Рішення № 113554631, 04.07.2023, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3843/18

2/405/736/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року м. Кропивницький

Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді Драного В.В.

при секретарі Дятел О.В.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Приватне підприємство «І-Експерт-Сервіс» про визнання недійсними та скасування актів про право власності на земельні ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування актів про право власності на земельні ділянки, в якому просить визнати недійсними та скасувати державні акти серії КР № 025763 від 29.05.2008 року та серії КР № 025762 від 29.05.2008 року на право власності на земельні ділянки, видані відповідачу ОСОБА_3 . В обґрунтування позову вказав, що він являється власником житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 1381,1 кв. м. У свою чергу відповідач являється власником житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Також відповідач разом з будинком придбала земельну ділянку площею 1410,3 кв.м., що знаходиться за цією ж адресою, яка належала продавцю згідно державного акту серії КР № 00007039, виданого 24.12.1997 року. В подальшому, у 2008 році відповідач отримала на підставі вказаних правовстановлюючих документів нові державні акти на дві земельні ділянки площею 0,1 га та 0,041 га, що розташовані за цією ж адресою.

Зазначив, що з метою оформлення права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 позивач звернувся за допомогою до землевпорядної організації для виготовлення технічної документації по встановленню меж земельної ділянки, під час виготовлення якої було виявлено накладання сусідніх земельних ділянок відповідача на земельну ділянку позивача зі зміщенням в бік житлового будинку позивача на 1,2 м та 1,34 м. Внаслідок такого накладення частина належних позивачу господарських споруд опинилася на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано за відповідачем. Мирно вирішити спір не вдалося. За таких обставин просить визнати недійсними та скасувати державні акти серії КР №025763 та серії КР № 025763 від 29.05.2008 року, видані відповідачу та скасувати відповідні записи про їх державну реєстрацію.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22.06.2018 року відкрито провадження у вказаній справі, розгляд справи призначений за правилами загального позовногопровадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 06.09.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Ухвалою суду від 11.02.2019 року призначено у цивільній справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

15.10.2019 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона позовні вимоги не визнала та пояснила, що вона правомірно придбала земельну ділянку площею 1410,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та у 2008 році реалізуючи права власника такої земельної ділянки вона отримала два державних акта на земельні ділянки площею 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування жилого будинку та площею 410,3 кв.м. для ведення особистого селянського господарства. З моменту придбання нею земельної ділянки до моменту пред`явлення позову позивач не висував жодних претензій щодо меж та порядку використання суміжної частини земельної ділянки. На межі її земельної ділянки був наявний дерев`яний паркан, побудований задовго до придбання відповідачем цієї території. У 2014 році вона побудувала новий паркан, змістивши його в бік своєї земельної ділянки. Зазначила, що позивач придбав житловий будинок, що розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м., а правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею саме 1381,1 кв.м. він не надав. Більш того, позивачем фактично використовується земельна ділянка відповідача, оскільки новий паркан було побудовано зі зміщенням на земельну ділянку відповідача через технічні причини. За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 25.05.2020 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 17.08.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне підприємство «І-Експерт-Сервіс».

Ухвалою суду від 05.11.2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Також вказали, що відповідач є власником сусідніх будинку та земельної ділянки, на яку має два державних акта про право власності, що оспорюються позивачем. Під час виготовлення проекту землеустрою для видачі спірних державних актів, межі земельних ділянок дійсно погоджувала дружина позивача, однак він не уповноважував її на це та не знав, що вона надала таку згоду. Про порушення його прав позивач дізнався під час виготовлення проекту землеустрою на свою земельну ділянку, оскільки було встановлено накладання земельних ділянок позивача та відповідача. Факт даного накладання також підтверджується і висновком експерта. Зазначили, що позивач фактично користувався земельною ділянкою площею 1000 кв.м.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов. Також зазначили, що позивач згідно правовстановлюючих документів має право на земельну ділянку площею 600 кв.м., а не на 1381 кв.м. Належних правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею саме 1381 кв.м. позивач не надав, так само фактичних меж своєї земельної ділянки не встановив, а тому жодного накладення земельних ділянок не може бути.

Представник третьої особи ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 06.11.2018 року подала до суду клопотання, в якому просить розгляд справи провести без її участі.

Представник третьої особи ПП «І-Експерт-Сервіс» у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надав.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником будинку з надвірними будівлями що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 600 кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу від 07.08.1980 року, посвідченим державним нотаріусом Першої кіровоградської державної нотаріальної контори Анісімовою Н.К. та зареєстрованим в реєстрі за № 3-1367 (т. 1, а.с. 9-10).

Водночас, згідно технічного паспорту ОКП «Кіровоградське ООБТІ» на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого станом на 10.02.2007 року, ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними спорудами, що розташовані на земельній ділянці площею 1381,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , (т. 1, а.с. 11-14).

