Постанова № 113557151, 19.09.2023, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/993/23

Номер провадження № 3/708/701/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року

Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Івахненко О.Г. розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , по ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Відносно ОСОБА_1 19.08.2023 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 494043 про те, що він 19 серпня 2023 року близько 22 год. в с. Боровиця по вул. Крилівській Черкаського району Черкаської області керував автомобілем ВАЗ 2103, д/н НОМЕР_2 , належним ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, де огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився із застосуванням приладу Drager відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП, висновок тесту - 0,73 проміле, тест № 2797, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України.

В судовому засідання ОСОБА_1 пояснив, що після зупинки його транспортного засобу працівниками поліції він перебував у стресовому та шоковому стані, оскільки дуже злякався, тому не може нічого детально пояснити по суті правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 -адвокат ПропадущийА.В.в судовомузасіданні заперечував проти притягнення його підзахисного до адміністративної відповідальності та просив провадження у справі закрити у зв`язку з недоведеністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений з порушенням вимог КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 pоку № 1103, а тому результати такого огляду вважаються недійсними.

Так, захисник зазначив, що технічний засіб для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі, а саме прилад DragerALKOTEST6810як засіб вимірювальної техніки непридатний для використання.

Крім того, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичній установі, тому його дії слід було кваліфікувати за порушення п. 2.5 ПДР України. Також вважає, що його підзахисного було зупинено безпідставно, з порушенням вимог ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", оскільки правил дорожнього руху він не порушував, при оформленні матеріалів йому не було роз`яснено прав, зокрема і право на отримання юридичної допомоги.

У протоколі про адміністративне правопорушення не вказано точний час скоєння правопорушення, лише годину - 22, рапорт інспектора-чергового не підписаний відповідальною особою.

Отже, захисник вважає, що за вказаних ним обставин протокол про адміністративне правопорушення та додані матеріали не містить достатніх доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі необхідно закрити через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його представника - адвоката Пропадущого А.В., дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

У відповідності до п.1.3 ПДР України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п.1.9. ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення яких вони несуть відповідальність згідно з законодавством.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п.2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735, а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 pоку № 1103.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п. п. 7, 9 розділу ІІ Інструкції встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Таким чином, суддя всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі докази в справі про адміністративне правопорушення, прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Факт вчинення правопорушення та винуватість ОСОБА_1 підтверджується дослідженими у справі доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 494043 від 19.08.2023 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 керував автомобілем перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України.

З даного протоколу встановлено, що водій погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу алкотестера, за результатами якого встановлено перебування водія в стані алкогольного сп`яніння - 0,73 проміле, що відповідає легкому ступеню сп`яніння.

З протоколу також вбачається і не спростовано ОСОБА_1 в судовому засіданні, що останній відмовився від підпису у протоколі та отримання його копії;

- даними рапорту інспектора-чергового Відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області Панченко О.М., судячи з якого на службову лінію поліції "102" надійшло повідомлення від односельця про те, що ОСОБА_3 керує автомобілем ВАЗ білого кольору у нетверезому стані та кидає піротехнічні засоби.

Вказане телефонне повідомлення і стало підставою для зупинки транспортного засобу водія ОСОБА_1 відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" (якщо є інформація, що свідчить про причетність водія транспортного засобу до вчинення адміністративного правопорушення), що спростовує посилання захисника Дейнеки І.С. на безпідставність зупинки транспортного засобу,

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, складеного на підставі висновку приладу вимірювальної техніки Drager ALKOTEST 6810 від 19.08.2023 року, тест № 2797, відповідно до якого у ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу мали місце ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, що узгоджується з положеннями розд. І ч. 3 Інструкції, де за результатами огляду встановлено ступінь алкогольного сп`яніння - 0,73 проміле;

- даними диску з матеріалами відеозапису, здійсненого з відеореєстратора патрульного автомобіля працівників поліції та з боді камери інспектора СРПП ВПД № 2 Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області, які у відповідності до ст. 251 КУпАП вважаються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції відеозапису, та які долучено до матеріалів справи.

З дослідженого відеозапису встановлено, що автомобіль ВАЗ 2103 світлого кольору під керуванням водія ОСОБА_1 рухався та був зупинений працівниками поліції.

Факту керування автомобілем ні ОСОБА_1 , ні його захисником в судовому засіданні не спростовано.

З відеозапису встановлено, що працівники поліції роз`яснюють ОСОБА_1 як підставу зупинки транспортного засобу те, що відносно нього надійшло повідомлення односельця про вчинення неправомірних дій. Посилання захисника на форму складання рапорту, зміст якого ним та його підзахисним не оспорюється та не спростовується, не є підставою для визнання судом незаконності причини зупинки транспортного засобу.

З відеозапису також чітко прослідковується час зупинки автомобіля під час його руху - 22 год. 43 хв., тому час події суд вважає встановленим, а посилання захисника на закриття провадження у справі з цієї підстави - необгрунтованими.

Із перегляду відеозапису вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 говорить, що "у нього немає 17000 грн. на сплату штрафу", що "тепер його не візьмуть на службу у Національну гвардію", що "таке порушення він допустив вперше і більше так робити не буде", що "він не знає, чому на нього люди жаліються", а також просить останніх "виписати йому будь-який штраф за будь-яке інше правопорушення на 1000 грн.".

