять) грн. 29 коп., інфляційні нарахування у сумі 361 (триста шістдесят одну) грн. 79 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до

вимог ст. 84 ГПК України, - 24.09.2010р.