Як вбачається з архівної довідки ОКП «Кіровоградське ООБТІ» від 02.02.2018 року № 43359, станом на 01.01.2013 року за архівними даними реєстрових книг за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , дата останньої інвентаризації 14.02.1984 року, площа земельної ділянки 1381,1 кв.м. (т. 1, а.с. 15).

У свою чергу, відповідач ОСОБА_3 є власником будинку з надвірними будівлями що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , з 30.06.2000 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.05.2018 року № 123062677 (т. 1, а.с. 16-17).

Також 30.06.2000 року відповідач придбала земельну ділянку площею 1410,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала продавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого 24.12.1997 року (т. 1, а.с. 27, 28-29). При цьому, згідно плану зовнішніх меж даної земельної ділянки вона має форму прямокутної трапеції, де її межа із домоволодінням по АДРЕСА_1 , має форму прямої лінії довжиною 58,75 м, довжина межі із землями загального користування (АБ) становить 22,50 м, а межі із землями загального користування (ДГ) 24,15 м + 6,35 м. Самі межі мають форму прямих ліній.

В подальшому, відповідач 08.10.2007 року звернулася до ПП «І-Експерт-Сервіс» із заявою про підготовку проекту технічної документації щодо складання державного акта про право власності на земельні ділянки загальною площею 1410,3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 49).

05.12.2007 року в процесі підготовки даної документації було складено акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, який було підписано представниками суміжних землеволодінь і землекористувань, зокрема ОСОБА_5 (суміжне землекористування АДРЕСА_1 ). В результаті погодження меж земельної ділянки було встановлено, що межі земельної ділянки проходять по існуючій огорожі. При цьому, в даному акті відображено зарис земельної ділянки без прив`язки до будь-яких зовнішніх об`єктів, а межа із домоволодінням по АДРЕСА_1 , має форму кривої лінії та складається з 5 відрізків загальною довжиною 57,59 м (6,06+10,70+2,06+20,88+17,89). Також, довжина межі із землями загального користування (АБ) становить 23,70 м, межа із землями загального користування (ДГ) 25,49 м + 5,39 м (т. 1, а.с. 54).

Як вбачається з акту про здачу межових знаків на зберігання від 05.12.2007 року у зв`язку з тим, що межі земельних ділянок і усі поворотні точки проходять по існуючій огорожі, межові знаки не встановлювалися та не передавалися (т. 1, а.с. 55).

Згідно збірного кадастрового плану земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , щодо суміжних власників землі та землекористувачів житловий будинок та господарські споруди, що розташовані на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , знаходяться на певній відстані від межі земельних ділянок та не перетинаються нею (т. 1, а.с. 57).

29.05.2008 року Кіровоградською міською радою було видано відповідачу два державні акти на право власності на земельну ділянку, а саме: з кадастровим номером 3510100000:24:198:0005 площею 410,3 кв.м. для ведення особистого селянського господарства та 3510100000:24:198:0004 площею 1000 кв.м. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, згідно плану зовнішніх меж даних земельних ділянок їх межа із домоволодінням по АДРЕСА_1 має форму кривої лінії та складається з двох та трьох відрізків відповідно (т. 1, а.с. 43, 44).

22.10.2018 року позивач звернувся до КП «Кіровоградський земельно-кадастровий центр» із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 1000 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 117).

Як вбачається з акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 22.10.2018 року межі земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 1000 кв.м., наданих землекористувачу ОСОБА_1 проходять по існуючій огорожі, а тому не закріплюються межовими знаками (т. 1, а.с. 119).

Згідно кадастрового плану земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок та господарські споруди, що розташовані на ній, знаходяться на певній відстані від межі земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та не перетинаються нею. При цьому, довжина межі із домоволодінням по АДРЕСА_2 , має форму кривої лінії та складається з 7 відрізків загальною довжиною 58,06 м (8,83 + 11,98 + 14,42 + 2,12 + 4,02 + 3,04 + 13,65) (т. 1, а.с. 127).

Однак, 06.11.2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Кіровоградському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області було розглянуто заяву ОСОБА_1 про внесення змін до Державного земельного кадастру та прийнято рішення № РВ-3500528632018 про відмову у внесенні таких відомостей (змін до них), оскільки наявні зауваження щодо валідності електронного документа, перетин ділянки з ділянкою 3510100000:24:198:0004, площа співпадіння 5,4458%, перетин ділянки з ділянкою 3510100000:24:198:0005, площа співпадіння 1,4493%, що в середньому складає близько 2 метрів по всій довжині земельної ділянки зі сторони суміжної земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 128-129).