Наведене спростовує посилання ОСОБА_1 на необізнаність з причиною зупинки його транспортного засобу та перебування у шоковому, стресовому стані, оскільки з відеозапису вбачається, що під час оформлення матеріалів він спокійно, без тиску і примусу спілкується з працівниками поліції, задає їм запитання, просить вирішити його питання, що суд розцінює як спробу уникнення адміністративної відповідальності, та добровільно погоджується пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу алкотестеру на місці зупинки транспортного засобу.

Судом встановлено, що після оголошення ОСОБА_1 результатів тесту та повідомлення, що допустима норма алкоголю перевищена і водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, останньому запропоновано працівниками поліції проїхати на медичний огляд до лікарні, однак він від проходження медичного огляду відмовився.

Дана обставина спростовує посилання захисника Дейнеки І.С. на відмову його підзахисного від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та неправильну кваліфікацію його дій за п. 2.9 а) ПДР України замість п. 2.5 ПДР України.

Такі висновки захисника є необгрунтованими з тих підстав, що ОСОБА_1 добровільно і без примусу пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу алкотестера та погодився з його висновком, відмовившись від проходження такого огляду в лікарні, що свідчить про те, що працівники поліції діяли відповідно до вимог Інструкції і процедура направлення водія транспортного засобу на огляд не порушена.

Після проведення огляду та ознайомлення з його результатами, що були зачитані водію вголос під відеозапис, ОСОБА_1 відмовився його підписувати.

Під час перегляду відеозапису спростовано і посилання захисника на те, що його підзахисному не було роз`яснено права, оскільки після складання протоколу про адміністративне правопорушення його було зачитано водію вголос, роз`яснено права, а також роз`яснено місце і порядок розгляду адміністративного матеріалу судом, однак останній категорично відмовився його підписувати, хоча мав право і можливість ознайомитись з його змістом, підписати чи відмовитись від підпису, а також викласти заперечення та зауваження на даний протокол щодо невідповідності зазначених у ньому обставин.

Більше того, ОСОБА_1 та його захисником не доведено, що вони оскаржували у вищий орган поліції у встановленому законом порядку неправомірні, на їх думку, дії працівників поліції чи порушення процедури огляду водія.

Суддя враховує і те, що ОСОБА_1 на окремому аркуші було написано письмове пояснення, де останній визнавав, що керував транспортним засобом, а перед цим випив у кума 1 літр пива.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що власноручно написав та підписав дане пояснення, про будь-який тиск на нього з боку працівників поліції не зазначав, матеріали справи також цього не містять.

Також, не можуть бути враховані посилання захисника на проведення огляду засобом вимірювальної техніки приладу Drager ALKOTEST 6810, що був використаний для визначення наявності алкогольного сп`яніння в ОСОБА_1 , який не сертифікований та не дозволений для використання на території України, оскільки його невідповідність вимогам технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної технікив не доведена в судовому засіданні належними і допустимим доказами, у той час як у тесті алкотестера зазначено дату останнього калібрування приладу - 22.06.2023 року.

З огляду на це, висновок захисника ґрунтується на суб`єктивному аналізі нормативних актів та є нічим іншим як довільним тлумаченням положень законодавства, яке не підтверджено належними та допустимими доказами.

Крім того, за досліджених обставин судом не приймається до уваги інші посилання захисника як на підставу закриття провадження у справі, оскільки вони є несуттєвими та не спростовують встановлених в судовому засіданні фактів. Відтак, вище вказані докази у своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та винність останнього у його скоєнні.

Таким чином, матеріали справи містять достатньо доказів для ухвалення остаточного рішення і вищевказані докази, на переконання суду, є ґрунтовними, допустимими, узгоджуються між собою, а також зі змістом протоколу та наданими до суду матеріалами справи, і, відповідно, підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , що відповідає визначеним вимогам закону та не викликає будь-яких сумнівів у правомірності його складання.

Також суддя враховує, що згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Оскільки за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення суддею встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проведений з дотриманням вимог КУпАП, Інструкції та Порядку №1103, тому відсутні підстави для визнання такого огляду недійсним.

Судом також становлено, що протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог ст.256 КпАП України, під час його складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було.

На підставі наведеного вище, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними та допустимими доказами, що в сукупності узгоджуються між собою, суддя приходить до переконання, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння, при цьому факт керування транспортним засобом не спростовано належними доказами ні ОСОБА_1 , ні його захисником.

Натомість, наведені захисником обставини не спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та не слугують підставами для звільнення його від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

За таких обставин, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, вбачаю в діях ОСОБА_1 ознаки керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та порушення вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачено відповідальність по ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вище проведений аналіз доказів, суддя приходить до висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами, а не визнання ним своєї провини суд розцінює як спробу уникнення адміністративної відповідальності.

Також відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 536,80 грн., підстав для звільнення від його сплати судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ч. 1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу на користь держави (одержувач: ГУК у Черкаській області /Черкаська область/ 21081300, банк одержувача (ГУ ДКСУ): Казначейство України (ЕАП), код одержувача: 37930566, рахунок: UA918999980313030149000023001) у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк одержувача: казначейство України (ЕАП), код одержувача: 37993783, рахунок: UA908999980313111256000026001) судовий збір в розмірі 0,2розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що становитьп`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 19 вересня 2023 року о 15:00 год.

Суддя О.Г. Івахненко