Як вбачається з висновку експерта Кропивницького відділення Київського НДІСЕ Шевченко І.І. за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 14.05.2020 року № 1040/1041/19-27 фактичні межі та площа земельних ділянок кадастрові номери 3510100000:24:198:0004 та 3510100000:24:198:0005, належних ОСОБА_3 на підставі державного акта серії КР № 025763 від 29.05.2008 року площею 0,1 га та державного акта серії КР № 025762 від 29.05.2008 року площею 0,041 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 не в повній мірі відповідають правовстановлюючим документам, інформації вказаній в технічній документації та вимогам нормативно-правових актів з питань землеустрою та землекористування.

Дана невідповідність виникла через помилково визначені координати розподільної межі між домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 при виготовленні державного акта серія КР № 0007039 від 24.12.1997 року на підставі якого було виготовлено подальшу технічну та правовстановлюючу документацію.

Також експерт вказав, що наявне часткове накладання площею 68,30 кв.м. земельних ділянок з кадастровими номерами 3510100000:24:198:0004 та 3510100000:24:198:0005, розташованих по АДРЕСА_2 , власником яких є ОСОБА_3 на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 . користувачем якої є ОСОБА_1 . Дане накладання виникло через зміщення і розподільної межі (відповідно до координат) між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в бік земельної ділянки по АДРЕСА_1 по фасадній межі на 1,20 м, а по розподільній межі між домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в межах від нуля, де координати співпадають (точка 4 земельної ділянки 3510100000:24:198:0005 та точка 9 земельної ділянки по АДРЕСА_1 ) до 1,60 м (в місці розташування погрібу літ. «Д») (т. 2, а.с. 3-19).

При цьому, як вбачається з додатку 4 до висновку експерта межа земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:24:198:0004 проходить впритул до житлового будинку по АДРЕСА_1 , та прямо по господарським спорудам по АДРЕСА_1 , (т. 2, а.с. 19). Зазначене розташування меж земельної ділянки не відповідає збірному кадастровомуплану земельноїділянки,що розташованаза адресою: АДРЕСА_2 ,щодо суміжнихвласників земліта землекористувачів(т.1,а.с.57).

У судовому засіданні судовий експерт Шевченко І.І. пояснила, що експертиза не вирішує питання про правильність виготовлення технічної документації на земельну ділянку, її достовірність вона не перевіряла. При цьому, вказала, що організації, які виготовляють таку документацію, можуть допускати помилки, які в подальшому призводять до накладення меж земельних ділянок. У висновку вказано, що координати земельних ділянок з кадастровими номерами 3510100000:24:198:0004 та 3510100000:24:198:0005 не співпадають з правовстановлюючим документом на них. Оскільки з технічної точки зору є накладення земельних ділянок сторін, позивач не може сформувати свою. Вказала, що площа даних земельних ділянок відповідає правовстановлюючим документам, однак їх конфігурація меж відрізняється, у зв`язку з чим є необхідність у безпосередньому експертному дослідженні документації із землеустрою. Зазначила, що доцільно було б встановити межові знаки, однак цього не було зроблено, оскільки межа проходила по паркану. Без усунення накладення позивач не зможе оформити право власності на свою земельну ділянку, а для цього необхідно встановити межу земельних ділянок сторін. Фактична межа по паркану є правильною, однак згідно технічної документації наявне накладення земельних ділянок. У свою чергу, при проведенні експертизи використовувалися межі земельної ділянки позивача згідно його технічної документації.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що є сусідкою сторін та проживає по АДРЕСА_3 . Зазначила, що межа між земельними ділянками сторін проходить по паркану, який там стоїть тривалий час та їй невідомо що межа змінювалася. При цьому, у позивача стоїть дерев`яний та шиферний паркан, а у відповідач встановила новий паркан.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що відповідач являється її племінницею та вона періодично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Вказала, що вона проживала у Латвії, а в подальшому придбала будинок по АДРЕСА_2 , який оформила на свою племінницю ОСОБА_3 . Зазначила, що ОСОБА_3 дійсно змістила паркан в сторону своєї земельної діялнки.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК Українивизначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Положеннями статті 22 ЗК України 1990 року передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Так, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 у 2000 році придбала земельну ділянку, яка має форму прямокутної трапеції з прямими лініями, де межа із домоволодінням по АДРЕСА_1 , має форму прямої лінії довжиною 58,75 м, довжина межі із землями загального користування (АБ) становить 22,50 м, а межі із землями загального користування (ДГ) 24,15 м + 6,35 м. У 2007 році фактичні межі вказаної земельної ділянки були визначені по існуючій огорожі.

Однак, у 2008 році після видачі на основі вказаної земельної ділянки спірних державних актів відповідачу, фактична межа земельних ділянок кадастрові номери 3510100000:24:198:0004 та 3510100000:24:198:0005 не співпала з існуючою огорожею із суміжною земельною ділянкою по АДРЕСА_1 .

Більш того, межі, координати та конфігурація земельної ділянки, яку у 2000 році придбала ОСОБА_3 , суттєво відрізняються від меж, координат та конфігурації земельних ділянок кадастрові номери 3510100000:24:198:0004 та 3510100000:24:198:0005, які були виокремлені з неї у 2008 році. Зазначене підтверджується матеріалами справи та, зокрема, висновком експерта.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 118 ЗК України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України«Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

В подальшому відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

Технічна документаціяіз землеустроющодо встановлення(відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості)включає: завданняна складаннятехнічної документаціїіз землеустрою; пояснювальну записку;матеріали топографо-геодезичнихробіт; кадастровийплан земельноїділянки; перелікобмежень увикористанні земельноїділянки; відомості про встановлені межові знаки.

Згідно ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Таким чином, зареєстровані на підставі спірних державних актів про право власності земельні ділянки кадастрові номери 3510100000:24:198:0004 та 3510100000:24:198:0005 накладаються на земельну ділянку позивача, що є перешкодою для внесення відомостей про його земельну ділянку до Державного земельного кадастру та отримання позивачем правовстановлюючого документа на неї, а відтак порушується його право на землю.

При цьому, суд вважає посилання у судовому засіданні позивача на постанови Верховного Суду від 19.10.2020 року в справі № 686/10181/17 та від 05.08.2020 року в справі № 922/1610/18 на підтвердження своїх доводів безпідставними, оскільки фактична межа земельних ділянок, з кадастровими номерами 3510100000:24:198:0004 та 3510100000:24:198:0005, розташованих по АДРЕСА_2 , власником яких є ОСОБА_3 , була встановлена по існуючій огорожі, що підтверджується відповідними актами (т. 1, а.с. 54, 55). У свою чергу, спірні правовідносини у справі № 922/1610/18 стосуються питання визначення розміру орендної плати за землю виходячи з її площі, а у даній справі предметом спору є визначення правомірності визначених меж земельної ділянки, а тому вони не є подібними.

Щодо твердження відповідача, про те, що під час виготовлення технічної документації для видачі спірних державних актів дружина позивача ОСОБА_5 (т. 2, а.с. 200) погодила спірні межі земельних ділянок суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_5 не є власником чи землекористувачем суміжної земельної ділянки, доказів її уповноваження позивачем на підписання даного акту відповідачем не надано. Окрім того, ОСОБА_5 погодила межі земельної ділянки, належної відповідачу, які повинні були проходити по існуючій огорожі. Однак, межі земельних ділянок відповідача проходять впритул до житлового будинку позивача та безпосередньо по його господарським будівлям, що були зведені ще до видачі у 1997 році державного акту на земельну ділянку по АДРЕСА_2 .

З огляду на викладене, враховуючи невідповідність фактичних меж та конфігурації земельних ділянок з кадастровими номерами 3510100000:24:198:0004 та 3510100000:24:198:0005, належних ОСОБА_3 , правовстановлюючим документам, а також те, що їх реєстрація в Державному земельному кадастрі порушує право позивача ОСОБА_1 на оформлення права власності на земельну ділянку під його домоволодінням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 3 ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Так, позивач оплатив проведення судової земельно-технічної експертизи у розмірі 7850,00 грн.. що підтверджується відповідною квитанцією (т. 2, а.с. 101).

Як вбачається з ч.ч. 6, 7 ст.139ЦПК України розмірвитрат напідготовку експертноговисновку назамовлення сторони,проведення експертизи,залучення спеціаліста,оплати робітперекладача встановлюєтьсясудом напідставі договорів,рахунків таінших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

При визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з проведенням експертизи суд виходить з критерію співмірності зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги складність справи та виконані експертом роботи для проведення експертизи, витрачений ним час, суд приходить до висновку, що розмір заявлених вимог про відшкодування витрат на проведення експертизи є співмірним, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на проведення експертизи у розмірі 7850 грн. підлягають задоволенню.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Приватне підприємство «І-Експерт-Сервіс» про визнання недійсними та скасування актів про право власності на земельні ділянки задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати державний акт серії КР № 025763 від 29.05..2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3510100000:24:198:0005), виданий ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та скасувати запис № 0101838700095 про державну реєстрацію даної земельної ділянки.

Визнати недійсним та скасувати державний акт серії КР № 025762 від 29.05.2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0,041 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3510100000:24:198:0004), виданий ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та скасувати запис № 0101838700096 про державну реєстрацію даної земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1409,60 грн. та витрати на проведення експертизи у розмірі 7850 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14.07.2023 року.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда В.В. Драний